Додаток Ж. Методи дослідження – це шляхи, способи і засоби, за допомогою яких здобуваються нові знання, вивчаються факти

МЕТОДИ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Методи дослідження – це шляхи, способи і засоби, за допомогою яких здобуваються нові знання, вивчаються факти, які використовуються для доказу провідних положень, що розробляються.

Вибір методів дослідження і використання їх для вирішення поставлених завдань визначаються змістом курсової роботи, її об’єктом, предметом дослідження.

Характеристикузагальнонаукових методів представлено у літературі з проблем методології та методів наукового дослідження (Додаток М), а також у словнику термінів (Додаток Н).

Аналіз літератури (праць авторитетних учених у галузі педагогіки, періодичного психолого-педагогічного друку; довідкової педагогічної літератури і методичних посібників із педагогіки і суміжних наук) дає можливість дізнатися, які аспекти проблеми вже достатньо вивчені, за якими ведуться наукові дискусії; які не потребують подальших наукових розвідок і є неактуальними, а які питання, навпаки, ще мало досліджені.

Спостереження – це цілеспрямована, згідно із заздалегідь розробленим планом, фіксація тих явищ або феноменів, які цікавлять дослідника, з метою їх подальшого аналізу. Основне завдання спостереження – накопичення фактів, фіксація істотних їх характеристик.

Опитування – це такий спосіб вивчення проблеми, що стала об’єктом інтересу дослідника, коли джерелом інформації є думка, висловлена в усній чи письмовій формі. До методів опитування відносять бесіду, інтерв’ювання й анкетування. Усі вони можуть бути індивідуальними і груповими. Перші два припускають усне спілкування у вигляді діалогу (з тією відмінністю, що інтерв’ю має на меті отримання відповідей на певні, заздалегідь підготовлені питання, а бесіда може бути менш алгоритмізованою).

Бесіда – метод усного опитування, що використовується з метою отримання первинної інформації. Бесіда вимагає особливої гнучкості й чуйності, уміння слухати й доречно висловлюватися, уміння розуміти емоційний стан співрозмовника, чуйно реагуючи на зміни в ньому, уміння фіксувати зовнішні вияви внутрішніх станів (жести, міміку). Бесіда – це завжди емоційно забарвлений діалог.

Інтерв’ю – метод дослідження, що передбачає опитування респондента на певну тему за заздалегідь підготовленими питаннями. У процесі інтерв’ю ослаблений зворотний зв’язок. Цей метод використовується в тому випадку, якщо дослідник упевнений в об’єктивності випробовуваних, оскільки інтерв’ю не припускає низки уточнювальних питань, які мають місце в бесіді. Залежно від мети дослідження розрізняють глибинне інтерв’ю (з’ясування якогось одного питання при збереженні свободи у способі ведення бесіди), вільне (питання заздалегідь не конкретизують і не уточнюють, а лише вказують на тему), непряме (справжній сенс питання відрізняється від його зовнішньої форми), екстенсивне (неодноразово відтворювана бесіда з великою кількістю осіб).

Анкетування – опитування, що проводиться у письмові формі і дозволяє одночасно охопити дослідженням будь-яку кількість осіб. Воно може бути контактним (коли сам студент роздає бланки, чекає, поки вони будуть заповнені, і збирає їх), заочним (коли студент-дослідник діє через посередників або надсилає бланки анкет поштою) чи пресовим (коли анкета публікується у ЗМІ). Головна вимога до анкет – правильне формулювання питань. Якщо питання поставлені правильно, то можна отримати об'єктивні дані. Помилковість у відповідях на питання анкет залежить від того, наскільки об’єктивно визначена кількість питань відповідно до віку і можливостей тих, хто бере участь в анкетуванні, у якій формі ці питання поставлені, у якій психологічній атмосфері проходило анкетування, як здійснювалася обробка отриманих відповідей.

Тестування – метод психологічної діагностики, що використовує стандартизовані питання і завдання (тести), що мають певну шкалу значень. Застосовуються для стандартизованого вимірювання індивідуальних відмінностей. Тести – короткочасні завдання, завдання. Виконання їх кількісно і якісно обробляється й оцінюється. Результати аналізу дають можливість визначити не тільки рівень готовності, ступінь розвитку різних психологічних процесів, оцінку знань, умінь і навичок (наприклад, уміння запам’ятати і відтворити осмислений матеріал, логічно міркувати, робити самостійні висновки).

Вивчення продуктів діяльності. Цей метод передбачає аналіз творів, малюнків, комплектів учнівських зошитів за певний відрізок часу, графічних робіт, щоденників, домашніх завдань, а також шкільної документації: класних журналів, медичних карт учнів, різних конспектів, звітів, учителів, протоколів засідань тощо.

Експеримент – це такий метод вивчення об’єкта, коли дослідник активно і цілеспрямовано впливає на нього шляхом створення штучних умов чи застосування звичайних умов, необхідних для виявлення відповідних властивостей. За умовами проведення розрізняють лабораторний і природний експеримент. Лабораторний експеримент проводиться в штучних умовах, де експериментатор має можливість доцільно добирати параметри, штучно створювати такі умови, які б забезпечували наукову чистоту експерименту і оптимальне просування дослідника до істини. Лабораторний експеримент дає змогу контролювати умови, які впливають на перебіг досліджуваних процесів і точно враховувати результати цих впливів. Природний експеримент здійснюється у звичайній, „природній” обстановці, у якій відбувається перебіг досліджуваних процесів.

У педагогічних дослідженнях застосовуються різні види експерименту: пілотажний, констатувальний, формувальний, контрольний.

Для статистичної обробки результатів експериментальної роботи використовуються математичні та статистичні методи – реєстрація (запис, письмова фіксація даних експерименту з метою обліку, наукового спостереження), ранжування (розташування даних дослідження у певній послідовності), шкалування (розташування величин, цифр у певному порядку – по висхідній або низхідній) та ін.

Дата добавления: 2014-11-25