Етична культура юриста

Політична культура юриста.

Політичній культурі належить важливе місце у професійній культурі юриста, оскільки його діяльність стосується таких важливих політичних сфер, як державна і правова. Політична культура — це система знань про політику, вміння реалізовувати ці знання, а також реально втілювати їх у життя.

Політика — це складна система ідей, відносин, дій соціальних суб’єктів, які формують, формулюють, реалізують життєво важливі інтереси великих соціальних груп.

Охарактеризуємо складові цієї системи.

Ідея — це сукупність думок про напрямок вирішення якої-небудь проблеми. Ідеї реалізуються за допомогою дій соціальних суб’єктів. У процесі діяльності соціальні суб’єкти вступають у політичні відносини.

Зазначені ідеї, дії, відносини спрямовані на формування, формулювання і реалізацію інтересів соціальних суб’єктів. Формування — це розвиток, виховання інтересів. Формулювання — зовнішнє відображення інтересів у вигляді програм, декларацій, інших документів і вимог. Реалізація — це задоволення інтересів.

Політика спрямована на задоволення економічних, національних та інших життєво важливих інтересів великих соціальних груп (класів, націй, професійних угруповань тощо).

Отже, враховуючи викладене, юрист повинен знати такі основні складові політики.

1. Життєво важливі інтереси політичних суб’єктів.

2. Політичні ідеї, спрямовані на реалізацію цих інтересів.

3. Зміст і призначення політики на сучасному етапі.

4. Можливі шляхи реалізації цих ідей.

5. Характер відносин між суб’єктами політики.

Політична культура юриста проявляються у реалізації здобутих знань:

- розумінні закономірностей виникнення конкретних політичних явищ;

- розумінні суті та призначення цих явищ;

- умінні прогнозувати політичні явища.

Реальне втілення політичних знань і вміння проявляються в тому, що юрист у своїй діяльності враховує такі дані:

- держава і право, як і інші політичні інститути, існують для того, щоб забезпечувати нормальне життя індивіда;

- загальнолюдські цінності та інтереси мають пріоритет перед груповими;

- громадський обов’язок повинен бути важливішим за особисті інтереси;

- ідеологічні погляди не повинні впливати на професійний обов’язок юриста;

- дотримання ідей демократії і правової держави.

Етична культура юриста — це знання юристом його моральних прав і обов’язків та використання їх у професійній діяльності.

Мораль — це норми поведінки, які базуються на поняттях про добро і зло, честь і обов’язок, правду і справедливість.

Етика — сукупність елементарних правил поведінки, особливих навичок у реалізації яких не потрібно. Тому етична культура юриста включає два аспекти:

- визнання існуючих моральних норм як необхідних регуляторів поведінки;

- дотримання цих норм у професійній діяльності.

Основні принципи етичної культури юриста:

- гуманне ставлення до людини;

- чесність і правдивість (справедливості не можна досягти нечесним шляхом);

- доброзичливість і чуйність (юристам часто доводиться спілкуватись з людьми, які потрапили у складні життєві ситуації. Однак ці риси не можна ототожнювати з всепрощенням);

- простота і скромність (потрібні юристу для того, щоб не бути егоїстом і користолюбним);

- дотримання професійної таємниці (об’єктивне і повне розслідування кримінальної справи без демонстрації інтимного життя учасників юридичного процесу).

Дата добавления: 2014-11-08