Товарооборот звітного періоду Товарооборот

у порівняних цінах минулого періоду

Однак розрахований з допомогою цієї моделі вплив розглянутих факторів на товарооборот не буде достатньо повним без визначення впливу зміни роздрібних цін на товари, що реалізуються. Вплив цін на роздрібний товарооборот окремо від інших зовнішніх факторів визначають за формулою:

Товарооборот звітного періоду – Товарооборот у порівняних цінах

Щоб виділити цей фактор у моделі, яка виражає сукупний вплив зовнішніх факторів на товарооборот, необхідно врахувати таку за­лежність середньодушового товарообороту від зміни роздрібних цін на товари:

С = Сро х І_Р,

де Ср₀ — середньодушовий товарооборот звітного періоду в базис­них цінах;

Ір — індекс роздрібних цін.

Підставивши значення показника С у формулу, одержимо:

О = N х Сро х ір.

Це означає, що приріст товарообороту може бути розкладений на три частини — за рахунок зміни кількості населення, що обслу­говується, середньодушового фізичного обсягу товарообороту, роздрібних цін.

Разом з тим, середньодушовий фізичний обсяг товарообороту можна представити у вигляді такої залежності:

Сро = Р х Ко,

де Р — середньодушові доходи або за наявності інформації купіве­льні фонди;

Ко — коефіцієнт охоплення середньодушових доходів (купіве­льних фондів) товарооборотом.

У цій залежності показник Ко якоюсь мірою відображає вплив прямого і оберненого взаємозв'язку між ці­нами на товари і купівельним платоспроможним попитом населен­ня, а також вплив рівня конкуренції в районі діяльності торговель­ного підприємства.

Підставивши значення показника Сро у формулу, одержи­мо таку розширену мультиплікативну модель:

О = N х Р х Ко х Ір

Вона виражає залежність обсягу роздрібного товарообороту (без дрібного опту) від комплексу основних зовнішніх факторів його формування. її використання в аналізі дає можливість розрахувати вплив цих факторів на товарооборот торговельного підприємства.

Покажемо порядок використання цієї моделі в аналізі впливу зовнішніх факторів на роздрібний товарооборот. З цією метою ін­формація про господарську діяльність споживчого товариства ана­літично підготовлена і узагальнена в табл. 1.

Таблиця 1.

ПОКАЗНИКИ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ЗОВНІШНІ ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ ТОВАРООБОРОТУ СПОЖИВЧОГО ТОВАРИСТВА

Показники	Попере­дній рік	Звітний рік	Підстановки для визначення скори- гованих значень товарообороту
І	ІІ	ІІІ
Чисельність населення, яке обслуговує спожив­че товариство, осіб
Грошові доходи у роз­рахунку на душу насе­лення, грн	36,54	46,09	36,54	46,09	46,09
Коефіцієнт охоплення грошових доходів насе­лення товарооборотом (у порівнянних цінах)	0,654	0,596	0,654	0,654	0,596
Індекс цін	1,000	1,145	1,000	1,000	1,000
Роздрібний товарообо­рот (без дрібного гурту) у діючих цінах, тис. грн	504,5	667,0	506,4	638,7	582,1

Із таблиці видно, що роздрібний товарооборот (без дрібного гу­рту) у звітному році порівняно з попереднім збільшився на 162,5 тис. грн (667,0 - 504,5). У тому числі за рахунок:

— збільшення чисельності населення, яке обслуговується, това­рооборот зріс на 1,9 тис. грн (506,4 - 504,5);

— зростання середньодушового рівня споживання товарів — збільшився на 132,3 тис. грн (638,7 - 506,4);

— зниження коефіцієнта охоплення товарооборотом грошових доходів населення — зменшився на 56,6 тис. грн (582,1 - 638,7);

— зростання індексу цін — збільшився на 84,9 тис. грн (667,0 - - 582,1).

