Макроекономічні показники

СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ. ОСНОВНІ

У кожній країні функціонують десятки тисяч фірм, підприємств, організацій. В сукупності вони складають “народне господарство” або економіку країни як єдине ціле, вивченням якого займається макроекономіка.

Очевидно, що для того щоб визначити стан економіки в цілому, необхідно “сумувати” результати економічної діяльності кожної фірми, компанії, організації. В економічній теорії таке сумування називається агрегуванням. В результаті агрегування отримують статистичні показники, які характеризують сукупне виробництво суспільства.

Першість розробки й застосування системи макроекономічних показників належить колишньому Радянському Союзу. Ця система, яка мала назву Балансу народного господарства (БНГ), була опублікована в 1926 році і визнана світом одним з перших офіційних розрахунків макроекономічних показників. Характерною особливістю цієї системи був поділ суспільного виробництва на дві сфери – матеріальне виробництво і невиробничу сферу. Відповідно до цієї системи її основні макроекономічні показники – сукупний суспільний продукт (ССП) та національний дохід (НД) – створювались лише у виробничій сфері. Блага ж вироблені у невиробничій сфері (житлово-комунальному господарстві, побутовому обслуговуванні, охороні здоров’я тощо) не враховувались. В 40-50 роках з’явились розробки макроекономічних показників у таких країнах, як США, Англія та інших. Проте ці розрахунки були проведені вже у формі Системі національних рахунків (СНР), яка виникла на основі вдосконалення методології розробки БНГ. З 70-х років практично всі країни світу використовують СНР. З травня 1992 року на цю систему перейшла й Україна.

Система національних рахунків (СНР) – це система взаємопов’язаних економічних показників, які відображають загальні й найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов’язані з виробництвом і споживанням продуктів та послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни. СНР сформульована в категоріях і термінах ринкової економіки, її концепції та визначення передбачають, що економіка, описана за її допомогою, функціонує на основі дії ринкових механізмів та інститутів.

Однією з важливих особливостей СНР є її всеосяжний характер. Це означає, що СНР містить впорядковану певним чином інформацію про:

- всі господарські суб’єкти, які беруть участь в економічному процесі: юридичні особи (підприємства, корпорації, банки, страхові компанії, органи державного управління тощо) та домогосподарства;

- всі економічні операції, пов’язані з виробництвом, розподілом і перерозподілом доходів, накопиченням активів та іншими аспектами економічного процесу;

- всі економічні активи та пасиви, які формують національне багатство (основні фонди, матеріальні обігові кошти, монетарне золото та інші фінансові активи, вартість землі і корисних копалин тощо).

СНР базується на відповідних методологічних принципах. Розглянемо, зокрема, ті її принципи, які впливають на методологію обчислення макроекономічних показників. Серед них основними методологічними принципами є такі:

1. Продуктивною є будь-яка економічна діяльність, котра приносить дохід суб’єктам цієї діяльності. Тобто критерієм продуктивності праці є одержання доходу. Це стосується економічної діяльності як у сфері матеріального, так і нематеріального виробництва.

Згідно з СНР валовий продукт і сукупний доход створюють на тільки галузі матеріального виробництва, а й галузі нематеріального виробництва, такі як торгівля, житлово-комунальне господарство, фінансово-кредитні організації, органи державного управління, армія, наукові установи, освіта та ін.

2. В основі СНР лежить концепція про тотожність між витратами на виробництво сукупного продукту і доходом, одержаним від його продажу.

Це означає, що вартість продукту, з одного боку – це сума витрат факторів виробництва (праці, природних ресурсів, капіталу), з іншого боку – це сума доходів, одержаних власниками виробничих факторів. Отже, одна й та сама величина для виробників продукту є витратами, а для власників виробничих факторів – доходами. Тому витрати дорівнюють доходам. Такий стан свідчить про рівновагу в економічній системі.

Слід відзначити, що рівність між витратами і доходами досягається не завжди. Проте ринковий механізм постійно працює на вирівнювання витрат з доходами. В окремих випадках для досягнення цієї рівноваги в економічні процеси втручається держава. Проблема досягнення економічної рівноваги – одна з ключових проблем макроекономічної науки.

3. СНР виходить із того, що економіка знаходиться в постійному кругообороті, а кругооборот – це безперервний потік “витрати-доходи.”Це означає, що витрати створюють доходи, а доходи є джерелом нових витрат, нові витрати створюють нові доходи. Цьому потоку немає ні початку, ні кінця.

Із цього випливає висновок: щоб збільшити доходи необхідно збільшити витрати, а щоб витрати зросли, потрібно одержати більше доходу. Це і є однією з головних проблем макроекономіки. Концепція господарського кругообороту розглядає, таким чином, виробництво, розподіл і перерозподіл продукту і доходу, формування національного багатства як різні, але взаємопов’язані аспекти процесу відтворення.

4. Особливістю методології СНР є також те, що ключовим поняттям у структурі показників виробництва є додана вартість.

Повна вартість (валовий випуск) матеріальних благ і послуг, вироблених якою-небудь галуззю, групою виробників або економікою в цілому, включає, крім доданої вартості, також проміжне споживання.

Додана вартість характеризує внесок конкретної сукупності факторів виробництва у створення вартості в масштабах економіки в цілому. Слід підкреслити, що додана вартість як внесок кожного окремого виробника розглядається в СНР стосовно виробника, а не продукту.

Технічно макроекономічне рахівництво базується на запозиченому з бухгалтерського обліку принципі подвійного запису, згідно з яким СНР є взаємопов’язана сукупність двосторонніх рахунків (балансових таблиць), а кожний економічний показник (економічна операція) записується у дебеті одного рахунку й кредиті іншого, що кореспондує з ним. Тобто кожний рахунок сам по собі має вигляд балансової таблиці, одна сторона якої характеризує ресурси. а інша – їхнє використання.

Основними показника системи національних рахунків є наступні:

- валовий внутрішній продукт (ВВП);

- валовий національний продукт (ВНП);

- чистий внутрішній продукт (ЧВП);

- національний дохід (НД);

- особистий дохід (ОД);

- використовуваний дохід (ВД).

Перейдемо до аналізу основних показників СНР.

Загальновизнаним показником стану економіки є річний обсяг її сумарного виробництва товарів і послуг або, що те саме, сукупний обсяг національного виробництва. Існують два вимірники сумарного обсягу виробництва товарів і послуг – валовий національний продукт (ВНП) та валовий внутрішній продукт (ВВП). Обидва ці показники вимірюють загальну ринкову вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених в економіці за один рік. Ці два показники тісно пов’язані між собою, але мають і певні відмінності. Ці відмінності обумовлені особливостями виробництва в сучасних умовах. Так, виробництво сукупної маси товарів і послуг у країні здійснюється перш за все її вітчизняними фірмами та підприємствами. Однак певну її частину виробляють філіали іноземних компаній. У свою чергу, вітчизняні компанії створюють за кордоном свої філіали, які також виробляють та реалізують там свою продукцію. Очевидно, що продукція й доходи, які одержують філіали іноземних компаній, є власністю країн, де діє “материнська” компанія. Відзначена структура економіки неминуче обумовлює рух товарів, послуг і доходів між країнами, в результаті чого виникає своєрідне сальдо (різниця) між платежами (доходами) за фактори виробництва, які сплачуються за кордон (решті світу) і надходженнями доходів за фактори виробництва, отриманих з-за кордону (від решти світу). Це сальдо доходів називається чистими іноземними факторними доходами, одержаними в країні (ЧІФД):

ЧІФД = платежі, що сплачуються - надходження від

Дата добавления: 2014-11-09