Визначення грошових агрегатів, грошової маси та грошової бази

Автор	Грошова база	М0	М1	М2	М3	М4 (L)
Л. Л. Калініченко	включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку	відображає масу готівки, яка перебуває поза банками, – на руках у ФО і касах ЮО, готівка в касах банків сюди не входить	включає М0 та вклади в банках на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання	включає М1 та кошти на всіх видах строкових рахунків, кошти на рахунках капітальних вкладів та інших спеціалізованих рахунках	включає М2 та кошти на вкладах за трастовими операціями банків	-
М. І. Савлук	включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку	відображає масу готівки, яка перебуває поза банками, – на руках у ФО і касах ЮО, готівка в касах банків не входить	включає гроші в агрегаті М0, вклади в банках, які можуть бути використані власниками негайно, без попередження банків (переказні кошти в національній валюті)	гроші в агрегаті М1, вклади на всіх видах строкових рахунків, включно з іменними сертифікатами банків, кошти в іноземній валюті, які на першу вимогу можуть бути обмінені на готівку	охоплює гроші в агрегаті М2, кошти в цінних паперах власного боргу банків	-

Продовження додатку В

Б. П. Луців Т. С. Смовженко	гроші, які не беруть участь в кредитному обороті та грошовому обігу, але створюють базу для їх розширення, включає агрегат М0, готівку в касах банків та резерви комерційних банків на їх рахунках у НБУ	готівка (гроші поза банками)	грошова маса, включає найбільш ліквідні форми грошей – готівкові гроші та банківські вклади до запитання (трансакційні депозити)	включає грошові форми агрегату М1, а також строкові та ощадні вклади в комерційних банках	включає грошові форми агрегату М2, депозитні сертифікати, ощадні вклади в спеціалі-зованих кредитних установах та деякі інші види фінансових активів	включає М3, банківські акцепти, комерційні папери, державні цінні папери та деякі інші форми фінансових активів
З практики фінансової системи України	-	готівкові гроші в обігу	М0 та кошти підприємств на розрахункових, поточних спеціальних рахунках в банках, депозити населення в ощадних банках до запитання, кошти страхових компаній	М1, термінові депозити населення в ощадних банках, в тому числі компенсація	М2 і сертифікати та облігації державної позики	-

Продовження додатку В

В. Ф. Колесніченко	включає запаси всієї готівки, яка перебуває в обороті поза банківською системою та в касах банків, а також суму резервів комерційних банків на їх кореспондентських рахунках у центральному банку	включає готівку в обігу (банкноти, казначей-ські квитки, монети)	складається з агрегату М0 і коштів на поточних рахунках банків, які можуть бути негайно використані їх власниками для здійснення платежів у безготівковій формі без попередження банків, тобто запаси коштів на поточних рахунках та на ощадних рахунках до запитання	містить агрегат М1, термінові й ощадні депозити в комерційних банках, а також короткостро-кові державні цінні папери	включає агрегат М2 + довгострокові приватні депозитні й ощадні сертифікати в спеціалізованих кредитних установах, а також цінні папери, що обертаються на грошовому ринку	–
М. М. Александрова С. О. Маслова	–	готівкові кошти в обігу: банкноти, металеві монети, казначей-ські білети	включає М0 і кошти на поточних рахунках банків	включає М1, термінові та заощаджу-вальні депозити в комерційних банках, короткострокові державні цінні папери	включає М2, заощаджува-льні вклади в спеціалізова- них кредитних закладах, цінні папери, які обертаються на грошовому ринку, в тому числі комерційні векселі	включає М3 та різні форми депозитів в кредитних закладах

