Тема 1. Розгляд цивільних, адміністративних, кримінальних справ

Розділ 13. ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО, АДМІНІСТРАТИВНОГО І КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

1. Поняття і предмет цивільного процесуального права.

2. Поняття цивільних процесуальних відносин, їх суб'єкти.

3. Сторони і стадії цивільного процесу.

4. Адміністративно-процесуальне судочинство.

5. Поняття і зміст кримінального процесу.

6. Судовий розгляд кримінальних справ.

1. Цивільне процесуальне право займає особливе місце в системі права. Воно входить в систему процесуальних галузей права (разом з карно-процесуальним, адміністративно-процесуальним та ін.). Цивільне процесуальне право — сукупність правових норм, що регулюють порядок розгляду і вирішення судом цивільних справ, тобто здійснення правосуддя по цивільних справах.

Предметом цивільного процесуального права є суспільні відносини, які виникають у сфері цивільного судочинства (цивільні процесуальні відносини). Ці відносини виникають в результаті діяльності суду, осіб, що беруть участь в процесі, органів виконання судових рішень, яка здійснюється відповідно до норм цивільного процесуального права.

Цивільний процес має універсальний характер і забезпечує захист прав і інтересів, що охороняються законом, незалежно від їх галузевої приналежності і характеру предмету судової діяльності.

Задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений і своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод або інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод або інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Суди вирішають справи в порядку:

- позовного провадження – судочинство по вирішенню спорів за допомогою позову, яке призначене для захисту порушених або оспорюваних суб'єктивних цивільних прав громадян і організацій;

- наказного провадження - спрощене і скорочене в порівнянні з позовним, засноване на достовірних письмових доказах виробництво в суді першої інстанції;

- окремого провадження – судочинство по розгляду справ, в яких відсутній спір про право, і ставиться питання про встановлення юридичного факту, визначення правового стану фізичних осіб або майна.

2. Цивільні процесуальні правовідносини – це врегульовані цивільним процесуальним правом відносини, що складаються між судом і іншими суб'єктами з приводу розгляду і вирішенню цивільної справи.

Об'єктом цивільних процесуальних правовідносин є те, на що спрямовані ці правовідносини. Зміст цивільних процесуальних правовідносин складається з прав і обов'язків суб'єктів, процесуальних дій по реалізації цих прав і обов'язків.

Цивільні процесуальні правовідносини розділяються на види виходячи з різних критеріїв:

1) по обов'язковому суб'єкту:

- відносини між судом першої інстанції і всіма особами, що беруть участь в розгляді справи;

- відносини між судом другої інстанції і зацікавленими особами;

- відносини між судом касаційної інстанції і зацікавленими особами;

- відносини між вищестоящими і нижчестоящими судовими органами.

2) підрозділ на головні, додаткові і службово-допоміжні:

- головні (основні) складаються між судом і стороною, судом і заявником;

- додаткові - складаються між судом і третьою особою, прокурором, органами державного управління;

- службово-допоміжні - складаються між судом і свідком, експертом, перекладачем.

Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин — це учасники процесуальних відносин, що виникають в суді при розгляді і вирішенні цивільних справ.

Залежно від виконуваної ролі всі суб'єкти правовідносин можуть бути розділені на три групи: суди; особи, що беруть участь в справі; особи, що є іншими учасниками цивільного процесу.

3.Сторонами в цивільному процесі є особи, що беруть участь в справі і спір яких про суб'єктивне право або особистий інтерес, що охороняється законом, суд повинен розглянути і вирішити. Згідно ЦПК сторонами в цивільному процесі є:

- позивач – особа, на захист суб'єктивних прав і інтересів якої, що охороняються законом, порушена цивільна справа.

- відповідач – особа, що притягується судом до відповіді на вимогу, заявлену позивачем.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

В справах позовного провадження завжди є дві сторони. Проте є випадки, коли в результаті справи зацікавлена ще одна особа, яка ні позивачем, ні відповідачем не є і називається третьою. Рішення суду щодо спору між позивачем і відповідачем, так чи інакше, впливає на права третьої особи. Тому, щоб захистити свої права, третя особа повинна взяти участь в процесі. Треті особи — це особи, що беруть участь в справі, які вступають або притягуються в розпочатий процес, мають певну зацікавленість в результаті справи, оскільки рішення може вплинути на їх права і обов'язки.

За ступенем зацікавленості в результаті справи розрізняються треті особи: а) які заявляють самостійні позовні вимоги; б) без самостійних вимог на предмет спору.

