Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Визначення максимально припустимого навантаження на очисний вибій за газовим фактором




Визначення добового навантаження на лаву з струговою виїмкою за технічними можливостями стругової установки.

Визначення добового навантаження на лаву з вузькозахватним комбайном за технічними можливостями комбайну.

Добове навантаження на лаву визначається за формулою:

Адоб.техн. = (Тзм – tпз) nзмл r m γ с / Тц;

де Тзм – 360 хв. – тривалість зміни;

tпз – 20-30 хв. – тривалість підготовчо-заключних операцій;

nзм – кількість змін з видобутку вугілля, nзм = 3;

л – довжина лави, м;

r – ширина захвату комбайну, м;

m – виймальна потужність пласта, м;

γ – щільність вугілля в масиві, т/м3;

с = 0,97-0,98 – коефіцієнт вилучення вугілля з очисного вибою;

Тц – тривалість циклу з виїмки вугілля, хв.;

Тц = tв + y tз + tк;

tв – тривалість виймання вугілля комбайном протягом циклу;

tв = (ℓл - Σℓн)(1/υпКг + ∆tвоо;

Σℓн – сумарна довжина ниш, м;

υп – швидкість посування комбайну при вийманні вугілля, м/хв.

Кг =0,75…0,85 – коефіцієнт готовності виймального обладнання;

∆tво=0,1-0,2 хв./м – відносні витрати часу на допоміжні операції (підтягання кабелю і шлангу зрошення, заміна різців, усунення перепон на шляху руху комбайну тощо);

Ко=1,1-1,15 – коефіцієнт, враховуючий відпочинок робочих і непередбачені простої (за внелавними причинами);

y – змінна величина, що приймає значення: 1 – при односторонній роботі комбайну і 0- при човниковій;

tз – тривалість зачистки вугілля комбайном протягом циклу, хв.;

tз = (ℓл - Σℓно/ υпзКг;

υпз – швидкість подачі комбайну під час зачистки, м/хв.;

υпз = 0,8 υтд;

υтд – технічно припустима маневрова швидкість подачі комбайну, м/хв.;

tк – тривалість кінцевих операцій, хв.;

При відсутності ниш:

- на сполученні з виробкою проведеною в масиві

tк1 = 57,5 + 10,2 ℓn h – 28,8 ℓn m + 10,2 ℓn ℓу;

- на сполученні з повторни використанням виробки

tк2 = 54,8 + 15,7 ℓn h – 9 ℓn m + 10,3 ℓn ℓупи;

При наявності ниш:

- на сполученні з виробкою проведеною в масиві

tк1 = 55,5 + 13 ℓn h – 1,7 ℓn m – 12,8 ℓn ℓн1;

- на сполученні з повторни використанням виробки

tк2 = 60,9 + 1,7 ℓn h + 24,2 ℓn m – 4,9 ℓn ℓн2;

h – потужність порід безпосередньої покрівлі, м;

у – довжина ділянки лави на сполученні, де відбувається розслоєння і зміщення порід, м;

у = (0,1…0,12)(12,5 + 1,6 h + 0,05 Н);

Н – глибина закладення виробки, м;

упи – довжина ділянки лави на сполученні з повторним використанням, де відбувається розслоєння і зміщення порід, м;

відбувається розслоєння і зміщення порід, м;

відбувається розслоєння і зміщення порід, м;

упи = (1,3…1,5) ℓу;

н1, ℓн2 – довжина ниш відповідно на сполученні з виробкою проведеною в масиві і при повторному використанні, м;

 

Адоб.техн. = g Тзм nзм Км;

де g – раціональна теоретична продуктивність стругової установки, т/хв.;

Км – коефіцієнт машинного часу, Км = 0,4…0,45;

 

Вихідними даними для розрахунку максимально припустимого навантаження на очисний вибій є: середня очикуєма метанообільність очисної виробки (Іоч, м3/хв.), виймальної дільниці (Іуч, м3/хв.) та розрахункове навантаження на очисний вибій (А, т/доб.), при якім визначена очикуваєма метанообільність, максимальні витрати повітря, які можна подати в очисну виробку (Qоч мак, м3/хв.) і на виймальну дільницю (Qуч мак, м3/хв.).