Продовження додатку В

Згідно з фінансовою системою США	включає готівкові гроші та загальні резерви депозитних установ (резерви банків, позиково-ощадних асоціацій, кредитних спілок, касова готівка)	готівкові гроші	включає готівкові гроші, трансакційні депозити (депозити до запитання та інші чекові депозити –рахунки NOW, ATS), дорожні чеки	включає ощадні депозити і строкові депозити малих розмірів в усіх депозитних установах, однодобові угоди REPO в комерційних банках, однодобові позики в євродоларах, кошти взаємних фондів грошового ринку, депозитні рахунки грошового ринку	включає агрегат М2, строкові депозити великих розмірів в усіх депозитних установах, строкові операції REPO в комерційних банках та позиково-ощадних асоціаціях, строкові позики в євродоларах, рахунки взаємних фондів грошового ринку, які належать ЮО	включає агрегат М3, строкові позики в євродоларах резидентів США, які не є банками, акцептовані банками векселя, комерційні папери, тобто незабезпечені зобов’язання, що вільно обертаються, з великим номіналом, які використовую-ться корпораціями, банками для короткостроко-вих кредитів та інвестицій, зі строком обігу від 2 до 270 діб,

Закінчення додатку В

						казначейські векселя та інші казначейські цінні папери, ощадні облігації США
Г. Є. Атпатов Ю. В. Базулін (з практики фінансової системи Росії)	сукупний об’єм готівкових грошей та грошових резервів депозитних установ	включає готівкові гроші поза банками: металеві монети, казначей-ські білети та банкноти	«гроші для угод» – включає М0, грошові кошти на розрахункових, поточних, спеціальних рахунках в кредитних організаціях, внески ЮО та ФО в банках, вклади населення в Ощадбанку на рахунках до запитання	«грошова маса в обігу» – включає М1, строкові вклади населення в Ощадбанку. Різновидом є показник М2Х – всі види депозитів в іноземній валюті, номіновані в рубльовому еквіваленті	включає внески, які можна обернути в грошові кошти в кожний момент часу з деякими втратами, зумовленими строками та умовами зберігання вкладів	включає грошовий агрегат М3 та всі грошові компоненти і грошові сурогати, що мають більш низьку ліквідність, портфель державних цінних паперів у небанківських тримачів
О. М. Колодізєв О. Р. Яременко	–	включає готівку в обігу (банкноти, казначей-ські квитки, монети)	складається з агрегату М0 і коштів на поточних рахунках банків, які можуть використовуватись для платежів у безготівковій формі і без переведення на інші рахунки	містить агрегат М1, термінові й ощадні депозити в комерційних банках, короткостро- кові державні цінні папери	включає агрегат М2, ощадні вклади у спеціалі-зованих кредитних установах, цінні папери

Додаток Г

Визначення поняття «валютний ринок»

Автор	Визначення валютного ринку
Українська радянська енциклопедія 1978 р. [89]	Валютний ринок – це особлива сфера економічних відносин за капіталізму, пов’язаних із проведенням операцій з іноземною валютою і платіжними документами в іноземних валютах (чеки, векселі, телеграфні й поштові перекази, акредитиви)
Ф.С. Мишкін [57]	Дає описову характеристику валютного ринку. Більшість країн світу мають свої власні валюти: США – долар, Франція – франк, Бразилія – крузейро, Індія – рупію. Торгівля між країнами викликає обмін різних валют (або, як кажуть, банківських депозитів, пойменованих у різних валютах) одна на одну.
Н. А. Міклошевська,А. В. Холопов [56]	Валютний ринок – це особливий ринок, на якому здійснюють обмін валюти однієї країни на валюти іншої країни за визначеним номінальним валютним курсом
І.Н. Платонова [21]	Валютний ринок у широкому розумінні слова – це сфера економічних відносин, яка проявляється пр здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, а також операцій з інвестування валютного капіталу. Саме на валютному ринку відбувається узгодження інтересів продавців і покупців валютних цінностей
С.Я. Боринець [19]	Валютний ринок – це переважно міжбанківський ринок, адже саме в процесі міжбанківських операцій здійснюється основний обсяг угод з купівлі-продажу іноземний валют
С.В. Мочерний [60]	Валютний ринок – важлива сфера економічних відносин, де здійснюється купівля-продаж іноземних валют і платіжних документів (чеків, векселів, акредитивів, телеграфних і поштових переказів). На ринку здійснюються операції щодо зовнішньої торгівлі, розрахунків, міграції капіталів та робочої сили, туризму
Банківсько-фінансово-правовий словник-довідник [11], фінансовий словник-довідник [91]	Валютний ринок – сфера економічних відносин між країнами, пов’язаних з операціями купівлі-продажу та обміну іноземних валют та з використанням платіжних документів в іноземних валютах
Словник з бізнесу із серії оксфордських довідників [90]	Валютний ринок – міжнародний ринок, на якому продають іноземні валюти
М.І. Савлук [33]	Валютний ринок за своїм економічним змістом – це сектор грошового ринку, на якому урівноважується попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта
В.А. Ющенко, В.І. Міщенко [99]	Валютний ринок як економічна категорія відображає певну сукупність відносин щодо здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, інших валютних цінностей, цінних паперів у іноземній валюті та руху іноземних капіталів. З практичної точки зору під валютним ринком розуміють офіційні фінансові центри, в яких зосереджено здійснення валютних операцій
О.І. Лаврушин [12]	Валютний ринок – відносини не тільки між банками, а й між їх клієнтами. Головна характерна риса валютного ринку полягає в тому, що тут грошові одиниці протидіють одна одній тільки у вигляді записів на кореспондентських рахунках
Є.В. Савельєв [79]	Валютний ринок є, по-перше, особливим ринком, на якому продають шляхом обміну не матеріальні цінності, а валютні цінності (грошові маси) різних країн; по-друге, як ціни на ньому виступають номінальні валютні курси; по-третє, здійснення обмінних операцій на валютному ринку дає змогу проводити операції з обміну факторами виробництва, товарами і послугами; по-четверте, в організаційно-технічному аспекті валютні ринки складаються з його учасників і певної сукупності сучасних засобів збору, передачі й обробки інформації, які розділені на національні та світовий валютні ринки
Ю.В. Сенейко [81]	валютний ринок – це особливий ринок, на якому діють учасники, що продають, купують і обмінюють такий специфічний товар, як валюта, де у вигляді ціни виступає валютний курс

Додаток Д

Поточні та строкові операції на валютному ринку

	Спот	Форвард «аутрайт»	Валютний своп
Вид операції	Поточна (арбітражна)	Строкова	Строкова
Визначення поняття	Обмін двома різними валютами за узгоджуваним обмінним курсом зрозрахунком через	Обмін двома різними валютами за розрахованим на дату укладання угоди курсом з поставкою	Обмін двома різними ва­лютами за двома протилежними конверсійними
	два дні	на певну дату в майбутньому	угодами на однакові суми, але з різними датами валютування
Основні характеристики	1. Становлять позабіржові угоди з фіксованими датами валютування. 2. Валюти поставляються протягом двох робочих днів з дня укладання угоди. 3. Обмін валют здійнюється на обумовлену спот-дату. 4. Котирування валют здійснюється на підставі поточних курсів. 5. Курси валют на ринку «спот» є базовими для розрахунку курсів за всіма строковими угодами та деривативами	1. Являють собою незворотні позабіржові угоди 2. Валюти поставляються у майбутньому за курсом, встановленим на момент укладання угоди 3. Обміну валют на спот-дату не здійнюється. 4. Котирування здійнюється у форвардних пунктах 5. Форвардні курси розраховуються на основі спот-курсу і форвардних пунктів 6. Форвардні пункти визначаються різницею процентних ставок між двома валютами	1. Становлять єдину позабіржову угоду з двома датами валютування. 2. Мають дві ноги, при цьому друга передбачає зворотну щодо першої дії. 3. Операція обміну здійснюється двічі. 4. Котирування здійснюється у форвардних пунктах. 5. Терміни валютування можуть змінюватись від 1 дня до 12 місяців. 6. Зазвичай суми базової валюти ідентичні для обох ніг
Фінансовий зміст	Купівля чи продаж валют з метою отримання прибутку чи забезпечення потреб клієнта в іноземній валюті	Купівля чи продаж валют з метою отримання прибутку чи запобігання збиткам	Купівля чи продаж валют з метою отримання прибутку чи запобігання збиткам
Переваги	1. Оперативність поставки валюти. 2. Підтримання банками мінімально необхідних залишків на рахунках «ностро» в іноземних банках. 3. Зменшення залишків в одній валюті та покриття потреб в іншій, в тому числі і для регулювання валютних позицій банків	1. Страхування валютного ризику. 2. Отримання прогнозованого розміру доходу від зовнішньоекономічної операції. 3. Страхування незабезпечених валютних позицій. 4. Отримання більшого доходу, за рахунок розміру маржі, яку обумовлюють термін форвардного періоду та рівень валютного ризику	1. Страхування валютного, операційного та економічного ризиків. 2. Забезпечення фінансування довгострокових зобов'язань в іноземній валюті. 3. Як позабалансовий інструмент не відображаються у балансі та на рахунках прибутків і збитків

Додаток Е Етапи формування валютної системи України

Етап	Характеристика
1	2
1 етап1991–1994 рр.	Формування валютної системи України розпочалося одночасно з формуванням національної грошової системи, складовою якої вона є. Уже Законом України «Про банки і банківську діяльність», ухваленому у 1991 p., були сформовані деякі правові норми щодо організації валютного регулювання і контролю в Україні: вста-новлено ліцензування НБУ комерційних банків на здійснення операцій в іноземній валюті (ст. 50); дозволено НБУ купувати і продавати іноземну валюту, представляти інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн та у міжнародних валютно-фінансових органах; зобов'язано НБУ організувати накопичення та зберігання золотовалютних резервів (ст. 8). Майже до кінця 1992 p., поки Україна перебувала в рублевій зоні, вона змушена була керуватися переважно валютним зако-нодавством СРСР та традиціями, які перейшли з радянської практики. До практичної розбудови власної валютної системи Україна приступила з виходом з рублевої зони, проголошеним Указом Президента України «Про реформу грошової системи України» від 16.11.92 р. Цим указом було визначено статус рубля як іноземної валюти й упорядковано використання іноземної валюти на території України. Єдиним законним платіжним засобом виз-навався український карбованець, а російський рубль, що перебував на рахунках в українських банках, підлягав обміну на карбованці за співвідношенням 1:1. Розпочалося офіційне коти-рування українського карбованця до російського рубля. 19.02.93 р. Кабінет Міністрів прийняв Декрет «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», яким було проголошено курс на лібералізацію валютного ринку, запро-вадження дійового механізму валютного регулювання і контролю. Зокрема, остаточно визначено статус українського карбованця як єдиного законного платіжного засобу, встановлено порядок визначення валютного курсу карбованця за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку, визначені загальні принципи валютного регулювання і контролю та покладено його організацію на НБУ, передбачено відповідальність резидентів за порушення норм валютного законодавства тощо. Проте ці позитивні процеси у валютній сфері відбувалися на фоні гіпервисокої інфляції і нерідко суперечили завданням стримування інфляції. Особливо виразно інфляційні наслідки девальвації кар-бованця проявлялися в товарах так званого критичного імпорту – нафти і нафтопродуктів, газу, медикаментів, мінеральних добрив тощо: ціни на них зростали пропорційно падінню курсу гривні. КМУ 9.08.93 р. видав розпорядження про директивну фіксацію

