Розрахунок кількості запасів

Хід виконання роботи

Характеристики вантажу

Вступ

Тема РГР: РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ ОСТІЙНОСТІ ЗАВАНТАЖЕНОГО СУДНА

Мета: виконання розрахунково-графічної роботи полягає у закріпленні отриманих курсантами знань з теорії та практики міжнародних та національних правил перевезення вантажів, розрахунку диференту, метацентричної висоти, навичок по практичному використанню діаграми остійності та, умінь оцінювання та ефективного використання технологічних можливостей судна для здійснення безпечного рейсу.

Розробка розрахунково-графічної роботи повинна складатися з наступних етапів:

· засвоєння теоретичного матеріалу з технології перевезення вантажів,

· вивчення транспортно-технологічних характеристик та обґрунтований вибір вантажу,

· визначення кількості вантажу, що може бути завантажений;

· перевірка параметрів остійності судна та порівняння їх з нормативними;

· побудова та аналіз діаграми статичної остійності судна;

· формулювання висновків про виконану роботу.

Завдання:

· Обрати з наданого варіанту найбільш ефективне для перевезення завантаження. Письмово обґрунтувати вибір.

· Розрахувати кількість та розподілити вантаж.

· Визначити, чи є судно остійне при даному завантаженні.

· Побудувати діаграму статичної остійності завантаженого судна. Зобразити на ній крітерії остійності та їх відповідність вимогам ІМО.

· Зробити висновки стосовно остійності судна при розробленому плані завантаження.

При виконанні розрахунково-графічної роботи необхідно намагатися повністю використати вантажомісткість та вантажопідйомність судна, розраховуючи необхідну кількість вантажу.

Техніко-експлуатаційні характеристики судна, інформація про остійність додаються.

Перехід здійснюється в зоні дії літньої вантажної марки.

Вихідні дані для варіанту наведені в таблиці 1.

Таблиця 1 – Вихідні дані до переходу:

№ варіанту	Найменування вантажу	УПО, м^3/т	Протяжність переходу, миль	Штормовий запас, %	Час стоянки судна, діб
	1. Мідь (лист). 2. Макаронні вироби (ящики). 3. Сталь. 4. Обладнання (ящики).	1. 0,4 2. 3,2   3. 0,34 4. 2,7

Таблиця 2 - Фрахтові ставки за перевезення 1 т вантажу

Найменування вантажу	Фрахтова ставка, $/т
Мідь	10,5
Макаронні вироби
Сталь
Обладнання (ящики)

Вага вантажу обмежується значенням чистої вантажопідйомності судна, тобто вагою комерційного вантажу. Чиста вантажопідйомність судна (Δ_ч) розраховується як різниця між величиною дедвейту судна і маси рейсових запасів (Р_зап):

Δ_ч = Δ_W – P_зап

Рейсові запаси знаходять наступним чином:

P_зап = P^х_зап + P^ст_зап,

де P^х_зап , P^ст_зап – відповідно ходові та стояночні запаси.

1)Знаходимо ходові запаси

P^х_зап = P^х_п + P^х_в + P^х_м,

де P^х_п, P^х_в, P^х_м – відповідно кількість палива, води і мастил, яка необхідна на перехід від порту завантаження до порту розвантаження з урахуванням коефіцієнта штормового запасу К_шт = 0,1.

P^х_п = q^х_вж×t_х (1+ К_шт) + q^х_диз×t_х (1+ К_шт);

P^х_в = q^х_в×t_х (1+ К_шт);

P^х_м = 0,05 P^х_п;

де q^х_вж – добова норма витрати важкого палива на ходу (т/добу),

q^х_диз – добова норма витрати дизельного палива на ходу (т/добу),

q^х_в – добова норма витрати води на ходу (т/добу).

t_х = L/V =329/11,3=1,2 діб

де L – Протяжність переходу, миль;

V – експлуатаційна швидкість при повному завантаженні і в баласті, вуз.