Під стадією цивільного процесу розуміють сукупність процесуальних дій, спрямованих на здійснення однієї найближчої процесуальної мети. Частіше за все виділяються наступні стадії:

1) відкриття провадження по справі;

2) провадження по справі до судового розгляду;

3) розгляд справи по суті в суді першої інстанції;

4) провадження в апеляційній інстанції;

5) провадження в касаційній інстанції;

6) провадження у зв'язку з винятковими обставинами;

7) провадження у зв'язку з обставинами, що знов відкрилися;

8) виконавче провадження.

Наявність вказаних стадій не означає, що всі цивільні справи обов'язково повинні пройти їх всіх. Процес може бути завершений на будь-якій стадії.

4. Адміністративне судочинство -це діяльність адміністративних судів по розгляду і вирішенню адміністративних справ в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Адміністративний суд - суд загальної юрисдикції, до компетенції якого Кодексом адміністративного судочинства віднесений розгляд і вирішення адміністративних справ.

В адміністративні суди можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єктів, які володіють владними повноваженнями, крім випадків, коли для них встановлений інший порядок судочинства.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова або службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень і засобом, які передбачені Конституцією і законами України;

- використання повноважень з метою, для якої вони ними наділяються;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (здійснення дії);

- неупереджено;

- сумлінно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод і інтересів особи і цілями, на досягнення яких направлено це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь в процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного терміну - найкоротший термін розгляду і вирішення адміністративної справи.

Іноземці, особи без громадянства і іноземні юридичні особи користуються в Україні таким же правом на судовий захист, як і громадяни і юридичні особи України.

Особам, які беруть участь в справі, а також особам, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси або обов'язки, забезпечується право на апеляційне і касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках і порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства.

Компетенція адміністративних судів розповсюджується на:

1. спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій або бездіяльності;

2. спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3. спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання і виконання адміністративних договорів;

4. спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;

5. спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Компетенція адміністративних судів не розповсюджується на публічно-правові справи:

1. що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2. що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;

3. про накладення адміністративних стягнень;

4. щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

5.Кримінальний процес - це діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, змістом якої є перевірка і розгляд заяв (повідомлень) про злочини, досудове розслідування, судовий розгляд і вирішення кримінальних справ, а також рішення питань, пов'язаних з виконанням вироків.

Злочин завжди наносить громадянам, державі певну шкоду, і це зобов'язало органи держави, які покликані вести боротьбу із злочинністю, в межах своєї компетенції порушувати кримінальну справу в кожному випадку виявлення ознак злочину, вживати всіх передбачених законом заходів для встановлення обставин злочину, осіб, які винні в здійсненні злочину, і їх покаранню.

Забезпечити розкриття і розслідування злочинних дій, вживання справедливого покарання до особи, яка винна в здійсненні злочину, можливе тільки за допомогою відповідної діяльності. Характеризуючи її, слід зазначити, що така діяльність складається з: 1) вирішення питання про порушення кримінальної справи; 2) розкриття і розслідування злочинів, забезпечення повного і об'єктивного дослідження обставин справи; 3) розгляду і вирішення кримінальної справи по суті; 4) виконання прийнятих процесуальних рішень.

Стадії кримінального процесу - це його відносно самостійні частини, кожна з яких має власні завдання, специфічний круг учасників і процесуальних засобів діяльності, проходить властиві тільки для неї етапи і завершується прийняттям певного рішення, яким вона, як правило, трансформується в наступну стадію.

Звичайно виділяють наступні стадії:

1) порушення кримінальної справи;

2) досудове слідство;

3) попередній розгляд справи;

4) судовий розгляд;

5) апеляційне провадження;

6) касаційне провадження;

7) виконання вироку;

8) перегляд рішення в порядку особливого провадження.

Кримінальний процес не завжди проходить всі ці стадії. Крім того, в деяких кримінальних справах немає деяких з перерахованих стадій.

6. Судовий розгляд – це стадія кримінального процесу, в якій суд першої інстанції при активній участі сторін звинувачення і захисту на основі повного і об'єктивного дослідження обставин кримінальної справи остаточно вирішує питання про винність підсудного і його покарання. Ця стадія передбачає розгляд в судовому засіданні з дотриманням принципів гласності, змагальності, безпосередність дослідження доказів і всіх інших принципів правосуддя, при активній участі всіх зацікавлених учасників процесу, матеріалів кримінальної справи, дослідження всіх його обставин і рішення справи по суті.

