Оформлення 1 страница

ВСТУП

Некоторые сведения о модели.

Вам дается 100 тыс. руб., чтобы создать предприятие на быстро растущем рынке. Цель состоит в том, чтобы к концу игры добиться максимальной цены предприятия (max рейтинга). Рейтинг зависит: на 40% от величины чистой прибыли; на 40% от стоимости акций на рынке; на 20% от рентабельности капитала. Величина рейтинга определяется по 12 последним месяцам.

Спрос на продукцию зависит от затрат на маркетинг, ставки комиссионных расходов, уровня качества продукции.

Если спрос больше объема производимой продукции то это плохо: излишние расходы снижают Вашу прибыль, а спрос смогут удовлетворить конкуренты по более высокой цене. Если спрос будет слишком низким, и у Вас не хватит наличных денег на оплату расходов, а банк не даст Вам кредит, то попадете в предбанкротное состояние. 2 предбанкрота подряд ведет к банкротству. Тогда Вам придется начать игру с начала.

У4ровень качества зависит от качества сырья, затрат на качество, уровня оплаты труда. Чем выше цена, тем меньше объем продаж. Затраты на рекламу предыдущих периодах влияют на объем продаж в текущем периоде. Разница в цене в 0,01 руб. может существенно повлиять на объем продаж. Оборудование лучше начинять заменять при износе в 45%.

Возможный порядок действий:

1) Контроль своего предбанкротного состояния.

2) Анализ продаж у себя.

3) Анализ рыночной конкуренции.

4) Установления параметров сбытовой политики.

5) Анализ производства, закупок сырья и качества.

6) Контроль прогноза денежного потока.

7) Контроль принятых решений.

8) Анализ бухгалтерских балансов конкурентов.

Если что-либо не понятно, смелее спрашивайте!

Метою методичних рекомендацій є надання студентам необхідної методичної допомоги в організації раціональної та ефективної роботи по відбору метеріалів, написанню і захисту магістерської роботи.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти. Навчальний процес організовується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» та «спеціаліст» здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та навички, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді психологічної діяльності.

Вища освіта – рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.

Державна атестація осіб, які закінчують вищі навчальні заклади, – це встановлення відповідності рівня якості отриманої ними вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти по закінченні навчання за напрямом, спеціальністю.

Магістерська випускна робота – це наукова студентська робота, в якій відображені набутті протягом всього терміну навчання у ВНЗ знання та навички з цілого комплексу психологічних дисциплін, що дає змогу оцінити фаховий рівень підготовки студента спеціальності 8.03010201 «Психологія».

За своїм змістом вона повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки та суті наукового завдання. Магістерську роботу потрібно подати в такому вигляді, який дозволяє оцінити, наскільки повно відображені і обґрунтовані в ній положення, висновки та рекомендації, їхня теоретична новизна та практична значущість.

Сукупність поданих на захист результатів має свідчити про наявність у магістранта навичок і умінь проведення наукової роботи в обраній сфері. Науковий рівень магістерської роботи мусить відповідати програмі навчання. Її виконання має не стільки вирішувати наукові завдання, скільки продемонструвати рівень наукової кваліфікації автора, готовність самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми, володіти найбільш загальними методами дослідження, розробляти конкретні методики для збору матеріалу, аналізувати та узагальнювати одержані дані й робити відповідні висновки (згідно з поставленими в магістерській роботі дослідницькими завданнями).

Метою підготовки магістерської роботи є поглиблення студентом теоретичних і практичних знань обраного напрямку спеціалізації, надбання умінь застосовувати їх при рішенні конкретних практичних задач, а також виявлення рівня підготовки випускника до самостійної практичної діяльності.

При виконанні магістерської роботи студент має показати глибокі теоретичні знання з конкретних питань, оскільки, крім навиків проведення конкретних емпіричних досліджень, від випускників вимагають уміння здійснювати науковий аналіз, синтез, узагальнення тощо, аби роботи не носили компілятивного характеру. Щодо практичної актуальності, магістерської роботи повинні мати обов'язковий практичний вихід. Магістерські роботи мають містити нові ідеї, які вказують шляхи рішення практичних і професійних проблем, та підтверджені статистичними даними наукові висновки, що є цінними для вирішення науково-практичних психологічних задач.

