Виходячи з визначення поняття стадій вчинення злочину слід мати на увазі, що вони можливі лише в умисних злочинах, які вчиняються з прямим умислом

Тема № 6. Стадії злочину

План:

1. Поняття та види стадій вчинення злочину.

2. Закінчений злочин.

3. Готування до злочину: поняття, ознаки та види. Відмінність від виявлення умислу.

4. Замах на злочин: поняття, ознаки та види. Відмежування замаху на злочин від закінченого злочину та від готування до злочину.

5. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин.

6. Добровільна відмова від вчинення злочину. Відмінність добровільної відмови від дійового каяття.

Література. Основна література 1-9, 11-26; додаткова література 67, 83, 152, 178, 225, 268, 276, 279-281, 308, 315, 322.

Загальні рекомендації з вивчення теми:

Починаючи вивчення даної теми, слід мати на увазі, що на практиці досить часто трапляються випадки, коли особа не доводиться до кінця задуманий злочин в силу тих чи інших причин. В цих випадках виникає питання про кримінальну відповідальність особи на певних стадіях вчинення злочину.

Поняття стадій вчинення злочину дається наукою кримінального права. Єдиною підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою злочину, тому слід зрозуміти, що кожна стадія вчинення злочину повинна являти собою саме таке діяння. Тому не визнаються стадіями вчинення злочину той чи інший стан свідомості особи, її думки, наміри, їх формування та виявлення.

Види стадій вчинення злочину, їх поняття дається в ч. 1 ст. 13, ст. 14 та ст. 15 КК. Вивчаючи поняття кожної із стадій вчинення злочину, слід з’ясувати, за якими ознаками вони різняться між собою.

При вивченні другого питання, слід вказати, що виділення стадій вчинення злочину не означає, що кожний злочин обов’язково проходе у своєму розвитку всі вказані стадії. Крім цього, закінчений злочин поглинає всі стадії його вчинення і вони не мають самостійного значення і не впливають на кваліфікацію.

В залежності від конструкції складу злочину, тобто опису ознак діяння в законі, момент закінчення злочину є різним. Необхідно визначити, з якого моменту вважається закінченими злочини з матеріальним, формальним та усіченим складом та значення для відмежування цих видів закінчених злочинів від попередньої злочинної діяльності.

Слід вказати, що незакінчений злочин в літературі називають по-різному: попередньою злочинною діяльністю, розпочатим, незавершеним злочином тощо. Вивчаючи питання про попередню злочинну діяльність, слід уяснити, що Кримінальний кодекс не дає визначення поняття незакінченого злочину. Це поняття випливає з поняття закінченого злочину, яке дається в ч. 1 ст. 13 КК, а ч. 2 ст. 13 КК називає лише два види незакінченого злочину. Інші діяння не можуть визнаватись видами незакінченого злочину.

Розглядаючи третє питання, слід насамперед, ознайомитись з визначенням поняття готування до злочину, яке дається у ч. 1 ст. 14 КК. При готуванні до злочину дії винної особи ще безпосередньо не спрямовані на об’єкт злочину і не ставлять його в безпосередню небезпеку. Суб’єктом злочину ще не виконується діяння, яке є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину і тому готування до злочину характеризується притаманними лише йому об’єктивними та суб’єктивними ознаками. Потрібно засвоїти зміст цих ознак.

Ч. 2 ст. 14 КК закріплює види готування до злочину. Слід встановити, що являє собою кожен з цих видів. Перелік видів готування до злочину є невичерпним, тому слід мати на увазі, що готуванням до злочину можуть бути визнані й інші підготовчі дії. У зв’язку з цим на практиці виникають питання відмежування готування до злочину від виявлення умислу. Поняття виявлення умислу дається теорією кримінального права. Необхідно навчитися відмежовувати готування до вчинення злочину від виявлення умислу, яке не є кримінально караним.

Слід відмітити, що відповідно до ч. 2 ст. 14 КК готування до злочину невеликої тяжкості не тягне кримінальної відповідальності.

