Депутат здійснює свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю

Це правило не поширюється на депутата місцевої ради, обраного секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, чи який працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

Крім того, Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» (стаття 7) передбачає несумісність статусу депутата місцевої ради, який перебуває на посаді керівника місцевого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, з деякими посадами та видами діяльності – він не може поєднувати свою службову діяльність на цій посаді з посадою сільського, селищного, міського голови, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови та заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, а також з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті.

Депутат місцевої ради не може використовувати свій депутатський мандат в цілях, не пов’язаних з депутатською діяльністю, і не може мати іншого представницького мандата.

4. Депутат є повноважним і рівноправним членом відповідної ради – представницького органу місцевого самоврядування. Він наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

5. Статус депутата місцевої ради визначено відповідно до принципу імперативного депутатського мандата, згідно з яким:

а) депутат зобов’язаний підтримувати зв’язок з виборцями, відповідною територіальною громадою, трудовими колективами і громадськими організаціями, які висунули його кандидатом у депутати місцевої ради, а також колективами інших підприємств, установ, організацій, незалежно від форми власності, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади, розташованими на відповідній території. Він повинен не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу місцевої ради та її органів, про виконання планів і програм економічного і соціального розвитку, інших місцевих програм, місцевого бюджету, рішень ради і доручень виборців. Також його обов’язком є участь у громадських слуханнях з питань, що стосуються його виборчого округу, в організації виконання рішень ради та її органів, доручень виборців, у масових заходах, що проводяться органами місцевого самоврядування на території громади або виборчого округу;

б) виборці можуть давати своїм депутатам доручення. Такі доручення даються депутатові на зборах під час його звітів чи зустрічей з питань, що випливають з потреб відповідного виборчого округу чи територіальної громади в цілому. Доручення виборців не повинні суперечити законодавству України, а їх виконання має належати до відання місцевих рад та їх органів. Доручення виборців, виконання яких потребує прийняття відповідною радою або її виконавчим органом рішення, фінансових або інших матеріальних витрат, доводяться депутатом місцевої ради до відома відповідної ради або її органів. Всі доручення виборців враховуються при розробці планів і програм економічного та соціального розвитку відповідної території, місцевих економічних програм, складанні бюджету, а також при підготовці рішень з інших питань;

в) депутат може бути в будь-який час відкликаний виборцями у встановленому Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» порядку.

При цьому, підставами для відкликання можуть бути:

1) порушення депутатом місцевої ради положень Конституції і законів України, що встановлено судом;

2) пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів;

3) невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням його передвиборної програми, а також програми політичної партії (виборчого блоку політичних партій), за виборчим списком якої він був обраний депутатом місцевої ради (стаття 37 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»).

Щоправда, як зазначає Б. Русак, в Україні жодний нормативний документ не визначає, хто саме і в який спосіб має констатувати, що діяльність депутата дає підстави почати процедуру його відкликання (за винятком ситуації, наведеної у першому пункті). Однак, зважаючи на норму закону про те, що підставою порушення процедури відкликання є «невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням його передвиборної програми», можна зробити висновок: порушення такої справи великою мірою залежить від волі виборців[57].

Право вносити пропозиції про відкликання депутата місцевої ради до територіальної виборчої комісії належить відповідній місцевій раді, а також зборам виборців та зборам (конференціям) об’єднань громадян, їхніх місцевих осередків, які відповідно до законодавства про місцеві вибори мають право висувати кандидатів у депутати і перебувають на території відповідного виборчого округу.

Рішення про внесення пропозицій щодо відкликання депутата місцевої ради приймається відповідно на: 1) пленарному засіданні місцевої ради; 2) зборах виборців, що проводяться з урахуванням вимог законодавства про місцеві вибори; 3) зборах (конференціях) об’єднань громадян чи їхніх місцевих осередків у порядку, встановленому їхніми статутами, та з урахуванням вимог виборчого законодавства.

При цьому, у чинному Законі України «По статус депутатів місцевих Рад» і далі містяться відсилочні норми на Закон України «Про вибори депутатів місцевих рад», який з 1 жовтня 2005 року втратив чинність. Тому раціональним є підхід, за якого інститут відкликання може застосовуватись лише в частині, що не суперечить чинному Закону України «Про вибори депутатів Автономної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів».

Згідно із частиною другою статті 44 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради вважається відкликаним, якщо за його відкликання проголосувало більше половини виборців, які взяли участь у голосуванні.

Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися таких правил депутатської етики:

1) керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від яких його обрано;

2) не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях;

3) керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності;

4) не розголошувати відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, інших відомостей з питань, що розглядалися на закритих засіданнях ради чи її органів і не підлягають за їх рішенням розголошенню, та відомостей, які стосуються таємниці особистого життя депутата місцевої ради або виборця, що охороняється законом, чи стали йому відомі у зв’язку з його участю в депутатських перевірках;

5) не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів місцевих рад;

6) не приймати будь-яких гонорарів, подарунків, не отримувати винагород безпосередньо чи опосередковано за дії, пов’язані зі здійсненням ним депутатських повноважень.

Варто зазначити, що регламентом місцевої ради чи статутом відповідної територіальної громади можуть бути встановлені також інші правила депутатської етики та заходи впливу щодо тих депутатів місцевих рад, які порушують ці правила.

Повноваження депутата місцевої ради згідно із статтею 4 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» розпочинаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.

Повноваження депутата місцевої ради, обраного замість того депутата, який вибув, або на повторних виборах, розпочинаються з дня заслуховування на черговому після виборів депутата місцевої ради пленарному засіданні відповідної місцевої ради повідомлення територіальної виборчої комісії про підсумки виборів.

Відповідно до чинного законодавства, повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності перелічених у Законі «Про статус депутатів місцевих рад» підстав, засвідчених офіційними документами, без прийняття рішення відповідної ради у разі:

1) його відкликання виборцями у встановленому цим Законом порядку;

2) припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;

3) обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно із Конституцією України і законом не сумісне з виконанням депутатських повноважень;

4) обрання його депутатом іншої місцевої ради;

5) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі;

7) його смерті.

Також повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково за рішенням відповідної ради у зв’язку:

1) з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі;

2) з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень.

Усі спори щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вирішуються судом (стаття 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»).

У разі дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вибори чи заміщення депутата, який достроково припинив повноваження, проводяться відповідно до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів».

Права і обов’язки депутата місцевої ради визначаються стосовно до напрямів його діяльності, основними з яких є: робота в раді та робота у виборчому окрузі.

Так, працюючи у раді та її органах, депутат місцевої ради зобов’язаний:

1) додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів;

2) брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень;

3) виконувати доручення ради, її органів, сільського, селищного, міського голови чи голови ради; інформувати їх про виконання доручень.

Щодо права депутата місцевої ради у раді та її органах, то він, відповідно до Закону України «Про статус депутата місцевих рад», користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.

Кожний депутат місцевої ради у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат місцевої ради, який не входить до складу відповідного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

Також депутат місцевої ради має право: обирати і бути обраним до органів відповідної ради; офіційно представляти виборців у відповідній раді та її органах; пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами; вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті; вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов’язаних з його депутатською діяльністю; вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них; висловлюватися щодо персонального складу утворюваних радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються радою; порушувати питання про недовіру сільському, селищному, міському голові, розпуск органів, утворених радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування; брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні; вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території; порушувати в раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних раді органів, підприємств, установ, організацій; виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки; ознайомлюватися з текстами виступів у стенограмах чи протоколах засідань ради та її органів до їх опублікування; оголошувати на засіданнях ради та її органів тексти звернень, заяв, пропозицій громадян або їх об’єднань, якщо вони мають суспільне значення; об’єднуватися з іншими депутатами місцевої ради в депутатські групи, фракції, які діють відповідно до регламенту ради.

3. Робота депутата в раді та її органах проводиться з використанням різноманітних сесійних та позасесійних форм роботи.

Л. Лабенська зазначає, що функції і повноваження місцевих рад всіх рівнів реалізуються за допомогою притаманних їм форм і методів роботи, які включають в себе різноманітні дії правового, організаційного, майнового, фінансового, матеріально-технічного характеру[58]. У літературі найбільша увага приділяється саме організаційним формам роботи депутатів.

Під організаційними формами роботи депутатів місцевих рад слід розуміти здійснення депутатами однорідних дій і заходів з реалізації функцій та компетенції представницьких органів місцевого самоврядування. При цьому окремо виділяються форми діяльності депутата у представницькому органі і формами здійснення функцій та повноважень депутата у виборчому окрузі. На думку О.В. Чернецької організаційно-правовими формами здійснення функцій та повноважень депутата у виборчому окрузі є прийом виборців; регулярні зустрічі депутатів з виборцями, інформування їх про діяльність представницького органу місцевого самоврядування в цілому; доручення виборців своєму представнику; контроль за діяльністю депутата з боку виборців, зокрема, обов’язок депутата звітуватися у виборчому окрузі про свою діяльність. Організаційно-правовими формами діяльності депутата у представницькому органі є участь у засіданнях місцевої ради; участь у роботі постійних комісій; звернення із депутатським запитом; участь у роботі депутатських груп та фракцій тощо[59].

