Предмет і завдання аналітичної хімії. Її зв’язок з криміналістикою

Види і методи хімічного аналізу. Основні операції якісного аналізу

Тема 1. Хімічні методи лабораторної криміналістики

Основы микропроцессорной техники

Устройства памяти ЭВМ называются устройства для приема, запоминания и выдачи информации, обрабатываемой в ЭВМ. К информации относятся программы решения задачи, исходные данные, промежуточные и конечные результаты. Единицами информации являются слова, состоящие из двух или более байтов – слогов. В одном байте содержится восемь двоичных разрядов – бит. Множество слов составляет массив информации или файл. Устройство памяти разбито на ячейки, в каждой из которых хранится одно слово.

Устройства памяти обладают иерархической (многоуровневой) структурой, что отвечает противоречивым требованиям к памяти: большая емкость, большое быстродействие, высокая надежность, низкая стоимость и т.д.

Различают оперативное запоминающее устройство (ОЗУ), постоянное (ПЗУ), сверхоперативное (СОЗУ) и внешние устройства (ВЗУ).

Оперативное запоминающее устройство связано с устройствами ввода и непосредственно взаимодействует с процессором при выполнении операций: команды и операнды поступают из ОЗУ в процессор, а результаты их обработки направляются для хранения обратно в ОЗУ. ОЗУ образуется из большого числа ячеек, каждая из которых предназначается для хранения одного машинного слова со своим адресом. Ячейки выполняются на основе ферритовых колец с прямоугольной гистерезисной характеристикой намагничивания. ОЗУ имеют высокое быстродействие (0,5-10 мкс) и большую емкость (от нескольких десятков тысяч до нескольких миллионов бит), высокую надежность работы, возможность хранить информацию без затрат энергии. применение ферритовых колец основано на их свойстве перемагничиваться и длительно сохранять одно из двух состояний намагниченности.

Виникнення і становлення хімії як науки тісно пов’язане з методами аналізу речовин. Науку про методи визначення хімічного складу, структури речовин та їх ідентифікації називають аналітичною хімією.

Практичним завданням аналітичної хімії є встановлення хімічного складу речовин або їх сумішей. Спочатку встановлюють якісний склад речовини: з яких елементів, груп атомів чи іонів складається речовина, потім переходять до визначення кількісного складу – виявляють, в яких кількісних співвідношеннях виявлені складові частини знаходяться в даній речовині.

Завдання якісного аналізу – встановити присутність визначуваного компоненту в пробі; завдання кількісного – визначити його вміст.

Перші елементи сучасного якісного аналізу неорганічних речовин заклав у XVIII столітті англійський хімік Р.Бойль, який розробив так званий аналіз „мокрим способом”, запропонувавши для визначення кислот та лугів індикатори – відвари квітів; описав реакції виявлення сульфатної та хлоридної кислот за допомогою солей Кальцію і Аргентуму. Закон збереження маси речовин, відкритий у 1756 році російським ученим М.В.Ломоносовим дав поштовх розвитку кількісного хімічного аналізу.

В хімічних методах аналізу використовують хімічну взаємодію між речовинами. Здійснюють хімічну реакцію між речовиною та реагентом і спостерігають аналітичний ефект – утворення (або розчинення) осадів, утворення забарвлених сполук (зміна забарвлення розчину), газів з різним запахом. За аналітичним ефектом встановлюють складові частини речовини або матеріалу, тобто проводять якісний аналіз. Реакції, що супроводжуються помітними зовнішніми ефектами, називаються аналітичними реакціями.

& Реагент – речовина, що викликає аналітичне перетворення.
Аналітичний ефект – легко помітні зміни, на підставі яких можна дійти висновку, що реакція дійсно відбувається (поява кольору, запаху, зміна агрегатного стану, кристалічної структури тощо).

У кількісному хімічному аналізі зважують утворений осад або вимірюють об’єм реагенту, доданого до розчину речовини до моменту закінчення реакції (зміна забарвлення індикатора). Потім за об’ємом розчину реагенту або масою осаду розраховують кількість речовини.

Методи аналітичної хімії використовуються під час криміналістичного дослідження речовин та матеріалів. Наприклад, при встановленні належності речовин до наркотичних, психотропних сполук або прекурсорів, при розпізнаванні слідів вибухових речовин, при виявленні слідів крові тощо. Хімічні методи дослідження використовують також для виявлення знищених маркувальних позначок на металевих поверхнях, при визначенні виду металу у вогнепальних пошкодженнях, при встановленні природи волокон, при дослідженні пошкоджених текстів та ін.

Дата добавления: 2014-10-31