Тема 6. Нормування праці та його роль в управління оплатою праці

І. Питання для контролю.

1. Нормування праці в контексті її оплати: сутність, цілі, функції та принципи.

2. Основні об’єкти нормування праці. Структура норм витрат праці і результатів праці.

3. Система норм праці, що відображає різні боки трудового життя:

– норма часу;

– норма обслуговування;

– норма часу обслуговування;

– норма чисельності;

– норма керованості;

– норма виробітку;

– нормоване завдання.

4. Сутність методів нормування праці:

– аналітичні і дослідно-статистичні;

– диференційовані і укрупнені;

– прямі і опосередковані;

– мікроелементне нормування праці.

5. Методи вивчення витрат робочого часу.

– фотографія робочого часу;

– самофотографія;

– хронометраж.

6. Нормативні матеріали для нормування праці.

7. Нормування праці основних робітників.

8. Нормування праці допоміжних робітників.

9. Нормування в умовах бригадної організації праці.

10. Нормування праці керівників і спеціалістів.

11. Організація нормування праці на підприємстві.

ІІ. Розв’язування задач з нормування праці.

Література:

1. Головачёв А.С., Березина Н.С., Бокун Н.Ч. и другие. Организация, нормирование и оплата труда. – М.: Новое знания, 2004. – С. 159-257

2. Дячун О.В. Організація, нормування і оплата праці. Навчальний посібник. – Львів: Видавнича фірма «Афіша», 2001. – С. 31-144

3. Єсінова Н.І. Економіка праці та СТВ: Навч.посібник. – К.: Кондор, 2004.

4. Колот А. М. Мотивація персоналу: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 161-176

Завдання:

1. Дайте визначення нормування праці. Побудуйте систему класифікації норм затрат праці (рис. 6.1).

2. Надайте характеристику методам вивчення змісту праці і затрат робочого часу і заповніть таблицю 6.1.

Таблиця 6.1

Характеристика методів вивчення змісту праці і затрат робочого часу

Назва методу	Зміст методу	Практичне застосування методу

Норми затрат праці

Рис. 6.1. Класифікація норм затрат праці

3. На підставі Кодексу законів про працю України дайте відповідь на наступні питання:

3.1. Якою є нормальна тривалість робочого часу? Для яких категорій працюючих встановлена скорочена тривалість робочого часу?

3.2. Якою є тривалість роботи у нічний час? Яким категоріям працівників заборонена праця у нічний час?

3.3. Якою є тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів?

3.4. Що таке надурочна робота та які обмеження надурочних робіт встановлені згідно КЗпП України?

3.5. Які соціальні гарантії передбачені за роботу в надурочний час, у світкові і неробочі дні, у нічний час?

3.6. Які норми часу і відпочинку регламентуються КЗпП України?

3.7. Які заохочувальні заходи передбачені для працівників підприємств, установ і організацій з метою забезпечення трудової дисципліни? Які заходи передбачені за порушення трудової дисципліни?

3.8. Які права мають підприємства, установи і організації в оплаті праці?

3.9. Визначте особливості праці молоді згідно КЗпП України.

3.10. Наведіть обмеження праці жінок, передбачені КЗпП України.

4. Розрахуйте величину норми штучного, штучно-калькуляційного часу і норму виробітку за зміну в умовах серійного виробництва, якщо оперативний час – 12 хв., норматив часу відпочинок – 4 % від оперативного часу, а норматив часу обслуговування робочого місця – 6 %. Підготовчо-завершальний час 20 хв., кількість деталей у партії 40 шт.

5. Визначити норму штучно-калькуляційного часу, якщо основний час – 6 хв., допоміжний – 3 хв., час на обслуговування робочого місця – 4 % від оперативного часу, час на відпочинок – 5 % від оперативного часу, підготовчо завершальний час – 40 хв. на зміну, тривалість зміни – 480 хв.

6. Розрахуйте рівень виконання норм виробітку токарем, якщо він здав ВТК за місяць 40 шт. валиків (Т_ш = 3 люд.-год) і 30 втулок (Т_ш = 2,5 люд.-год). Відпрацьовано 23 зміни по 8 годин.

7. Розрахувати змінну норму виробітку апаратурної лінії, що функціонує безперервно, і норму часу на випуск однієї тонни азотних добрив за даними:

- тривалість зміни – 480 хв.;

- годинна продуктивність апаратурної лінії 200 кг.

8. Змінна норма виробітку становить 60 деталей. Тривалість зміни 480 хв. Як зміниться норма виробітку, якщо норма часу на 1 деталь зменшиться на 1 хвилину?

9. Як зміниться норма часу (у %), якщо норма виробітку збільшиться з 70 до 79 деталей за зміну. Тривалість зміни 480 хвилин.

