Тема № 3. Злочини проти безпеки виробництва

План:

1. Загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва.

2. Порушення вимог законодавства про охорону праці.

3. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

4. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах.

5. Порушення правил, що стосується безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

Література. Основна література 1-31; додаткова література 44, 64, 65, 67-69, 72, 99, 186, 206, 242-245, 267, 374; нормативно-правові акти 4, 34, 61, 181, 206, 249.

Загальні рекомендації з вивчення теми:

Починаючи вивчення даної теми, необхідно зазначити, що розділ Х Особливої частини з’явився лише в новому КК (охоплює собою 5 складів злочину, передбачених ст. ст. 271-275 КК). До цього, в КК 1960 р. частина цих злочинів знаходилась в різних главах Особливої частини.

Слід звернутися до ч. 4 ст. 43 Конституції України, де закріплено положення, відповідно до якого кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, тому законодавець в Х розділі Особливої частини КК України виділив самостійний об’єкт кримінально-правової охорони – суспільні відносини, які забезпечують безпечні умови праці. Отже, родовим об’єктом злочинів даного розділу є суспільні відносини, які забезпечують належні, безпечні і здорові умови праці на всіх підприємствах, в установах і організаціях.

Диспозиції всіх норм є банкетними, тому, щоб встановити, які саме правила були порушені на виробництві, потрібно звертатись до інших нормативно-правових актів. Чинне законодавство встановлює як загальні правила охорони праці, які діють на всіх підприємствах, в установах і організаціях, так і спеціальні, що поширюються на окремі види робіт, галузі народного господарства. Відповідно і в розділі Х є види норм, якими встановлюється відповідальність за порушення загальних вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 КК), та за порушення певних спеціальних правил (ст. ст. 272, 273, 274 КК).

Слід зазначити, що об’єктивна сторона злочинів проти безпеки виробництва сконструйована у вигляді матеріального складу, у зв’язку з чим вона передбачає наявність трьох ознак: 1) порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів, які встановлюють як загальні правила охорони праці, так і спеціальні; 2) створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілому; а також спричинення загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків; 3) причинний зв’язок між порушенням правил охорони праці і створеною небезпекою для життя і здоров’я людей або нещасними випадками з людьми.

Необхідно з’ясувати, що поняття „шкода здоров’ю потерпілого” охоплює заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження одній особі чи легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату працездатності одній чи кільком особам. А під „загрозою загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків” слід розуміти створення внаслідок порушення певних правил в процесі виробництва реальної загрози загибелі хоча б однієї людини або заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом або більше особам, значних матеріальних збитків державній, громадській організації або громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або виробничих дільниць.

Необхідно зауважити, що суб’єктивна сторона цих злочинів передбачає змішану форму вини. До факту порушення вимог, які забезпечують безпеку виробництва, особа ставиться або умисно, або необережно, до наслідків у виді фактичної шкоди – лише необережно, а до можливості їх настання, крім необережної форми вини, не виключається і непрямий умисел.

Суб’єкт цих злочинів спеціальний. Ним може бути як службова особа підприємства, установи, організації, так і громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності, а також особа, яка у встановленому законом порядку зобов’язана дотримувати правила безпеки на виробництві. Вік кримінальної відповідальності за злочини проти безпеки виробництва загальний, з 16 років.

Потерпілими від злочину передбаченого ст. 271 КК можуть бути як робітники підприємства, організації так і інші особи, постійна або тимчасова діяльність яких пов’язана з таким виробництвом (наприклад, студенти-практиканти, особи, які відряджені на таке виробництво). Спричинення ж шкоди здоров’ю сторонніх осіб в таких випадках кваліфікується в залежності від характеру злочинних дій за статтями, що передбачають відповідальність за злочини у сфері службової діяльності або злочини проти особи. Потерпілими від злочинів, передбачених ст. ст. 272-275 КК можуть бути не лише працівники підприємств, організацій, але й сторонні особи.

Кваліфікуючі ознаки всіх злочинів проти безпеки виробництва – спричинення загибелі людей або інших тяжких наслідків. При цьому під „загибеллю людей” слід розуміти загибель хоча б однієї людини, а під „іншими тяжкими наслідками” – заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній чи кільком особам, середньої тяжкості тілесних ушкоджень двом або більше особам, значних матеріальних збитків державній, громадській організації або громадянам, а так само тривалий простій підприємств, цехів або виробничих дільниць.

Під час вивчення окремих складів злочинів проти безпеки виробництва необхідно дати їх кримінально-правову характеристику, з’ясувати кваліфікуючі ознаки, особливості кваліфікації, провести відмежування від суміжних злочинів. При цьому слід використовувати постанову Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах, пов’язаних із порушеннями вимог законодавства про охорону праці” від 10 жовтня 1982 року № 6 з відповідними змінами.

Під час аналізу злочину, передбаченого ст. 271 КК „Порушення вимог законодавства про охорону праці”, слід визначити особливості складу злочину, крім тих, що визначені під час загальної характеристики злочинів проти безпеки виробництва.