Аналізуючи питання замаху на злочин, слід ознайомитись з його поняттям, яке дається ч. 1 ст. 15 КК. Потрібно встановити, які саме об’єктивні та суб’єктивні ознаки характеризують замах на злочин та як ці ознаки відрізняють замах на злочин від закінченого злочину та від готування до злочину.

Вивчаючи види замаху на злочин, слід звернути увагу на розподіл замаху на злочин, який дається законом (ч. ч. 2, 3 ст. 15 КК). Важливе значення має встановлення критерію такого поділу.

Теорія кримінального права розділяє замах на злочин і в залежності від придатності об’єкта посягання або засобів посягання. Слід встановити, що являє собою кожен з цих видів замаху.

В цьому ж питанні слід розглянути і значення поділу замаху на злочин на види. Цей поділ має значення для призначення покарання, а також для вирішення питання про добровільну відмову від доведення злочину до кінця.

Існування у кримінальному праві інституту стадій вчинення злочину приводить до деяких особливостей кримінальної відповідальності за незакінчений злочин порівняно з закінченим злочином. Вивчаючи відповідне питання, слід звернути увагу на ці особливості, а саме: готування до яких злочинів не тягне кримінальної відповідальності, готування та замах на які злочини визнаються в силу ч. 2 ст. 11 КК малозначними, як враховуються стадії вчинення злочину при кваліфікації та призначенні покарання. Для цього слід ознайомитись зі ст. 16 КК. Звернути увагу на те, що підстава кримінальної відповідальності за незакінчений злочин не має особливостей у порівнянні з підставою за закінчений злочин, так само підставою кримінальної відповідальності є склад злочину, але склад готування чи замаху.

Вивчаючи останнє питання, слід звернути увагу на те, що у особи, яка почала вчиняти злочин, але ще не довела його до кінця, є можливість відмовитись від його вчинення, що звільняє особу від кримінальної відповідальності. Таку можливість надає положення, закріплене в ст. 17 КК, яка передбачає добровільну відмову при незакінченому злочині. Добровільна відмова можлива лише за наявності всіх її ознак. Необхідно встановити ці ознаки та розкрити їх сутність. Слід звернути увагу на те, що відсутність хоча б однієї з ознак добровільної відмови виключає її і особа підлягає кримінальній відповідальності.

Потрібно визначити, на яких стадіях можлива добровільна відмова та в яких формах, звернути увагу на особливості злочинів, в яких можлива добровільна відмова на стадії закінченого замаху.

Слід з’ясувати, що відповідно до ст. 17 КК добровільна відмова є самостійною підставою звільнення від кримінальної відповідальності.

Важливим питанням є відмежування добровільної відмови від дійового каяття. Слід встановити, за якими саме ознаками проводиться таке розмежування і яке правове значення мають кожна з цих обставин.

Контрольні питання:

1. Поняття стадій вчинення злочину.

2. Поняття закінченого злочину. Єдність об’єктивної та суб’єктивної сторін у закінченому злочині.

3. Поняття готування до злочину, його об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

4. Види готування до злочину.

5. Відмежування готування до злочину від виявлення умислу.

6. Поняття замаху на злочин, його об’єктивні та суб’єктивні ознаки.

7. Поняття і ознаки закінченого замаху на вчинення злочину.

8. Поняття і ознаки незакінченого замаху на вчинення злочину.

9. Значення поділу замаху на злочин на види.

10. Відмежування замаху на злочин від закінченого злочину та від готування до злочину.

11. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин. Підстави кримінальної відповідальності за незакінчений злочин.

12. Поняття добровільної відмови від вчинення злочину та її ознаки.

13. Мотиви добровільної відмови та їх значення.

14. Стадії вчинення злочину, на яких можлива добровільна відмова від злочину.

15. Правові наслідки добровільної відмови від злочину.

16. Дійове каяття при вчиненні злочину.

17. Відмінність діяльного каяття від добровільної відмови від вчинення злочину.

Дата добавления: 2014-10-31