Очикуєма метанообільність очисної виробки Іоч визначається за формулою:

Іоч = Аочqоч р / 1440;

де Аоч – середньодобовий видобуток з очисного вибою (виймальної дільниці), т;

Аоч = ℓоч vоч mв γ с;

оч – довжина очисного вибою, для якого розраховується очикуєме метановиділення, м;

vоч – швидкість посування очисного вибою, м/доб.;

mв – виймальна потужність пласта, м;

γ – об’ємна маса (удавана щільність) вугілля, т/м3;

с – коефіцієнт вилучення вугілля в очисному вибої, с = 0,95-0,97;

qоч р – очикуєме метановиділення з очисного вибою, м3/т;

Для схем провітрювання виймальних дільниць без обособленого розбавлення метану по джерелам виділення (типу 1-В, 1-К, 1-М)

qоч р = (qоп + qоу1 + qоуІІ)(1- kд пл) + kвп qвп1;

 

qуч р = (qоп + qоу1)(1- kд пл) + qвп1;

 

qоп – відносне метановиділення з очисного вибою, м3/т;

qоп = 0,85 х kпл е-n;

х – природна метаноносність пласта, м3/т;

kпл – коефіцієнт, враховуючий вплив системи розробки на метановиділення з пласта;

kпл = (ℓоч ± 2bзд) / ℓоч;

bзд - ширина зони природної дегазації, яка залежить від виходу летючих Vdaf і для кам’яного вугілля коливається в межах bзд =11-18 м;

n – показник ступеня, що залежить від швидкості посування очисного вибою, виходу летючих речовин і глибини розробки;

n = a1 vоч ехр (-0,001 Н + b1 Vdaf);

a1, b1 – коефіцієнти, значення яких приймаються при Vdaf > 22% -

a1 =1,435; b1 = -0,051; при Vdaf < 22% - a1 =0,152; b1 = 0,051;

Vdaf – виход летючих речовин, %;

Н – глибина розробки, м; при глибині більше 1000м в розрахунках приймається Н=1000м;

qоу1 – відносне метановиділення з відбитого вугілля в лаві, м3/т;

qоу1 = х kпл (1 – 0,85 е-n)(b2 k + b3 k1);

b2, b3 – коефіцієнти, що враховують долю відбитого вугілля, який знаходиться на конвеєрі і залишається на підошві в лаві; при односторонній схемі роботи комбайну b2 = 0,6, b3 = 0,4; при двосторонній схемі - b2 = 1,0,

b3 = 0;

k, k1 – коефіцієнти, що враховують ступінь дегазації відбитого вугілля відповідно на конвеєрі і на підошві;

k = а Твm л;

k1 = а Твm п л;

а, b – коефіцієнти, що характеризують газовіддачу з відбитого вугілля; при терміні транспортування вугілля Ту ≤ 6 хв. а = 0,052; b = 0,71; при Ту > 6 хв. а = 0,118; b = 0,25;

Т – час знаходження відбитого вугілля на конвеєрі, хв.;

Т = ℓоч /60 vкл;

vкл – швидкість транспортування вугілля в лаві, м/с;

Тm п л – термін знаходження відбитого вугілля на підошві, хв.; приймається орієнтовно часу роботи комбайну по вийманню стружки з урахуванням часу на кінцеві операції;

qоуІІ – відносне метановиділення з відбитого вугілля на конвеєрнім штреку, м3/т;

qоуІІ = х kпл (1 – 0,85 е-n)b2 kІІ;

kІІ - коефіцієнт, що враховує ступінь дегазації відбитого вугілля на конвеєрнім штреку;

kІІ = а Твm к - а Твm л;

Тm к – термін знаходження вугілля в конвеєрнім штреку, хв.;