Потрібно зазначити, що основний безпосередній об’єкт злочину – суспільні відносини, які забезпечують загальні безпечні умови праці під час роботи на загальних за технікою безпеки виробництвах, а додатковий безпосередній об’єкт – це власність, здоров’я або життя.

Слід зауважити, що у зв’язку з тим, що основним безпосереднім об’єктом злочину є безпечні умови праці, то потерпілими можуть бути робітники конкретного підприємства, організації, а також інші особи, діяльність яких постійно або тимчасово пов’язана з даним виробництвом (прибув у відрядження, на практику або стажування). В тих випадках, коли у зв’язку з порушенням вимог законодавства про охорону праці була заподіяна шкода здоров’ю сторонніх осіб, винна особа буде відповідати залежно від характеру злочинних дій за статтями про службові злочини або злочини проти особи.

Об’єктивна сторона злочину складається з трьох обов’язкових ознак: 1) діяння – порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці – у формі дії або бездіяльності (наприклад, не проведено інструктаж з робітником про дотримання правил техніки безпеки, наказ виконати певну роботу при недостатній кваліфікації робітника, неналежна перевірка знання робітниками техніки безпеки); 2) наслідків у вигляді шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 271 КК) або спричинення загибелі людей або інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 271 КК); 3) причинного зв’язку між порушенням вимог охорони праці і шкодою здоров’ю потерпілого чи загибеллю людей або спричиненню інших тяжких наслідків. При цьому потрібно з’ясувати поняття „порушення законодавчих і інших нормативних актів про охорону праці”, яким охоплюється недотримання вимог Закону України „Про охорону праці”, а також загальних правил, які прийняті з метою охорони громадян від виробничих травм і професійних захворювань у процесі їх виробничої діяльності (це, зокрема, правила техніки безпеки, виробничої санітарії, правила зберігання і використання легкозаймистих або їдких речовин). Відповідальність за порушення спеціальних правил, що забезпечують безпеку під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, робіт на вибухонебезпечних підприємствах (у вибухонебезпечних цехах); правил ядерної або радіаційної безпеки, а також правил безпечного використання промислової продукції, або безпечної експлуатації будівель і споруд, передбачена відповідно ст. ст. 272, 273, 274, 275 КК. Службові особи, які зобов’язані забезпечувати дотримання правил охорони праці під час робіт з підвищеною небезпекою, на вибухонебезпечних підприємствах (у цехах), виготовлення промислової продукції або експлуатації будівель і споруд, а також при проведенні робіт на об’єктах атомної енергетики, будуть відповідати за ст. 271 КК лише у випадку, коли ними порушені загальні правила охорони праці, що не є спеціальними для вищезгаданих робіт.

Суб’єктом злочину – спеціальний: службова особа підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, а також громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності або уповноважені ними особи, на яких згідно чинного законодавства покладено обов’язок забезпечувати додержання вимог законодавства про охорону праці. У разі порушення вимог законодавства про охорону праці іншими службовими особами вони, з урахуванням обставин справи можуть нести відповідальність за службові злочини. Якщо ж порушення вимог законодавства про охорону праці вчинене самим робітником або службовцем підприємства, яке спричинило вказані в ст. 271 КК наслідки, таке діяння повинно кваліфікуватися за статтями, що передбачають відповідальність за необережне спричинення шкоди життю чи здоров’ю особи або власності.

Розглядаючи третє питання, слід проаналізувати специфічні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 272 КК „Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою”.

Безпосереднім основним об’єктом цього злочину є суспільні відносини у сфері безпеки виробництва під час робіт з підвищеною небезпекою, додатковим безпосереднім об’єктом є життя, здоров’я людей або власність.

Слід зауважити, що під виконанням робіт з підвищеною небезпекою розуміють такі умови праці, які можуть загрожувати здоров’ю або життю працівників при недотриманні загальних та спеціальних правил техніки безпеки, або у зв’язку з виключними обставинами (аварія, стихійне лихо) реально і безпосередньо загрожують життю чи здоров’ю працівників. Під такими роботами треба розуміти виконання будь-яких робіт на будь-якому підприємстві або виробництві, які, на відміну від загальних умов праці, створюють небезпеку для життя та здоров’я людей: роботи, пов’язані з використанням небезпечних речовин, складними механізмами, в складних умовах. А також це можуть бути виключні обставини, для ліквідації яких виникає необхідність використання праці людей в умовах підвищеної небезпеки. Умови праці під час виконання робіт з підвищеною небезпекою потребують дотримання як загальних, так і спеціальних правил безпеки. Порушення як загальних правил безпеки, так і спеціальних правил, які стосуються тільки робіт з підвищеною небезпекою, і є змістом злочину, передбаченого ст. 272 КК.

Потрібно з’ясувати, які ознаки характеризують об’єктивну сторону злочину, а саме: суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), яке виражається у порушенні правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди здоров’ю або створення реальної загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням та його суспільно небезпечними наслідками, обстановка вчинення злочину (умови праці на виробництві або підприємстві, пов’язані з підвищеною небезпекою для життя чи здоров’я людей).

