Тема № 6. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав та свобод людини і громадянина

План:

I. Загальна характеристика та види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

II. Злочини проти виборчих прав.

1. Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача.

2. Фальсифікація виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців.

3. Порушення таємниці голосування.

III. Злочини проти трудових прав.

1. Грубе порушення законодавства про працю.

2. Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат.

IV. Злочини проти інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

1. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії.

2. Порушення недоторканності житла.

3. Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер.

4. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.

5. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

6. Посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів.

7. Порушення права на отримання освіти.

Література. Основна література 1-31; додаткова література 45, 99, 120, 219, 242, 244, 245, 252, 254, 256, 321, 438, 470; нормативно-правові акти 10, 23, 31, 33, 34, 41, 46, 71, 84, 97-101, 105, 108, 116, 126, 127, 131, 132, 154, 166, 168, 172, 173, 175-182, 192-194, 196, 226-228, 235, 256, 263, 271, 272.

Загальні рекомендації з вивчення теми:

Починаючи вивчення даної теми, слід зазначити, що ст. 3 Конституції України проголошує людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку найвищими соціальними цінностями. Однією з основних гарантій забезпечення прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією України, є їх кримінально-правовий захист від злочинних посягань. Необхідно визначити основні загальні риси злочинів, передбачених розділом V Особливої частини КК: більшість з них відносяться до так званих злочинів з формальним складом, суб’єктивна сторона даних злочинів в більшості складів виражається в умисній формі вини, мотив і мета переважно для кваліфікації значення не мають, суб’єкт як правило – загальний, але в деяких випадках присутній спеціальний суб’єкт.

Аналізуючи злочини проти виборчих прав, необхідно звернути увагу на зміни, яких зазнали відповідні норми; з’ясувати їх об’єктивні та суб’єктивні ознаки, визначити ознаки потерпілої особи, вказати суб’єкта злочину, встановити кваліфікуючі ознаки, з’ясувати особливості кваліфікації.

Слід проаналізувати, в яких саме формах та якими способами може бути вчинено злочин, передбачений ст. 157 КК „Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача”.

При розгляді злочину, передбаченого ст. 158 КК „Фальсифікація виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців” необхідно з’ясувати його предмет, в яких формах з об’єктивної сторони може бути вчинено цей злочин, особливості суб’єкта та інші ознаки.

Аналізуючи злочин, передбачений ст. 159 КК „Порушення таємниці голосування”, слід звернути увагу на те, що обов’язковою ознакою об’єктивної сторони складу злочину є час його вчинення та визначити, в чому виявляється порушення таємниці голосування.

При розгляді злочинів проти трудових прав, слід звернути увагу на те, що визнається грубим порушенням законодавства про працю за ст. 172 КК, пам’ятаючи, що диспозиція цієї норми є бланкетною; визначити суб’єкта злочину; які обставини підвищують відповідальність за цей злочин.

Здійснюючи кримінально-правову характеристику злочину, передбаченого ст. 175 КК „Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат”, потрібно з’ясувати зміст поняття „безпідставна невиплата”, визначити момент закінчення злочину та особливості суб’єкта.

Розглядаючи злочини проти інших особистих прав і свобод людини і громадянина, необхідно звернути увагу на особливості окремих складів злочинів даної групи.

Здійснюючи кримінально-правову характеристику злочину, передбаченого ст. 161 КК „Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії”, слід звернути увагу, що об’єктивна сторона даного злочину може виражатись в наступних самостійних діях: розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті; приниження національної честі та гідності; образа почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями; пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками; а також з’ясувати конкретний зміст цих дій.

Розглядаючи злочин, передбачений ст. 162 КК „Порушення недоторканності житла”, потрібно з’ясувати зміст об’єктивної сторони цього злочину: незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи; незаконне проведення в них огляду чи обшуку; незаконне виселення; інші дії, що порушують недоторканність житла громадян; визначити поняття „незаконності” проникнення, обшуку, виселення, огляду. Звернути увагу, що порушення недоторканності житла у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна, необхідністю затримання злочинця не утворює складу злочину. передбаченого ст. 162 КК.

