Мацко Лариса Анатоліївна 3 страница

Соціально-психологічний тренінг (social and psychological training) – напрям практичної психології, що дозволяє за допомогою застосування спеціально розроблених методик здійснити процес самонавчання, самовиховання, оволодіння навичками ефективного міжособистісного спілкування тощо.

Соціометрія (sociometric) – методика дослідження системи неформальних стосунків в певній групі в певний момент її існування. В основі лежить вимірювання відносин симпатій – антипатій, прийняття – неприйняття людьми одне одного, прихильностей, уподобань щодо один до одного.

Спілкування (communication) – взаємодія людей, яка полягає в обміні інформацією, діями та у встановленні взаєморозуміння.

Спостереження (observation) – метод психологічного дослідження, який полягає в спостереженні за об’єктом дослідження, реєстрації та поясненні психологічних фактів. Метод спостережень характеризується безпосереднім сприйняттям явищ і процесів у їхній цілісності і динаміці. Види спостережень: життєве і наукове, внутрішнє і зовнішнє, вільне і стандартизоване, включене і стороннє.

Сприймання (perception) –це психічний процес відображення людиною предметів і явищ у цілому, в сукупності всіх їх якостей і властивостей при безпосередньому їх впливі на органи чуття; сукупність відчуттів.

Стиль управління (керівництва) (style of management) – стійка сукупність особистісних та соціально-психологічних характеристик керівника, за допомогою яких реалізується той чи інший метод (методи) керівництва.

Страх (fair) – емоційна реакція людини чи тварини на справж­ню або уявну небезпеку. У тварин С. виникає на ґрунті таких ін­стинктів, як самозахист, самозбереження. У людини емоції С. виникають, головним чином, як механізми саморегуляції організму в навколишньому середовищі. Але іноді С. виникає без достатніх підстав, носить нав’язливий характер (фобії). В такому випадку С. заважає людині адекватно взаємодіяти із світом.

Стрес (stress) (дослівний переклад “напруга”) – система реакцій (емоційний стан) організму у відповідь на будь-яку висунуту до нього вимогу. У стресовому стані людина припускається поми­лок у розподілі і переключенні уваги, у неї порушується перебіг пізнавальних процесів (сприймання, пам’ять, мислення), спо­стерігається розлад координації рухів, неадекватність емоцій­них реакцій, дезорганізація і гальмування всієї діяльності. Стрес може здійснювати як позитивний, мобілізуючий, так і негативний вплив на діяльність (дистрес), аж до повної її дезорганізації.

Суб’єкт (subject) – суспільний організм, чия практична і пізнаваль­на активність спрямована на об’єкт. У психології С. є індивід або соціальна група, що цілеспрямовано діє з метою задоволен­ня своїх практичних чи соціальних потреб.

Суб’єктивність (subjectivity) – ставлення до когось або чогось, яке зумовлюється, визначається особистими поглядами, інтереса­ми, смаками, уподобаннями суб’єкта.

Сублімація (sublimation) – “перерозподіл психічної енергії”. З точки зору психоаналізу психічна енергія неусвідомленого може сублімуватися, трансформуватися в енергію різних видів діяльності, які прийнятні для суспільства і людини (творчість, мистецтво, суспільна активність, трудова активність).

Судження (statement) – форма мисленнєвого відображення об’єктивної дійсності, яка полягає у співвідношенні понять. В судженні ми стверджуємо наявність або відсутність ознак, властивостей чи відносин у певних об’єктах. Наприклад: “Ця квітка червона”, “Сума кутів трикутника дорівнює 180 градусам” тощо. Судження існує, виявляється і формується в реченні, проте судження і речення – речі не тотожні.

Схильність (inclination) –стійка орієнтованість людини на щось, ба­жання виконувати певну діяльність.

Такт (тактовність) (tact) – почуття міри, що підказує люди­ні найделікатнішу лінію поведінки щодо когось, чо­гось, уміння особи вести себе належним чином, виявляючи по­вагу до інших і зберігаючи почуття власної гідності.

Тактильний (touching) – той, що належить до дотикових відчут­тів, сприймається дотиком.

Талант (talent) – високий рівень розвитку здібностей особистості. Це поєднання різного ступеня генетично зумовленої обдаровано­сті з працею. Передумовою таланту є задатки людини, які мо­жуть перетворитися на реальність при наявності сприятливих соціальних факторів.

Творчість (creation) – продуктивна людська діяльність, яка здатна по­роджувати якісно нові матеріальні та духовні цінності, що носять суспільно позитивний характер.

Темперамент (temperament) – вроджена індивідуально-психологічна властивість людини, що виявляється в силі, напруженості, швидкості та врівноваженості нервових процесів.

Теоретичне мислення (theoretical thinking) – вид мислення, що полягає в пізнанні законів, правил та оперуванні ними.

Тести (tests) (від англ. test – проба, випробування, дослідження) – в психології та педагогіці система питань чи завдань, що дозволяє здійснити тестове дослідження.

Тестування (testing) –спеціалізований метод психологічного дослідження, застосовуючи який можна отримати точну кількісну або якісну характеристику розвитку певних психічних явищ за допомогою порівняння їх показників з еталонними.

Трансперсональні психологічні теорії (transpersonal psychological theories) – це моделі людської психіки, в яких визнається значимість духовного і космічного вимірів як можливостей для розвитку людської свідомості. Людська психіка сумірна зі Всесвітом і всім існуючим. В центрі Т. т. – “психології за межами свідомості” – так звані “змінені стани свідомості”, переживання яких може привести до зміни фундаментальних цінностей, духовного переродження і формування цілісності особистості.

