Управління реальними інвестиціями (капіталовкладеннями) підприємств

.

Рис. 8.6. Форми реальних інвестицій

Джерелами формування майна підприємства і, отже, джерелами капітальних вкладень можуть бути: a) власні фінансові ресурси (власний капітал); b) амортизаційні відрахування на повне відтворення основних засобів; c) бюджетні асигнування; d) кредити комерційних банків та інших юридичних осіб; e) безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; f) інші джерела, не заборонені законодавчими актами.

Процес реального інвестування включає в себе ряд етапів і стадій (рис. 8.7).

Рис. 8.7. Етапи реального інвестування

Рис. 8.8. Складові інвестиційного проекту

Головним критерієм оцінки інвестицій є окупність.

Окупність – це швидкість повернення інвестору вкладених коштів у формі грошових потоків, які генеруються втіленням у життя фінансованих проектів. Це можуть бути прибутки від реалізації продукції, якщо інвестиційний проект пов’язаний з виробництвом продукції (товарів, робіт, послуг), дивіденди і проценти на вкладений капітал в акції інших підприємств, прибуток від вкладення коштів у торгівлю, інші посередницькі організації, проценти на депозити в комерційних банках тощо.

Вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватися, тобто так званих капітальних вкладень, представляє собою суму інвестицій. Сума інвестицій у фінансові активи представляє собою номінальну суму витрат на створення цих активів.

Склад інвестиційних витрат на проекти, пов’язані з виробництвом товарів і послуг, посередництвом, торгівлею, включає витрати на будівництво будівель і споруд, у тому числі і на їх проектування, на придбання устаткування, його монтаж і налагодження, на реконструкцію виробництва, на удосконалення технологічних процесів.

Рис. 8.9. Складові процесу оцінки інвестиційного проекту

Рис. 8.10. Методи оцінки реальних інвестиційних проектів

Переваги методу: - розрахунки ведуться, виходячи з грошових потоків, а не з чистих доходів; - чіткі критерії прийняття рішення; - якщо NPV правильно розрахована, то це призводить до вибору проектів, які максимізують вартість фірми; - враховує різну вартість грошей в часі.

Недоліки методу: - деякі потоки важко розрахувати чи створити через великий період часу; - ризик недостатньо чітко врахований.

Чиста теперішня вартість – це різниця між наведеним до теперішньої вартості суми чистого грошового потоку за період експлуатації інвестиційного проекту і суми інвестиційних витрат на його реалізацію. Розрахунок цього показника при одноразовому здійсненні інвестиційних витрат здійснюють по формулою:

(8.1)

де NPV – сума чистої теперішньої вартості за інвестиційним проектом при одноразовому здійсненні інвестування;

P_t – сума чистого грошового потоку по окремих інтервалах загального періоду експлуатації інвестиційного проекту (якщо повний період експлуатації інвестиційного проекту визначити важко, його приймають до розрахунку у розмірі 5 років);

IC – сума одноразових інвестиційних витрат на реалізацію інвестиційного проекту;

r – дисконтна ставка, виражена десятковим дробом;

n – кількість інтервалів у загальному періоді t.

Якщо:

NPV > 0, то проект можна прийняти;

NPV < 0, то проект потрібно відхилити;

NPV = 0, то проект не прибутковий і не збитковий.

Недоліки методу: а) не завжди можливий вибір проектів, які максимізують вартість підприємства; б) можливі декілька внутрішніх норм окупності, особливо при нестандартних припливах і відпливах капіталу, що ускладнює прийняття рішення; в) вважається, що реінвестування відбувається за ставкою IRR г) неможливість його використання у випадку неординарного грошового потоку, коли відплив і приплив капіталу чергуються

Переваги методу: а) можна використати, застосовуючи як до власного капіталу, так і до всього інвестованого капіталу як на після податковій, так і на доподатковій основі; б) враховує дисконтну вартість майбутніх грошових потоків; в) враховує грошові потоки протягом життєвого циклу проекту; г) має чіткі критерії прийняття рішення.

IRR = r, при якому NPV = 0.

Іншими словами, якщо позначити IC = Р0, то IRR знаходять з рівняння:

(8.2)

Економічний зміст критерію внутрішньої ставки доходу (IRR) полягає в наступному: підприємство може приймати будь-які інвестиційні рішення, рівень рентабельності яких не нижчий поточного значення показника ціни капіталу (Cost of Capital – CC), під яким розуміється або WACC, якщо джерело коштів точно не ідентифіковане, або ціна цільового джерела, якщо таке є. Саме з показником ціни капіталу (СС) порівнюють внутрішню ставку доходу (IRR), розраховану для контролю проекту, при цьому зв’язок між ними такий:

якщо

ІRR > СС, то проект потрібно прийняти;

ІRR < СС, то проект потрібно відхилити;

ІRR = СС, то проект не прибутковий і не збитковий.

знаходиться з рівняння:

(8.3)

де: OF_і – відплив грошових коштів в i-му періоді (за абсолютною величиною);

ІF_i – приплив грошових коштів в і-му періоді;

r – ціна джерела фінансування даного проекту;

n – тривалість проекту.

Критерій MIRR завжди має єдине значення як для ординарного, так і для неординарного потоків.

Цей метод – один із досить простих та доступних в користуванні широко розповсюджений в практиці аналізу ефективності інвестицій. Він дає можливість отримати додаткову інформацію про проект та визначити той термін, за який кумулятивна сума грошових чистих надходжень дорівнюватиме сумі інвестицій. Загальна формула для розрахунку PP має такий вигляд:

(8.4)

де РР – термін окупності (років); ІС – обсяг інвестицій по проекту; Рt – річна сума грошових надходжень від реалізації інвестиційного проекту.

Деякі спеціалісти під час розрахунків показника терміну окупності інвестицій (РР) рекомендують враховувати часовий аспект. В цьому випадку до розрахунку включають грошові потоки, дисконтовані за показником середньозваженої ціни капіталу (WACC), а відповідна формула для розрахунку дисконтованого терміну окупності (DPP) має вигляд:

(8.5)

де: – сума грошових потоків по проекту

– початкова сума інвестицій у проект.

t – номер кроку розрахунку,

r – постійна норма дисконту (у %).

Очевидно, що в разі дисконтування термін окупності збільшується, тобто завжди PP > DPP.

Коефіцієнт рентабельності (РІ) розраховується за формулою:

(8.6)

Якщо:

РІ > 1, то проект потрібно прийняти;

РІ < 1, то проект потрібно відхилити;

РІ = 1, то проект не прибутковий і не збитковий.

Дата добавления: 2014-11-25