Тестові завдання. з курсу «Основи психодіагностики»

з курсу «Основи психодіагностики»

1. Предметом психодіагностики є:

а) Набір різних діагностичних методів;

б) Вимір динаміки психічних процесів під впливом життєвих ситуацій;

в) Дослідження особистості в системі інтеріндивідуальних, інтраіндивідуальних зв’язків і суб’єкт-суб’єктних стосунків;

г) Тестування інтелектуального розвитку людей.

2. Першу у світі лабораторію психологічних досліджень заснував:

а) Френсіс Гальотн;

б) Вільгельм Вундт;

в) Альфред Біне;

г) Григорій Росслімо.

3. Так звані „процедурні технології психодіагноситки” використовуються у:

а) Психогенетичному підході в психології;

б) Психології якісного аналізу;

в) Біхевіоріальній психології;

г) Всіх теоретично-психологічних течіях.

4. У сучасній психологічній науці поняття „тест” означає:

а) Спеціально створений набір запитань, призначених для виявлення особистісних властивостей і особливостей психічних процесів;

б) Єдино можливий метод вивчення психіки;

в) Системна модель експертизи психічних явищ;

г) Стандартизована система запитань і задач, що мають визначену шкалу значень.

5. До професійних психодіагностичних тестів пред’являються вимоги на відповідність:

а) Перевірці;

б) Відтворюванності;

в) Достовірності;

г) Точності;

д) Валідності;

е) Надійності.

6. Поняття „конструктна валідність тесту” передбачає його відповідність щодо:

а) Зовнішньої очевидності того, що вимірюється;

б) Повноти, точності і широти психодіагностичної проекції;

в) Визнаної в науці теоретичної концепції;

г) Підтвердження діагностичного матеріалу іншими методами.

7. Валідизація тестів пов’язана з їх перевіркою;

а) На зручність у використанні;

б) На відповідність предмету діагностики;

в) На повторюваність результатів при всіх тестуваннях;

г) На допустимі інтервали точності, тобто мінімальний інтервал погрішностей;

д) На інтерес до тестового завдання, як і до процедури обстеження.

8. Надійність тестів перевіряється шляхом (три правильні відповіді):

а) Повторного застосування тесту на одній і тій же вибірці;

б) Набору одного статистичного матеріалу на різних вибірках;

в) Використання різних тестових методик;

г) Застосування двох еквівалентних форм тесту;

д) Розподілу тесту на дві чи більше частини;

е) Розосередження тестових шкал.

9. Надійність тесту – це:

а) Однозначність досліджуваних властивостей і якостей психіки;

б) Стійкість процедури щодо об’єктів дослідження, забезпечення стабільності вимірів;

в) Істинність тестової інформацї.

10. Достовірність тестів – це:

а) Допустимий рівень в точності вимірів;

б) Переконливість результатів для підтвердження гіпотези психодіагностики;

в) Безпомилковість вимірів.

11. Помилка вимірів при перевірці тесту на достовірність визначається:

а) Мірою розсіювання середніх значень у заданому діапазоні, тобто величиною середньоквадратичного відхилення (дисперсією);

б) Середньоарифметичним значенням (Х);

в) Коефіцієнтом варіації (V).

12. Психодіагностичні методи Б.Г.Ананьєв поділяє на таку кількість категорій:

а) 3;

б) 4;

в) 5;

г) 8.

13. Згідно з висновками Б.Г.Ананьєва, за основу тестової категоризації взято такий принцип:

а) Логічної наступності і взаємної доповнюванності тестових методик;

б) Предметної спрямованості, що виходить з мети дослідження;

в) Завершеності циклу психологічного дослідження.

14. Стимульний матеріал у психологічних тестах поділяється на такі види:

а) Вербальні;

б) Відкриті;

в) Невербальні;

г) Закриті.

15. Визначте, які з перерахованих тестів належать до тих, у яких стимули – вербальні стандартизовані; відповіді закриті, типу „вибір”:

а) 16-факторний особистісний тест Р.Кеттела;

б) Методика „ціннісні орієнтації” М.Рокича;

в) Коректурна таблиця Бурдона;

г) Прогресивні матриці Равена;

д) ШТРР (шкільний тест розумового розвитку).

