Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Елементи живлення рослин




АЗОТ

Азот - найбільш широко використовуваний макроелемент, найважливіший будівельний матеріал рослин, який збільшує зелену (вегетативну) масу рослин і, як наслідок, врожайність. Азот бере участь у створенні білків, як важлива складова частина знаходиться в нуклеопротеїнах і нуклеїнових кислотах, входить до складу молекули хлорофілу, вітамінів, алкалоїдів.

 

Серед усіх мінеральних добрив азотні найбільш небезпечні при передозуванні. Надлишковий азот може накопичуватися в овочах у вигляді нітратів та нітритів, шкідливих для здоров'я людини. Нітрати в рослинах накопичуються не тільки при надлишку азоту, але й при недостатності молібдену і заліза, що сприяють відновленню нітратного азоту (NO3) до аміачної форми (NH4).

 

Ознаки дефіциту азоту - гальмування росту рослин. В овочевих культур старі листки набувають жовто-зеленого кольору, у плодових - листя зафарбовується у червоний колір. Після зав'язування плодів частина їх осипається, а ті, що залишилися, виростають дрібними з щільною м'якоттю.

 

ФОСФОР

Фосфор - один з основних макроскладників, що підвищує врожайність та якість продукції. Завдяки своїй активуючій дії фосфор відіграє вирішальну роль при фотосинтезі, передачі енергії та водню (диханні), передачі спадкових властивостей, створенні клітинних мембран, прискорює перехід рослин до репродуктивної фази розвитку. Фосфор позитивно впливає на генеративні органи рослини, що особливо важливо для культур, товарними органами яких є насіння та плоди (зернові, плодові, ягідні, більшість овочів).

 

Ознаки дефіциту фосфору: овочеві рослини призупиняють ріст, листки та молоді стеблини набувають кольору від темно-зеленого до синьо-зеленого. У плодових рослин стебла та окремі листки стають сизо-рожевими або набувають коричнево-зеленого забарвлення.

 

КАЛІЙ

Калій - головний складник, що підвищує врожайність, якість та стійкість рослин. Калій позитивно впливає на стійкість рослин до засухи, низьких температур, шкідників і грибкових захворювань, дозволяє рослинам економічніше і продуктивніше використовувати воду, посилює перенесення речовин в рослині та розвиток кореневої системи.

 

Доволі важливим фактом є те, що калій інтенсифікує синтез і транспортування важливих речовин в репродуктивні органи рослин. Завдяки посиленню синтезу витаміну С плоди набувають більш яскравого забарвлення і аромату, довше зберігаються.

 

Ознаки дефіциту калию: в рослин знижується тургор, листя в'яне і поникає, стає гофрованим. Калійна недостатність починається з країв листка: виникають світло-зелені плями, які при посиленні калійного голодування стають коричневими; відбувається так званий "крайовий опік".

 

КАЛЬЦІЙ

 

Кальцій бере участь у водному, вуглеводному і азотному обміні речовин у рослині, нейтралізує дію органічних кислот, регулює процеси обміну речовин, водний та фізіологічний баланс клітини. Кальцій також необхідний рослині для створення нуклеїнових кислот, з ним тісно пов'язані фотосинтез та енергетичний обмін.

 

Найважливіша роль кальцію - участь в побудові клітинних мембран та підтримці їх структурної організації, мембранного потенціалу. Підтримуючи структуру клітинних мембран плодів та овочів, кальцій запобігає передчасному старінню і, як наслідок, покращуються можливості зберігання і транспортування плодів.

 

Ознаки дефіциту кальцію в овочевих культур найбільш помітні на молодих листках, які стають хлоротичними (створення світло-жовтих плям). Старі листки навпаки - набувають темно-зеленого забарвлення та збільшуються у розмірах.

 

У плодових дерев молоді листки дрібніють, зкручуються, на декотрих створюються блідо-блакитні плями, ростові бруньки часто відмирають та опадають, молоді корені стають коричневими.