10. Визначте середнє виконання норм в цеху, якщо 20 робітників виконали норму на 85 %, 26 – на 95, 40 – на 105, 60 – на 112, 30 – на 125 і 12 – на 140 %.

11. Розрахунки показують, що для виконання річної програми підприємству необхідно витратити 3200 тис. нормо-годин, в тому числі по цеху № 1 – 600 тис., № 2 – 1500 тис., № 3 – 110 тис. нормо-годин. Норми виконуються в середньому на 115 %. Визначте явочну та спискову чисельність робочих цехів і підприємства в цілому. Корисний фонд робочого часу – 234 дні, тривалість зміни – 8 год., підприємство працює в одну зміну. Коефіцієнт невиходів на роботу 1,12.

12. Середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу становить – 3500 чол., у т.ч. робітників – 2900 чол. Чисельність робітників, праця яких нормується – 1900 чол. Визначити питому вагу робітників, праця яких нормується в загальній чисельності робітників і в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу.

13. На підприємстві 260 робітників-відрядників, кожний з яких відпрацював по 1750 годин на рік. Середній відсоток виконання норм виробітку становить 120 %. На виконання робіт по науково обґрунтованим нормам витрачено 352000 нормо-годин. Визначити:

1) питому вагу науково обґрунтованих норм по трудомісткості;

2) скільки чоловік в середньому працювало по науково обґрунтованим нормам.

14. В результаті впровадження заходів з наукової організації праці собівартість одиниці продукції зменшилась з 35,4 до 29 грн. Обсяг продукції, яка випускається за рік – 2500 одиниць. Витрати на впровадження заходів у розрахунку на 1 рік складає 32000 грн. Визначити:

1) економічну ефективність впровадження заходів;

2) термін окупності витрат.

15. Визначити рівень виконання норм виробітку, якщо працівник протягом місяця виготовив:

1) деталей “А” – 120 штук, за норми часу – 1,2 н/годин на деталь;

2) деталей “В” – 30 штук, за норми часу – 2,3 н/годин на деталь;

3) деталей “С” – 11 штук, за норми часу – 0,7 н/годин на деталь.

При цьому було відпрацьовано 23 робочі дні, тривалість зміни – 8 годин.

16. Розрахувати норму виробітку та норму часу для секретаря-друкарки, якщо складність роботи вище звичайної на 15%; нормативи часу на підготовчо-завершальну роботу та відпочинок складають 30 хв. за зміну; вставляння та розкладання аркушів – 1 хв.; друкування тексту – 10,5 хв. однієї сторінки.

17. Розрахувати норму виробітку верстатника, що обслуговує 10 автоматів з штампування, якщо годинна продуктивність автомата – 8000 шт. за годину. Коефіцієнт використання часу роботи устаткування складає 0,94. Час пасивного спостереження перевищує нормативи на відпочинок та особисті потреби.

Методичні рекомендації

Норма штучного часу (Т_шт) включає наступні елементи:

Т_шт = t_о+ t_орм+ t_воп+ t_п ,

де t_о – оперативний час;

t_орм – час обслуговування робочого місця;

t_воп – час на відпочинок та особисті потреби;

t_п – час перерв.

Сумарна величина нормативних витрат часу на одиницю продукції є штучно-калькуляційним часом (t_шк):

або t_шк= t_о+ t_д+ t_орм+ t_воп+ t_нп+ t_пз

де t_ш – штучний час;

Т_пз – підготовчо-заключний час;

n – розмір партії виробів;

t_о – основний час;

t_д – додатковий час;

t_пз – підготовчо-заключний час на одиницю продукції.

Норма виробітку – це кількість натуральних (штук, метрів, тонн) або умовних одиниць, які повинні бути виготовлені за одиницю часу (зміну, місяць) у певних організаційних умовах одним або групою працівників відповідної кваліфікації:

де Н_ч – встановлена норма праці (норма часу) на одиницю продукції;

Т_зм – змінний робочий час.

Якщо підготовчо-завершальний час, час на обслуговування робочого місця, на особисті потреби і відпочинок нормуються на зміну, норма виробітку обчислюється за формулами:

Рівень виконання норм виробітку (Р_В) обчислюється діленням загального обсягу виконаних нормо-годин на фонд робочого часу за певний період (місяць, рік) у % або за формулою:

де Q_і – обсяг виготовленої продукції і-того виду за певний час;

n – кількість видів продукції;

Н_чі – норма часу за виготовлення одиниці виробу;

Д – тривалість періоду (відпрацьовано днів);

Т_зм – тривалість зміни (годин).

