Попит та фактори, що його визначають

ПЛАН

ТЕМА 5. РИНКОВИЙ МЕХАНІЗМ

§ 1. Попит та фактори, що його визначають.

§ 2. Пропозиція та фактори, що її визначають.

§ 3. Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага та її динаміка.

§ 4. Переваги та вади ринку.

Ринкова економіка – це безперервний процес взаємодії попиту і пропозиції. Розробка простої моделі такої взаємодії склала цілу епоху в історії економічної науки. І хоча з того часу минуло більше двох століть, саме з неї починається теоретичне вивчення сучасної ринкової економіки, бо розуміння механізму самоорганізації, саморозвитку та саморегулювання ринкової економіки ґрунтується, насамперед, на розумінні взаємодії попиту і пропозиції.

Попит на ринку створюють покупці. Основою попиту є потреби, але не всі. Термін “попит” для економістів означає платоспроможну потребу, тобто потребу, яку суб’єкт здатний оплатити. Якщо ви хочете придбати комп’ютер, але не маєте для цього грошей, то економісти назвуть це бажанням, а не попитом. Але, якщо у вас є гроші, які ви готові витратити нам купівлю комп’ютера, то це вже попит. Тобто, попит – це потреби людей, представлені на ринку і забезпечені грошима, попит – це платоспроможні потреби. Говорячи про попит, економісти завжди мають на увазі платоспроможний попит.

Як наукове поняття, попит – це кількість товарів і послуг, яку споживачі бажають і здатні купити на ринку по даній ціні в межах визначеного часу за інших однакових умов.

Досвід показує, що кількість товарів, куплених споживачами (величина попиту), насамперед, залежить від ціни цього товару. Простежуються наступні закономірності (властивості) попиту: при незмінних всіх інших умовах зниження ціни на товар викликає, як правило, збільшення величини попиту, а підвищення ціни, навпаки – зменшення величини попиту. Ця обернена залежність між ціною і величиною попиту отримала назву закону попиту.

Обернена залежність величини попиту від ціни пояснюється ефектами “доходу” і “заміни” (“заміщення”) та дією закону спадної граничної корисності.

Ефект доходу полягає в тому, що зниження ціни на продукт при попередньому незмінному доході дозволяє купувати більшу його кількість. Так, на дохід 10 грошових одиниць (гр.од.) покупець може придбати 2 одиниці продукту по ціні 5 гр.од. і 5 одиниць цього ж продукту по ціні 2 гр.од.

Ефект заміни полягає в тому, що зниження ціни на продукт робить його більш привабливим для покупця порівняно з продуктами-замінниками, ціни на які не змінились, і спонукає споживача замінити цим продуктом продукти-замінники. Наприклад, зниження ціни на птицю, при незмінності цін на свинину, баранину, яловичину спонукає споживача замінити останні продукти птицею Тому при зниженні ціни на птицю споживач буде купувати більшу її кількість, відмовляючись від купівлі попередньої кількості продуктів-замінників.

Іншим поясненням закону попиту є дія так званого закону спадної граничної корисності. Під корисністю розуміють властивість товару (послуги) задовольняти потреби, а під граничною корисністю – додаткове задоволення (додаткову корисність), яке отримує споживач від однієї наступної одиниці певного товару. Зміст закону спадної граничної корисності полягає в тому, що починаючи з певного моменту, додаткової одиниці конкретного продукту приносять споживачеві все менше додаткове (граничне) задоволення. Це пояснюється тим, що потреба в конкретному продукті із збільшенням його кількості буде поступово задовольнятись, і споживач оцінюватиме кожну наступну одиницю продукту корисністю (задоволенням), що буде зменшуватись.

В силу дії закону спадної граничної корисності з метою створення зацікавленості у придбанні додаткових одиниць продукту, які стають все менш привабливими для споживача, продавець повинен знизити на нього ціну. Лише більш низька ціна може зацікавити покупця придбати додаткову кількість менш “цінних” для нього одиниць продукту.

Отже, поведінку споживача відображає закон попиту, суть і властивості якого пояснюються ефектами доходу і заміни та законом спадної граничної корисності.

Модель поведінки покупця, закон попиту, можна зобразити у вигляді таблиці і графіка (табл.5.1. та рис.5.1.). В першому стовпчику табл..6.1. відображені різні ціни (в порядку їх зменшення), а в другому – кількість продукту, на яку буде пред’явлений попит при цих цінах (в порядку збільшення).

Ціна за одиницю продукту, гр.од.	Величина попиту, кількість одиниць
	2.5
	3,8

табл.5.1. Індивідуальний попит на продукт Х

Використовуючи ці дані, модель поведінки споживача зображена на рис.6.1. кривою П, яка називається кривою попиту.

Крива попиту відображає кількість продукту, яку буде купувати споживач при різних на нього цінах. Кожна точка на кривій попиту показує на певну кількість продукту, яку бажатиме і зможе придбати покупець при певному рівні ціни на нього, а крива попиту являє собою сукупність комбінації кількості продукту, що купуватиметься, і відповідної ціни.

Рух по кривій попиту, тобто з однієї точки на кривій до іншої – перехід від однієї комбінації “ціна – кількість продукту” до іншої комбінації, відображає зміну величини попиту. Причиною зміни величини попиту є зміна ціни товару.

Ціна

одиниці 10

8

6

4 П

2

0

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Дата добавления: 2014-11-09