 

У деяких сортів яблунь відзначається ураження плодів гіркою ямчатістю та бурою плямистістю шкірки. Їх прояви посилюються при вологій і холодній погоді, коли переміщення кальцію в плоди затримується.

 

МАГНІЙ

 

Магній впливає на всі процеси у клітинах рослин, де відбувається передача хімічної енергії та її накопичення (фотосинтез, дихання, гліколіз тощо). Разом зкальцієм магний бере участь у побудові пектинових речовин стінок клітин. Більше 300 ферментів активуються магнієм завдяки його специфічному зв'язуванню в комплекси. Магній також позитивно впливає на перенесення та засвоєння фосфору.

 

Ознаки дефіциту магнию особливо часто спостерігаються на легких грунтах. До них відноситься міжжилковий хлороз старих листків, які твердіють, стають ламкими, передчасно всихають і опадають. Ознаки голодування спочатку помітні біля основи пагона поточного року, потім розповсюджуються до верхівки пагона, де залишається декілька тонких темно-зелених листків.

 

У вишні та деяких сортів яблунь міжжилковий хлороз починається від середини листка. Листя між жилками стає пурпурово-червоним. У вишні та груші плями на листках часто мають майже чорний колір, плоди повільно дозрівають і зазвичай не придатні до зберігання.

 

СІРКА

 

Сірка бере участь в обміні та перенесенні речовин, в загальних процесах іонної рівноваги у клітинах рослин. Сірка входить до складу білків, будучи одним з вихідних продуктів для біосинтезу амінокислот.

 

Ознаки дефіциту сірки: листки набувають світло-зеленого забарвлення, пізніше жовтого, частково з червонуватим відтінком. На відміну від недостатності азоту, який спочатку проявляється на старих листках, недостатність сірки проявляється спочатку на молодих пагонах. Стебла стають тонкими, ламкими, задерев'янілими і жорсткими. У рослин сімейства капустних листки стають вузькими та видовженими.

 

ЗАЛІЗО

 

Залізо активно бере участь в процесах обміну речовин, впливає на створення хлорофілу. Залізо входить до складу ферментів, що беруть участь в окислювально-відновлювальних реакціях. У рослини залізо поступає у вигляді іонів Fe2+ і Fe3+, а також в незначних кількостях у вигляді молекул хелатних сполук і концентрується (приблизно 80%) в білках хлоропластів, тобто у листках.

 

Ознаки дефіциту заліза: затримується ріст рослин, молоді листки стають хлоротичними. При гострому дефіциті листки біліють, і лише жилки листка на краях залишаються зеленими. Зі старих листків у молоді залізо не переноситься. Часто страждають від недостатності заліза плодові культури, особливо при вирощуванні на карбонатних або перевапнованих грунтах. В даному випадку відбувається так званий вапняковий хлороз. Дерева з сильно розвинутим хлорозом погано цвітуть, різко знижується врожай плодів.

 

МАРГАНЕЦЬ

 

Марганець бере участь в обмінних реакціях в клітинах рослин, в процесах фотосинтезу, створення хлорофілу, білковому обміні, синтезі витаміну С (аскорбінової кислоти), посилює накопичення цукру.

 

Більшість грунтів містить достатню кількість засвоюваного марганцю, проте його недостатність може спостерігатися на легких (піщаних) грунтах, де він схильний до сильного вимивання з верхніх шарів грунту. Недостатність марганцю може також проявлятися на високогумусних і на підзолистих грунтах після їх вапнування.

 

Ознаки дефіциту марганцю в рослин різні. У картоплі поверхня листка стає нерівною: прожилки залишаються внизу, а міжжилковий простір піднімається. В огірка молоді листки набирають світло-зеленого забарвлення, а на краях - жовтуватого. Пізніше процес охоплює всю пластинку листка, а прожилки залишаються зафарбованими в яскраво-зелений колір. У столового буряка листки стають темно-червоними. На наймолодших листках рослин з'являються блідо-блакитні плями між судинами листка.