В цій стадії розв'язується питання про винність або невинуватість обвинуваченого, ухвалюється вирок і призначається справедливе покарання особі, яка вчинила злочин. Основним завданням цієї стадії є вирішення питання про винність підсудного і його покарання.

Судовий розгляд кримінальних справ здійснюється місцевими і апеляційними судами України, які можуть розглядати в першій інстанції справи, визначені законом.

Головними учасниками процесу на цій стадії є суд, прокурор, який підтримує звинувачення, підсудний, захисник і потерпілий. До учасників, які виконують допоміжну функцію, відносяться перекладач, свідок, експерт, фахівець.

Завершується ця стадія або проголошенням вироку (обвинувального або виправдувального), або закриттям справи, або направленням справи на додаткове розслідування.

Обвинувальний вирок ухвалюється, якщо в ході судового розгляду винність підсудного в здійсненні злочину доведена. Такий вирок може бути двох видів: з призначенням покарання і із звільненням осудженого від відбування покарання.

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте значення і поняття цивільного процесуального права.

2. Охарактеризуйте предмет цивільного процесуального права.

3. В чому своєрідність цивільних процесуальних відносин і їх суб'єктів?

4. Назвіть і охарактеризуйте сторони цивільного процесу.

5. Назвіть і охарактеризуйте стадії цивільного процесу.

6. Визначте роль адміністративного судочинства в державі.

7. Дайте визначення і розкрийте значення кримінального процесу.

8. Назвіть стадії кримінального процесу.

9. В чому особливості судового розгляду кримінальних справ?

Список рекомендованої літератури та нормативних актів:

До Розділу 5.

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №40-44. – Ст. 356.

2. Господарський кодекс України від 16.01.2003р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18, 319-20 № 21-22. – Ст.144.

3. Про банки і банківську діяльність: Закон Україні від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради. – 2001. - N 5-6. - ст.30.

4. Про Національній банк Україні: Закон Україні від 20.05.1999 із змінами, внесеними від 09.07.2007р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007. - N 7-8. - ст. 66.

5. Орлюк О. П. Банкiвське право: Навч. посiб. / О. П. Орлюк. - 2-ге вид. - К.: Юрiнком Iнтер, 2006. - 389 с.

6. Петрук О. М. Банкiвська справа: навч. посiб. / О. М. Петрук; за ред. Ф. Ф. Бутинця. - Київ: Кондор, 2009. - 461 с.

7. Швайка М. А. Банкiвська система України: проблеми становлення i удосконалення / М. А. Швайка; Асоц. депутатiв Верховної Ради України. - Київ: Вид-во Київ. мiжнар. ун-ту, 2010. - 760 с.

8. Орлюк О. П. Фiнансове право: академiчний курс: пiдручник / О. П. Орлюк. - Київ: Юрiнком Iнтер, 2010. - 807 с.

9. Основы правоведения Украины: Учеб. пособие. Кивалов С.В., Музыченко П.П., Крестовская Н.Н, Крыжановский А.Ф. – Х.: «Одиссей», 2004. – 472 с.

10. Правознавство: Підручник / За ред. В.В. Копєйчикова. - К.: Юрінком Інтер, 2005. – 296 с.

11. Кравченко В.В., Савчук О.П. Правознавство: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2005. – 560 с.

12. Логвінова М., Кафарський В. Основи правознавства: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 568 с.

13. Кириченко В.М. Правознавство: Курс лекцій. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2006. – 247 с.

14. Правознавство: Підручник / А.І. Берлач, Д.О. Карпенко, В.С. Ковельский, А.М. Колодій, А.Ю. Олійник, О.О. Підопригора; За ред. В.В. Копєйчикова, А.М. Колодія. - К.: Юрінком Інтер, 2007. – 752 с.

15. Основи правознавства України: Навч. посібник. Видання сьоме, доп. Та перероб./ Ківалов С.В., Музиченко П.П., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф. - Х.: «Одісей», 2007. – 440 с.

16. Кириченко В.М. Правознавство: Модульний курс: Навчальний посібник / В. М. Кириченко. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 328 с.

17. Основи правознавства: Навч. посібник / Пилипенко П. Д., Хома Н. М., Кельман М. С., та ін. - 2-ге вид., випр. i доп. - Львів: Магнолія 2006, 2007. - 466 c.

