Загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

Тема 7. Страхування на випадок безробіття.

Лекція 7.1

1. Необхідність та економічний зміст страхування на випадок безробіття.

2. Організаційно-фінансові засади діяльності ФСС на випадок безробіття.

3. Види матеріального забезпечення та соціальні послуги.

С.р.

4. Контроль за сплатою страхових внесків.

5. Відповідальність платників страхових внесків.

Мета: розкрити економічну сутність на необхідність страхування на випадок безробіття, охарактеризувати доходи бюджету ФССВБ; визначити види матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Література

1. Про зайнятість населення: Закон від 01.03.91 р. № 803-ХІІ // zakon.rada.gov.ua

2. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон від 02.03.2000 р. № 2213–ІІІ // zakon.rada.gov.ua

3. Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за ЗДСС затверджено Постановою КМУ від 26.09.01 №1266 (із змінами та доповненнями) // zakon.rada.gov.ua

4. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307 Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності

5. Постанова Правління Фонду загальнобов’язкового державного страхування на випадок безробіття від 16.12.2010 р. № 227 Про мінімальний розмір допомоги по безробіттю у 2011 році

1. Необхідність та економічний зміст страхування на випадок безробіття

Перехід економіки України до ринкових умов господарюван­ня зумовлює необхідність створення адекватної їм моделі со­ціального захисту населення. Кожна працююча людина має по­дбати про свій захист від тих негативних соціальних наслідків, що супроводжують структурну перебудову економіки, привати­зацію підприємств, упровадження нових форм організації вироб­ництва і праці. Досягненню цієї мети найбільше відповідає, як свідчить і міжнародний досвід, солідарна самозабезпечувальна система обов'язкового соціального страхування на випадок безробіття, яка спроможна забезпечити ефективний соціальний за­хист. Саме така модель і дає можливість уникнути зрівнялівки, утриманських настроїв, не послаблювати дієвості мотивів і стимулів до праці. Адже за системою соціального захисту від безро­біття, що діяла згідно із законодавством про зайнятість, вивіль­нювані працівники отримували допомогу із безробіття в одна­кових розмірах незалежно від того, скільки вони пропрацювали - 25 років чи 10 місяців. Страхова система передбачає залежність отримання допомоги із безробіття від вкладу застрахованої осо­би, а саме від сплати страхових внесків та наявності страхового стажу.

Для управління соціальним страхуванням на випадок безро­біття, збору та акумуляції страхових внесків, контролю за викорис­танням коштів, здійснення виплат матеріального забезпечення та падання соціальних послуг з 1 січня 2001 р. запроваджена система загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, почав функціонувати Фонд загальнообов'язкового державною соціального страхування України на випадок безробіття (ФСС ВБ), який є право наставником Державного фонду сприяння зайнятості населення. Він є цільовим централізова­ним страховим фондом, некомерційною самоврядною організа­цією. Основними напрямами діяльності є управління соціальним страхуванням на випадок безробіття, збір і акумуляція страхових внесків, контроль за використанням коштів, виплата матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, виконання інших функцій згідно з статутом. Держава є гарантом забезпечення за­страхованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг.

Управління ФСС ВБ здійснюється його правлінням, виконав­чою дирекцією та її робочими органами. Функції виконавчої ди­рекції покладаються на Державний центр зайнятості, а її робочих органів — на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міжрайонні, міські та районні в містах центри зайнятості.

Законодавство про страхування на випадок безробіття скла­дається з Основ законодавства України про загальнообов'язко­ве державне соціальне страхування, Закону України «Про загаль­нообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття), Закону України «Про зайнятість населен­ня» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відно­сини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжна­родних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'яз­ковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про страхування на випадок безробіття, то застосовуються норми міжнародного договору.

Нормативно-правові акти щодо загальнообов'язкового дер­жавного соціального страхування на випадок безробіття розроб­ляються, реєструються і застосовуються відповідно до законо­давства України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове дер­жавне соціальне страхування на випадок безробіття» страхуван­ня на випадок безробіття здійснюється за принципами:

- надання державних гарантій реалізації застрахованими осо­бами своїх прав;

- обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх пра­цюючих на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а та­кож добровільності такого страхування особами, які забез­печують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), а та­кож громадянами — суб'єктами підприємницької діяль­ності;

- цільового використання коштів страхування на випадок без­робіття;

- солідарності та субсидування;

- обов'язковості фінансування витрат, пов'язаних з наданням

матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціаль­них послуг;

- паритетності в управлінні страхуванням на випадок безро­біття держави, представників застрахованих осіб та робото­давців;

- диференціації розмірів виплати допомоги із безробіття за­лежно від страхового стажу та тривалості безробіття;

- надання на рівні не нижче за прожитковий мінімум, вста­новлений законом, допомоги із безробіття та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;

- законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випа­док безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка перед­бачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалеж­них від застрахованих осіб обставин та надання соціальних по­слуг.

Суб'єкти страхування на випадок безробіття: застраховані особи; страхувальники; страховик.

Застраховані особи - наймані працівники, а у випадках, пе­редбачених Законом, також інші особи (громадяни України, іно­земці, особи без громадянства, які постійно проживають в Ук­раїні, якщо інше не передбачено міжнародним договором Ук­раїни, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випа­док безробіття.

Представниками застрахованих осіб є профспілки, їх об'єд­нання чи інші уповноважені найманими працівниками органи (представники).

Страхувальники - роботодавці та застраховані особи, які відповідно до Закону сплачують страхові внески.

Страховик – ФСС ВБ.

Об'єкт страхування на випадок безробіття - страховий випа­док, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забез­печення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Часткове безробіття - вимушене тимчасове скорочення нор­мальної або встановленої законодавством України тривалості робочого часу, перерва в одержанні заробітку або скорочення.

Дата добавления: 2014-10-31