Розрахунки показують, що із розглянутих зовнішніх факторів лише зниження коефіцієнта охоплення грошових доходів населен­ня мало негативний вплив на товарооборот споживчого товариства. Інші фактори сприяли зростанню обсягу товарообороту. Це свід­чить, що у споживчого товариства є можливості для збільшення то­варообороту за рахунок підвищення рівня охоплення грошових до­ходів населення шляхом кращої організації торгівлі, вивчення попиту, своєчасного завезення у роздрібну мережу необхідних на­селенню товарів у достатньому обсязі і відповідному асортименті.

Однак слід зазначити, що навіть значне зростання коефіцієнта охоплення грошових доходів населення товарооборотом не завжди свідчить про нормальне задоволення платоспроможного купівель­ного попиту. Часто має місце відсутність збігу купівельних фондів населення з товарооборотом за асортиментом, територіальним роз­міщенням, часом реалізації товарів тощо. Наявна в даний час інфо­рмаційна база і методи планування товарообороту не дозволяють досягти необхідної відповідності між купівельними фондами і пла­ном роздрібного товарообороту. Проблематичними залишаються також питання прогнозування структури купівельного попиту на­селення. Всі ці і інші труднощі, як справедливо зазначають дослід­ники цієї проблеми, є причиною недостатньої відповідності між купівельними фондами і планом роздрібного товарообороту. Тому розглянутий вище розрахунок найчастіше використовується для оцінки впливу факторів на динамічні зміни обсягу товарообороту, а не на відхилення його від планових орієнтирів.

Залежно від мети аналізу для оцінки впливу окремих зовнішніх факторів на товарооборот можуть використовуватися також коефі­цієнти еластичності. За своїм економічним змістом коефіцієнт ела­стичності являє собою співвідношення між темпами приросту по­казника товарообороту і темпами приросту фактора. Він показує, як зміниться обсяг реалізації товарів під впливом зміни того чи ін­шого фактора на один відсоток.

Найчастіше за допомогою коефіці­єнтів еластичності визначають вплив на реалізацію окремих товарів зміни цін і доходів. Підвищення цін на окремі товари знижує попит на них і підвищує його на взаємозамінні товари. Тоді як зниження цін, навпаки, призводить до підвищення попиту. В міру насичення ринку попит на товари стабілізується або навіть починає знижува­тися. Коефіцієнти еластичності, які характеризують залежність ди­наміки реалізації окремих товарів від зміни цін, використовуються в практиці економічної роботи підприємств для обґрунтування їх цінової політики.

Що стосується впливу динаміки грошових доходів населення на товарооборот, то з їх зростанням на одного жителя реалізація про­довольчих товарів в абсолютному виразі збільшується, а у віднос­ному (до загального обсягу покупок, чи товарообороту) знижуєть­ся. Тоді як по непродовольчих товарах зі зростанням доходів спостерігається тенденція до збільшення їх реалізації як в абсолют­ному, так і у відносному виразі. Це особливо стосується товарів культурно-побутового призначення.

За умов кризового стану економіки і відсутності стійкої позити­вної динаміки грошових доходів населення спостерігається тенден­ція до збільшення в роздрібному товарообороті торговельної мере­жі питомої ваги продовольчих товарів і відповідного зниження частки непродовольчих товарів.

Розрахунок коефіцієнта еластичності реалізації товарів окремих товарних груп залежно від зміни грошових доходів населення мо­жна провести, використовуючи одну із найбільш поширених фор­мул запису коефіцієнта еластичності (К_х), яка має такий вигляд:

де — приріст середньодушового товарообороту;

— приріст середньодушових доходів;

х — грошові доходи в середньому на одну людину;

у — середньодушовий товарооборот.

З насиченням ринку і підвищенням рівня задоволення попиту населення на ті чи інші товари коефіцієнт еластичності їх реалізації знижується.

Застосування коефіцієнтів еластичності в аналізі товарообороту дає можливість оцінити відповідність фактичного його збільшення по тих чи інших групах товарів стану грошових доходів населення. Вони також повинні використовуватися в прогнозному аналізі для розрахунку очікуваного зростання товарообороту залежно від тем­пів приросту грошових доходів населення.

Дата добавления: 2014-10-31