P^х_п = 8,7 * 1,2 * (1+0,1) = 11,6 т.

P^х_в = 0,15 * 1,2 * (1+0,1) = 0,2 т.

P^х_м = 0,05 * 11,6 = 0,6 т.

2)Знаходимо стояночні запаси:

Визначаються з розрахунку тривалості стоянки судна в портах завантаження і розвантаження і норм витрати палива (за звичай дизельного) і води:

Р^ст_зап = P^ст_п + P^ст_в = q^ст_п×t_ст + q^ст_в×t_ст.

де q^ст_п – добова норма витрати палива на стоянці (т/добу),

q^ст_в – добова норма витрати води на стоянці (т/добу),

t_ст – тривалість стоянки.

P^ст_п = 0,6*3 = 1,8 т

P^ст_в= 0,15 * 3 = 0,45 т

Р^ст_зап = 0,45+1,8 = 2,3 т.

3)Знаходимо запаси провізії

Запаси провізії для екіпажу визначаються з урахування нормі 2,5-3 кг на добу:

Р_{провізії} = 0,003*t_рейсу*n_{єкіпажу} =0,003*4,2*18=0,23 т,

де 0,003 – добова норма провізії на людину, т

4,2 – час рейсу, діб.

18 – кількість членів екіпажу.

4)Знаходимо загальну кількість запасів:

P_п = P^х_п + P^ст_п= 11,6 + 1,8 = 13,4 т;

P_в = P^х_в + P^ст_в = 0,2 + 0,45 = 0,7 т.

P_зап = P^х_зап + P^ст_зап + Р_{провізії} = 12,4+2,3+0,23= 14,9 т

2.Вибір вантажу, розрахунок кількості вантажу, його розподіл та транспортно-технологічні властивості:

1)Знаходимо Δч судна «Герой Стахорський». Для цього потрібно:

Δ_ч =Δ_w – P_зап, де

Δ_ч - чиста вантажопідйомність судна, т

Δ_w – дедвейт суда, т

P_зап – запаси судна на рейс, т

Δ_ч =Δ_w – P_зап = 6315- P_зап = 6300,1 т

2)Знаходимо УПО для судна «Герой Стахорський»:

УПО_с = W_с/ Δ_ч, де

W_с - вантажомісткість судна, м³

Δ_ч - чиста вантажопідйомність судна, т

УПО_с = W_с/ Δ_ч = 9980 / 6315 = 1,6 м³ /т

Робимо висновок, що для судна «Герой Стахорський», вантажі мідь з УПО = 0,4 м³ /т та сталь з УПО = 0,34 м³ /т будуть важкими. Тобто, судно має змогу загрузити цей вантаж за рахунок чистої вантажопідйомності судна не використавши вантажомісткість.

3)Розраховуємо масу легкого вантажу:

Макаронні вироби. Q_гр = W_c / УПО_гр = 9980 / 3,2 = 3118,8 т

Обладнання. Q_гр = W_c / УПО_гр = 9980 / 2,7 = 3696,3т

Для того щоб вирішити, який тип вантажу найвигідніший для перевезення з комерційної точки зори, знайдемо фрахт котрий можливо отримати з кожного вантажу:

Таблиця 3 – Фрахт, отриманий з кожного вантажу

Найменування вантажу	Фрахтова ставка, $/т	Маса вантажу, т	Фрахт, $
1. Мідь (лист).	10,5	6300,1	66151,4
2. Макаронні вироби (ящики).		3118,8	43662,5
3. Сталь.		6300,1	163803,5
4. Обладнання (ящики).		3696,3	103496,3

Висновок: з комерційної точки зору найвигіднішим вантажем для перевезення буде сталь.

Транспортно-технологічні властивості обраного вантажу та його сепарації.

Обраний вантаж відноситься до групи генеральних вантажів.

