Тема 21. Загальна характеристика злочинів проти довкілля

План:

Вступ.

1. Історія розвитку законодавства про відповідальність за злочини проти довкілля на міжнародному та національному рівні.

2. Довкілля як об’єкт кримінально-правової охорони.

3. Загальна характеристика злочинів проти довкілля.

4. Кримінально-правова характеристика окремих злочинів проти довкілля.

5. Відмежування злочинів проти довкілля від суміжних злочинів, а також від відповідних адміністративних правопорушень, передбачених Главою 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Висновки.

Аналіз судової практики.

Список використаної літератури.

Література:

1. Берлін П.С. Коментар до ст. 248-250 розділу VIII „Злочини проти довкілля” Кримінального кодексу України // Законодавство України. – 2004. – № 9.

2. Гавриш С.Б. Кримінально-правова охорона довкілля в Україні. Проблеми теорії, застосування і розвитку кримінального законодавства: Наукове видання. – К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2002. – 635 с.

3. Гавриш С.Б. Уголовно-правовая охрана природной стреды Украины. – Х.: Основа, 1994. – 639 с.

4. Гавриш С.Б., Грузкова В.Г. Экологические преступления: квалификация и методика расследования. – Харьков, 1994.

5. Голуб С.А Об’єктивна сторона складу незаконного полювання і питання його кваліфікації // Право України. – 1998. – № 3. – С. 54-57.

6. Голуб С.А. Кримінальна відповідальність за незаконне полювання: Монографія. – К.: Азимут України, 2004. – 147 с

7. Дудоров О.О. Відповідальність за злочини проти довкілля: Науково-практичний коментар розділу VІІІ Особливої частини нового КК України. / Азовський регіональний ін-т управління при Запорізькому держ. ун-ті. – Бердянськ: АРІУ при ЗДУ, 2001. – 84 с.

8. Жевлаков Э.Н. Уголовно-правовая охрана природной среды в РФ. – М.: ЗАО „Бизнес-школа „Интел-Синтез”, 1997.

9. Коваль М.П. Об’єкт екологічних злочинів за чинним законодавством України // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ України. – 1997. – Вип. 2. – С. 34-36.

10. Корчева З.Г. Уголовно-правовая охрана природы в УССР (Учебное пособие). – Х.: ХЮрИ, 1975.

11. Матвейчук В.К. Квалификация незаконной охоты. – К., 1992.

12. Матвейчук. В.К. Уголовно-правовая борьба органов внутренних дел с преступным загрязнением водных объектов. – К., 1992.

13. Матвійчук В.К. Кримінально-правова охорона навколишнього природного середовища (кримінально-правове та кримінологічне дослідження): Монографія. – К.: „Азимут Україна”, 2005. – 464 с.

14. Мельник П. Кримінально-правова відповідальність за незаконну порубку лісу: окремі питання // Право України. – 2001. – № 6. – С. 84.

15. Навроцький В. Предмет злочинного забруднення водойм // Радянське право. – 1982. – № 3. – С. 39-41.

16. Навроцький В.О. Злочини проти природи: Лекції для студентів юридичного факультету. – Львів, 1997. – 56 с.

17. Повелицына П.Ф. Уголовно-правовая охрана природы в СССР. – М.: Юрид. лит., 1981. – 87 с.

18. Присяжний В.М. Кримінальна відповідальність за забруднення, засмічення та виснаження водних об’єктів. – К.: НАУ., 2004. – 229 с.

19. Скворцова О. Проблеми визначення родового об’єкта злочинів у галузі захисту рослин та охорони рослинницького світу // Право, підприємництво і господарство. – 2003. – № 4. – С. 111-112.

20. Шемшученко Ю.С. Мунтян В.Л., Розовский Б.Г. Юридическая ответственность в области охраны окружающей среды. – К., 1978. – С. 214-168.

21. Шпонька В. Кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження деревно-чагарникових насаджень // Радянське право. – 1988. – № 8. – С. 28-30.