Норма обслуговування – це встановлення кількості одиниць обладнання (число робочих місць, квадратних метрів площі й та ін.), яке повинно обслуговуватися одним працівником або групою працівників відповідної кваліфікації при певних організаційно-технічних умовах протягом зміни.

Норма часу обслуговування – це кількість часу, необхідна за певних організаційно-технічних умов на обслуговування протягом зміни обладнання, квадратного метра виробничої площі тощо:

де Н_ч.о. – норма часу на обслуговування одиниці обладнання, одиниці виробничої площі;

К – коефіцієнт, що враховує виконання додаткових функцій, які не враховані нормою часу, а також на відпочинок і особисті потреби.

Норматив чисельності – це встановлена розрахункова величина, яка визначає чисельність працівників для виконання одиниці конкретної роботи або обслуговування конкретних об’єктів.

Норма чисельності працюючих – це чисельність працівників певного професійно-кваліфікаційного складу, яка необхідна для виконання виробничого завдання:

де О – загальна кількість одиниць обладнання, що обслуговується;

Н_о – норма обслуговування.

Тема 7. Тарифна та безтарифна (пайова) системи оплати праці

І. Питання для контролю.

1. Cутність тарифної системи.

2. Основні елементи тарифної системи.

3. Основні розділи Класифікатора професій і його застосування в оплаті праці.

4. Використання Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників в оплаті праці. Розділи характеристики кожного розряду певної професії.

5. Сутність тарифної сітки. Умови побудови тарифної сітки на підприємстві.

6. Тарифна ставка та її значення в тарифній сітці. Порядок визначення мінімальної тарифної ставки в умовах підприємства.

7. Єдині тарифні сітки та переваги їх застосування.

8. Безтарифні (пайові) системи оплати праці: різновиди та сфера застосування.

а) визначення коефіцієнту кваліфікаційного рівня;

б) розрахунок коефіцієнту трудової участі;

в) використання зведеного коефіцієнту розподілу.

9. Контрактна форма оплати праці та її мотивуюча роль.

10. На Ваш погляд, чому питома вага тарифної частки заробітку має бути максимальною? Відповідь обґрунтуйте.

ІІ. Виконання практичних завдань та вирішення задач з питань формування тарифних сіток і розрахунку тарифних ставок. Нарахування заробітку при безтарифних системах оплати праці.

Література:

1. Головачёв А.С., Березина Н.С., Бокун Н.Ч. и другие. Организация, нормирование и оплата труда. – М.: Новое знания, 2004. – С. 325-334

2. Дячун О.В. Організація, нормування і оплата праці. Навчальний посібник. – Львів: Видавнича фірма «Афіша», 2001. – С. 148-152

3. Єсінова Н.І. Економіка праці та СТВ: Навч.посібник. – К.: Кондор, 2004. -

4. Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынка: Учебное пособие. – К.: МАУП, 2003. – С. 182-188

5. Колот А. М. Мотивація персоналу: Підручник. – К.: КНЕУ, 2002. – Стор. 112-160

6. Оплата праці: податковий та бухгалтерський облік. – 6-те вид., перероб. і доп. – Х.: Фактор, 2008. – С. 19-22, 37-40

7. Оплата праці та інші розрахунки з персоналом підприємства/ За ред.. А.М. Коваленко – Дніпропетровськ: ВКК «Баланс-Клуб», 2007. – С. 147

8. Рекомендації щодо визначення заробітної плати працюючих в залежності від особистого внеску працівника в кінцеві результати роботи підприємства, затверджені Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 31 березня 1999р.

Завдання:

1. Розрахуйте годинні тарифні ставки робітників – відрядників застосовуючи між розрядні тарифні коефіцієнти наведені у таблиці 7.1 при умові, що тарифна ставка робітника І-го розряду становить 6,88, знайдіть абсолютне і відносне співвідношення сусідніх тарифних коефіцієнтів, визначте діапазон тарифної сітки.

Таблиця 7.1

Розряди
Тарифний коефіцієнт	1,00	1,09	1,20	1,35	1,55	1,80
Тарифна ставка	6,88

2. Використовуючи дані таблиці 7.2 розрахувати середній розряд, середній тарифний коефіцієнт і середню тарифну ставку робітників–відрядників, якщо кількість робітників по розрядах становить: І розряд – 4 чол.;ІІ розряд – 12 чол.; ІІІ розряд – 31 чол.; ІV розряд – 36 чол.; V розряд – 14 чол.; VI розряд – 8 чол.