Виконуючи магістерську роботу студент повинен продемонструвати:

· вміння самостійно аналізувати наукову літературу, дані статистичних органів інформації, законодавчі та нормативні державні документи, звітну документацію та інші документи;

· володіння науковою методикою і технікою дослідження;

· вміння одержувати і узагальнювати отриманні результати дослідження та роботи на їх основі науково обґрунтовані висновки і пропозиції, спрямованні ефективне вирішення конкретних соціально-психологічних завдань;

· вміння застосовувати сучасні коп’ютерні технології.

Захист магістерської роботи є завершальним етапом навчання студента кваліфікації фахівця. Приступаючи до захисту магістерської роботи, студент має наочно представляти всі етапи її підготовки і захисту. Успішне виконання магістерської роботи значною мірою залежить від того, як студент зможе організувати свою роботу.

РОЗДІЛ 1. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ МАГІСТЕРСЬКОЇ ВИПУСКНОЇ РОБОТИ

1.1. Загальні вимоги до магістерської роботи

Магістерська робота – кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання студента у вищому закладі освіти. Магістерська робота – це творча робота, яка відображає рівень теоретичних знань і практичних навичок випускника, його здатність до наукової та викладацької діяльності.студентське навчально-наукове дослідження, присвячене самостійному опрацюванню обраної проблеми.

Така робота повинна відповідати усім вимогам, що ставляться до наукових досліджень:

- чітке формулювання проблеми та досліджуваних питань, обґрунтування актуальності проблеми та стану її дослідження;

- поєднання теоретичних підходів із застосуванням методологічних знань;

- застосування адекватних методів дослідження;

- застосування адекватних статистичних методів опрацювання результатів;

- науковість і об’єктивність інтерпретації результатів дослідження;

- наявність наукових висновків, актуальних для подальших досліджень проблеми;

- мати цілісний, однорідний та завершений характер.

Мета магістерської роботи

Магістерська робота передбачає:

- систематизацію, закріплення та поглиблення теоретичних знань студентів;

- оволодіння навичками самостійної роботи з конкретними методиками для збору емпіричного матеріалу;

- узагальнення практичного досвіду, вироблення вмінь якісного і статистичного опрацювання одержаних даних;

- використання теоретичних джерел, вміння критично їх оцінювати;

- поглиблене вивчення певної проблеми;

- одержання нових наукових результатів, практичних рекомендацій, узагальнення та розвиток сучасних теоретичних ідей;

- якісне оформлення роботи, чітке, логічне, грамотне формулювання думок, аргументований, стислий, доступний стиль викладу.

Оформлення магістерської роботи

Магістерська робота має бути грамотно і акуратно оформлена і зброшурована. Оформлення магістерської роботи є елементом виконання і оцінюється при її захисті. Вивчення порядку оформлення слід провести до початку написання випускної роботи, оскільки це допоможе визначити її основні параметри.

1. Магістерська робота готується в двох екземплярах (паперовий та електронний на дискеті або CD). Оформлена магістерська робота повинна мати тверду палітурку.

2. Загальний обсяг: 100-110 сторінок. До цього обсягу не включаються додатки.

Кількість сторінок основної частини, яка складає більше або менше від необхідного обсягу, свідчить про невміння виділяти головне в теоретичному і практичному матеріалі.

3. Робота виконується на білому папері формату А4 (210 x 297 мм). Текст роботи викладається на одній стороні аркуша. Кожна сторінка роботи оформляється з такими полями: ліве поле – 20 мм, праве – 10 мм, верхнє і нижнє – 20 мм.

4. Розмір основного шрифту тексту – 14, «Timеs New Roman»

5. Міжрядковий інтервал – 1,5.

6. Розмір абзацу – 1,25 см.

7. Робота обов'язково має відповідати структурі:

– титульний аркуш

– зміст;

– текст роботи, що складається зі вступу, розділів із висновками, поділених на параграфи, висновків;

– список використаних джерел;

– додатки.

Всі сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами по порядку від титульного аркуша до останнього, без пропусків і повторень. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, другою – зміст, на першій номер не ставиться. На наступних сторінках номер проставляється в правому верхньому кутку без крапки. Список літератури включається в загальну нумерацію, і останнім листом роботи нумерується останній аркуш списку літератури.

