КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Типи проблем і загальні методи їхнього рішення
Важливою ознакою управлінського рішення є його спрямованість на організацію колективної праці. Вони приймаються лише при виникненні проблеми. Проблемою звичайно назива-Іоть ситуацію, що характеризується таким розходженням між необхідним (бажаним) і існуючим станом керованої системи, що перешкоджає її нормальному функціонуванню, розвитку і досягненню мети [22]. Ухвалення рішення зв'язане з переробкою інформації, що відноситься до розв'язуваної проблеми, її аналізом, моделюванням процесу розвитку подій і вибором найбільш кращого варіанта дій. При моделюванні процесу прийняття рішень необхідно мати чітке представлення про наступні основні елементи, що представляють основу управлінських рішень: · ситуація (наявність і аналіз); · час для прийняття рішень; · ресурси, необхідні для реалізації рішення; · ресурси, якими розташовує чи організація ЛПР; · система керованих факторів; · система зв'язків між керованими і некерованими факторами; · альтернативні варіанти рішень; · система критеріїв (оцінна система) для оцінки прийнятих рішень. Система критеріїв, принципів і методів ухвалення рішення базується на знанні об'єктивних закономірностей діяльності організації й обліку умов і особливостей конкретної ситуації, у якій приймається рішення. Тому процес ухвалення рішення з використанням при цьому прийомів, способів, методів містить у собі елементи наукового знання й елементи творчості, мистецтва. Рішення приймаються на всіх стадіях управлінського циклу і, у залежності від конкретної стадії, можуть класифікуватися як вихідні (початкові), стратегічні, інноваційні, оперативно регулюючого, коригувальні і рішення, зв'язані зі здійсненням функцій керування.
На поиск оптимального рішення впливає тип поставленої проблеми. Для його визначення необхідно задати і сформулювати відповіді на наступні питання [22]: · Чи визначена точно мета (якщо вона раніше не за · Є чи альтернативні засоби і способи функціонування системи для досягнення мети? · Чи можливо точно визначити витрати ресурсів, · Чи відбиває модель системи всі зв'язки між цілями і · Чи існує критерій, за допомогою якого зіставляються витрати і ступінь досягнення мети? У залежності від кількості позитивних відповідей на питання в теорії рішень розглядаються чотири основних типи проблем: · стандартні; · добре визначені (виявлені) чи структуровані; · слабко визначені (виявлені) чи слабко структуровані; · невизначені (неструктуровані). Стандартним проблемам властиві повна ясність і однозначність цілей, альтернатив, витрат, а також відпрацьована, що цілком відбиває реальну систему, модель і єдиний простий критерій для оцінки ефективності функціонування системи. Для вирішення стандартних проблем на основі заздалегідь обраних процедур і правил використовуються методи, що містять шаблонові типові правила рішень (завдання в умовах визначеності (див. п. 10.2 і [8]). Деякі стандартні завдання (як правило, з багатьма перемінними) можна вирішувати за допомогою методів математичного програмування й оптимізації, а також диференціального числення й ін. Добре визначені проблеми мають ясні цілі, добре структуровані. Елементи системи мають явні зв'язки, добре вивчені, а витрати й ефективність функціонування мають кількісні оцінки. Такі завдання звичайно зважуються методами математичного моделювання, при якому як моделі використовується не вся система, а лише процес її функціонування, послідовність виконання ряду операцій, що і визначило назву цієї теорії.
Дослідження операцій (ІСО) — один з основних методів у теорії рішень, що при заданих зовнішніх умовах (середовищі) забезпечує досягнення необхідного показника якості дій і дотримання заданих обмежень. Методи ІСО дуже багатогранні і містять рекомендації з вибору критеріїв ефективності, що можуть використовувати працівники (системні аналітики), але остаточний вибір залежить від керівника. Оптимізація рішення методами дослідження операцій з використанням критерію ефективності вивчена і відпрацьована на практиці, що викликає необхідність її розгляду більш докладно. Більш детально методи і підходи з використанням ІСО будуть розглянуті нижче (гл. 13). Слабко визначені проблеми зважуються як система, у якій поряд з добре вивченими елементами і зв'язками є невивчені (чи невідомі) елементи. Інакше кажучи, мета, завдання й елементи системи частково мають якісні і частково кількісні характеристики. Модель системи, як правило, носить можливісний характер, а ефективність функціонування може оцінюватися комплексним критерієм чи не має такого взагалі. У слабко визначеної проблеми є багато альтернативних рішень, отже, не може бути єдиний критерій ефективності. Найбільш раціональне рішення визначається на основі методів, об'єднаних за назвою «системний аналіз». Головне місце в системному аналізі приділяється не оцінці ефективності всіх можливих варіантів рішення, як у ІСО, а розробці нових альтернатив (нових способів і прийомів), що розширюють уже відому кількість задовільних рішень, а потім і вибір найбільш кращого з них. При цьому примітним є той факт, що при застосуванні системного аналізу моделюється не тільки процес функціонування системи (як у ІСО), а і вся система в цілому з урахуванням її структури і взаємодії із середовищем. Іншим, не менш важливим елементом застосування системного аналізу, є його результат, досягнення якого має відношення до найближчих і віддалених цілей (наслідків). Системний аналіз дозволяє невизначену чи слабко визначену проблему перетворити в добре структуроване завдання й у наступному вирішити його з застосуванням точних математичних методів і моделей.
Невизначені (реструктуровані) проблеми характеризуються негативними відповідями на раніше поставлені питання. Мети, завдання Й елементи розглянутої системи не мають чітко виражених кількісних характеристик чи показників. Пошук оптимального рішення стає практично неможливим. Невизначені, неструктуровані проблеми, як правило, зважуються евристичними методами на базі логіко-значеннєвого моделювання, а також різними інтуїтивними методами і прийомами (експертних оцінок, генерації ідей, синектики, морфологічного аналізу, сценаріїв), деякі з яких будуть докладно розглянуті в наступних главах.
Дата добавления: 2014-10-15; Просмотров: 387; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |