Практичні завдання. 1) фаза розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини

Тести

1.Фінансова криза – це …

1) фаза розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини, що виникають на цьому підприємстві;

2) тривалість експлуатаційного циклу та періоду збуту проду­кції, темпи росту виробництва; строки постачання сировини і ма­теріалів; стан кон'юнктури ринку;

3) система прийомів та методів управління фінансами спрямована на попередження банкрутства підприємства.

2. Система раннього попередження та реагування – це…

1) це система профілактичних заходів, спрямованих на попередження фінансової кризи: постійний аналіз сильних та слабких сторін підприємства, прогнозування банкрутства, управління ризиками (мінімізація та нейтралізація), впровадження системи попереджувальних заходів тощо;

2) особлива інформаційна система, яка сигналізує керівництву про потенційні ризики та шанси, які можуть насуватися на підприємство як із зовнішнього, так із внутрішнього середовища;

3) система управління фінансами, спрямована на виведення підприємства з кризи, в тому числі шляхом проведення санації чи реструктуризації суб’єкта господарювання.

3. Банкрутство – визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як шляхом застосування ліквідаційної процедури.

1)так;

2)ні.

4. До яких факторів, що впливають на діяльність підприємства належить Рівень доходів і накопичень населення, а отже і його купівельна спроможність

1) зовнішніх;

2) внутрішніх.

5. Ініціаторами порушення процедури банкрутства можуть бути

1) кредитори підприємства-боржника;

2) саме підприємство;

3) як кредитори підприємства-боржника, так і саме підприємство.

6. Одним із найважливіших інструментів системи раннього попередження та методом прогнозування банкрутства підприємств є:

1) дискримінантний аналіз;

2) факторний аналіз;

3) дисперсійний аналіз.

7. Який американський економіст розробив модель прогнозування банкрутства під назвою “розрахунок Z-показника”:

1) Краузе;

2) Беерман;

3) Альтман.

8. Хто вперше в Німеччині застосував методологію багатофакторного дискримінантного аналізу при дослідженні фінансового стану підприємств

1)Беерман;

2) Краузе;

3) Альтман.

9. Метою фінансової санації є:

1) покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності та платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості;

2) покращення структури капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру;

3) всі відповіді вірні.

10. Основна мета санаційного аудиту полягає в

1) розробці плану санації;

2) оцінці санаційної спроможності підприємства на основі аналізу фінансового-господарського діяльності та наявної санаційної концепції та плану санації;

3) управлінні санацією.

11. Санаційна спроможність - це наявність у підприємства, що знаходиться у фінансовій кризі, фінансових, організаційно-технічних та правових можливостей, які визначають його здатність до успішного проведення фінансової санації.

1) так;

2) ні.

12.Вирішальне значення для успішного проведення фінансового оздоровлення підприємства є організація ефективного

1) менеджменту санації;

2) плану санації;

3) проведення санаційного аудиту.

13. До функціональних сфер менеджменту санації слід віднести такі:

1) постановка цілей; формування та аналіз проблеми; пошук альтернатив, прогнозування та оцінка їх реалізації;

2) прийняття рішення; реалізація; контроль; аналіз відхилень;

3) всі відповіді вірні.

14. Основне завдання фінансового менеджменту в ході санації підприємства є:

1) правильне визначення потреби у капіталі для проведення санації та мобілізація фінансових джерел санації підприємств;

2) покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності та платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості;

3) покращення структури капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

15. Автономна санація здійснюється із використанням

1) власних коштів підприємства та капіталу його власників;

2) коштів кредиторів та держави;

3) коштів держави.

16. План санації вважається схваленим, якщо за нього на засіданні комітету кредиторів таке рішення було підтримано більш як половиною голосів кредиторів - членів комітету кредиторів.

1) так;

2) ні.

17. Функції нагляду за повнотою виконання плану санації покладаються на:

1) власника;

2) арбітражного керуючого;

3) керівника.

18. Основний зміст реорганізації підприємства полягає в:

1) покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення або збереження ліквідності та платоспроможності підприємств, скорочення всіх видів заборгованості;

2) повній або частковій зміні власника статутного капіталу даної юридичної особи та в зміні організаційно-правової форми організації бізнесу;

3) покращення структури капіталу та формування фондів фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру.

19. Реструктуризація виробництва передбачає

1) внесення змін в організаційній та у виробничо-господарській сфері підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності;

2) заходи, результатом яких є зміни в структурі та складі активної сторони балансу;

3) реорганізацією підприємства, її наслідком є повна або часткова зміна власника статутного капіталу, створення нових юридичних осіб та (або) організаційно-правової форми організації бізнесу.

20. Реструктуризація активів включає

1) внесення змін в організаційній та у виробничо-господарській сфері підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності;

2) заходи, результатом яких є зміни в структурі та складі активної сторони балансу;

3) реорганізацією підприємства, її наслідком є повна або часткова зміна власника статутного капіталу, створення нових юридичних осіб та (або) організаційно-правової форми організації бізнесу.

21. Реструктуризація підприємства - це

1) здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зміну форм власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентноспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів;

2) особлива інформаційна система, яка сигналізує керівництву про потенційні ризики та шанси, які можуть насуватися на підприємство як із зовнішнього, так із внутрішнього середовища;

3) система управління фінансами, спрямована на виведення підприємства з кризи, в тому числі шляхом проведення санації чи реструктуризації суб’єкта господарювання.

22. Фінансова реструктуризація пов’язана

1) зі зміною структури та розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства;

2) із внесення змін в організаційній та у виробничо-господарській сфері підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності;

3) із реорганізацією підприємства, її наслідком є повна або часткова зміна власника статутного капіталу, створення нових юридичних осіб та (або) організаційно-правової форми організації бізнесу.

23. Корпоративна реструктуризація пов’язана

1) зі зміною структури та розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства;

2) із внесення змін в організаційній та у виробничо-господарській сфері підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності;

3) із реорганізацією підприємства, її наслідком є повна або часткова зміна власника статутного капіталу, створення нових юридичних осіб та (або) організаційно-правової форми організації бізнесу.

24. Індикатори, які дозволяють своєчасно виявити зміни в тенденціях розвитку кон’юнктури економіки в цілому – це

1) загальноекономічні;

2) ринкові індикатори;

3) внутрішні індикатори.

25. Технологічні індикатори –

1) дозволяють виявити тенденції на ринках, на яких здійснює свою діяльність підприємство;

2) дають інформацію щодо появи на ринку нових продуктів, методів, процесів тощо;

3) індикатори впливу на діяльність підприємств, які мають політичну природу, зокрема, тенденції в економічному законодавстві, політика протекціонізму тощо.

26. Демографічна ситуація в країні, вартість робочої сили, рівень мінімальної заробітної плати – це

1) соціальний індикатор;

2) ринковий індикатор;

3) політичний індикатор.

27. Ухвала про проведення санації боржника приймається

1) керівником;

2) Господарським судом;

3) арбітражним керуючим.

28. Реструктуризація пов’язана зі зміною структури та розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства – це …

1) фінансова;

2) реструктуризація активів;

3) реструктуризація підприємства.

29. В залежності від характеру заходів, які застосовуються, виділяють такі форми реструктуризації: виробництва; активів; фінансова реструктуризація; корпоративна реструктуризація (реорганізація).

1) так;

2) ні.

30. Господарський суд спеціальною постановою затверджує умови санації підприємства-боржника, які можуть бути у формі:

1) плану реорганізації;

2) плану фінансової санації;

3) всі відповіді вірні.

Задача 1

За даними табл. обґрунтуйте ймовірність банкрутства підприємства за допомогою індексу Альтмана (табл.).

Таблиця

Показник	Сума, тис. грн.
Виручка від реалізації продукції	58 988,6
Податок на додану вартість	7382,0
Валові витрати на виробництво і реалізацію продукції	35395,4
Прибутковий податок	4863,4
Вартість власного оборотного капіталу	8012,5
Загальна вартість активів	38 547,0
Обсяг позичкових коштів	5000,0
Обсяг власного капіталу	14 483,2

Оцініть ситуацію за умови, якщо податок на додану вартість становитиме на величину на 10 % меншу.

Задача 2

На підставі даних фінансової звітності підприємств (табл. 1) оцінити фінансовий стан кожного підприємства за допомогою індексу Альтмана. Розрахувати ймовірність банкрутства, зробіть відповідне аудиторське заключення.

Таблиця 1

Виписки із форм №1 і №2

Показники	Код рядка	Підприємство
Старт	Ніка
1. Власний капітал		1707, 20	1665,30
2. Забезпечення наступних витрат і платежів		--	--
3. Відстрочені податкові зобов’язання		--	562,0
4. Оборотні активи		2452,50	3253,10
5. Чистий дохід		245,6	328,1
6. Прибуток до сплати податку		325,1	-590,4
7. Чистий прибуток		108,2	-590,4
8. Поточні зобов’язання		2365,75	3291,30
Актив балансу		4072,95	4956,60

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Активи підприємства – це сукупність майна, коштів і нематеріальних активів, що належать підприємству, тобто — будь-які цінності, що мають грошовою вартістю.