18. Правознавство: Курс лекцій. Навч. посібник для внз / ЗНТУ. - К.: Центр навч. літ., 2007. - 239 c.

19. Основы правоведения: Тесты для проверки знаний студентов неюридических специальностей по дисциплине «Правоведение» // Сост. Одегова Л.Ю., Фесечко Л.И. – Донецк: ДонНУ. – 2007. – 90 с.

20. Л.Д.Коровіна - Основи правознавства. Навчальний посібник, К., 2008 р. - 140 с.

21. Правознавство: Підручник. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. — 505 с.

22. Правознавство: пiдручник / [Г. I. Балюк, В. I. Борисова, М. К. Галянтич та iн.]; вiдп. ред. О. В. Дзера. - 10-те вид. - Київ: Юрiнком Iнтер, 2009. - 847 с.

23. Правознавство: пiдруч. для студ. вищ. навч. закл. / [А. I. Берлач, С. С. Бичкова, Д. О. Карпенко та iн.]; Київський нац. ун-т внутрiш. справ. - 2-ге вид. - К.: Правова єднiсть, 2009. - 790 с.

24. Правознавство: навч. посiб. для студ. неюрид. спец. / [Н. М. Хома, М. С. Кельман, В. I. Чушенко та iн.]; за ред. П. Д. Пилипенка. - 3-тє вид. - Львiв: Новий свiт-2000, 2010. - 512 с.

До Розділу 6.

1. Конституція Україні від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - N 30. - Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №40-44. – Ст. 356.

3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18, 319-20 № 21-22. – Ст.144.

4. Бюджетний кодекс України вiд 8 липня 2010 р. // Офіційний вісник України - 2010 р. - № 59. - Ст. 2047

5. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. // Офіційний вісник України, - 2010. - N 92. - Ст. 3248.

6. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 грудня 1990 р. // Відомості Верховної УРСР. - 1991. - №6. - Ст. 37.

7. Орлюк О. П. Фiнансове право: академiчний курс: пiдручник / О. П. Орлюк. - Київ: Юрiнком Iнтер, 2010. - 807 с.

8. Мединська Т.В. Податкова система: навч. посiб. / Т. В. Мединська, Н. I. Власюк. - 2-ге вид. - Львiв: Магнолiя, 2010. - 275 с.

9. Пришва Н. Ю. Податкове право України: навч. посiбник / Н. Ю. Пришва. - Київ: Юрiнком Iнтер, 2010. - 365 с.

10. Соколовська А. М. Основи теорiї податкiв: навч. посiб. для студ. вищ. навч. закл. / А. М. Соколовська. - Київ: Кондор, 2010. - 325 с.

11. Лучковська С. I. Фiнансове право: навч. посiб. / С. I. Лучковська. - Київ: КНТ, 2010. - 295 с.

12. Ковальчук А. Т. Фiнансове право: проблеми розвитку та застосування / А. Т. Ковальчук, А. В. Матiос; за ред. Л. К. Воронової; Київський ун-т ринкових вiдносин. - Київ: Парламентське видавництво, 2010. - 479 с.

13. Правознавство: Підручник / За ред. В.В. Копєйчикова. - К.: Юрінком Інтер, 2005. – 296 с.

14. Кравченко В.В., Савчук О.П. Правознавство: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2005. – 560 с.

15. Логвінова М., Кафарський В. Основи правознавства: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 568 с.

16. Кириченко В.М. Правознавство: Курс лекцій. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2006. – 247 с.

17. Правознавство: Підручник / А.І. Берлач, Д.О. Карпенко, В.С. Ковельский, А.М. Колодій, А.Ю. Олійник, О.О. Підопригора; За ред. В.В. Копєйчикова, А.М. Колодія. - К.: Юрінком Інтер, 2007. – 752 с.

18. Основи правознавства України: Навч. посібник. Видання сьоме, доп. Та перероб./ Ківалов С.В., Музиченко П.П., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф. - Х.: «Одісей», 2007. – 440 с.

19. Кириченко В.М. Правознавство: Модульний курс: Навчальний посібник / В. М. Кириченко. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 328 с.

20. Основи правознавства: Навч. посібник / Пилипенко П. Д., Хома Н. М., Кельман М. С., та ін. - 2-ге вид., випр. i доп. - Львів: Магнолія 2006, 2007. - 466 c.

21. Правознавство: Курс лекцій. Навч. посібник для внз / ЗНТУ. - К.: Центр навч. літ., 2007. - 239 c.