Тm к = Σℓmi /60 vmi;

mi - протяжність виробки з і-тим видом транспорту, м;

vmi – швидкість транспортування вугілля на ділянці, м/с.;

kд пл – коефыцієнт ефективності дегазації розробляємого пласта, долі од.

kвп – коефіцієнт, враховуючий метановиділення з виробленого простору у привибійне, долі од.; залежить від схеми провітрювання виймальної дільниці і способу охорони вентиляційної виробки: для схеми 1-М- kвп = 1; а для інших схем приймається в залежності від коефіцієнту припливу повітря з виробленого простору в привибійний kупл та середньовзваженої відстані від розробляємого пласта до наближених Мср.

Значення коефіцієнту kвп

Мср, м kупл
0,2 0,4 0,6 0,8 1,0
До 10 0,2 0,4 0,6 0,8 1,0
11-20 0,1 0,24 0,42 0,67 1,0
21-40 0,05 0,14 0,30 0,57 1,0
41-70 0,03 0,09 0,23 0,49 1,0
71-100 0,02 0,07 0,19 0,45 1,0

 

Для зворотньоточної схеми провітрювання і прямоточній з підсвіженням та без підсвіження, коли вихідний струмінь примикає в межах виймальної дідьниці до виробленого простору (схеми 1-В, 1-К, 2-В, 3-В) і підтримання вентиляційної виробки кострами, бутокострами, бутовою смугою з вікнами або суцільною бутовою смугою шириною до 5 м виділення метану з виробленого простору в лаву не відбувається, т.є. kвп = 0.

Якщо для охорони вентиляційної виробки викладається суцільна бутова смуга шириною до 5 м, то в залежності від ширини бутової смуги kупл приймається:

Ширина смуги, bп, м 6-7 7-9 9-12 12-16 більше 16
kупл 0,3-0,4 0,4-0,5 0,5-0,7 0,7-0,9 1,0

 

qвп1 – очикуєме метановиділення з виробленого простору на виймальній дільниці, м3/т;

qвп1 = [kеп (х - х0)(1- kд.пл) + (Σqсп.пі +qпор)(1- kд.сп) + Σqсп.ні (1- kд.сн)]·

·(1- k1д.вп)(1- kд.во );

 

kеп – коефіцієнт, що враховує експлуатаційні втрати вугілля в межах виймальної дільниці; приймається по проекту;

х – природне метановиділення з пласта, м3/ т с.б.м.;

х0 – остаточне метановиділення, м3/ т с.б.м.;

kд пл – коефіцієнт ефективності дегазації пласта, долі од.;

kд.сп – коефіцієнт ефективності дегазації підробляємих наближених пластів і порід, долі од.

kд.сн - коефіцієнт ефективності дегазації надробляємих наближених пластів і порід, долі од.

k1д.вп - коефіцієнт ефективності ізольованого відводу метану, долі од.;

приймається для схем 1-М – 0,7; для схем 1-В – 0,3-0,4;

kд.во - коефіцієнт ефективності дегазації виробленого простору, долі од.

Σqсп.пі – відносне метановиділення з підробляємих пластів супутників, м3/т;

Σqсп.пі = 1,14 vоч-0,4 (mспі /mв) (хспі – х) (1 – Мспі / Мр);

vоч – швидкість посування очисного вибою, м/доб.;

mспі – сумарна потужність вугільних пачок окремого супутника, м; для супутника з вуглистого сланцю приймається половині його дійсної потужності;

mв – виймальна корисна потужність пласта, що розробляється, м;

хспі – природна метаноносність і-го супутника, м3/т с.б.м.;
х – остаточна метаноносність і-го супутника, м3/т с.б.м.;
Мспі – відстань по нормалі між покрівлею розробляємого і підошвою наближеного (при підробці) пласта і між підошвою розробляємого і покрівлею наближеного (при надробці) пласта, м;

Мр- відстань по нормалі між розробляємим пластом і наближеним, при якій метановиділення з останнього практично дорівнює нулю, м; при надробці пологих і похилих пластів Мр = 60 м; при підробці