Акція – цінний папір, що свідчить про внесення паю до статутного капіталу акціонерного товариства і надає право на отримання частки прибутку у вигляді дивідендів, на участь в управлінні справами і отримання частки майна при ліквідації.

Антикризове управління фінансами – це особливий режим виконання функцій фінансового менеджменту, який полягає в організації фінансової роботи на підприємстві із врахуванням необхідності профілактики та нейтралізації фінансової кризи.

Ануїтет (рента) – це серія вкладів або виплат рівних сум, що здійснюються через певні інтервали або певну кількість періодів.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) – фізична особа, яка має вищу юридичну чи економічну освіту та ліцензію, видану в установленому законодавством порядку.

Баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

Банкрутство – визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як шляхом застосування ліквідаційної процедури.

Бенчмаркінг – цебезперервний процес порівняння товарів (робіт, послуг), виробничих процесів, методів та інших параметрів досліджуваного підприємства (структурного підрозділу) з аналогічними об’єктами інших підприємств чи структурних підрозділів

Вартісний аналіз полягає в дослідженні функціональних характеристик продукції, яка виробляється, на предмет еквівалентності їх вартості та корисності

Вартість грошей – кількість товарів та послуг, які можна обміняти на одиницю грошей; купівельна спроможність одиниці грошей; величина, обернена до рівня цін.

Вартість капіталу – це доход, який повинні принести інвестиції для того, щоб вони себе виправдали з точки зору інвестора. Вартість капіталу – це мінімальна норма прибутковості вкладених інвестицій.

Вексельна рента – це серія вкладів або виплат рівних сум, що здійснюються на початку кожного періоду.

Венчурний капітал – це інвестиції у вигляді випуску нових акцій у нових сферах діяльності, що характеризуються високим рівнем ризику.

Відстрочена (звичайна) рента – це серія вкладів або виплат рівних сум, що здійснюються в кінці кожного періоду.

Внутрішній фінансовий контроль являє собою організований самим підприємством процес перевірки виконання і забезпечення реалізації управлінських рішень в сфері управління фінансами підприємства з метою досягнення стратегічних цілей і попередження кризових ситуацій, які можуть призвести до банкрутства.

Вихідний грошовий потік – це частина сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання в результаті здійснення його основної, інвестиційної та фінансової діяльності, грошовий потік класифікується як вихідний за такою ознакою – рух коштів в рамках даного грошового потоку призводить до зменшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів, які знаходяться у розпорядженні суб'єкта господарювання на певний момент часу.

Вхідний грошовий потік – це частина сукупного грошового потоку суб'єкта господарювання в результаті здійснення його основної, інвестиційної та фінансової діяльності. при цьому, грошовий потік класифікується як вхідний за умови, коли рух коштів в рамках такого грошового потоку призводить до збільшення абсолютної величини грошових коштів та їх еквівалентів, що знаходяться у розпорядженні суб'єкта господарювання на певний момент часу.

Грошовий потік – це сукупність розподілених у часі фактів надходження або вибуття грошових коштів та їх еквівалентів, що генеруються суб'єктом господарювання в результаті здійснення його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Диверсифікація – один зі способів мінімізації фінансових ризиків, який полягає в розподілі ризиків шляхом розширення об’єктів капіталовкладень, асортименту товарів і послуг, фінансових інструментів тощо.

Дивідендна політика означає прийняття рішень керівництвом підприємства виплачувати прибутки у вигляді дивідендів чи утримувати їх для інвестування.

Дисконтна ставка — це відсоткова ставка, яка застосовується до майбутніх платежів з метою врахування ризику і непевності, що пов'язано з часом.

Дисконтований період окупності (DРР) – це період часу, який необхідний для відшкодування дисконтованої вартості інвестицій за рахунок теперішньої вартості майбутніх грошових надходжень від інвестиційного проекту.

Дисконтування –- визначення поточної (теперішньої) вартості грошей.

Дисперсія — це середньозважена величина з квадрата відхилень дійсних фінансових результатів від середніх.

Звіт про фінансові результати – це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства.

Інвестиції — це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Інвестиційна діяльність – це комплекс заходів і дій фізичних та юридичних осіб, які вкладають кошти (у матеріальній, фінансовій або іншій майновій формі) з метою отримання прибутку.

Інвестиційна політика — загальнодержавні принципові рішення і заходи, що визначають напрями використання капітальних вкладень у сферах і галузях економіки з метою забезпечення ефективності та пропорційності її розвитку, усунення міжгалузевих і внутрішньогалузевих диспропорцій, досягнення оптимальних співвідношень між розвитком матеріального виробництва і невиробничої сфери.

