Метод повних витрат

На основі встановлення нормативного прибутку (П„), що забезпечує беззбиткову діяльність підприємства, при умові, що витрати виробництва оптимальні:

Ц=(F+V)+П_н,

де F - постійні витрати на одиницю продукції;

V - змінні витрати;

П_н - нормативний прибуток.

Метод змінних цін.

Ціна, яка фіксується за допомогою ковзких цін. Це ціна, яка формується від базисної ціни та визначається під час заключення контракту на постачання товарів, що потребують довгого строку виготовлення (технологічні лінії, пароплави, комплектне обладнання тощо), під час якого змінюються витрати на виробництво, інфляційні процеси.

Р₁=Р₀/100· (а + в- М₁/M₀ + с•S₁/S_o)

де P_l - кінцева ціна, що фіксується методом ковзких цін;

Р_о - базисна ціна, яка встановлена під час заключення угоди;

М₁ - індекс ціни на сировину та матеріали;

М_о - індекс ціни на сировину та матеріали під час заключення угоди;

S₁ - індекс заробітної платні;

S_o - індекс заробітної платні під час заключення угоди;

а, в, с - коефіцієнти питомих вагомостей елементів ціни.

Ковзка ціна розраховується на кожне постачання товару окремо.

2. Методи ціноутворення, орієнтовані на попит.

Можна виділити такі методи ціноутворення з орієнтацією на попит:

- параметричні методи ціноутворення;

- метод встановлення ціни на основі аналізу економічної цінності товару для споживача;

- метод визначення точок ціни (цінових порогів);

- сумісний аналіз;

- експеримент;

- метод "кидання стріл".

Параметричні методи ціноутворення.

Параметричний ряд - це група однорідної за конструкцією та технологією виготовлення продукції, яка має однакове або схоже функціональне призначення, але відрізняється кількісним рівнем споживчих характеристик.

Параметричні методи ціноутворення передбачають визначення залежностей між ціною або витратами на виробництво і реалізацію продукції та параметрами, що належать до параметричного ряду. Такий підхід використовується при визначенні ціни на новий товар на стадії проектування та конструювання (розроблення технічного завдання, технічного проекту). На цьому етапі точні дані щодо витрат невідомі. Однак відомі основні параметри нового вибору. Також відомі залежність між ціною (витратами) та параметрами аналогічних виробів, що вже випускаються, які і беруться за основу для розрахунку нової ціни. Визначена таким чином ціна порівнюється з ринковими цінами. На відміну від наведених вище методів, орієнтованих на витрати, ці методи враховують не тільки витрати, а й якісні параметри виробів і є коректнішими з погляду ринкового ціноутворення.

Розглянемо шість варіантів параметричних методів:

- метод питомої ціни;

- метод кореляційно-регресивного аналізу;

- метод структурної аналогії;

- агрегатний метод;

- метод визначення ціни на основі коефіцієнта технічного рівня товару;

- нормативно-параметричний метод.

Метод питомої ціни.

Цей метод використовується для визначення ціни нового товару, який досить повно може бути охарактеризований одним параметром якості (потужність, місткість тощо). Базується на визначенні питомого показника собівартості (або ціни). Послідовність розрахунку ціни при цьому така.

Етап 1. Визначення питомої ціни (або питомої собівартості).

Питомий показник - це відношення собівартості (або ціни) базового виробу до значення основного параметра цього виробу. Так, питома ціна (Ц_пит) одиниці виробу розраховується:

Ц_пит = Ц_б/ X_б,

а питома собівартість одиниці виробу (С_пит):

С_пит = С_б/ X_б,

де Ц_б - ціна базового виробу,

С_б - собівартість базового виробу,

Х_б - значення основного параметра базового виробу у відповідних одиницях.

Етап 2. Визначення ціни нового виробу.

Розрахунок ціни нового виробу проводиться за формулою:

Ц_н = Ц_пит · х_н + Н,

де Х_н - кількісне значення головного параметра нового виробу,

Н - надбавки/знижки, які відображують зміни інших споживчих характеристик нового виробу.

Метод кореляційно-регресивного аналізу.

Цей метод передбачає розрахунок ціни нового виробу на основі рівняння регресії, яке встановлює залежність між ціною та значенням параметрів якості в межах параметричного ряду:

Ц=f(х₁,х₂,...,x_n),

де х_ь х₂,..., х_п - параметри якості виробу.

Метод структурної аналогії.

Ціна нового виробу розраховується цим методом на основі визначення структури собівартості. Спочатку визначається питома вага складових повної собівартості - заробітна плата та матеріальні витрати. Потім розраховуються абсолютні значення матеріальних витрат і заробітної плати при виробництві нового виробу. На основі цих даних (абсолютного значення витрат та їхньої питомої ваги в структурі собівартості) і розраховується ціна нового виробу:

Ц_н = С_н • (1+Р);

С_н = С_м(С_з)/А_м(А₃)-100%,

де Ц_н - ціна нового виробу;

С_н - собівартість нового виробу;

С_М(С₃)- матеріальні витрати (або заробітна плата) на одиницю нового виробу;

А_М(А₃) - питома вага матеріальних витрат (заробітної плати) в собівартості аналогічної групи виробів;

Р - середньогалузева рентабельність.

Дата добавления: 2014-10-31