Власне текст оформляється таким чином:

1. Титульний аркуш оформляється за типовим стандартом, що містить всі передбачені реквізити. На титульному аркуші має стояти підпис завідувача кафедрою (Додаток Б).

2. Зміст роботи поміщають після титульного аркуша. Слово «ЗМІСТ» записують у вигляді заголовка, вирівняного по центру рядка прописними буквами. У змісті роботи перелічуються всі розділи і параграфи магістерської випускної роботи, а також номери сторінок, з яких вони починаються (Додаток Ж).

3. Розділам в рамках всієї роботи надаються порядкові номери, позначені арабськими цифрами. Пишеться слово «РОЗДІЛ», і після номера розділу ставиться крапка.

4. Параграфи Магістерської роботи також нумеруються арабськими цифрами в рамках кожного розділу. Номер параграфу складається з номера розділу і номера параграфа, розділених крапкою. В кінці номеру параграфа ставиться крапка. Номер відповідного розділу або параграфа ставиться на початку заголовка.

5. Найменування розділів записується у вигляді заголовків з вирівнюванням по центру сторінки. Слова «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВОК», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» слід розташовувати по центру рядка без крапки в кінці і писати (друкувати) прописними буквами. Відстань між заголовками, назвами розділів і текстом має складати 2 інтервали.

6. Назви параграфів пишуться рядковими буквами (крім першої прописної).

7. У заголовках не можна переносити слова, використовувати підкреслення.

8. Кожний розділ магістерської роботи належить починати з нової сторінки, а параграфи – продовжувати, відступивши 1,5 інтервали від попереднього тексту.

9. До роботи необхідно додати відгук наукового керівника (див. Додаток Г) і рецензію на магістерську роботу (див. додаток Д), завдання на виконання магістерської роботи (див. додаток В), анотацію (додаток О) та ксерокопію статей, які пудлікувалися.

1.2. Структура магістерської випускної роботи виглядає таким чином:

1. Титульний аркуш

2. Зміст

3. Вступ

– обґрунтування теми дослідження і її актуальності

– об'єкт дослідження

– предмет дослідження

– мета дослідження

– гіпотеза дослідження (у практично орієнтованих роботах).

– завдання дослідження

– опис методів дослідження

– опис бази дослідження

- практичне значення

- апробація результатів дослідження

- структура роботи

- ключові терміни

4. Основна частина

5. Висновки

6. Список використаних джерел

7. Додатки

1.3. Конкретний зміст окремих структурних елементів магістерської роботи

1. Титульний аркуш (Додаток Б). Правила оформлення титульного аркушу визначені керівництвом ВСЕІ університету «Україна».

2. Зміст роботи (Додаток П). Складає 1-2 сторінки. Необхідно вказати назви всіх розділів і підрозділів із зазначенням початкових сторінок. Назви розділів і підрозділів мають бути короткими і зрозумілими, літературно грамотними, тісно пов'язаними з назвою роботи, але не повторювати її.

3. Вступ – 3-5 сторінок (3-7% обсягу). У вступі необхідно:

– розкрити різні аспекти актуальності проблеми; подати обґрунтування обраної теми (проблеми) в контексті науково-практичних задач психології та наукових напрямків, які розвиваються на кафедрі;

– визначити об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження. Завдання дослідження можуть бути вирішені за допомогою методів, які застосовує дослідник в своїй роботі. Рекомендується відзначити конкретну базу дослідження, терміни проведення дослідження;

– розкрити практичне значення проведеної роботи, тобто вказати на можливість упровадження одержаних результатів в практичну діяльність при рішенні конкретних психологічних чи соціально-психологічних задач.

Остаточне редагування ввідної частини роботи доцільно виконувати на завершальній стадії дослідження, коли досліджувана проблема постає перед автором в повному обсязі.

Обґрунтування теми дослідження та її актуальність. Стисло описується стан досліджуваних психологічних фактів і явищ за даними літературних джерел. Визначається коло питань, які не вирішені, слабо висвітлені або вимагають уточнення. Виходячи з цього, виявляється суперечність, яку можна усунути за допомогою рішення проблеми дослідження, що витікає з вищезгаданої суперечності. Ця проблема і є основним критерієм актуальності запланованого дослідження.

Ключові слова.

Актуальність дослідження даної проблеми пов'язана з тим, що … (подібні ) дотепер досліджені вельми недостатньо ….