Мр = 1,3 ℓоч kук kл (mв пр)0,5 (соsαпл + 0,05 kл);

оч – довжина очисного вибою, м;

kук – коефіцієнт враховуючий спосіб управління покрівлею; приймається при повному обваленні – 1,0; при частковій закладці, плавному опусканні, утримці на кострах – 0,8; при повній закладці – 0,4;

kл – коефіцієнт, враховуючий вплив ступеню метаморфізму на величину склепіння розвантаження;

kл = 1,88 ехр(-0,018Vdaf);

mвпр – виймальна потужність пласта з урахуванням породних прошарків, м;

qпор – відносне метановиділення з вміщуючих порід, м3/т;

qпор = 1,14 vоч-0,4 (qпор1 + Σ qпорі);

 

qпор1 = 3 mвпр хпор γпор /mв γ;

 

qпорі = 3 mвпр хпорі γпорі mпі (1 – Мпі/30 mвпр) /27 mвпр mв γ;

 

qпор1 – відносне метановиділення з вміщуючих порід в зоні інтенсивного дроблення, м3/т;

qпорі - відносне метановиділення з вміщуючих порід в зоні тріщіноутворення, м3/т;

хпор – середня метаноносність порід у 30-кратній виймальній потужності пласта, м3/т;

хпорі – метаноносність і-го шару вміщуючих порід, м3/т;

γпор – середня щільність порід в зоні 3 mвпр, т/м3;

γпорі – щільність і-го шару вміщуючих порід, т/м3;

mпі – потужність і-го метаноносного шару породи, м;

За відсутністю даних по метаноносності вміщуючих порід використовується формула

qпор = 1,14 vоч-0,4 (х – х0) kсп (Н – Н0);

kсп – коефіцієнт, що враховує спосіб управління покрівлею; приймається при повному обваленні – 0,00106; при частковій закладці, плавному опусканні і утриманні на кострах – 0,00084; при повній закладці – 0,00043;

Н – глибина позробки, м;

Н0 – глибина верхньої межі зони метанових газів, м;

 

Максимально припустиме навантаження на очисний вибій за газовим фактором розраховується за формулою:

 

Амах = Ар Ір-1,67 [Qр(С - С0)/194]1,93;

 

де Ір – середня абсоютна метанообільність очисної виробки або виймальної дільниці, приймається в залежності від схеми провітрювання, м3/хв.;

Qр – максимальна кількість повітря в очисній виробці або на виймальній дільниці, яка може бути використана для розбавлення метану до припустимих ПБ норм, м3/хв.;

 

Значення Qр та Ір

Схема провітрювання дільниці Напрямок руху вихідного струменю з лави Значення
Qр Ір
З послідовним роз-бавленням метану за джерелами виді-лення (схеми типу 1-В, 1-М, 1-К) На масив На вироблений простір: при Іуч/ Іоч ≤ kутв/kоз при Іуч/ Іоч > kутв/kоз Qоч махkутв   Qоч махkоз Qоч махkутв   Іуч   Іоч Іуч  
З обособленим роз-бавленням метану за джерелами виді-лення (схеми 2-В, 3-В) На вироблений простір Qоч махkоз   Іоч  

 

Qоч мах – максимальна кількість повітря, яку можна подати в очисний вибій, м3/хв.

Qоч мах = 60 Sоч Vмак;

Sоч мін – мінімальна площа перетину привибійного простору очисної виробки в світлі, м2; для механізованих комплексів приймається за даними таблиці

 

Тип кріплення Виймальна потужність, м Площа перетину в світлі, м2
Донбас-М 0,8-1,2 1,56-2,5
1КМ103 0,7-0,95 1,4-=1,9
КМ87 1,15-1,95 2,3-4,6
1КМ88 1,0-1,3 2,3-2,7
КМ137 0,8-1,1 1,58-3,44
КД80 0,85-1,2 1,7-2,4
1КМТ 1,01-1,5 2,4-3,3
КМ138 1,4-2,2 2,93-5,15
1КД90    
2КД90    
3КД90    
1КДД    
2КДД    
ДМ    