16. Визначте методику, у якій використовуються стимули – вербальні стандартизовані, відповіді – відкриті, типу „доповнення”:

а) Незавершені речення;

б) Асоціативний есперимент;

в) Фрустраційний тест Розенцвейга;

г) ШТРР (шкільний тест розумового розвитку).

17. Визначте методику, у якій використовуються стимули – невербальні, вербальні; відповіді – відкриті, типів „доповнення” і „вільне конструювання”:

а) Контент-аналіз;

б) Час реакції;

в) Малюнок „будинок – дерево – людина”.

18. Визначте методику, де основний принцип конструювання – „стимули – вербальні (невербальні) індивідуально орієнтовані; відповіді – відкриті”:

а) Контент-аналіз;

б) Психодіагностичний тренінг;

в) Рівень домагань Ф.Хоппе.

19. В основу дослідження простої реакції людини покладена така логіка конструювання тестів:

а) Стимули – невербальні, індивідуально орієнтовані; відповіді – відкриті;

б) Стимули – невербальні, динамічні; відповіді – регулювання через органи управління;

в) Стимули – невербальні; відповіді – типу „вільне конструювання”.

20. Артефакти, що пов’язані з умовами обстеження, відносяться до таких перемінних:

а) Особистості випробовуваного;

б) Особистості експериментатора;

в) Ситуативних перемінних.

21. Інструкція в психодіагностичному обстеженні:

а) Завжди жорстко регламентує однозначність виконання тестового завдання, як і поведінку пацієнта в процедурах тестування;

б) Визначається цілями дослідження і допускає вибір дій на розсуд випробовуваного.

22. Перевірка гіпотези (діагностичного задуму, припущення) здійснюється в такому психодіагностичному експерименті:

а) Що орієнтований на „пілотажне” дослідження;

б) Критичному дослідженні;

в) Методичному дослідженні.

23. Щоб уникнути недоліків у психологічній діагностиці, до тестових завдань висуваються такі вимоги (три правильні відповіді):

а) Логічної комбінованості, наступності;

б) Непрогностичності і неочевидності в рішеннях тест-завдань;

в) Індиферентності результатів і оцінок.

24. Спотворення, тобто інсценування різних форм, специфічних станів чи їх симптомів людиною, якій вони не притаманні, називається (відзначити неправильну назву):

а) Симуляція;

б) Дисимуляція.

25. Спотворення відповідей у бік соціальної бажаності називається:

а) Депривація;

б) Агравація;

в) Симуляція;

г) Дисимуляція.

26. У психодіагностичній практиці вдаються до тактичних прийомів: маскування дійсної мети дослідження, раптової постановки запитань, нечіткості цілей тестування, відволікання від головного, а також до використання статусних форм психіки, психофізіологічних і статусних індикаторів психіки, інших принципів. Це робиться для того, щоб:

а) Приховати від випробовуваного істинне пізнання його психіки;

б) Додати психологічному обстеженню риси науковості, загадковості;

в) Забезпечити об’єктивність психодіагностичних вимірів.

27. Коли у стимульному матеріалі тесту використовуються помилки сприйняття, установча готовність діяти, оцінювати і поступати певним чином, актуалізація особистісних сенсів, конструктивних домінант, вибірковість, заміщення цінностей і переживань, то йдеться:

а) Про тести на сприйняття і діагностику пізнавальних процесів;

б) Про тести на визначення здібностей;

в) Про проективні тести;

г) Про тести на визначення умінь і навичок.

28. У психодіагностиці застосовують два види статистичних досліджень: суцільне і вибіркове. При вибірковому дослідженні отриманий результат допускає деяку неточність – помилку репрезентативності. Зі збільшенням кількості спостережень допущена помилка неточності:

а) Зменшується;

б) Збільшується;

в) Не змінюється.

29. Проблема оцінки й оцінювання в психодіагностиці розглядається як:

а) Результат зображення кількості вимірюваного явища психіки;

б) Процес оцінювання, своєрідна кваліметрія, осмислення і тлумачення властивостей, змісту і якості психічних проявів досліджуваного;

в) Розміщення вивченого факту в дихотомічній шкалі „добре – погано”.

30. Ймовірне прогнозування в психологічній діагностиці здійснюється за допомогою:

а) Інтуїції і осяяння, досвіду і внутрішнього „чуття” діагноста;

б) Точних математичних розрахунків;

в) Практично виключається з психологічних досліджень.

Дата добавления: 2014-11-25