 

ЦИНК

 

Цинк - важливий біогенний елемент, присутній в живих організмах, що виконує у рослинному організмі різнобічні функції: активно бере участь в окислювально-відновлювальних процесах, регулюючи окислення субстратів і перенесення електронів по фосфолюючому дихальному ланцюжку, активує не менше 13 ферментів, бере участь в біосинтезі стимуляторів росту.

 

Інтенсивність поглинання цинку рослинами з грунту залежить від її кислотності: на нейтральних і лужних грунтах вона незначна. На таких грунтах, а також при рясному внесенні фосфору, цинк сильно зв'язується у верхніх горизонтах, в результаті чого може відбуватися цинкове голодування, особливо в культур з глибоким розташуванням коренів, куди цинк не потрапляє. Зменшення при цьому кількості засвоюваного цинку в грунті пояснюється створенням важкорозчинних фосфатів цього елементу.

 

Дефіцит цинку знижує поглинання амонійного азоту. При недостатності цинку в рослинах знижується накопичення цукрів, збільшується кількість органічних кислот, порушується синтез білка; при цьому зростає вміст небілкових сполук азоту - амідів і амінокислот.

 

Ознаки дефіциту цинку: дрібнолистковість (ланцетовидність) і розеточність. В овочевих культур з'являється плямистість верхніх листків, які стають жовтуватими, з бронзовим відтінком. В томатів створюються ненормально дрібні хлоротичні листки, що нагадують дрібнолистність плодових дерев.

 

МІДЬ

 

Мідь входит до складу ферментів, підвищує інтенсивність дихання і фотосинтезу, впливає на білковий та вуглеводний обмін. Головне значення міді - участь у створенні окислювально-відновлювальних ферментів. Мідь також присутня в активному центрі комплексу метал-білок, виступає як активатор біохімічних процесів, сприяє синтезу білка, впливаючи на азотний обмін у рослині. Мідь стимулює синтез вуглеводів, покращує поступлення в рослини азоту та магнию, бере участь в ауксиновому і нуклеїновому обмінах, біосинтезі лігніну.

 

Ознаки дефіциту міді. Зернові культури є рослинами-індикаторами на недостатність міді. В них відбувається побіління кінчиків молодих листків і скручування їх з наступним в'яненням і відмиранням. Спостерігається потворність розвитку колоса.

 

У плодових культур молоді пагони відмирають, у листків відзначається крайовий хлороз і некроз, різко затримується перехід рослин в генеративну фазу (цвітіння і плодоношення), листки опадають, кінчики пагонів відмирають і загинаються донизу.

 

Мідне голодування посилюється при високому вмісті важких металів (Mn, Fe, Zn) у грунтовому розчині через антагонізм іонів.

 

БОР

 

Бор в природі у вільному стані не зустрічається. В рослинах бор бере участь у створенні клітинних структур та в нормальній диференціації тканин, надає їм міцності. Бор покращує засвоєння поживних речовин і транспортування вуглеводів з листків до коренів та репродуктивних органів.

 

З усіх мікроелементів бор найбільше впливає на розвиток рослин і якість врожаю. Потреба в борі у різних культур різна. Дводольні рослини (майже всі овочі і фрукти) поглинають приблизно в 10 разів більше бору, ніж однодольні (злаки). Особливо багато його накопичується в м'якоті плодів.

 

Борне голодування збільшується в засуху і при зміні реакції грунтового середовища в лужний бік, наприклад, при вапнуванні.

 

Ознаки дефіциту бору: у картоплі затримується ріст рослини, пригнічується точка росту, відстані між вузлами скорочуються, черешки листків стають ламкими. Клубні стають дрібними, почасти з тріщинами. В нижній частині клубня розвивається потемніння судинного кільця.