Таблиця 7.2

Розряди
Тарифний коефіцієнт	1,00	1,11	1,21	1,49	1,64	1,80
Тарифна ставка	6,17

3. Побудувати єдину тарифну сітку для робітників машинобудівного підприємства, якщо середньомісячний фонд робочого часу становить 170,4 год. Мінімальна заробітна плата на підприємстві дорівнює 1200 грн. Робітниками виконуються чотири види робіт:

І вид – роботи найбільш складні і відповідальні, для них тарифні ставки на 47% перевищують тарифні ставки ІV виду робіт;

ІІ вид – складні і відповідальні роботи, тарифні ставки перевищують на 25% тарифні ставки ІV виду робіт;

ІІІ вид – середні за складністю роботи, тарифні ставки перевищують на 10% тарифні ставки ІV виду робіт.

Для всіх видів робіт відрядники тарифікуються на 6% вище, ніж погодинники. Тарифні коефіцієнти по розрядах наведено у таблиці 7.3.

4. Загальна трудомісткість виробу 400 нормо-год. На роботи 2-го і 3-го розрядів приходиться по 100 нормо-год., на роботи 4-го розряду – 150 нормо-год., 5-го розряду – 50 нормо-год. Визначте середній тарифний розряд робіт. Тарифні коефіцієнти наведені у табл. 7.2.

5. Годинна тарифна ставка становить 5,86 грн. Визначити відрядну розцінку виробів А і В, якщо норма часу на виготовлення виробу А – 0,4 години, а норма виробітку деталі В – 7 штук за годину.

6. Розрахувати місячні тарифні ставки (оклади) працівників на підставі 17-ти розрядної єдиної тарифної сітки з 11%-ним зростанням ставок від розряду до розряду при умові, що місячна тарифна ставка (оклад) працівника І розряду становить 1200 грн.

7. На машинобудівному підприємстві до складу комплексної бригади входять 25 основних робітників-відрядників:

- 3 чол. ІІІ розряду (годинна тарифна ставка за ІІ видом робіт, табл. 7.3);

- 6 чол. ІV розряду (годинна тарифна ставка за І видом робіт);

- 7 чол. V розряду (годинна тарифна ставка за ІІІ видом робіт);

- 9 чол. VІ розряду (годинна тарифна ставка за ІІ видом робіт);

- 2 допоміжних робітника з погодинною оплатою праці V розряду (годинна тарифна ставка за ІІ видом робіт);

- майстер з посадовим місячним окладом 3800 грн.

Таблиця 7.3

Тарифні коефіцієнти

Тарифні розряди	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ
Тарифні коефіцієнти	1,0	1,09	1,26	1,37	1,60	1,85
ІV-ий вид робіт (найпростіші)	погодинники
відрядники
ІІІ-ий вид робіт (середні за складністю)	погодинники
відрядники
ІІ-ий вид робіт (складні)	погодинники
відрядники
І-ий вид робіт (найскладніші)	погодинники
відрядники

Бригаді планується випуск однорідної продукції, технологічна трудомісткість одиниці якої складає 6,8 нормо-годин, трудомісткість обслуговування 0,5 нормо-годин, трудомісткість управління 0,5 нормо-годин. Кількість робочих годин за місяць 176 годин. Визначити комплексну розцінку на одиницю продукції.

Методичні рекомендації

Відрядна розцінка (Р_в) встановлюється на кожну певну роботу (операцію), поєднуючи тарифну ставку відповідного розряду роботи і норму виробітку або норму часу на дану роботу, визначається за формулою:

або або ,

де Т_с – тарифна ставка, що відповідає розряду виконаної роботи, грн.;

N_ч – норма часу (у годинах – друга формула, у хвилинах – третя формула);

N_вир – норма виробітку в установлених одиницях.

Середній тарифний коефіцієнт групи робітників () визначається за формулою:

,

де К_n – тарифний коефіцієнт n -го розряду;

Ч_n – чисельність робітників n -го розряду;

n – порядковий номер розряду;

m – кількість тарифних розрядів.

Середній тарифний коефіцієнт робіт () визначається за формулою:

,

де Тр_n – нормативна трудомісткість робіт n -го розряду.

Середня годинна тарифна ставка визначається множенням тарифної ставки першого розряду Т₁ на середній тарифний коефіцієнт за формулою:

, (7.3)

Середні тарифні розряди робітників і робіт визначаються за формулами:

,

або

,

де Р_м і Р_б – тарифні розряди, які відповідають меншому й більшому тарифним коефіцієнтам, між якими перебуває середній тарифний коефіцієнт;

К_м і К_б – менший і більший тарифні коефіцієнти, між якими перебуває середній тарифний коефіцієнт.

За даними про середній тарифний розряд можна визначити середній тарифний коефіцієнт за формулами:

,

де Р_м і Р_б – менший і більший тарифні розряди, між якими перебуває середній розряд;

К_м і К_б – менший і більший тарифні коефіцієнти, які відповідають меншому і більшому тарифним розрядам, між якими перебуває середній розряд.

Дата добавления: 2014-11-25