 

Для індивідуального кріплення

Sоч мін = kз mв пр bмін;

kз – коефіцієнт, враховуючий загроможденість привибійного простору, kз = 0,9;

bмін – мінімальна ширина привибійного простору, м;

Vмак – максимально припустима за ПБ швидкість руху повітря в очисному вибої, м/с; Vмак = 4 м/с.;

kоз – коефіцієнт, враховуючий рух повітря по частині виробленого простору, що безпосередньо прилягає до привибійного; приймається відповідно з таблицею

 

Спосіб управління покрівлею Породи безпосередньої покрівлі kоз
Повне обвалення Пісковики 1,3
Піщані сланці 1,25
Глинисті сланці 1,2
Сипучі 1,05
Плавне опускання Незалежно від порід 1,15
Часткова закладка Незалежно від порід 1,10
Повна закладка Незалежно від порід 1,05

 

kутв – коефіцієнт, враховуючий витіки повітря через вироблений простір в межах виймальної дільниці;

Для пологих і похилих пластів для схем провітрювання 1-В, 2-В, 2-М і 3-В

kутв = 1 + 0,5 mв пр ехр(0,24f – 0,35 Sоч мін);

Для схем типу 1-М

kутв = 1 + 0,13 mв пр ехр(0,35f – 0,25 Sоч мін);

f – середньовзважений коефіцієнт міцності порід покрівлі у 8-кратній зоні виймальної потужності пласта.

В якості добового навантаження на лаву приймається менча з величин навантаження за технічними можливостями виймальної техніки та за газовим фактором.

Прийнята величина повинна бути не менче нормативного навантаження на вибій (мінімального середньодобового навантаження, яке повинно досягатися при ефективному використанні обладнання і прогресивній організації праці).

Нормативи навантаження на очисний вибій визначаються за формулою:

Ан = Тзм nзм mв пр r kг υп kм;

де kг – коефіцієнт використання ширини захвату, приймається для широкозахватних комбайнів, а також для вузькозахватних, що працюють у лавах за повстанням – 0,93, в решті випадків – 1;

kм – коефіцієнт машинного часу, для комплексів старого технічного рівня kм = 0,18…0,25; для комплексів нового технічного рівня kм = 0,25-0,37;

В багатьох випадках швидкість посування комбайнів обмежується швидкістю кріплення. Для комплексів новогог технічного рівня типу (КД-90, КДД, ДМ) швидкість кріплення визначається за формулою:

υкр = t r/ Т; (м2/хв.)

де t – крок встановлення кріплення, м;

Т – машинний час пересування мехкріплення, хв.

Згідно з технічними нормативами на кріплення нового технічного рівня швидкість кріплення повинна бути 4 м2/хв. Час на пересування секції при стійкій покрівлі складає 16-20 с., час на пересування ГРОВ від однієї секції до другої при потужності пласта до 1,1 м – 16 с., а при більшій потужності – 12 с. Загальний час на пересування секції 30-40 с. При кроці встановлення секцій кріплення 1,5 м швидкість пересування змінюється від 2,3 до 3 м/хв.

При індивідуальному кріпленні швидкість кріплення вказана в таблиці.

Нормативи навантаження при роботі комбайнів наведені в таблицях.

 

Нормативи навантаження на очисні вибої, обладнані механізованими комплексами

Умови визначення нормативів Потужність пласта, м Навантаження на вибій, т/доб. при пстійкості покрівлі
стійка середньої стійкості нестійкі
  1МКД90
Пологі і похилі пласти; Довжина очисного вибою до 200 м; Опір вугілля різанню до 350 кН/м; Породи підошви від слабких до міцних 0,9-1,25      
2МКД90
1,1-1,5      
3МКД90
1,35-2,0      
1МКДД
1,0-1,6      
2МКДД
1,35-2,4      
Пологі і похилі пласти; Довжина очисного вибою 150 м; Опір вугілля різанню до 350 кН/м; Породи підошви від середньої міцності до міцних КД80
0,85-1,2 610-1060 520-845 -
КМК98
0,7-1,25 515-980 460-750 -
1КМТ(довжина лави 170 м)
1,1-1,3 975-1230 825-1040 -
2КМТ
1,5-2,0      
                 