22. Основы правоведения: Тесты для проверки знаний студентов неюридических специальностей по дисциплине «Правоведение» // Сост. Одегова Л.Ю., Фесечко Л.И. – Донецк: ДонНУ. – 2007. – 90 с.

23. Л.Д.Коровіна - Основи правознавства. Навчальний посібник, К., 2008 р. - 140 с.

24. Правознавство: Підручник. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. — 505 с.

25. Правознавство: пiдручник / [Г. I. Балюк, В. I. Борисова, М. К. Галянтич та iн.]; вiдп. ред. О. В. Дзера. - 10-те вид. - Київ: Юрiнком Iнтер, 2009. - 847 с.

26. Правознавство: пiдруч. для студ. вищ. навч. закл. / [А. I. Берлач, С. С. Бичкова, Д. О. Карпенко та iн.]; Київський нац. ун-т внутрiш. справ. - 2-ге вид. - К.: Правова єднiсть, 2009. - 790 с.

27. Правознавство: навч. посiб. для студ. неюрид. спец. / [Н. М. Хома, М. С. Кельман, В. I. Чушенко та iн.]; за ред. П. Д. Пилипенка. - 3-тє вид. - Львiв: Новий свiт-2000, 2010. - 512 с.

До Розділу 7.

1. Семейный кодекс Украины от 10.01.2002 г. // ВВР Украины. – 2002. - № 21-22. – Ст. 135.

2. Калітенко О.М., Харитонов Е.О. Цивільне та сімейне право України: Підручник. - Х.: Одиссей, 2004. – 640 с.

3. Сімейне право України: Підручник. / За заг. ред. В.Г. Борисової та І.В. Жилінкової. - К.: Юрінком Інтер, 2004. – 264 с.

4. Шестак В.С., Шестак С.В., Любчик А.А. Учебное пособие по дисциплине «Семейное право» - Донецк: ООО «Норд Компьютер», 2006. – 111 с.

5. Правознавство: Підручник / За ред. В.В. Копєйчикова. - К.: Юрінком Інтер, 2005. – 296 с.

6. Кравченко В.В., Савчук О.П. Правознавство: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2005. – 560 с.

7. Логвінова М., Кафарський В. Основи правознавства: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 568 с.

8. Кириченко В.М. Правознавство: Курс лекцій. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2006. – 247 с.

9. Правознавство: Підручник / А.І. Берлач, Д.О. Карпенко, В.С. Ковельский, А.М. Колодій, А.Ю. Олійник, О.О. Підопригора; За ред. В.В. Копєйчикова, А.М. Колодія. - К.: Юрінком Інтер, 2007. – 752 с.

10. Основи правознавства України: Навч. посібник. Видання сьоме, доп. Та перероб./ Ківалов С.В., Музиченко П.П., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф. - Х.: «Одісей», 2007. – 440 с.

11. Кириченко В.М. Правознавство: Модульний курс: Навчальний посібник / В. М. Кириченко. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 328 с.

12. Основи правознавства: Навч. посібник / Пилипенко П. Д., Хома Н. М., Кельман М. С., та ін. - 2-ге вид., випр. i доп. - Львів: Магнолія 2006, 2007. - 466 c.

13. Правознавство: Курс лекцій. Навч. посібник для внз / ЗНТУ. - К.: Центр навч. літ., 2007. - 239 c.

14. Основы правоведения: Тесты для проверки знаний студентов неюридических специальностей по дисциплине «Правоведение» // Сост. Одегова Л.Ю., Фесечко Л.И. – Донецк: ДонНУ. – 2007. – 90 с.

15. Л.Д.Коровіна - Основи правознавства. Навчальний посібник, К., 2008 р. - 140 с.

16. Правознавство: Підручник. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. — 505 с.

17. Правознавство: пiдручник / [Г. I. Балюк, В. I. Борисова, М. К. Галянтич та iн.]; вiдп. ред. О. В. Дзера. - 10-те вид. - Київ: Юрiнком Iнтер, 2009. - 847 с.

18. Правознавство: пiдруч. для студ. вищ. навч. закл. / [А. I. Берлач, С. С. Бичкова, Д. О. Карпенко та iн.]; Київський нац. ун-т внутрiш. справ. - 2-ге вид. - К.: Правова єднiсть, 2009. - 790 с.

19. Правознавство: навч. посiб. для студ. неюрид. спец. / [Н. М. Хома, М. С. Кельман, В. I. Чушенко та iн.]; за ред. П. Д. Пилипенка. - 3-тє вид. - Львiв: Новий свiт-2000, 2010. - 512 с.