 

Суцвіття цвітної капусти темнішають і чорніють, в стеблі виникає дупло з почорнілими краями. У коренеплодів розвивається гниль сердечка. Точка росту стебла томата чорніє, а в нижній частині починають рости нові листки. Черешки молодих листків стають ламкими, на плодах виникають бурі плями відмерлої тканини.

 

У плодових дерев на верхівці пагона листки набувають сизуватого відтінку, морщаться, бувають ламкими і некротичними на краях. Одночасно спостерігається посилений ріст пазухових бруньок. У плодоносних дерев часто розвивається некроз м'якоті плодів.

 

МОЛІБДЕН

 

Молібден є компонентом деяких ферментів (альдегідоксидаза, гідрогеназа, нітратредуктаза), каталізує в рослинах перехід нітратів у нітриті і присутній у всіх органах, в тому числі в коренях. Молібден бере участь у фіксації молекулярного азоту клубеньковими бактеріями з роду Rhizobium, бере участь у фосфорному та білковому обміні, у створенні пектину.

 

Недостатність молібдену веде до накопичення розчинних азотомістких сполук та гальмування створення фосфороорганічних компонентів у рослині. Кисла реакція грунтів дуже сильно зменшує його рухливість, а отже і засвоюваність рослинами. На торфянистих грунтах, де багато нерозкладеної органічної маси, молібден сильно зв'язаний і недоступний для рослин.

 

На відміну від інших мікроелементів, молібден може накопичуватися в рослинах у доволі великих кількостях, не спричиняючи токсичної дії. Молібденове голодування може викликати зменшення створення аскорбінової кислоти, що тягне за собою зниження інтенсивності фотосинтезу в результаті падіння регенерації хлорофілу.

 

Ознаки дефіциту молібдену особливо помітні в капустних (цвітна капуста). Листки зкручуються, зморщуються, набувають ланцетовидної форми, їх тканина буває тонкою і прозорою, тоді як колір листків стає брудно-зеленим.

 

Перша і друга пари справжніх листків томату жовтіють, закручуються краями вверх. Хлороз розповсюджується між прожилками на всю пластинку листка. В огірка хлороз спостерігається на краях листків. У бобових рослин і плодових культур на листках, як і при недостатності азоту, з'являються світло-зелені плями.

 

ХЛОР

 

Хлор необхідний рослинам у невеликій кількості. Разом з лужними та лужно-земельними іонами хлор позитивно впливає на водність тканин та протоплазму клітин. Цей елемент активує ферменти, що здійснюють реакції фотосинтезу. Проте, тільки в окремих видів рослин потреба у цьому елементі висока.

 

Різні рослини по-різному відкликаються на рівень концентрації хлору у грунтовому розчині. На практиці більше доводиться зіштовхуватися з надлишком хлору, особливо в засушливих умовах. Позитивно ставляться до хлору такі культури, як редиска, шпинат, мангольд, селера, цукровий буряк. До хлорофобних рослин, що негативно реагують на підвищений вміст хлору в грунті, відносяться тютюн, виноград, диня, фасоля, картопля, томати, плодові і ягідні культури.

 

Ознакою дефіциту хлору, що спостерігається вкрай рідко, є хлороз листків.

 

НАТРІЙ

 

Натрій відноситься до елементів, які умовно необхідні рослинам. В хімічному та фізіологічному сенсі натрій близький до калію. Калій може практично завжди замінити натрій, проте, сам натрієм не замінюється. Існують ряд ферментів, що активізуються натрієм, але у значно меншій мірі, ніж калієм.

 

Одні рослини можуть засвоювати значні кількості натрію, інші володіють доволі низькою здатністю до його поглинання. Крім того, у натрієвофобних рослин поступлення натрію з кореня до надземних органів обмежене (наприклад, у бобів). Шпинат, томати відносять до натрієфілів. Вони позитивно відкликаються на натрій, особливо якщо недостатньо забезпечені калієм. У натрієфільних рослин натрій покращує водний баланс.