СТАЛЬ - заготівлі або вироби із сталі різноманітної форми і перерізу. УПО і розміри коливаються в досить широкому діапазоні залежно від виду виробу. Зазвичай нейтральний важкий вантаж. Вантажні місця повинні укладатися тільки на пайол або палуби твіндеків. Вантаження повинне робитися в суху погоду, на вантажних місцях не повинно бути слідів снігу, льоду… В деяких випадках(короткий рейс, низькі температури під час майбутнього морського переходу і ін.) можливе вантаження при незначних опадах на письмову вимогу вантажовласника. Цей факт має бути зафіксований в судновому журналі(як і випадки подання зволожених вантажних місць в трюм, із слідами льоду, сніги і ін.). Сталь схильна до корозії, на що одержувач звертає при прийманні вантажу серйозну увагу. Процес корозії активізується при підвищенні температури і відносної вологості повітря, особливо в умовах засоленості навколишнього(і трюмного) повітря при морському переході. Рекомендований режим перевезення - герметизація трюмів, щоб уникнути активізації процесу корозії вантажних місць в результаті засоленості трюмного повітря(водяний пил, бризки та ін.). При різких(більше 10°C) добових змінах температури зовнішнього повітря доцільне вентилювання вантажних приміщень в режимі "рециркуляція" щоб уникнути утворення конденсату на вантажі(при підвищенні температури зовнішнього повітря) або корпусі судна(при пониженні температури зовнішнього повітря). У останньому випадку іноді буває необхідно включати вентиляцію в режимі "освіження"(на короткий час 10-15 хв.) з метою зниження змісту вологи в трюмному повітрі, при цьому слід брати до уваги погодні умови і конструктивні особливості трюмної системи вентиляції(місце розташування повітрозабірників та ін.). Враховуючи високу теплопровідність вантажу, правильне вентилювання зазвичай дає позитивний результат. Для даного вантажу кількість сепарація незначна.

При цьому ми задовольнили умови:

Р_заг ≤ Δ_ч ,

V ≤ W_с ,

Складання плану комплектації вантажів

Рівномірно розподілити вантаж по довжині судна пропорційно кубатурі вантажних приміщень можна за допомогою коефіцієнта порівняння вантажомісткості кожного вантажного приміщення (К_і)

де W_i – вантажомісткість i -го вантажного приміщення (м³),

W_с – вантажомісткість судна (м³),

n – кількість вантажних приміщень.

Значення маси вантажу для i-го вантажного приміщення (Р_i):

Р_i = К_і × Р_заг

Таблиця 4 – Розподіл вантажу по вантажних приміщеннях судна

Назва вантаж-ного приміщення	Вантажомісткість вантажного приміщення, Wi, м3	Коефіцієнт порівняння, Кі	Маса ва-нтажу, Рi, т	Припустима маса ванта-жу, т
Трюм №1		0,31	1938,0
Трюм №2		0,39	2436,7
Трюм №3		0,31	1925,4
Всього			6300,1

3.Підготовка судна до завантаження

Перед завантаженням сталі слід уникати мийки трюмів морською водою, внаслідок схильності даного вантажу до корозії. Рекомендується опрісняти трюми після мийки солоною водою, якщо та відбулась. Якщо опріснення неможливе, то рекомендується обмежитись ретельним сухим прибиранням вантажних приміщень. Сепарація після попереднього рейсу (якщо наявна) має бути відсортована і та, яка підходить для подальшого використання повинна бути складена на палубі трюму або на головній палубі. Осушувальна система має бути перевірена перед кожним завантаженням, а також стічні колодязі мають бути чисті і накриті перфорованими кришками, обгорнутими пилонепроникним матеріалом, але який не має перешкоджати стіканню води. Проводиться перевірка трюмних трапів. Також перевіряється протипожежна система і вентиляційна, а також вантажопідйомне устаткування.

Дата добавления: 2014-10-31