Сучасні психологічні дослідження … показують, що …

У сучасній психології наголошується значний вплив … (посилання)

У контексті проблеми можна позначити такі найактуальніші аспекти…

Для того, щоб з'ясувати характер зазначених змін, необхідно…

Приклад (на матеріалі магістерської роботи «Вивчення особливостей формування компонентів структури професійної самосвідомості у студентів-психологів»):

«Реформування суспільно-економічного життя нашого суспільства, в тому числі і освіти, актуалізує поняття «професійна самосвідомість» – важливий компонент самосвідомості людини як суб'єкта діяльності.

…На даний час все більшої актуальності набуває проблема формування професійної самосвідомості, яку неможливо вирішити, не спираючись на психологічні дослідження сутності, структури самосвідомості, умов її формування і розвитку (Васьковська С.В., Борисова Є.М., Корнєєва Л.Н.).

Розробка проблеми професійної самосвідомості тільки починається, тому в науковій літературі вона достатньо не висвітлена. Особливо гостро її неопрацьованість відчувається в галузі розвитку професійної самосвідомості фахівця в період його підготовки в професійному навчальному закладі. …

Актуальність і недостатня розробленість проблеми професійної самосвідомості студентів навчальних закладів зумовили вибір теми дослідження…»

Об'єкт дослідження. У загальному значенні об'єкт дослідження – це фрагмент, частина реальності, на яку спрямовано науковий пошук. Об'єкт в психологічних дослідженнях – це певний психічний процес, деяке психічне явище, на яке звернув увагу дослідник, – або індивіди (групи людей) як носії психіки.

Найчастіші помилки у його визначенні пов'язані з тим, що за об'єкт дослідження вважають саме конкретних досліджуваних і таким чином його подають (проте це – емпірична база дослідження, яку студент має описувати далі). Інша часта помилка: зазначення як об'єкту вивчення – динаміки якого-небудь процесу, зв'язку між явищами, характеристики деякого явища (це цілком може стати предметом вашої роботи).

Проте обмовимося, що у разі прикладного характеру дослідження його об'єкт може співпадати з емпіричною базою, тобто як об'єкт дійсно може виступати конкретна соціальна спільнота, наприклад, виробничий колектив досліджуваної організації, або група хворих, або кандидати на виборну адміністративну посаду і т.п.

Приклад неправильного формулювання	Приклад правильного формулювання
«Як об'єкт нашого дослідження виступали студенти старших курсів факультету психології».	«Об'єктом дослідження виступає професійна самосвідомість як соціально-психологічне явище».
«Об'єктом нашого дослідження був вплив інтернет-комунікації на мислення користувачів персональних комп'ютерів».	«Об'єкт дослідження - розумові процеси користувачів персональних комп'ютерів».

Предмет дослідження. Предмет дослідження є поняттям вужчим, ніж об'єкт дослідження. Предмет дослідження – сторона або аспект об'єкту, який безпосередньо вивчається, «висвічується» в об'єкті. Предмет дослідження визначається самою темою магістерської випускної роботи і може співпадати з назвою магістерської роботи.

Як предмет психологічного дослідження може бути взята величезна кількість психічних явищ і їхніх сторін:

... психічні властивості, стани, процеси, функції;

... види поведінки, діяльності і спілкування;

... просторові, часові і інтенсивностні характеристики окремих явищ, їхні взаємовпливи;

... взаємозв'язки між психічними і фізіологічними явищами і т.д.

Приклад неправильного формулювання	Приклад правильного формулювання
«Предметом дослідження стали негативні сторони виховання в неповних сім'ях і їхні негативні впливи на формування особистості дитини».	«Предметом дослідження стали особливості виховання в неповних сім'ях».
«Предмет дослідження – вивчення того, як подають один одному зворотний зв'язок члени однієї групи в юнацькому віці».	«Предмет дослідження – формальні і змістовні характеристики зворотного зв'язку в юнацьких групах».

Приклад (об'єкт і предмет магістерської роботи «Вивчення особливостей формування компонентів структури професійної самосвідомості у студентів-психологів»):

«Об'єктом дослідження виступає професійна самосвідомість як соціально-психологічне явище. Предметом є вивчення особливостей формування компонентів структури професійної самосвідомості студентів педагогів-психолог ів».