Суб’єкт – спеціальний: особа, на яку, відповідно до чинного законодавства, покладено обов’язок дотримання правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві, це може бути як службова особа, так і простий робітник конкретного підприємства, на якого було покладено відповідний обов’язок.

Опрацьовуючи четверте питання, потрібно проаналізувати склад злочину, передбаченого ст. 273 КК „Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах”.

Необхідно вказати, що основним безпосереднім об’єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують безпеку виробництва на вибухонебезпечних підприємствах (у цехах), додатковим безпосереднім об’єктом – життя, здоров’я або власність.

Потерпілими від цього злочину можуть бути як робітники вибухонебезпечного підприємства, так і інші особи, не пов’язані з даним виробництвом.

Слід з’ясувати, які ознаки характеризують об’єктивну сторону: 1) діяння у формі дії або бездіяльності, яке виражається у порушенні виробничо-технічної дисципліни або правил безпеки виробництва на вибухонебезпечних об’єктах, 2) наслідків у вигляді реальної загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 273 КК), а також загибель людей або настання інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 273 КК), 3) причинний зв’язок між порушенням правил безпеки на вибухонебезпечних об’єктах і створеною небезпекою для життя і здоров’я людей або нещасними випадками з людьми, а також загрозою чи настанням інших тяжких наслідків, 4) місце вчинення злочину – вибухонебезпечні підприємства або вибухонебезпечні цеха. При цьому слід визначити, що підприємства і цехи є вибухонебезпечними, якщо їх виробнича діяльність пов’язана з використанням або виділенням речовин, які здатні під впливом певних факторів (наприклад вогонь, тепло) викликати вибух. Такі об’єкти в установленому порядку відносяться до певної категорії чи класу вибухової або вибухово-пожежної безпеки. Слід зауважити, що об’єктивну сторону злочину, передбаченого ст. 273 КК, утворюють порушення тільки правил вибухобезпеки, а порушення загальних правил охорони праці кваліфікується за ст. 271 КК.

Суб’єкт – спеціальний: особа, яка досягла 16-річного віку, пов’язана з роботою на вибухонебезпечних підприємствах і на яку, відповідно до чинного законодавства, покладено обов’язок дотримання спеціальних правил безпеки на вибухонебезпечному підприємстві (у цеху), це може бути як службова особа, так і простий робітник вибухонебезпечного підприємства, на якого покладено відповідний обов’язок.

Під час вивчення п’ятого питання, необхідно дати кримінально-правову характеристику злочину, передбаченого ст. 275 КК „Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд”, вказавши, що його основним безпосереднім об’єктом є суспільні відносини, які забезпечують виробництво безпечної для використання промислової продукції, а також безпечних для експлуатації будівель і споруд, додатковим об’єктом може бути життя, здоров’я або власність. Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.

Предметом цього злочину є промислова продукція, будівлі і споруди. Потрібно з’ясувати зміст цих понять та зазначити, що вироблена промислова продукція, збудовані будівлі і споруди повинні відповідати нормам безпеки для користувачів.

Потерпілими від цього злочину можуть бути споживачі промислової продукції чи користувачі будівель і споруд.

Якщо при виробництві промислової продукції, будівель і споруд порушуються правила безпеки охорони праці, вчинене потребує кваліфікації за ст. 271 КК.

Слід визначити, які ознаки характеризують об’єктивну сторону цього злочину: суспільно небезпечне діяння (дії або бездіяльності), а саме: по відношенню до промислової продукції – розроблення, конструювання, виготовлення, зберігання промислової продукції з порушення правил її безпечного використання, по відношенню до будівель і споруд – проектування чи будівництво будівель і споруд з порушенням правил їх безпечної експлуатації; суспільно небезпечні наслідки (заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого, створення реальної загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків від використання промислової продукції або експлуатації будівель і споруд, загибель людей, настання інших тяжких наслідків; причинний зв’язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками.

Суб’єкт – спеціальний: особа, на яку, відповідно до чинного законодавства, покладено обов’язок дотримання правил виробництва, зберігання промислової продукції, а також будівництва будівель і споруд, що стосуються їх безпечного використання і експлуатації, це може бути як службова особа, так і простий робітник конкретного підприємства, на якого було покладено відповідний обов’язок.

Контрольні питання:

1. Загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва.

2. Види злочинів проти безпеки виробництва.

3. Поняття „шкода здоров’ю потерпілого”, „загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків”, „загибель людей”, „інші тяжкі наслідки” в злочинах проти безпеки виробництва.

4. Особливості суб’єктивної сторони злочинів проти безпеки виробництва.

5. Ознаки, які характеризують суб’єкта злочинів проти безпеки виробництва.

6. Порушення вимог законодавства про охорону праці.

7. Особливості потерпілого від порушення вимог законодавства про охорону праці.

8. Співвідношення загальної норми за ст. 271 КК та спеціальних норм, визначених в інших статтях даного розділу.

9. Кримінально-правова характеристика порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

10. Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах: характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак.

11. Предмет порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

12. Види порушень правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

Дата добавления: 2014-10-31