В залежності від спрямованості і мети, організаційні форми підрозділяють на організаційно-правові, загальні і конкретні; а в залежності від їх ролі і значення в керівництві, яке здійснює рада, на основні і допоміжні. Нарешті, залежно від кола органів та осіб, які здійснюють організаційну діяльність розрізняють колегіальні і індивідуальні форми роботи депутатів.

С. Семко поділяє організаційні форми роботи рад, а відповідно і депутатів цих рад, на основні та допоміжні[60].

Основними є пленарні засідання, робота постійних комісій, робочих груп, тимчасових контрольних комісій, депутатських груп і фракцій, президій обласних та районних рад. Допоміжними організаційними формами роботи є форми, спрямовані на внутрішню організацію діяльності ради та на зв’язок ради з громадськістю, їх можна класифікувати як внутрішньо-організаційні та зовнішні. До внутрішньо-організаційних можна віднести, зокрема, роботу секретаря ради з організації роботи представницького органу; до зовнішніх – діяльність депутатів в окрузі за дорученням ради, закордонні візити депутатських делегацій, прес-конференції тощо. Роботу ж голови ради та його заступників можна віднести як до внутрішніх форм, якщо вона стосується організації роботи ради (наприклад, забезпечення підготовки сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд), так і до зовнішніх (представництво ради у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян тощо).

Розглянемо більш детально окремі форми роботи депутатів місцевих рад. Так, депутат бере участь у сесіях місцевої ради, які згідно із частиною першою статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» складаються з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.та засіданнях її органів. На сесіях місцевої ради депутати на основі колективного і вільного обговорення розглядають і вирішують питання, віднесені до відання відповідної ради.

Він зобов’язаний бути присутнім на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії та інших органів ради, до складу яких його обрано. У разі неможливості бути присутнім на засіданні депутат повідомляє про це особу, яка очолює відповідний орган.

Рада, до якої обрано депутата, має право заслуховувати його звіти про виконання рішень ради, на пленарних засіданнях періодично інформує депутатів місцевої ради про хід виконання рішень, прийнятих радою, реалізацію пропозицій і зауважень, внесених ними, а також з інших важливих питань діяльності ради та її органів.

У разі пропуску депутатом протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, членом якої він є, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів відповідна рада може звернутися до виборців з пропозицією про відкликання такого депутата у встановленому законом порядку (частина п’ята статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Депутат місцевої ради, крім секретаря ради, голови районної у місті, районної, обласної ради та їх заступників, повинен входити до складу однієї з постійних комісій, що утворюються радою.

Робота постійних комісій місцевих рад та участь у них депутатів відповідно до їх спеціальних знань і навичок або ж кола їх інтересів покликана бути інструментом організації якомога більш ефективної роботи депутатів у складі обраних ними комісій, питання відання яких відбивають інтереси кожного депутата.

Комісії виконують як підготовчу, дорадчу функцію, так і контрольну. Вони створюються з метою забезпечення безперервності й ефективності роботи ради, а також кваліфікованої у прийнятті рішень. Про ефективність роботи системи комісій свідчить те, що результати розгляду питань на їх засіданнях прямо відображаються у рішеннях, що приймає рада. Та на практиці поширені випадки, коли рішення, що приймаються на пленарному засіданні, не корелюються з висновками комісій. Така практика свідчить про штучне зменшення ролі комісій, про порушення принципу гласності, кваліфікованості роботи представницького органу місцевого самоврядування.

Діяльність комісій регламентується Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» і регламентами рад. Разом із тим всі законодавчі визначення та гарантії діяльності постійних комісій місцевих рад нівелюються тим, що в Законі України «Про місцевесамоврядування в Україні» вказаний рекомендаційний характер рішень комісій, па відміну від комітетів Верховної Ради України, а також положенням про можливість винесення в окремих випадках питань на розгляд сесії без розгляду в комісіях, завдяки якому на сесію виносяться «незручні» питання, рішення щодо яких могло би бути негативним при детальному та кваліфікованому розгляді на комісії[61]. Кожна рада визначає кількість постійних комісій самостійно.

Наступною організаційною формою роботи місцевих рад можна назвати роботу тимчасових контрольних комісій. Тимчасові контрольні комісії покликані сприяти реалізації радою своєї контрольної функції, здійснюючи перевірку та контроль з питань, конкретно визначених радою (стаття 48 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Рада приймає рішення за результатами роботи цих органів. Слід зазначити, що закріплення можливості створення радами таких комісій є новелою українського законодавства про місцеве самоврядування.

Серед найважливіших правомочностей, які депутат реалізує на сесії ради, слід відзначити депутатський запит і депутатське запитання (стаття 21 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»).

Дата добавления: 2014-11-25