 

 

Нормативи навантаження на очисні вибої, обладнані комбайнами з індивідуальним кріпленням

Умови визначення нормативів Тип комбайну Потужність пласта, м Навантаження на вибій, т/доб.
Пологі і похилі пласти; Вміщуючі породи стійкі і середньої стійкості; Опір пласта різанню до 360 кН/м Довжина очисного вибою до 200 м КМ103М 0,7  
1,4  
1К101У 0,78  
1,3  
ГШ68 1,3  
2,5  
Те ж з довжиною вибою 150 м «Кировець-2К» 0,55  
0,9  
2КЦТГ 0,55  
0,75  

 

Норматив навантаження на вибій, обладнаний струговою установкою визначається за формулою:

Ан = Тзм nзм g Км;

де g – продуктивність стругової установки, т/хв.;

При режимі роботи стругу Vс < Vк и 2Vк < Vс ≤ 3Vк (Vс ≈3Vк)

g = 60 mпл в h Vс γ;

h – товщина стружки, м;

Для стругів типу УСТ2М h = 11,2 – 0,033 Ар – 6,8 Нс;

Для стругів типу УСТ4М, СО75 h = 13,0 – 0,021 Ар – 6,93 Нс;

Нс – висота стругу, м;

При режиі роботи стругу Vк ≤ Vс < 2Vк з паузою перед реверсом

g = 60 mпл в h Vк γ;

Нормативи навантаження на очисні вибої, обладнані механізованими комплексами КМС97М, КМС98Д при довжині лави 200 м

Тип стругу Потужність пласта, м Опір пласта різанню, кН/м Навантаження на вибій, т/доб.
УСТ2М 0,75    
   
1,0    
   
УСТ-4 0,75    
   
1,2    
   
СО75 0,75    
   
1,2    
   

 

 

Нормативи навантаження на очисні вибої, обладнані індивідуальним кріпленням при довжині лави 150 м

Тип стругу Потужність пласта, м Опір пласта різанню, кН/м Навантаження на вибій, т/доб.
УСТ2М 0,55    
   
1,0    
   
УСТ-4 0,6    
   
1,2    
   
СО75 0,6    
   
1,2    
   

 

До вказаних нормативів слід приміняти наступні поправочні коефіцієнти:

При наявності вязкого вугілля - 0,85; для дуже крихкого вугілля – 1,15;

 

Після визначення добового навантаження на вибій уточнюється кількість циклів по вийманню вугілля

nц = А доб./ ℓлmrγс;

і округляється до найближчої цілої величини.

Потім корегується довжина лави при встановленій кількості циклів

л = А доб./ nц mrγс;

При струговій виїмці під величиною r розуміється крок пересування (встановлення кріплення).

Встановлюється тривалість циклу по вийманню вугілля і операцій, що його складають. Для вузькозахватних комбайнів тривалість циклу корегується, а для стругової виїмки встановлюється по формулі

Тц = (Тзм – tпз)nзм/nц;

Скорегована тривалість виїмки вугілля комбайном протягом циклу

tв = Тц – уt3 – tк;

Скорегована тривалість зачистки лави

Tз = (ℓл -Σℓн опзКг;

Тривалість виймання вугілля струговою установкою

tвс = r Ко [(ℓл -Σℓн)/υсКг + tн] / 60hс;

Тривалість пересування кріплення при стругувій виїмці

Tкс = Тц - tвс;

 

ЛЕКЦІЯ №15

 

ОРГАНІЗАЦІЯ І ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ВИРОБНИЧИХ

ПРОЦЕСІВ В ОЧИСНОМУ ВИБОЇ

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-09; Просмотров: 1346; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.125 сек.