Укладення та припинення шлюбу

Шлюбом

визнається сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану

Характерними ознаками шлюбу є:

- захист з боку держави (регулюється правовими нормами); - обов’яз­ковість встановленої державою форми (юридичні наслідки породжує лише шлюб, зареєстрований в офіційному порядку); - добровільність (укладається виключно за взаємною згодою чоловіка і жінки, не допускається будь-який примус чи вплив на волю осіб, які укладають шлюб); - моногамність (одношлюбність; в Україні не допускається багатожонство), - рівноправність (чоловік і жінка рівні в шлюбі); довічність (укладається безстроково і може бути припинений за життя подружжя лише шляхом розірвання у встановленому законом порядку)

	взаємна згода осіб, які одружуються		досягнення ними шлюбного віку (для чоловіків і жінок – 18 років)

Не можуть перебувати у шлюбі між собою:

- особи, які є родичами прямої лінії споріднення; - рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра (повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків; неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька); - двоюрідні брат та сестра, рідна тітка, дядько та племінник, племінниця; - усиновлювач та усиновлена ним дитина

Державна реєстрація шлюбу

встановлена для забезпечення стабільності стосунків між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства

Припиняється шлюб		- у разі смерті або оголошення в судовому порядку померлим одного з подружжя
		шляхом розлучення

3. Права та обов’язки подружжя

	Права та обов’язки подружжя

Особисті немайнові

Майнові

Особисті немайнові відносини

- дружина має право на материнство, чоловік має право на батьківство; - дружина та чоловік мають рівні права на повагу до своєї індивідуальності, на фізичний та духовний розвиток, здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку, на розподіл між ними обов’язків у сім’ї; на вибір місця проживання, на припинення шлюбних відносин; - усі найважливіші питання життя сім’ї мають вирішуватися подружжям спільно, на засадах рівності; - чоловік та дружина (наречені) мають право вибору: обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя у шлюбі або ж і надалі іменуватися дошлюбними прізвищами

Майновими є

правовідносини між подружжям, які виникли з приводу належного їм на праві власності майна, володіння, користування і розпорядження ним та надання утримання

Особистою приватною власністю дружини або чоловікає майно: - набуте кожним до шлюбу; - подароване одному з них або успадковане за час шлюбу; набуте одним з них за кошти, які належали йому особисто; - речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; - премії, нагороди, які один з них одержав за особисті заслуги; - кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала одному з них, а також як відшкодування завданої моральної шкоди; - страхові суми, одержані одним з них за обов’язковим або добровільним особистим страхуванням

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Припускається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Всі питання, пов’язані з таким майном, в тому числі розпорядження ним, вони вирішують за взаємною згодою. Об’єкти права спільної сумісної власності — це заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську (кредитну) установу. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але шлюб між ними не зареєстровано, то майно, набуте ними за час спільного проживання, також належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо письмовим договором між ними вони не встановили для себе інших правил

Право на аліменти має

той з подружжя, який досяг пенсійного віку або є інвалідом І, ІІ чи ІІІ групи, тобто є непрацездатним та потребує матеріальної допомоги, якщо інший з подружжя може його надавати. Таким, що потребує матеріальної допомоги, вважається той з подружжя, заробітна плата, пенсія, інші доходи якого не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом

Шлюбний договір

можуть укладати особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжя. Якщо шлюбний договір укладається до реєстрації шлюбу і його стороною є неповнолітня особа, то потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, посвідчена нотаріусом. Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. Він набуває чинності у день реєстрації шлюбу або у день його нотаріального посвідчення

У шлюбному договорі подружжя врегульовують майнові відносини, визначають майнові права та обов’язки їх як подружжя та як батьків. У шлюбному договорі може бути визначене майно, яке дружина або чоловік передають для використання на спільні потреби сім’ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу

Такий договір не може регулювати особисті немайнові відносини подружжя або такі ж відносини між ними та дітьми

Дата добавления: 2014-11-25