Мета дослідження. Мета – це те, що бажають отримати в результаті проведеної роботи. Мета дослідження формується, виходячи з проблеми, яку належить вирішити студентові в процесі виконання магістерської роботи.

Можливими цілями психологічного дослідження можуть бути такі:

... Визначити характеристики явища, що вивчає студент. Підставою для постановки такої мети може бути виявлена в літературному огляді неповнота опису психічного явища або суперечності між емпіричними даними різних авторів.

... Виявити зв'язки психічних явищ. Пам'ятайте, що встановлення самого факту існування зв'язку не є достатнім, оскільки теза про єдність психіки давно прийнята в психології і не потребує додаткових доказів. Дослідження взаємозв'язків передбачає визначення їхніх особливостей: тісноти, спрямованості, стійкості, загальної структури і т.ін.

... Довести ефективність розробленої психокорекційної методики. Така мета є досяжною лише в експериментальній процедурі з використанням «контрольної групи» і при дотриманні інших вимог до обґрунтованості висновків з одержаних результатів. Необхідно як мінімум довести, що саме дане коректувальне втручання є чинником, який обумовлює очікувані зміни, а також, що ці зміни дійсно відображають поліпшення в тій або іншій сфері психічних процесів.

Ключові слова: визначити, з'ясувати, виявити, розглянути, обґрунтувати, побудувати, розробити і т.д.

Приклад (мета магістерської роботи «Вивчення особливостей формування компонентів структури професійної самосвідомості у студентів-психологів»):

«Досліджуючи згадану проблему, ми ставимо перед собою таку мету: виявити особливості сформованості компонентів структури професійної самосвідомості і прослідкувати динаміку їхнього формування у студентів спеціальності «Психологія».

Гіпотеза дослідження. Гіпотеза – це логічно обґрунтоване припущення дослідника про наявність зв'язку між явищами (що пов'язане з чим), які ним вивчаються; про природу цього зв'язку (кореляційний або причинно-наслідковий зв'язок); про характер цього зв'язку (наприклад, прямо впливає або опосередковано); про закономірності динаміки явища (тобто які механізми розвитку, як проходить процес) і т.д.

Висування гіпотез є бажаним, але необов'язковим елементом дослідницької роботи. Не завжди можливо передбачити результат емпіричного дослідження, тим більше, якщо воно має пошукову спрямованість, коли немає інформації про об'єкт, що дозволяє сформулювати гіпотезу.

Вимоги до гіпотез (умови конструктивної гіпотези) можна представити таким чином.

1. Гіпотеза не має містити понять, які не одержали емпіричної (експериментальної) інтерпретації, інакше вона не є верифікованою.

2. Вона не має суперечити раніше встановленим науковим фактам.

3. Вона має бути простою (менше можливих припущень).

4. Добра гіпотеза може бути застосована до ширшого кола явищ.

5. Гіпотеза має бути принципово верифікована при даному рівні знань.

6. У формулюванні гіпотези не має бути неясних термінів, слід чітко позначити очікуваний зв'язок подій.

Приклади:

«Гіпотеза дослідження полягає у тому, що надійність групи в напружених і екстремальних ситуаціях спільної діяльності детермінована організованістю групи».

«Гіпотезою дослідження стало припущення про те, що існують відмінності в уявленнях про сенс життя у чоловіків і жінок».

Завдання дослідження. Завдання мають відповідати цілям роботи і предмету дослідження, розкривати і деталізувати їх. Завдання – це конкретні дрібні цілі. Вони можуть бути розподілені на головні і неголовні, що дозволяє зосередитись на рішенні головних завдань і разом з тим тримати на увазі другорядні задачі. Критерій постановки завдань: від загального до часткового.

Найчастіше магістерська робота вимагає постановки 3-5 завдань, під номерами: 1, 2, 3…

Перелік завдань звичайно містить:

1) вивчення літератури на тему…

2) підбір методик для діагностики…

3) вимірювання такого-то психологічного показника у таких-то досліджуваних,

4) обробку одержаних результатів із застосуванням методів математичної статистики,

5) аналіз одержаних результатів.

Ключові слова: проаналізувати …, здійснити огляд … виявити …, зіставити …, сформулювати...

Приклад (постановка завдань магістерської роботи «Вивчення особливостей формування компонентів структури професійної самосвідомості у студентів-психологів»):

«1. Проаналізувати теоретичні підходи до обґрунтування проблеми професійної самосвідомості.