Тривожність (disturbance) – емоційний стан людини, який виникає в умо­вах ймовірних несподіваних ситуацій: як при відстроченні, за­тримці приємних ситуацій, так і при очікуванні неприємностей. Тривожний стан людини характеризується стурбованістю, по­боюванням, тугою.

Увага (attention) –це особлива форма психічної діяльності, яка виявляється у спрямованості і зосередженості свідомості на вагомих для особистості предметах, явищах навколишньої дійсності або власних переживаннях, при одночасному відволіканні від того, що не є предметом уваги.

Умовивід (conclusion) – одна з головних форм теоретичного мислен­ня (поряд з поняттям і судженням), в якій ми з одного або кількох суджень виводимо нове знання; спосіб логічного зв’язку суджень.

Умовна група (номінальна) (nominal group) –об’єднання людей за певною умовною ознакою (стать, вік, професія, освіта; етнічна, політична чи релігійна належність), в якому реальні особистості, які входять в умовну групу, не мають між собою реальних відносин та зв’язків і навіть можуть не знати один одного.

Умовний рефлекс (conditioned reflex) – один із двох основних типів реф­лексів, відкритий і всебічно досліджений великим російським фізіологом І. П. Павловим (1849–1936). Різноманітні види У. р. утворюються за певних умов у процесі життєдіяльності організ­му на базі вроджених, безумовних рефлексів. У. р. виникає в результаті кількаразового поєднання дії безумовного подразни­ка (зокрема, харчового) з дією будь-якого чинника.

Упевненість (confidence) – психічний стан людини, коли в неї сум­ніви зведені до мінімуму або й зовсім відсутні. У. будується на знанні, тісно пов’язана з переконанням, однак переконання має цілком визначену практичну спрямованість, воно спонукає лю­дину здійснити те, у чому вона впевнена.

Установка (purpose) – стан готовності до певної активності, спря­мованої на задоволення тієї чи іншої потреби.

Уява (imagination) – процес створення людиною на основі досвіду образів об’єктів, яких вона ніколи не сприймала, своєрідна форма відображення людиною дійсності, в якій виявляється активний випереджальний характер пізнання людиною світу.

Фантазія (fantasy) – процес створення людиною нових образів на основі пережитого. Суто людська психічна властивість, необхід­ний компонент творчої діяльності. Ф. тісно пов’язана з мрією і уявою. Може бути реалістичною і пустою, беззмістовною. Здатність до фантазії важлива умова творчості.

Феномен (phenomenon) – виняткове, незвичайне, рідкісне явище.

Фобії (phobia) – нав’язливі страхи, які людина не в змозі переборю­вати.

Формальна група (formal group) –об’єднання людей на підставі загальної діяльності, в рамках офіційно визнаних організацій. Цілі, структура та діяльність Ф. г. мають нормативно визначений характер.

Форми мислення (forms of thinking) – міркування, умовиводи, поняття.

Фрустрація (frustration) – негативний стан організму, почуття, які виникають при блокуванні цілей, що їх особистість намагається досягнути, почуття розчарування, крах надії.

Функція мислення (function of thinking) – в мисленні відбувається відображення внутрішньої, безпосередньо не даної у відчуттях і сприйманнях, сутності об’єктів та явищ дійсності.

Характер (character) – комплекс сталих психічних властивостей людини, що виявляються в її поведінці та діяльності, у ставленні до суспільства, до праці, до інших, до самої себе.

Хвилювання (emotion) – емоційний психічний стан людини, зумовлений під­вищеним збудженням нервової системи, перевантаженням її по­зитивними або негативними переживаннями.

Чарівність (charm) – психологічна риса особистості. Термін Ч. вживається для позначення високих природних якостей люди­ни – вродливості, зовнішньої принадності – у поєднанні з довер­шеністю внутрішнього світу.

Черствість (callous) – морально-психологічна риса людини, що означає втрату здатності до переживання, хвилювання. Ч. свідчить про емоційну ущербність особи, неспроможність поділи­ти радощі та печалі інших.

Шизоїд (schizoid) – акцентуація особистості, що перебуває на межі між здо­ровим станом і психозом. Для Ш. властивий ряд характерологіч­них та особистісних рис (замкнутість, некомунікабельність, надмірна серйозність, холодність у стосунках тощо).

Шизофренія (schizophrenia) – психічна хвороба, виявляється у своєрідних змінах психіки людини. Іноді виникає в період статевого дозрі­вання. Легкі й початкові форми Ш. піддаються лікуванню.

Щастя (happiness) – граничне інтенсивне переживання людиною універ­сальності і глибини затвердження свого буття, максимальної від­повідності наявного найзаповітнішим бажанням і мріям, мораль­на і емоційна насолода життям. Щ. відрізняється від найвищих ступенів задо­волення саме соціально-етичним змістом.

Щедрість (generosity) – морально-психологічна риса людини, що по­лягає в готовності і здатності ділитися з іншими людьми своїми матеріальними й духовними цінностями. Щ. протистоїть скупо­сті.

Щирість (sincerity) –відвертість, правдивість; морально-психологі­чна риса людини, протилежна лицемірству, вона характеризує не зміст діяльності і стосунків людини, а їх відповідність мо­тиву, емоційну безпосередність.

“Я”(ego) – в психоаналізі визначається як свідомість, розумна, раціональна частина психіки. “Я” формується під впливом суспільства, яке висуває свої вимоги до людини.

Ядро колективу (heart of the staff) –найстійкіша частина колективу, навко­ло якої відбуваються його інтеграція і згуртування. Я. к. є найак­тивнішою його частиною, яка усвідомлює і розуміє цілі колективу, морально і психологічно готова взяти на себе відповідальність за його долю.

Навчальне видання

Дата добавления: 2014-11-08