Із Загальної частини кримінального права

ІІІ. Контрольні питання

Тема 22. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку

Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

Злочини проти миру

Пропаганда війни. Види діянь. Момент закінчення злочину.

Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни. Види діянь, їх об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

Злочини проти безпеки людства

Застосування зброї масового знищення. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину. Кваліфікуючі ознаки.

Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут, транспортування зброї масового знищення. Види діянь. Момент закінчення злочину.

Геноцид. Поняття геноциду. Види діянь. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки діянь, передбачених статтею КК.

Екоцид. Поняття екоциду. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину.

Злочини проти міжнародного правопорядку

Порушення законів та звичаїв війни. Види діянь. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки, кваліфікуючі ознаки злочину.

Посягання на життя представника іноземної держави. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину. Мета як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони означеного складу злочину.

Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист. Види діянь. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки цих злочинів. Особливості мети як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони означеного складу злочину.

Найманство. Види діянь, їх об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

Піратство. Поняття піратства, об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину. Відмежування піратства від терористичного акту та угону або захоплення морського чи річкового судна.

Незаконне використання символіки Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Відмежування від певного злочину, скоєного військовослужбовцями.

Контрольні питання для підготовки до заліку

1. Поняття, завдання та система кримінального права. Наука кримінального права як галузь правознавства.

2. Кримінальне право та суміжні галузі права.

3. Поняття закону про кримінальну відповідальність.

4. Структура Кримінального кодексу України. Загальна та Особлива частини КК, їх єдність та взаємозв’язок.

5. Види диспозицій та санкцій.

6. Тлумачення кримінального закону. Види тлумачення.

7. Принципи чинності кримінального закону у просторі: територіальний, громадянства, універсальний та реальний.

8. Зміст територіального принципу. Відповідальність громадян, що скоїли злочини на території України.

9. Зміст принципу громадянства. Відповідальність громадян України та осіб без громадянства, що постійно проживають в Україні, які скоїли злочини за кордоном.

10. Зміст універсального та реального принципів. Особливості відповідальності іноземних громадян та осіб без громадянства. Видача злочинців.

11. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.

12. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність.

13. Поняття злочину (формальне, матеріальне, формально-матеріальне визначення, їх сутність).

14. Ознаки і елементи злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень.

15. Класифікація злочинів в залежності від їх тяжкості.

16. Поняття кримінальної відповідальності, її ознаки.

17. Підстави кримінальної відповідальності. Форми реалізації кримінальної відповідальності.

18. Поняття складу злочину та його значення. Співвідношення злочину і складу злочину.

19. Ознаки і елементи складу злочину.

20. Види складів злочинів.

21. Кваліфікація злочину.

22. Поняття об’єкту злочину, його місце у структурі складу злочину та значення.

23. Поняття предмету злочину та його місце у структурі складу злочину.

24. Класифікація (види) об’єктів злочину.

25. Поняття і значення об’єктивної сторони злочину.

26. Суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність). Його ознаки.

27. Поняття бездіяльності. Умови притягнення особи до кримінальної відповідальності за бездіяльність.

28. Значення непереборної сили, фізичного та психічного примусу для вирішення питання про кримінальну відповідальність за суспільно небезпечне діяння.

29. Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види та кримінально-правове значення (злочини з матеріальними та формальними складами).

30. Причинний зв’язок в кримінальному праві та його значення.

31. Види причинного зв’язку.

32. Місце, час, обстановка, спосіб, засоби вчинення злочину як факультативні ознаки, що характеризують об’єктивну сторону.

33. Види складів злочину в залежності від структури об’єктивної сторони складу злочину: матеріальний, формальний та усічений.

34. Поняття суб’єкту злочину. Його ознаки.

35. Види суб’єктів злочину: загальний та спеціальний. Критерії, за якими встановлюється спеціальний суб’єкт злочину.

36. Поняття неосудності та її критерії. Наслідки визнання особи неосудною.

37. Обмежена осудність. Наслідки визнання особи обмежено осудною.

38. Відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння та її обґрунтування.

39. Поняття і значення суб’єктивної сторони злочину.

40. Поняття і значення вини у кримінальному праві. Форми та види вини у кримінальному праві, їх значення.

41. Умисел та його види.

42. Відмежування прямого умислу від непрямого. Особливості умислу у злочинах з формальним складом.

43. Спеціальні види умислу та їх значення.

44. Необережність та її види.

45. Злочинна самовпевненість: її інтелектуальний та вольовий моменти. Відмежування самовпевненості від непрямого умислу.

46. Злочинна недбалість: її об’єктивний та суб’єктивний критерії, їх значення.

47. Змішана (подвійна, складна) форма вини, її значення для кваліфікації злочину.

48. Мотив та мета злочину як факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину. Їх значення для встановлення меж кримінальної відповідальності.

49. Випадок (казус) як невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків. Його відмінність від злочинної недбалості.

50. Юридична та фактична помилки у кримінальному праві, їх значення для кримінальної відповідальності.

51. Види юридичної помилки.

52. Види фактичної помилки.

53. Поняття і види стадій вчинення злочину.

54. Готування до злочину, його поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

55. Замах на злочин, його поняття і види.

56. Відмежування готування до злочину від замаху на злочин.

57. Поняття закінченого злочину. Момент закінчення злочинів з матеріальним, формальним та усіченим складом.

58. Кваліфікація готування до злочину та замаху на нього.

59. Добровільна відмова від доведення злочину до кінця.

60. Дійове каяття у вчиненні злочину.

Контрольні питання для підготовки до іспиту

Дата добавления: 2014-10-31