Особливості роботи психолога МНС в зоні надзвичайної ситуації

Після прибуття до зони лиха психологи МНС виконують різного роду роботи, але всі їх можна об'єднати та поділити на декілька загальних блоків (див. рис.7.1).

Розглянемо детальніше роботу психологів МНС у зоні надзвичайної ситуації.

Рис.7.1. Дії психолога МНС в умовах надзвичайної ситуації

І блок робіт, який виконується після прибуття до зони лиха – організація роботи. До цього виду робіт входять: відновлення та організація управління при надзвичайній ситуації; створення пункту екстреної психологічної допомоги; розподіл роботи; встановлення графіка чергування на ділянках тощо.

При виконанні такого виду робіт відбувається аналіз ситуації, який включає оволодіння інформацією, що стосується місця передбачуваної роботи психолога, тобто місця дислокації потерпілих, їх родичів, місця проведення масових заходів (панахида, упізнання, зустріч із представниками владних структур тощо).

Визначаються місця й порядок роботи кожного психолога. Оцінюється кількість людей, що потребують екстреної психологічної допомоги.

Приїхавши на місце виникнення надзвичайної ситуації, найчастіше важко розрахувати власні сили. Чітка організація роботи змінних груп допоможе правильно розподілити ресурс всієї групи, власний ресурс. Якщо говорити про зміну ділянок, то, наприклад, молодому, недосвідченому психологові, поставленому на ділянку роботи, пов'язану із упізнанням тіл загиблих, необхідно кожні 20 - 30 хвилин міняти вид діяльності. Це може бути й робота з родичами біля моргу, складання списків потерпілих, тощо.

Відбувається координація діяльності фахівців-психологів (у тому числі психологів-волонтерів), фіксування знов прибулих фахівців. При цьому треба слідкувати за інформацією: хто ще із психологів працює в даному районі. Іноді в одному секторі працюють психологи з різних міст, різних відомств, часто вони не знають один одного. Це призводить до того, що одні й ті ж самі потерпілі спілкуються з декількома психологами, а деякі потерпілі залишаються без уваги.

Визначається порядок, час і місця дій, які необхідно здійснити постраждалим або їх родичам (виплата компенсацій, процес упізнання, одержання свідоцтв про смерть тощо). Ця інформація не лише озвучується, а й вивішується на об’явах, у місцях, доступних потерпілим та їх близьким.

Складається орієнтовний план робіт з наданням екстреної психологічної допомоги.

При виконанні своїх обов’язків психологу бажано мати при собі карту або план місцевості. На жаль, був випадок, коли психолога відправили на посилення групи, що працювала з родинами загиблих. Психолог не знав місцевості й дороги і заблукав у провулках приватного сектора. Його шукали 1,5 години, відволікаючи сили оперативно-рятувального загону від проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Психологу МНС треба обов’язково мати постійну інформацію про хід проведення заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації для того, щоб уявляти цілісну картину про те, що відбувається. Недостатня інформованість призведе до того, що психолог при спілкуванні з потерпілим буде допускати неточності, які різко ускладнять спілкування з тим, хто потребує негайної психологічної допомоги. Наприклад, при спілкуванні з потерпілим у Новобогданівці, психолог сказав, що він має інформацію про те, що нібито поруч із одним з будинків на території населеного пункту лежить снаряд, який може вибухнути. Це призвело до того, що потерпілий різко припинив спілкування із психологом й втік.

Треба обов’язково приділяти увагу на передачу інформації під час зміни груп психологів. Адже для розуміння повної й точної картини подій, що відбуваються, необхідний час, і прибулий психолог не зможе швидко знайти потрібну форму спілкування з потерпілими.

Рекомендуємо програвати різні варіанти розвитку подій в умовах надзвичайної ситуації, дії психолога при тому або іншому розгортанні ситуації повинні обговорюватися заздалегідь. Чим більше ситуацій буде змодельовано заздалегідь, тим легше буде знайти вихід з конкретної ситуації в осередку лиха.

Тож всі роботи з блоку організації спрямовані саме на створення необхідних умов для продуктивної роботи психолога, відновлення управління, чітку координацію дій психологів, розподіл обов’язків та графіка чергування.

Тепер розглянемо ІІ блок робіт – безпосередньо надання екстреної психологічної допомоги в осередку надзвичайної ситуації. До цього блоку робіт входять: індивідуальна робота з потерпілим, психологічна робота з родичами потерпілого, психологічна робота з рятувальниками тощо.

Головною метою цих робіт є надання екстреної психологічної допомоги потерпілим, їх родичам, населенню та рятувальникам. Всі дії психологів спрямовані на полегшення психічного стану людей, що опинилися в зоні лиха.

Психологам МНС найчастіше доводиться працювати з потерпілими в шоковому стані, надаючи їм екстрену психологічну допомогу. Нагадаємо, що екстрена психологічна допомога заснована на принципі інтервенції в поверхневі шари свідомості, тобто на роботі із симптоматикою, а не із синдромами.

Екстремальні психологи (якими по суті і є психологи МНС) ніколи не чекають своїх пацієнтів у кабінетах. Як і рятувальники, вони поспішають туди, де може знадобитися їхня допомога, швидка й ефективна.

При катастрофах і стихійних лихах серед цивільного населення дуже часто відзначаються найрізноманітніші психічні порушення, від повної загальмованості - ступору, до психогенного (реактивного) психозу. У людини, що пережила екстремальну ситуацію, можуть спостерігатися: марення, галюцинації, рухове збудження, ступор, істерика тощо. Пам’ятайте, якщо в умовах надзвичайної ситуації людина реагує – це добре! Нормальною реакцією на ненормальну, незвичну ситуацію можуть бути нервове тремтіння, плач, приступи агресії або така поведінка, коли людина сама не знає, що робить, куди біжить, що говорить... Може зустрічатися реакція апатії: людина розуміє, що трапилося горе, але емоційно це ще сприйняти не може і перебуває начебто в тумані або під наркозом.

Головна проблема для психологів МНС полягає в тому, що вгадати подальшу реакцію людини, яка перебуває у вкрай важкому емоційному стані, неможливо. Одна людина нормально сприймає пропозицію про допомогу, інша її уникає або застосовує фізичну силу (іноді трапляється і таке). Знайти свій, неповторний підхід до кожного, кому це насправді потрібно, неймовірно складно.

Нелегко й відразу визначити людину, яка перебуває у вкрай важкому стані (особливо це стосується чоловіків). Головним критерієм оцінки потреби людини, яка знаходиться в негативному стані, в психологічній допомозі є усвідомлення нею своїх дій. Якщо постраждалий чує й сприймає запитання: «Що ти робиш і навіщо?» і може на нього виразно відповісти, то він психологічної допомоги не потребує. Якщо людина не сприймає звернень до неї, або неадекватно на це реагує, необхідно обов'язково вивести її з цього стану.

Під час роботи з потерпілим або його родичами, які знаходяться в одному з негативних станів, які характерні для надзвичайної ситуації, дотримуйтесь основних правил надання екстреної психологічної допомоги. Будьте особливо обережні при встановленні психологічного контакту: людині в цій ситуації потрібно відчути, що поряд є людина, на яку можна розраховувати, яка зможе допомогти.

Розглянемо додаткові правила при роботі з людиною в умовах надзвичайної ситуації (вони підходять не лише для психологів, а й для представників інших служб, що працюють в зоні лиха):

1. Дайте знати потерпілому, що ви поряд і що вже приймаються міри щодо рятування. Потерпілий повинен відчувати, що він не самотній. Потерпілий обов’язково повинен бути поінформований про те, що зараз відбувається.

2. Намагайтеся позбавити потерпілого сторонніх поглядів. Зацікавлені погляди дуже неприємні людині в кризовій ситуації.

3. Обережно встановлюйте тілесний контакт. Легкий тілесний контакт звичайно заспокоює потерпілого. Тому візьміть потерпілого за руку. Торкатись голови або інших частин тіла не рекомендується.

4. Говоріть та слухайте. Уважно слухайте, не перебивайте, будьте терплячі. І самі говоріть, бажано спокійним тоном, навіть якщо потерпілий втрачає свідомість. Не проявляйте нервозності. Уникайте докорів. Не соромтесь говорити про співчуття.

На цьому етапі робіт психолог працює саме з негативними станами людей: ступор, істерика, нервове тремтіння, агресія, рухове збудження, страх тощо (експрес-методи, що використовуються при цьому подано у додатку до даного розділу). В кожній конкретній ситуації психолог застосовує не один метод психологічної роботи, а використовує комплексний підхід. Вибирати індивідуальну тактику роботи психолога з потерпілим треба залежно від конкретної ситуації, її умов та індивідуальних особливостей того, хто потребує екстреної психологічної допомоги.