 

КРЕМНІЙ

 

Кремній відноситься до елементів, які умовно необхідні рослинам. Він відкладається у клітинах в аморфній формі у виді опалу і пов'язується у рослинному організмі в силікато-галактозний комплекс, і таким чином впливає на обмін речовин, зміцнює стінки клітин, нормалізує поступлення і розподіл в рослинімарганцю, усуваючи його токсичні дію при надлишковому вмісті.

 

У деяких культур під дією кремнію відбувається посилений ріст, в інших - підвищується стійкість до мучнистої роси. У сільському господарстві кремній знаходить практичне застосування при вирощуванні рису, де при недостатності кремнію врожайність зерна може знижуватися на 50%.

 

КОБАЛЬТ

 

Кобальт відноситься до елементів, які умовно необхідні рослинам. Кобальт необхідний для зв'язування атмосферного азоту клубеньковими бактеріями, різними мікроорганізмами. Кобальт також є компонентом витаміна В12, активує систему фермента нітрогенази в клубеньках, бере участь в біосинтезі леггемоглобіну, бере участь в окислювальних процесах і активує ферменти енолази і кінази в процесі перетворення піровиноградної кислоти.

 

Ознаками дефіциту кобальту є поганий ріст рослин, який може бути частково виправлений за допомогою амонійного або нітратного азоту. Недостатність кобальту (в парі з йодом) в пасовищних травах або сіножатях є причиною частих захворювань великої рогатої худоби.

 

ТИТАН

 

Титан входить до складу ферментів, які активують метаболічні процеси в рослині в період її росту і розвитку, інтенсифікують фотосинтез і вбирання поживних речовин з грунту.

 

Головне значення титану в житті рослин - стимуляція процесу запилення, запліднення і зав'язування плодів, прискорення їх росту і, як наслідок, часу збирання врожаю.

 

Титан також зміцнює імунну систему рослин, підвищує стійкість до грибкових і бактеріальних захворювань.

 

 

Література

ОРГАНІЧНІ ДОБРИВА - ВИДИ ДОБРИВ

Пташиний послід — цінне органічне добриво

Агрохимия под редакцией Б. А. Ягодина -М.: Колос, 1989—655с.

Ефимов В. Н., Донских И. Н., Царенко В. П. Система удобрения -М.: Колос 2003—320с.

Методические рекомендации по повышению плодородия почв Белгородской области. Белгород, 1982—740с.

Методические рекомендации по разработке системы и технологии применения удобрений в специализированных хозяйствах. ЦИФ ВИУА — Белгород, 1978-39с.

Минеев В. Г. Агрохимия -М.: МГУ, 1990—486с.

Артюшин А. М., Державин Л. М., Краткий справочник по удобрениям. 2 изд., М., 1984

Барышникова Т. Н., Арканова М. А., Корюкин Б. И. Торф — природный ионообменник — средство для очистки вод Урала// Москва 1995 «ЮНИТИ».

Белькевич П. И., Чистова Л. Р. Торф и проблема защиты окружающей среды. Москва: Наука и Техника, 1997. 60 с.

Гревцев Н. В., Горбунов А. И. Использование торфа и продуктов его переработки в природоохранных технологиях// 1998, 220 с, М «ИНФРА-М»

Александров Б. М. Переработка торфа// Москва «Наука и техника» 1998

Мамонтов Н. К. БелобородовО.Д, «Основы безопасности на промышленных предприятиях перерабатывающей промышленности» 80 с, Новосибирск 1999 «Известия ВУЗов»

С. В. Ковшов Геоэкологические аспекты применения вермитехнологии как перспективного направления увеличения природного агропотенциала (PDF)

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-25; Просмотров: 1124; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.075 сек.