22. Шульга А.М. Коментар до статті 254 „Безгосподарське використання земель” Кримінального кодексу України // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2005. – № 6. – С. 62-71.

23. Шульга А.М. Конституційні основи кримінально-правової охорони земель // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – Х., 2000. – Вип. 11. – С. 303-307.

24. Экологические преступления: Квалификация и методика расследования. – Х., 1994. – С. 3-57.

Курсову роботу необхідно починати з вступу, після чого перейти до розгляду розвитку законодавства про кримінальну відповідальність за злочини проти довкілля (екологічні злочини), проаналізувавши відповідні нормативно-правові акти та положення доктрини кримінального права, а також визначити міжнародно-правові аспекти боротьби з цим злочином.

Далі потрібно дати характеристику поняття „довкілля” як об’єкта кримінально-правової охорони та визначити його складові. Крім того, потрібно звернути увагу на розмежування злочинів проти довкілля і злочинів проти власності, визначивши особливості предметів злочинів цих розділів.

У третьому питанні необхідно дати загальну кримінально-правову характеристику злочинів проти довкілля, визначивши їх спільні риси, звернути увагу на зміни, яких зазнали відповідні норми; з’ясувати їх об’єктивні та суб’єктивні ознаки, вказати ознаки суб’єкта злочину, встановити кваліфікуючі ознаки, з’ясувати особливості кваліфікації, розглянути класифікацію екологічних злочинів.

При розгляді четвертого питання необхідно дати кримінально-правову характеристику окремих злочинів проти довкілля, при цьому аналізуючи злочин, передбачений ст. 236 КК „Порушення правил екологічної безпеки”, потрібно зазначити, що його предметом є підприємства, спорудження, пересувні засоби та інші об’єкти; слід визначити, чим характеризується об’єктивна сторона злочину, які наслідки спричиняє діяння; звернути увагу, що суб’єкт злочину – спеціальний. Розглядаючи злочин, передбачений ст. 239 КК „Забруднення чи псування земель”, потрібно з’ясувати, що його предметом є земля будь-якого призначення (сільськогосподарська, населених пунктів, лісового фонду тощо); які види діяння характеризують об’єктивну сторону, які наслідки спричиняє; зауважити, що суб’єкт злочину є спеціальним. В якості прикладу злочину, що посягає на основи належної схоронності надр, рекомендується розглянути склад злочину, передбаченого ст. 240 КК „Порушення правил охорони надр”, зазначивши, що предметом злочину є надра; корисні копалини загальнодержавного значення в природному стані (крім загальнопоширених – галька, гравій, пісок), в яких формах може бути виражена об’єктивна сторона, проаналізувати кваліфікуючі ознаки. Аналізуючи склад злочину, передбаченого ст. 246 КК „Незаконна порубка лісу”, потрібно звернути увагу на те, що відповідно до екологічного і господарського значення ліси України підрозділяються на дві групи, що предметом злочину є тільки дерева і чагарники на корені, тобто ті, що знаходяться в природному стані; необхідно з’ясувати, що об’єктивна сторона виражається в активних діях. Здійснюючи кримінально-правову характеристику злочину, передбаченого ст. 248 КК „Незаконне полювання”, слід звернути увагу, що його предметом є дикі звірі і птахи, що живуть в мисливських угіддях, а також випущені з метою розведення в мисливські угіддя України, незалежно від того, у чиєму веденні знаходиться територія, на якій вони живуть, як виявляється об’єктивна сторона злочину; потрібно визначити зміст поняття „незаконне полювання”, проаналізувати інші ознаки злочину.

В останньому питанні слід провести відмежування злочинів проти довкілля від суміжних злочинів, а також від відповідних адміністративних правопорушень, передбачених Главою 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Наприкінці роботи обов’язково слід зробити загальний висновок з досліджених в курсовій роботі питань та проаналізувати матеріали судової практики з даного питання.

Дата добавления: 2014-10-31