До Розділу 8.

1. Кодекс законов о труде Украины от 10.12.1971 г. (с изменениями и дополнениями по состоянию на 15.05.2011 г.) // ВВР Украины. – 1971. - № 50. – Ст. 375.

2. Об отпусках: Закон Украины от 15.11.1996 г. // ВВР Украины. – 1997. - № 2. – Ст. 4.

3. Трудове право України: Академічний курс: Підручник / За ред. Н.М. Хуторян. – К.: А.С.К., 2004. – 608 с.

4. Трудове право України: Академічний курс: Підручник / П.Д. Пилипенко, В.Я. Буряк, З.Я. Козак та ін. – К.: ІнЮре, 2004. – 536 с.

5. Карлицький С.М. Трудове право України: Навч. посібник. – К.: Прецедент, 2004. – 216 с.

6. Шестак В.С., Шестак С.В., Любчик А.А. Учебное пособие по дисциплине «Трудовое право» - Донецк: ООО «Норд Компьютер», 2007. – 128 с.

7. Бойко М.Д. Трудове право України: Навчальний посібник / М. Д. Бойко. - К.: Атіка, 2007. - 312 с

8. О. Михайленко, О. Вітковська, В. Кузнєцов, О. Маханько Практика трудових відносин: від приймання до звільнення. – 4-те вид., перероб. і доп. – Х.: Фактор, 2007. – 512 с.

9. Основы правоведения Украины: Учеб. пособие. Кивалов С.В., Музыченко П.П., Крестовская Н.Н, Крыжановский А.Ф. – Х.: «Одиссей», 2004. – 472 с.

10. Государство и право Украины (основы): Учебник / Кол. авторов: Говенко П.Н., Виноградова Л.Е. и др. Под ред. Пахомова И.Н. - Х.: «Одиссей», 2005. – 352 с.

11. Правознавство: Підручник / За ред. В.В. Копєйчикова. - К.: Юрінком Інтер, 2005. – 296 с.

12. Кравченко В.В., Савчук О.П. Правознавство: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2005. – 560 с.

13. Кравчук К.Г. Опорні конспекти з основ права: Курс лекцій. Навч. посібник. - К.: Атіка, 2005. – 312 с.

14. Логвінова М., Кафарський В. Основи правознавства: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 568 с.

15. Кириченко В.М. Правознавство: Курс лекцій. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2006. – 247 с.

16. Правознавство: Підручник / А.І. Берлач, Д.О. Карпенко, В.С. Ковельский, А.М. Колодій, А.Ю. Олійник, О.О. Підопригора; За ред. В.В. Копєйчикова, А.М. Колодія. - К.: Юрінком Інтер, 2007. – 752 с.

17. Основи правознавства України: Навч. посібник. Видання сьоме, доп. Та перероб./ Ківалов С.В., Музиченко П.П., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф. - Х.: «Одісей», 2007. – 440 с.

18. Кириченко В.М. Правознавство: Модульний курс: Навчальний посібник / В. М. Кириченко. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 328 с.

19. Основы правоведения: Тесты для проверки знаний студентов неюридических специальностей по дисциплине «Правоведение» // Сост. Одегова Л.Ю., Фесечко Л.И. – Донецк: ДонНУ. – 2007. – 90 с.

20. Л.Д.Коровіна - Основи правознавства. Навчальний посібник, К., 2008 р. - 140 с.

21. Правознавство: Підручник. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2008. — 505 с.

22. Правознавство: пiдручник / [Г. I. Балюк, В. I. Борисова, М. К. Галянтич та iн.]; вiдп. ред. О. В. Дзера. - 10-те вид. - Київ: Юрiнком Iнтер, 2009. - 847 с.

23. Правознавство: пiдруч. для студ. вищ. навч. закл. / [А. I. Берлач, С. С. Бичкова, Д. О. Карпенко та iн.]; Київський нац. ун-т внутрiш. справ. - 2-ге вид. - К.: Правова єднiсть, 2009. - 790 с.

24. Правознавство: навч. посiб. для студ. неюрид. спец. / [Н. М. Хома, М. С. Кельман, В. I. Чушенко та iн.]; за ред. П. Д. Пилипенка. - 3-тє вид. - Львiв: Новий свiт-2000, 2010. - 512 с.

До Розділу 9.

Дата добавления: 2014-10-31