Аналізуючи злочин, передбачений ст. 163 КК „Порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер”, необхідно вказати, яким чином порушується конституційне право людини на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Звернути увагу, що не утворює складу злочину законне ознайомлення із змістом приватної кореспонденції, телефонної розмови, телеграфними та іншими повідомленнями. Згідно ст. 31 Конституції України винятки щодо права ознайомлення на вказану таємницю можуть бути встановлені судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами отримати інформацію неможливо.

Даючи кримінально-правову характеристику злочину, передбаченого ст. 164 КК „Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей”, слід вказати, що його об’єктом є право неповнолітніх дітей на повноцінне життя та всебічний розвиток, потерпілими від цього злочину можуть бути діти, на утримання яких за рішенням суду їх батько чи мати мають сплачувати аліменти, а також неповнолітні чи непрацездатні діти, що перебувають на утриманні батьків, при цьому потрібно з’ясувати зміст понять „неповнолітній” та ”непрацездатний”; а предметом злочину є кошти, які, за рішенням суду, підлягають сплаті на утримання дітей, а також кошти, різні предмети (одяг, продукти харчування тощо), які мають надаватися батьками на утримання неповнолітніх, а також повнолітніх, але непрацездатних дітей.

Слід зауважити, що з об’єктивної сторони злочин може бути вчинений у формі злісного ухилення: від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів); батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їхньому утриманні, при цьому склад злочину у формі ухилення від сплати аліментів може мати місце лише за наявності відповідного рішення суду. Необхідно пам’ятати, що за змістом ст. 164 КК не утворює складу цього злочину ухилення від сплати аліментів, визначених на підставі договору батьків про сплату аліментів на дитину. Під ухиленням від сплати аліментів розуміють дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь дитини (дітей) визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов’язку (приховуванні заробітку, зміні місця роботи чи проживання тощо). Ухилення від утримання неповнолітніх, а також повнолітніх, але непрацездатних дітей, що перебувають на утриманні батьків, може полягати у незабезпеченні таких дітей харчуванням, одягом, іншими речами, ненаданні необхідних коштів для їх лікування, відпочинку тощо. Ухилення від сплати аліментів і ухилення від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей утворюють цей склад злочину лише у випадку, коли воно є злісним. Поняття злісності належить до оціночних категорій і має бути визначено у кожному конкретному випадку. Необхідно навести конкретні приклади ситуацій, за наявності яких можна вважати ухилення злісним, а так само з’ясувати, в яких випадках воно таким не є.

Слід звернути увагу, що суб’єкт злочину – спеціальний, та визначити його ознаки.

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його особою (батьком або усиновителем), раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

Характеризуючи злочин, передбачений ст. 171 КК „Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”, необхідно з’ясувати, що професійним журналістом є творчий працівник, який як учасник інформаційних відносин професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням. Також слід визначити, що об’єктивна сторона злочину може виражатися у двох формах: перешкоджанні законній діяльності журналістів та переслідуванні журналіста за виконання професійних обов’язків або за критику. Слід підкреслити, що перешкоджання незаконній професійній діяльності журналіста не утворює складу злочину, передбаченого ст. 171 КК. Потрібно з’ясувати зміст понять „перешкоджання” та „переслідування”.

При вивченні ознак злочину, передбаченого ст. 181 КК „Посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів” слід зауважити, що об’єктивна сторона складу злочину характеризується діями, що проявляються в організації або керівництві групою фізичних осіб, діяльність якої здійснюється під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів і поєднана з заподіянням шкоди здоров’ю людей або статевою розпустою. При цьому застосування в процесі діяльності такої групи насильства або вчинення розпусних дій, які самі по собі є більш тяжкими злочинами, потребують додаткової кваліфікації за відповідними статтями КК про відповідальність за злочини проти особи. У зв’язку з особливостями об’єктивної сторони суб’єктом злочину повинен виступати керівник або організатор групи. Особи, які не виконували вказаної ролі, але були членами такої групи, можуть підлягати кримінальної відповідальності за іншими статтями Особливої частини КК (злочини проти життя та здоров’я або злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності) тільки при заподіянні шкоди здоров’ю чи вчиненні розпусних дій.

