Неправильно Правильно

Неправильно Правильно

Неправильно Правильно

Неправильно Правильно

1. Я про пропоную розглянути питання Пропоную розглянути питання

2. Слід уникати вживання займенників:

- із суфіксами зменшеності: такесенький, самісінький;

- складних неозначених форм: абиякий, абихто, казна-хто, хто-небудь;

- усічених форм прикметникових займенників: на моїм, у тім, на цім

2. Треба використовувати тільки нормативні займенники, уникаючи

розмовних, діалектних варіантів:

Сей захід Цей захід

У кожнім У кожному

Свойого зобов’язання Свого зобов’язання

Воно сталося випадково Це сталося випадково

Казна-який звіт Невідомо який звіт

4. Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти е в називному, а не в орудному відмінку.

Мною запроваджено Я запровадив

Нами запропоновано Ми запропонували

Ними привезено Вони привезли

5. Не слід використовувати займенники 3-ої особи в присутності тих, про кого йдеться.

Без займенника, як правило, укладаються ділові листи, які починаються дієсловами у І-й особі множини (від імені установи, організації – Нагадуємо…, Надсилаємо…, Повідомляємо …). паралельно вживається форма 3-ої особи однини (Адміністрація повідомляє…, Об’єднання інформує …).

Без займенника Я укладаються розпорядження і накази, які розпочинаються дієсловом І-ої особи однини (Доручаю… пропоную… наказую …).

Слід запам’ятати! правильну форму займенників у таких словосполученнях:

Дякую Вас Дякую Вам

Пробачте мене Пробачте мені

На котру годину призначили О котрій годині призначили

Скільки годин? Котра година?

Властивий для нього Властивий йому

Характерний йому Характерний для нього

Телефонував до нього Телефонував йому

Окремі учасники Деякі учасники

Правильний наголос у займенниках – це не тільки культура мовлення, а й засіб уникнення двозначності.

У родовому й давальному відмінках однини займенників то, те, це, цей наголос падає на кінцевий склад: тог о, том у, цьог о,цьом у. А в місцевому та родовому відмінках із прийменниками наголос переходить на перший склад: на т о му, у ць о му, біля т о го, до т о го, не від т о го.

Особливості вживання числівників у діловому мовленні

У писемному діловому мовленні цифрова інформація може бути відтворена і за допомогою числівників, і за допомогою цифр. Вибір способу її запису залежить від виду цифрової інформації та від типу документа. Якщо число супроводжується найменуванням одиниць виміру, то воно записується цифрами: 50 тонн зерна.

У таких документах, як акт, розписка, доручення тощо спочатку пишуть цифру, а потім (в дужках) записують її за допомогою числівників: на ремонт виділено 250 (двісті п’ятдесят) тисяч гривень.

В усному діловому мовленні цифрову інформацію передають за допомогою числівників.

У сучасній українській літературній мові числівники за спільність відмінкових закінчень становлять такі типи відмінювання.

Числівники один, одна, одне та всі порядкові відмінюються подібно до прикметників.

Слід зауважити, що числівник одна має паралельні закінчення в родовому та орудному відмінках: однієї (одної), однією (одною).

У знахідному відмінку форма всіх числівників чоловічого роду однини і жіночого множини залежить від значення іменника, з яким вона поєднується:

- з іменниками – назвами неістот вживається форма називного відмінка (виписати один комп’ютер)

- з іменниками – назвами істот – форма родового відмінка (запросити одного спеціаліста)

Окремий тип відмінювання становлять числівники від 5 до 10, усі числівники на – доять.

У числівниках 50,60.70.80 відмінюється тільки друга частина:

Н.в.- шістдесят

Р.в. – шістдесяти, шістдесятьох

Д.в. – шістдесятьом

О.в. шістдесятьма, шістдесятьома

М.в. – на шістдесятьох, на шістдесяти

В усному діловому мовленні потрібно стежити за правильною вимовою числівників. Для сучасної української мови нормативним є наголошування компонента - надцят ь (один а дцять, чотирн а дцять)

У складних числівниках – назвах десятків наголос падає на другу частину, а не на першу (сімдес я т, сімдесят и)

Числівники 40, 90,100 у всіх непрямих відмінках, крім знахідного та називного, мають закінчення - а

. Написання числівників і від числівникових слів

1. У складних числівниках у кінці першої частини м’який знак не пишеться і вона не змінюється (на позначення сотень –змінюється) – п'ятнадцять – п’ятнадцятьом, шістдесят – шістдесятьом, але: шістсот – шестисот, дев’ятсот – дев’ятисот.

2. Порядкові числівники на – сотий, - тисячний, - мільйонний, - мільярдний пишуться одним словом, і перша частина стоїть у родовому відмінку (крім сто і дев’яносто): трьохсотий, двохтисячний, п’ятдесятитисячний, трьохсотпятдесятитрьохмільярдний).

3. Порядкові числівники до складу яких входять слова з половиною, з чвертю пишуться окремо: п’ятий з половиною тисячний загін.

4. На початку складних слів (прикметників, іменників) числівники одно-, дво-, три-, чотири - закінчуються на голосний, якщо друга частина починається на приголосний: одноповерховий, двоскладовий, триярусний, чотирикутник. Форми двох-, трьох-, чотирьох - уживаються лише перед частинами, що починаються з головного: двохелементний, трьохактний; хоча із числівниками сто, тисяча, мільйон (трьохтисячний і тритисячний; чотирьохмільйонний і чотиримільйонний).

5. Числівники п’ять і т.д. (крім сто і дев’яносто) на початку складних слів мають форму родового відмінка: п’ятиденний, шістдесятирічний (але: стодоларовий, дев’яностовідсотковий – у формі Н.в.).

6. Якщо перша частина від числівникового слова записується цифрами, то кінцева частина приєднується через дефіс 53-мільйонний, 125-річчя, 250-квартирний.

7. Літери дописуються до цифр тільки на позначення порядкових числівників. Нарощення повинно складатися з однієї літери, коли закінчення має два голосних, приголосний чи –й) або двох літер (коли закінчення має приголосний і голосний): 6-й поверх, з 9-ї ранку, на початку 80-х років, 2-га редакція.

До римських цифр літери не дописуються: І квартал, на V етапі, з ХІ ст.(сторіччя)

4. Зв'язок числівника з іменником

1. Після числівника один іменник ставиться завжди в однині: 51 кілометр, 21день. Але якщо числівник є означенням, яке стоїть й множині, узгодження здійснюється з загальною цифрою: серед цих сорока одного учасників.

2. Після числівників два, три, чотири іменник завжди стоїть у формі називного відмінка множини.: два тижн і, три квартал и, чотири план и, дев’яносто два рок и, сімдесят три хлопц і, шістсот чотири стільц і.

3. У непрямих відмінках іменник і числівник стоять в одному відмінку: із трьома барами, шістдесяти будинкам.

4. Іменник раз у сполученні з числівником та іменником половина має форму ра΄зи, а зі словом півтора та дробовим числівником. Має форму раза: півтора раза, три й п’ять десятих раза.

5. Після числівників половина, третина, чверть іменник уживається в родовому відмінку однини, а після числівника півтораста в родовому відмінку множини: половина вантажу, третина ящика, чверть року.

6. Збірні числівники поєднуються:

- з іменниками на означення осіб, тварин та птахів: двоє миколаївців, троє цуценят,п’ятеро орлів;

- з іменниками, що вживаються лише у множині: двоє воріт, троє ножиць, четверо окулярів.

Особливості використання числівників у ділових паперах

1. Уживати потрібно тільки книжні числівники:

Дата добавления: 2014-10-31