Індекс прибутковості (рентабельності) інвестицій (Рrofitability Index – PІ) – це відносний показник, який характеризує рівень доходів на одиницю витрат, тобто показує ефективність вкладень: чим більше значення цього показника, тим вища віддача кожної гривні, інвестованої в даний проект.

Інформаційна система фінансового менеджменту – це процес безперервного цілеспрямованого підбора відповідних інформативних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних оперативних управлінських рішень по всіх аспектах фінансової діяльності підприємства.

Запас фінансової міцності – це величина, на яку фактичний (або запланований) обсяг реалізації перевищує точку беззбитковості.

Капітал (від лат. сарitаlis – головний) – самозростаюча авансована вартість, вкладення, які дають змогу отрима­ти дохід.

Капітальні вкладення — частина інвестицій, спрямована на відтворення основних засобів виробничого і не виробничого призначення, на створення нових, реконструкцію і розвиток наявних основних засобів, включаючи об'єкти соціальної сфери.

Капітальні інвестиції — це витрати на будівельно-монтажні роботи, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння вже діючих виробничих потужностей та придбання необоротних активів.

Коефіцієнт ефекту операційного левериджу п оказує, на скільки збільшиться прибуток при зростанні обсягів реалізації продукції на заданий відсоток приросту.

Компаундирування –- визначення майбутньої вартості грошей.

Кредитний ліміт – це максимальна межа суми заборгованості покупця з наданого товарного або споживчого кредиту.

Кредитний період – це граничний період, на який покупцю дається відстрочка платежу за реалізовану продукцію.

Ліквідність підприємства – це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань.

Майбутня вартість грошей – це сума, в яку перетворюються через певний період часу з урахуванням певної ставки процента інвестовані сьогодні (у теперішній час) кошти.

Маржинальний прибуток або валова маржа розраховується як різниця між обсягами реалізованої продукції і обсягами змінних витрат.

Менеджмент (українською - управління) – це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань.

Метод внутрішньої норми прибутковості (Internal Rate of IRR) – це ставка дисконту, за якою частка теперішня вартість проекту капітальних вкладень дорівнює нулю.

Метод чистої теперішньої вартості (Net Present Value – NPV) заснований на зіставленні величини інвестиції (IC) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, які генеруються протягом планового терміну.

Надзвичайна подія – подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.

Нарощування – це збільшення початкової суми грошей шляхом приєднання до неї суми процентних платежів.

Нерозподілений прибуток – це суму прибутку підприємства, що залишається після його розподілу.

Облігація – це основний вид боргових зобов’язань, згідно з яким позичальник (емітент) повинен сплатити певну суму кредитору (власнику) по завершенні визначеного терміну і суму щорічного доходу у вигляді фіксованого або плаваючого відсотку.

Окупність – це швидкість повернення інвестору вкладених коштів у формі грошових потоків, які генеруються втіленням у життя фінансованих проектів.

Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.

Операційний прибуток — це прибуток від основної діяльності підприємства, тобто від виробництва і реалізації продукції, послуг, робіт.

Оптимальна дивідендна політика – це така політика, яка максимізує ціну акцій підприємства.

Оптимізація грошових потоків являє собою процес вибору найкращих форм їхньої організації на підприємстві з урахуванням умов і особливостей здійснення його господарської діяльності.

Основна діяльність – операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Період окупності (РР) – це період часу, який необхідний для повного відшкодування початкових інвестицій за рахунок чистих грошових надходжень від інвестиційного проекту.

Платоспроможність підприємства – це його здатність вчасно та в повному обсязі виконувати планові платежі і термінові зобов'язання, підтримуючи при цьому нормальний ритм господарської діяльності. Платоспроможність – це не тільки здатність підприємства до термінового погашення зобов'язань в момент оцінки за рахунок наявних коштів, а й його спроможність забезпечувати генерування (утворення) грошових потоків, які за обсягами та термінами відповідають зобов'язанням та платіжним потребам.

Потреба в капіталі – це виражена в грошовому еквіваленті потреба підприємства в грошових коштах і матеріальних засобах, необхідних для виконання поставлених цілей та забезпечення фінансової рівноваги.

Рефінансування – прискорення переведення в інші форми оборотних активів підприємства: кошти і високоліквідні короткострокові цінні папери.

Ризик – це усвідомлена можливість небезпеки виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, майна, грошей у зв’язку з випадковими змінами умов економічної діяльності, несприятливими обставинами.

