Основні фази в динаміці пЕредсуїцидальної поведінки людини

(продовження)

Додаток 4.4. Психологічні характеристики потенційного суїцидента

Додаток 4.5. характер суїцидальних реакцій

характер суїцидальних реакцій (продовження)

Додаток 4.6. Алгоритм діяльності практичного психолога щодо організації та проведення превентивно-профілактичної роботи, спрямованої на запобігання аутодеструктивної поведінки серед персоналу МНС України

Додаток 4.7. медико-психологічна структура надання допомоги після суїцидальної спроби

медико-психологічна структура надання допомоги після суїцидальної спроби (продовження)

медико-психологічна структура надання допомоги після суїцидальної спроби (продовження)

медико-психологічна структура надання допомоги після суїцидальної спроби (продовження)

медико-психологічна структура надання допомоги після суїцидальної спроби (продовження)

Додаток 4.8. Візуальна діагностика людини, яка знаходиться в предсуїцидальному стані

Додаток 4.9. Дії персоналу МНС України щодо нейтралізації спроби самогубства

(неозброєний, але «активний» самогубець)

Додаток 4.10. Дії персоналу МНС України щодо нейтралізації спроби самогубства

(потенційний самогубець озброєний)

Додаток 4.11. Особливості проведення бесіди з людиною, яка знаходиться в пЕредсуїцидальному стані

Додаток 4.12. Особливості індивідуальної профілактичної бесіди з працівником МНС України, у поведінці якого присутній аутодеструктивний компонент

Для того, щоб своєчасно виявити пожежного-рятувальника, у поведінці якого спостерігається аутоагресія, практичному психологу доцільно постійно підтримувати контакт із керівництвом підрозділів, учити їх виявляти за певними ознаками підлеглих, які знаходяться у стані суїцидальної активності. З моменту виявлення таких працівників і виникає необхідність проведення з ними індивідуальної профілактичної бесіди.

Невідкладна корекційна допомога персоналу системи МНС України, що переживають ситуаційну кризу з аутоагресивними проявами, складається, як правило, з 4 -6 корекційних бесід, після яких суїцидальні думки і переживання знижують свою інтенсивність.

В основі невідкладної психологічної допомоги лежить точна, глибока і швидка діагностика стану й особистості пожежного-рятувальника, точний вибір зон, методів і прийомів допомоги. Досвід показує, що для досягнення своїх цілей невідкладна допомога повинна відповідати наступним принципам:

- встановлення взаємин «співпереживаючого партнерства» на самому початку бесіди; емоційно-нейтральний контакт, припустимий при довгостроковому впливі, неефективний при купіруванні суїцидонебезпечних станів;

- спрямованість впливів на суїцидогенні переживання, у першу чергу – на переживання безнадійності, песимістичну оцінку майбутнього;

- спрямованість допомоги, насамперед, на пізнавальну сферу: допомога в освоєнні нової інформації, оцінці актуальної ситуації, виробленню плану дій, його реалізації, внесенні коректив;

- спрямованість на активізацію особистісних резервних можливостей працівника;

- дотримання послідовності етапів бесіди і надання допомоги, тому що ця послідовність протиставляється дезорганізації пожежного-рятувальника і є важливим чинником зменшення емоційної напруги;

- дотримання конфіденційності корекційної роботи необхідно для підвищення довірчості під час обговорення особистих і інтимних проблем, зменшує переживання занепокоєння й уразливості.

Коли у людини горе, моральний розлад, розчарування, вона, як правило, шукає співчуття у оточуючих, прагне «висловити» своє горе. Все, що виговорено вголос, ніби відходить від людини в словах, при цьому полегшуючи переживання. Якщо працівник знаходиться в емоційно подавленому стані, його поведінка здалася вам суїцидонебезпечною, невідкладно запросіть його на бесіду. Для запобігання спроби самогубства так важливо вчасно встановити з людиною, яка потрапила в біду, контакт, вступити з нею у приятельське спілкування. Важливо підкреслити, що бесіда з людиною, яка знаходиться в стані психологічної кризи, – справа надзвичайно тонка, специфічна і потребує ретельної попередньої підготовки. Але часом обставини складаються так, що проводити бесіду необхідно невідкладно. Найбільший обсяг психологічної роботи приходиться на першу бесіду.

Як показує досвід роботи, для того, щоб бесіда пройшла ефективно, вона повинна бути побудована певним чином і складатися з декількох послідовних етапів, кожний з яких має свє специфічне завдання і припускає використання спеціальних прийомів.У ході першого контакту особі, що здійснює допомогу, необхідно вирішити відразу кілька завдань:

- зменшити емоційну напругу;

- зменшити суїцидогенні переживання;

- мобілізувати працівника на подолання важких обставин;

- підготувати працівника до можливих нових психотравмуючих подій у ході даної кризи і до адекватної реакції на них;

- підсилити мотивацію щодо подальшого одержання психологічної допомоги, переключивши частину уваги працівника із ситуаційних проблем на внутрішньоособистісні.

Дата добавления: 2014-11-25