При виборі методів екстреної психологічної допомоги необхідно враховувати наступні умови:

· екстрена психологічна допомога може надаватися людині, якщо її реакції є нормальною відповіддю на обставини навколишньої реальності, а якщо реакції виходять за межі норми, то необхідною стає допомога лікаря-психіатра;

· кваліфіковане надання екстреної психологічної допомоги базується не тільки на знаннях певних психологічних закономірностей, феноменів, психотерапевтичних методів, але й висуває високі вимоги до володіння методами спостереження й бесіди;

· використовувані прийоми й техніки повинні бути короткостроковими, тому що робота ведеться за принципом «тут і зараз»;

· допомога повинна бути спрямована на корекцію актуального стану, викликаного даною ситуацією, при цьому нетреба працювати з давніми проблемами людини, тому що в такому випадку робота стає пролонгованою.

Надання екстреної психологічної допомоги потерпілим та населенню в зоні надзвичайної ситуації проходить за загальною схемою:

І етап – «Інформаційний».

Інформаційний етап несе на собі місію профілактики паніки серед населення, зменшення почуття страху у потерпілих та надання практичних рекомендацій щодо поведінки в тій чи інший надзвичайній ситуації (оскільки одним із головних завдань психологічної допомоги єпрофілактика гострих панічних реакцій та сприяння інформованості населення щодо само- та взаємодопомоги при надзвичайній ситуації).

Кожна інформація практичних психологів МНС, яка буде використовуватися для зменшення паніки та негативних психічних станів серед рятувальників та цивільного населення, щоб досягти свого призначення, повинна включати поради щодо дій населення в умовах надзвичайної ситуації, що склалася.

На інформаційному етапі психологами МНС використовуються такі методи впливу:

1. Інформаційна терапія.

2. Розповсюдження листівок-пам’яток з рекомендаціями дій при надзвичайній ситуації.

3. Індивідуальне та групове інформування у пунктах екстреної психологічної допомоги.

Зауважимо, що припинення вже виниклих панічних настроїв відноситься до компетенції співробітників Міністерства внутрішніх справ України, але для загальної інформованості та підготовки надаємо декілька варіантів запобігання паніці. У даній ситуації:

1. Слід відволікти, хай і на короткий термін, увагу людей від джерела страху або збудника паніки.

2. Дати постраждалим можливість хоч на мить забути про страх.

3. Стати прикладом для «переживання» людьми ситуації, що склалася, і підготовки до дії в її умовах. Мається на увазі питання початкового лідерства у натовпі або, іншими словами, - бути зразком для наслідування. Або ж перехоплення ініціативи в момент підготовки натовпу до дії. Безумовно, такою людиною повинен стати підготовлений, грамотний фахівець, що володіє такою якістю, як комунікабельність і має організаторські та ораторські здібності.

4. У такій ситуації необхідні владні й голосні команди, чіткі, обґрунтовані розпорядження. Тверде, директивне керування людьми в панічні моменти - один з найбільш ефективних способів припинення паніки.

5. Як тільки паніка спаде - у людей виникає підвищена активність. ЇЇ слід відразу використати.

ІІ етап - створення атмосфери довіри у населення, що потребує екстреної психологічної допомоги.

Другий етап протікає при розгортанні аварійно-рятувальних робіт, коли, за образним висловлюванням, починається «нормальне життя в екстремальних умовах». Побутова невпорядкованість, незручності й розгубленість повинні бути компенсовані створенням у пункті екстреної психологічної допомоги атмосфери безпеки, підтримки й довіри. Ті, хто звертається за допомогою до психолога, повинні мати можливість задовольнити свої потреби в їжі, відпочинку, сні, безпеці. У цьому випадку чай і шоколад є одним з найефективніших способів налагодження рапорту.

Професійна компетентність заспокоює, тому психологу МНС бажано розповісти потерпілим про свою кваліфікацію й досвід роботи. Обов’язково розпитати постраждалих, хто вони за професією, про їх захоплення, мрії. Показати свою зацікавленість.

ІІІ етап - діагностика актуального психоемоційного стану постраждалого населення.

Діагностика актуального психоемоційного стану постраждалого населення здійснюється в осередку надзвичайної ситуації шляхом візуального спостереження, опитування постраждалих (інтерв’ю), розподілу потерпілих за психічними реакціями на травму, за потребами у певній психологічній допомозі для можливості проведення роботи в групі (тобто проводиться розподіл потерпілих за реакціями на виниклу ситуацію).

Додатково, для більш глибокого аналізу впливу на постраждалого психологічних чинників надзвичайної ситуації, при евакуації населення в безпечні райони, або за наявності часу, можливе використання експрес-методик. Звичайно, використання даних методик ні в якій мірі не повинне виключати методів бесіди й спостереження, які в умовах надзвичайної ситуації є більш інформативними й показовими.

ІV етап – релаксація.

