Уява — уявлення

Сплутування значень цих іменників призводить до змістових помилок, напр., у реченні У мене с тепер чітка уява про Євросоюз треба було вжити слово уявлення. Уявлення — це "поняття, розуміння, знання", що випливає з попереднього досвіду. Уявлення звичайно вимагає після себе форми іменника з прийменником про або прикметникового означення: Туманне уявлення про майбутню професію. Слово уява, як правило, сполучається з означенням типу багата уява, дитяча уява. Синонімом до названого іменника виступає слово фантазія.

ЯВЛЯЄТЬСЯ — Є

Дієслово являтися — синонім до спільнокореневого префік­сального дієслова з'являтися — вживається переважно в розмовному стилі: Ніколи не являється вчасно. Можливе у художній мові, пор.: Чого являєшся мені у сні? У функції дієслова-зв'язки — не вживається. Під впливом російської мови, де однозвучне дієслово виконує роль зв'язки, воно часто-густо використовується помилково у такому контексті: Вибух являється першопричиною... Такі слововживання неправильні.

Українською мовою кажемо: Вибух — це першопричина...

ВОДІЙ чи ШОФЕР

Досить часто ці слова вживаються як рівнозначні та взаємозамінні. Але все ж таки різниця у значенні і вживанні цих слів існує.

Водій — це загальна офіційна назва людини, що керує транспортними засобами чи якимись рухомими машинами, механізмами, агрегатами. За своїм походженням це досить давнє слово: "людина, що вказує шлях кому-небудь", тобто "той, хто веде кудись". СУМ виділяє два значення слова водій: 1) "той, хто водить машину, керує нею; шофер"; 2) переносне (хоч насправді було колись первісним значенням слова) "той, хто вказує шлях кому-небудь; керманич".

Отже, основне значення слова водій в сучасній українській мові "людина, що пройшла спеціальну підготовку і керує автомобілем, автобусом, тролейбусом, трамваєм і т. ін.", напр.: Водій пригальмував мотоцикла (О. Гончар). Вживається у складній назві професії: механік-водій (трактора, танка), напр.: День народження нової машини з нетерпінням очікують всі — від головного конструктора до механіка-водія (з журн.). Активно фігурує в офіційно-діловій мові, в різних службових документах — інструкціях, офіційних оголошеннях, посвідченнях на право водіння автотранспорту та ін.

На відміну від слова водій, що має узагальненіше, ширше значення, синонімічне йому шофер має вужче значення "водій автомобіля": Взявши перший автомобіль, який трапився по дорозі, я звелів шоферові гнати, скільки дозволяється законом (Е. Винниченко). Водія мотоцикла? трамвая, комбайна чи якогось іншого рухомого механізму шофером, звичайно, не називають.

Слово шофер — досить недавнє запозичення з французької мови (початок XX століття, коли з'явились і почали поширюватися автомобілі). Звідси — і постійний наголос у слові: шофер, шофера, шофером і т. ін.

Отже, в сучасній українській мові шофер — це назва тільки водія автомобіля, водія-професіонала, тобто назва людини за професією.

Людину, яка водить тільки власний автомобіль, шофером не називають, оскільки вона не професійний автомобіліст. Коли застосовують назву шофер для непрофесійного водія, вдаються до словоскладання: шофер-любитель.

Дата добавления: 2014-10-31