Продовження додатку Е

1	2
	курсу карбованця до долара США, німецької марки та російського рубля. Одночасно вводилося обмеження ринкового механізму ви-користання іноземної валюти і вводився адміністративний її роз-поділ через так званий Тендерний комітет, який діяв при Кабінеті Міністрів. За новим порядком експортери зобов'язані були 40% валютної виручки продавати урядові через Тендерний комітет за фіксованим курсом 12 610 крб за 1 дол. США, який був явно заниженим; 10% – НБУ за курсом, що був майже удвічі вищим від фіксованого; 50% – зберігати в себе чи продавати НБУ за ринковим курсом, який був ще вищим і встановлювався на УМВБ. НБУ посилив обмеження доступу комерційних банків до торгів на УМВБ. Результатом посилення адміністративних обмежень стало скорочення надходжень конвертованої іноземної валюти на ринок, посилення її відпливу за кордон, поява множинності валютних курсів і тінізація валютних відносин, прискорення розриву між фіксованим і ринковим валютними курсами, зниження ефективності використання валютних резервів держави. Указом Президента України від 2.11.93 р. було призупинено валютні торги на УМВБ та інших біржах, а прийнятим у тому самому місяці законом установлення валютних курсів було покладено на НБУ за погодженням з КМУ. Воно стало здійснюватися переважно вольовими методами
2 етап1994–1996 рр.	Головною ознакою другого етапу було повернення до ринкових методів організації валютних відносин: прискорення лібералізації валютного ринку, відновлення роботи УМВБ та визначення офіційного валютного курсу карбованця на підставі результатів торгів на УМВБ, ліквідація множинності валютних курсів, істотне розширення переліку потреб резидентів у валюті, які дозволялось задовольняти через купівлю-продаж на біржі та на міжбанківському валютному ринку. У травні 1995 р. зменшено до 40% частку валютної виручки експортерів, яка підлягала обов'язковому про-дажу. Був також розформований Тендерний комітет. Усе це сприяло консолідації валютного ринку, зростанню пропозиції та попиту на інвалюту, посиленню їх ролі у формуванні єдиного валютного курсу, у підвищенні його реальності. Валютний ринок був помітно децентралізований. Зросла довіра до національних грошей, чому сприяла офіційна заборона в 1995 р. обігу іноземної валюти на внутрішньому ринку України
3 етап1996 р. і досі триває	З вересня 1996 p. – випуск в обіг постійної національної валюти –гривні, ринкові засади набули подальшого розвитку. Основні заходи і результати: остаточний перехід на режим плаваючого валютного курсу гривні: спочатку плавання обмежувалося валютним коридором, а з 2000 р.

Продовження додатку Е

1

2

введено вільне плавання; введення вільного розпорядження резидентами всією сумою валютних надходжень; певна децентралізація валютного ринку, припинення операцій на УМВБ та інших валютних біржах; подальша лібералізація доступу до валютного ринку юридичних і фізичних осіб-резидентів до рівня, адекватного вільній конвер-тованості національної валюти за поточними операціями; приєднання України (у травні 1997 р.) до VIII Статті Статуту МВФ, що означало офіційне визнання вільної конвертованості гривні за поточними операціями

Продовження додаток Е Еволюція світової валютної системи

Критерії	Паризька валютна системаз 1867 р.	Генуезька валютна системаз 1922 р.	Бреттонвудська валютна системаз 1944 р.	Ямайська валютна система 1976–1978 рр.	Європейська валютна система з 1979 р.(регіональна)
1	2	3	4	5	6
1. База	Золото-монетний стандарт	Золото-девізний стандарт	Золотодевізний стандарт	Стандарт СДР	Стандарт ЕКЮ(1979–1988 рр.); єв-ро (з 1999 р.)
2. Використання золота як світових грошей	Золоті паритетиЗолото як резервно-платіжний засібКонвертованість валют у золото	Офіційна демонетизація золота	Об’єднання 20 офіційних золотодола-рових резер-вів. Викорис-тання золота для частково-го забезпе-чення емісії ЕКЮ, пере-оцінки золо-тих резервів за ринковою ціною
Конвертова-ність долара США в золото за офіційною ціною
3. Режим валютного курсу	Вільно коливальні курси в межах золотих точок	Вільно коливальні курси без золотих точок (з 1930-х рр.)	Фіксовані паритети та курси (±0,75; ±1%)	Вільний вибір режиму валютного курсу	Спільно пла-ваючий валю-тний курс в межах +2,25, ±15% з серп-ня 1993 р. («оєвропейсь-ка валютна змія»), з 1999 р. для країн, що не приєднались до зони євро

Закінчення таблиці

1	2	3	4	5	6
4. Інституційна структура	Конферен-ція	Конференція, нарада	МВФ	МВФ, наради	Оєвропейсь-кий фонд валютного співробітниц-тва (1979 –1993 рр.), Оєвропейсь-кий валютний інститут (1994 –1998 рр.), Оєвропейсь-кий центра-льний банк(з 1.07.1998 р.)

Додаток Ж

Дата добавления: 2014-11-08