Психоемоційна напруга, що характерна на початку виникнення надзвичайної ситуації, змінюється по її завершенню, як правило, підвищеною стомлюваністю. Четвертим етапом (при наявності часу) є сеанси релаксації з використанням аутогенних тренувань, музикотерапії, ароматерапії, дихальних вправ на розслаблення.

Вправи на розслаблення дають можливість людям відпочити, набратися сил, відволіктися від негативних переживань тощо. Етап релаксації є ресурсним етапом, за допомогою якого людина одержує можливість зарядитися енергією.

V етап – психотерапевтичний.

Психотерапевтичний етап проводиться після евакуації населення в безпечні райони.

Після евакуації населення в безпечні райони в період емоційної й когнітивної переробки ситуації, що склалася, можливе залучення до проведення цілеспрямованих психотерапевтичних і психокорекційних заходів практичних психологів правоохоронних органів, військових формувань, навчальних закладів, наукових установ, співробітників органів державної влади, громадських та релігійних організацій, засобів масової інформації. Звертаємо увагу, що це залучення можливе тільки після евакуації постраждалого населення в безпечні райони!

Так як робота з населенням в осередку надзвичайної ситуації для психологів МНС носить формат екстреної психологічної допомоги (тобто першої, невідкладної, швидкої допомоги), то психотерапевтичний ефект простежується протягом всього терміну проведення аварійно-рятувальних робіт та виражається в зменшенні негативного впливу надзвичайної ситуації на психічний стан населення шляхом доброзичливого ставлення до оточуючих, психологічної підтримки та співчуття.

VІ етап - рекомендуючий

За результатами проведеної психологами МНС роботи, тим, хто потребує подальшої психологічної допомоги, рекомендують звернутися до лікувально-профілактичних закладів та центрів психологічної допомоги населених пунктів, де проживають чи перебувають постраждалі. Цей етап проводиться або після евакуації постраждалого населення, або перед евакуацією, якщо психологами МНС не передбачається супроводження постраждалого населення в безпечні райони.

Перераховані вище етапи можуть, за необхідністю, мінятися місцями або проводитися паралельно один з одним.

Робота з населенням при ліквідації надзвичайної ситуації може негативно вплинути й на психологів МНС. Виникаючу в ході такої роботи напругу можна знімати за допомогою релаксаційних вправ та професійної супервізії. Сеанси супервізії повинен вести професійно підготовлений модератор.

Для зручності та організованості надання допомоги населенню та потерпілим вся психологічна робота проводиться кількома групами психологів, які виконують свої спеціальні функції:

1. Група організації робіт. Формується відразу ж після прибуття в зону надзвичайної ситуації. Головна мета цієї групи - підготовка плану дій з надання екстреної психологічної допомоги. Також членами групи проводиться аналіз ситуації, координація діяльності психологів, визначення місця й порядку роботи кожного психолога, складається орієнтовний план робіт з надання екстреної психологічної допомоги.

2. Група селекції. Діяльність групи передбачає психологічну роботу з людьми, що опинилися на місці надзвичайної ситуації. Як правило, на місці надзвичайної ситуації виявляється велика кількість людей. Всі вони вважаються потерпілими, тому що навіть якщо не постраждала сама людина або її родичі, неможливо залишитися байдужим, коли навколо страждають інші люди. Це обумовлює появу потерпілих ніби вдруге. Таким чином, на місці ліквідації наслідків надзвичайної ситуації присутні постраждалі, яких можна розділити на декілька груп.

У наведеній таблиці 1 відбиті групи потерпілих, а також завдання й принципи надання екстреної психологічної допомоги.

3. Група, яка працює з персоналом МНС. У завдання даної групи входить допомога персоналу МНС, що бере участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Психологи повинні встановлювати й контролювати оптимальний режим праці й відпочинку рятувальників і відслідковувати психічний стан фахівців з метою своєчасного надання необхідної психологічної допомоги. Якщо буде потреба, - рекомендувати керівництву штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації про тимчасове або повне відсторонення окремих рятувальників від роботи.

4. Група завершення. Група забезпечує діяльність на заключному етапі робіт з надання екстреної психологічної допомоги (кількість потерпілих у районі ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на цей момент невелика, однак необхідність одержання кваліфікованої психологічної допомоги залишається).

Завдання групи:

· надання психологічної допомоги рятувальникам, що працюють на місці надзвичайної ситуації та у яких спостерігається накопичення стомлення;

· узагальнення й аналіз інформації, отриманої в ході робіт з надання екстреної психологічної допомоги;

· прогнозування виникнення відстрочених стресових реакцій серед населення;

Таблиця 7. 1

Дата добавления: 2014-11-25