2. Виявити суть, структуру і особливості розвитку професійної самосвідомості студентів в процесі навчання.

3. Розробити програму дослідження сформованості компонентів професійної самосвідомості студентів, апробувати її на базі спеціальності «Психологія».

4. Провести порівняльний аналіз одержаних результатів дослідження.

5. Розробити систему рекомендацій для викладачів, кураторів груп по формуванню професійної самосвідомості студентів».

Опис методів дослідження. Методи дослідження – це перевірені наукою способи отримання нового знання. Всі дослідницькі методи можна розподілити на: теоретичні методи наукового пізнання (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, індукція, дедукція, моделювання та ін.); методи збору емпіричної інформації (спостереження, експеримент, опитування, аналіз продуктів діяльності, зокрема документів, та ін.); методи обробки одержаних даних (методи математичної статистики і якісний аналіз).

Обґрунтований вибір методів спирається, перш за все, на розуміння специфіки об'єкту і предмету дослідження, а ось вже конкретні прийоми і техніка (у психології їх часто називають «методиками») визначаються поставленими завданнями і умовами проведення дослідження. У вступі методи, як правило, тільки перелічуються. Необхідне і аргументоване обґрунтування вибору методів (конкретних методик) дослідження наводиться в наступних розділах.

Приклад:

«Під час дослідження було застосовано такі методи:

– теоретичні (аналіз психологічної літератури з проблеми дослідження);

– емпіричні (спостереження, анкетне опитування, тестування);

– методи статистичної обробки результатів дослідження».

Опис бази дослідження. Повідомляється, де проводилося дослідження, і визначається вибірка. Визначення обсягу вибірки обумовлене дослідницькими завданнями. В більшості випадків для виявлення відмінностей на достатньо значущому рівні загальний обсяг експериментальної і контрольної груп має складати біля 70 осіб, при умові хоча б приблизної рівності за кількістю людей в одній і іншій групі.

Статевий склад вибірки визначається цілями дослідження або задається самим об'єктом вивчення (реальний колектив). Якщо студент створює експериментальну групу, то можна керуватися таким міркуванням: краще взяти вибірку, в якій порівну представлено чоловіків і жінок, оскільки в ході роботи може бути знайдена диференціація міжстатевих відмінностей в даному психічному явищі.

Приклад:

«Дослідження проводилося на базі Вінницького соціально-економічного інституту університету «Україна». Досліджувані – студенти-психологи. У дослідженні брало участь 84 досліджуваних. Всього дівчат – 40, хлопців – 44».

Практичне значення. Практична значущість як фундаментального, так і прикладного дослідження пов'язана з тією конкретною, відчутною користю, яку можуть принести його результати, допомогти комусь в практичній діяльності. При цьому важливо не просто заявити («взагалі») про корисність одержаних вами результатів, а зазначити, для чого саме вони можуть бути використані.

Приклад:

«Апробований в роботі комплекс психодіагностичних методик може бути використано при вивченні специфіки особистісного самовизначення людей літнього віку».

«Розроблена програма тренінгу може бути застосована для роботи з персоналом в умовах організаційних змін».

Апробація результатів магістерської роботи

Вказується, на яких наукових конференціях оприлюднено результати досліджень, викладених у магістерській роботі.

Структура роботи містить кількість розділів, підрозділів роботи, її загальний кількісний обсяг, кількість позицій у списку використаних джерел, кількість додатків та обсяг сторінок, на яких вони вміщені.

Ключові терміни подаються в ланках через кому без подальшого визначення (6-8 одиниць).

4. Основна частина. Змістовна сторона основної частини магістерської роботи має продемонструвати одержаний студентом комплекс теоретичних знань, практичних умінь за фахом, а також особистих якостей. Основна частина складається з теоретичного і практичного розділів і може мати два або три розділи.

Перший розділ (30-35% від загального обсягу магістерської роботи) визначається як теоретичний розділ. Він структурно складається з 2-4 підрозділів, містить теоретичний виклад важливих аспектів проблеми, критичний огляд джерел і історію питання. Доцільним (але не обов'язковим) також є виклад змісту рекомендованих методичних і методологічних підходів до рішення досліджуваної проблеми.

Дата добавления: 2014-11-06