Аналізуючи злочин, передбачений ст. 183 КК „Порушення права на отримання освіти”, слід вказати, що його об’єктом є конституційне право громадян на освіту, у т. ч. право на безоплатне отримання дошкільної, повної, загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. Потерпілими можуть бути як громадяни України, так і іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають право здобувати освіту в закладах освіти України відповідно до українського законодавства та міжнародних договорів, при цьому ними можуть бути як особи, що претендують на здобуття освіти у відповідному навчальному закладі (ч. 1 ст. 183 КК), так і особи, що в ньому навчаються, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти (ад’юнкти), докторанти (ч. 2 ст. 183 КК).

Потрібно з’ясувати, що з об’єктивної сторони злочин може бути вчинений у двох формах: незаконна відмова у прийнятті до навчального закладу будь-якої форми власності (ч. 1 ст. 183 КК) та незаконна вимога оплати за навчання у державних чи комунальних навчальних закладах (ч. 2 ст. 183 КК). Слід зауважити, що незаконною визнається така відмова у прийнятті до навчального закладу, яка не має під собою законних підстав. Відмова може бути здійснена у прямій або завуальованій формі. Потрібно навести конкретні приклади, а так само визначити, в яких випадках відмова не може визнаватися незаконною.

Незаконною слід визнавати вимогу оплати за навчання, яка має місце у випадку, коли така оплата не передбачена у даному навчальному закладі загалом чи для даної категорії осіб зокрема; вимагається у розмірах, що перевищують офіційно встановлені; вимагається у не передбаченій нормативно-правовими актами формі, при цьому відповідальність за ч. 2 ст. 183 КК настає лише у разі, коли незаконна вимога оплати за навчання здійснюється у державних чи комунальних навчальних закладах. Пред’явлення такої вимоги в навчальних закладах з іншою формою власності не утворює складу цього злочину. За наявності підстав такі дії можуть розцінюватись як відповідний службовий злочин.

Суб’єкт злочину – спеціальний: особа, яка наділена відповідними повноваженнями щодо прийому на навчання та визначення його умов: члени приймальних комісій; інші особи, уповноважені здійснювати прийом на навчання та визначати його умови (керівники навчальних закладів, службові особи кадрових служб).

Суб’єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Необхідно зазначити, якщо незаконна відмова у прийнятті до навчальних закладів чи незаконна вимога оплати за навчання у навчальних закладах були вчинені з мотивів прямого чи непрямого обмеження права на освіту за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, вчинене потребує кваліфікації за відповідною частиною ст. 161 КК.

Контрольні питання:

1. Загальна характеристика та види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

2. Форми вчинення злочину, передбаченого ст. 157 КК „Перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача”.

3. Предмет злочину „Фальсифікація виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікація підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікація відомостей Державного реєстру виборців”.

4. Характеристика об’єктивної сторони фальсифікації виборчих документів, документів референдуму чи фальсифікації підсумків голосування, надання неправдивих відомостей до органів Державного реєстру виборців чи фальсифікації відомостей Державного реєстру виборців.

5. Суб’єкт порушення таємниці голосування.

6. Поняття грубого порушення законодавства про працю.

7. Кваліфікуючі ознаки грубого порушення законодавства про працю.

8. Підстави та умови звільнення від кримінальної відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.

9. Кримінально-правова характеристика порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії.

10. Зміст об’єктивної сторони порушення недоторканності житла.

11. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер.

12. Кримінально-правовий аналіз ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.

13. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів: кримінально-правова характеристика.

14. Особливості кваліфікації посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів.

15. Форми вчинення порушення права на отримання освіти.

Дата добавления: 2014-10-31