Своп – і нструмент хеджування ризиків, зміст якого полягає у здійсненні обмінної операції, за якої контракт на придбання (продаж) певної кількості цінних паперів, товарів, коштів або фінансових інструментів супроводжується контрактом на зворотний їх продаж (придбання) на певну дату в майбутньому.

Система раннього попередження та реагування(СРПР) – це особлива інформаційна система, яка сигналізує керівництво про потенційні ризики, які можуть насуватися на підприємство як із зовнішнього, так і з внутрішнього середовища.

СОФТ аналіз – це аналіз сильних (Strength) та слабких (Failure) сторін, а також можливостей розвитку (Opportunity) і ризиків (Threat).

Споживчий кредит (у товарній формі) – форма роздрібної реалізації товарів фізичним особам із відстрочкою платежу на термін від шести місяців до двох років.

Теперішня (поточна, сучасна) вартість грошей – це сума майбутніх грошових надходжень, зведених з урахуванням певної процентної ставки (так званої "дисконтної ставки, коефіцієнта дисконту"), до теперішнього (поточного) періоду.

Товарний (комерційний) кредит представляє собою форму оптової реалізації продукції її продавцем на умовах відстрочки платежу на термін від одного до шести місяців.

Точка беззбитковості – це обсяг продажу, при якому виторг дорівнює сумарним витратам, або обсяг продажу, при якому вкладений доход дорівнює постійним витратам.

Управління активами – діяльність комерційної організації по прибутковому (з мінімальним ризиком) розміщенню власних і притягнутих коштів.

Управління прибутком – складна багаторівнева система трансакцій, яка включає як мінімум три підсистеми: формування, розподіл, використання.

Управління фінансовими ризиками підприємства являє собою процес передбачення і нейтралізації їх негативних фінансових наслідків, пов’язаних з їх ідентифікацією, оцінкою, профілактикою і страхуванням.

Факторний аналіз відхилень – це визначення та оцінка причин відхилень фактичних витрат від нормативних (планових) показників

Факторинг – це фінансова операція, що полягає у поступці підприємства-продавця права одержання коштів за платіжними документами за поставлену продукцію на користь банку або спеціалізованої компанії ("фактор компанії"), що приймають на себе всі кредитні ризики щодо інкасації боргу.

Фінансова діяльність – це діяльність, яка призводить до змін розміру та складу власного і запозиченого капіталу підприємства.

Фінансова звітність – це сукупність форм звітності, які складені на основі даних фінансового обліку з метою надання зовнішнім і внутрішнім користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан у вигляді, який зручний і зрозумілий для прийняття цими користувачами певних ділових рішень.

Фінансова криза – це фаза розбалансованої діяльності підприємства та обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини, що виникають на цьому підприємстві

Фінансове планування – це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства у плановому періоді.

Фінансове прогнозування – це передбачення ймовірного фінансового стану підприємства, обґрунтування показників фінансових планів.

Фінансовий контролінг являє собою контролюючу систему, яка забезпечує концентрацію контрольних дій за основними напрямками фінансової діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних показників від прогнозних (планових) та чинників, що зумовили ці відхилення, і прийняття управлінських рішень по нормалізації процесу управління фінансами підприємства.

Фінансовий менеджмент (управління фінансами) – це процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів господарюючого суб’єкта та оптимізації обороту його грошових коштів

Фінансовий менеджмент – форма управління процесами фінансування діяльності підприємства за допомогою методів та важелів фінансового механізму або мистецтво управління фінансовою діяльністю.

Фінансовий механізм підприємств – це система управління фінансами підприємств, яка призначається для організації взаємодії фінансових відносин і фондів грошових коштів з метою ефективного їх впливу на кінцеві результати роботи.

Фінансовий ризик – ймовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрати доходу або капіталу в ситуації невизначеності умов здійснення його фінансової діяльності.

Форвардний контракт – це і нструмент хеджування ризиків, один з видів ф’ючерсних контрактів, який засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на певних умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладання подібного форвардного контракту.

Форфейтинг використовується при здійсненні довгострокових експортних постачань і дозволяє експортеру негайно одержувати кошти шляхом обліку векселів.

Ф’ючерс – це і нструмент хеджування ризиків, який полягає в укладанні контракту, що засвідчує зобов’язання з купівлі (продажу) відповідної кількості базового активу (цінних паперів, товарів, валютних цінностей) у встановлений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією ціни активу під час укладання контракту.

Хеджування – метод страхування цінового ризику за угодами на біржі (товарній, фондовій).

Чиста теперішня вартість – це різниця між наведеним до теперішньої вартості суми чистого грошового потоку за період експлуатації інвестиційного проекту і суми інвестиційних витрат на його реалізацію.

Дата добавления: 2014-11-25