Збереження вантажів

При зберіганні й перевезенні деяких вантажів внаслідок властивих їм фізико-

хімічних і біологічних властивостей може відбутися зміна маси, обсягу або цілісності вантажу. Неминучі втрати вантажу залежать від умов і часу транспортного процесу (навантаження, перевезення, зберігання, наприклад, на проміжних складах, вивантаження) і відносяться до природного збитку. Природний збиток вантажів при перевезеннях нормується. Норми встановлюються відповідними відомствами, є контрольними й відповідають тим максимальним розмірам природного збитку, за які не несе відповідальність автотранспортне підприємство. Списання збитку повинне суворо контролюватися й вироблятися по фактичним втратам, підтвердженим відповідними документами (актами).

Існують наступні нормативні (статутні) строки доставки вантажів автомобільним транспортом у регулярному міжміському сполученні: при відстані перевезень до 250 км включно - 1 доба; понад 250 км на кожні повні або неповні 250 км додається 0,5 доби. При нагромадженні дрібних відправок, перевезених на відстань до 500 км, установлюється додатковий строк - 1 доба, а понад 500 км - 2 доби.

Строк доставки обчислюється з 24 год. дня прийому вантажів до перевезення. Строки доставки швидкопсувних вантажів обчислюються по фактичній відстані перевезення й середньодобовому пробігу автомобіля 600 км, тобто з моменту закінчення навантаження й оформлення документів до моменту прибуття автомобілів до вантажоодержувача. За невиконання строків доставки ATII несуть матеріальну відповідальність у вигляді штрафу, що стягується з них на користь вантажовласника.

Автотранспортні підприємства зобов'язані доставити довірений їм вантаж у встановлений строк і в повній цілості. Перевезення вантажів повинне проводитися по найкоротшому маршруті, відкритому для руху автомобільного транспорту, за винятком випадків, коли по дорожніх умовах більше раціональне перевезення зі збільшенням пробігу. АТП стягує із клієнтури вартість перевезення вантажів по затверджених тарифах.

На автомобільному транспорті (під час перевезення безпосередньо від відправника до одержувача без перевантажень у шляху проходження) витрати часу, що не залежать від відстані перевезення, визначаються тривалістю операцій

навантаження й розвантаження вантажів, які при гарній організації вантажно- розвантажувальних робіт становлять 8 - 15 % від загального часу перевезення залежно від відстані.

Природна втрата й норми втрат вантажів.

До причин, що викликають збиток вантажу відносяться усушка, вивітрювання, усмоктування в тару, витік (просочуваність), зникнення, розтруска й розпил, бій скляної тари, скляних, порцелянових і фаянсових виробів і ін.

Під час перевезення штучних вантажів і фасованих товарів по рахунку норми природних втрат не застосовуються. Ушкодження тари, а також різниця між фактичною масою тари й масою за трафаретом у норму втрат не включаються. Норми природних втрат вантажів при автомобільних перевезеннях установлюють у відсотках до початкової маси (або обсягу) вантажу (нетто).

При розрахунку норми враховують відстань перевезення, період року, способи перевезень (у тарі або навалом), використання певного виду рухомого складу (автомобіль загального призначення, ізотермічний або рефрижераторний). Норми втрати встановлюються тільки для перевезення деяких вантажів, що затарені у скляний посуд (консерви, компоти, соки, рослинне масло, молоко, провина й ін.), а також для перевезення скляного порожнього посуду.

7.3 Збереження кількості і якості вантажів.

Однією з найважливіших умов перевезень вантажів є повне збереження як їхньої кількості, так і якості. Тому велике значення має пристосованість рухомого складу до перевезення даного виду вантажу, його укладання в кузові, кріплення, укриття, відповідність швидкості руху дорожнім умовам і обережність при вантажно- розвантажувальних роботах.

На автомобілі вантаж повинен бути розміщений таким чином, щоб не перевищувалися припустимі вантажопідйомність і осьові навантаження й була забезпечена стійкість автомобіля при його гальмуванні, прискоренні або зміні напряму руху.

Кріплення вантажів виробляється мотузками, ременями із тканих матеріалів, тросами, ланцюгами або за допомогою спеціальних пристосувань (комплектів, пристроїв і деталей). Для кріплення на платформах і в бортових кузовах повинні бути гаки або кріпильні елементи іншого типу. Всі кріпильні елементи повинні мати не менш 3-кратного запасу міцності. Як пристосування для кріплення (які в основному застосовуються для вантажів на піддонах і з неміцним упакуванням) знаходять поширення: розпірки із пружинними вставками, прокладки для багатоярусних навантажень, системи стяжок з натяжними пристроями. Покладений вантаж не повинен при русі зміщатися.

Відправник вантажу зобов'язаний заздалегідь, до прибуття автомобілів під навантаження, підготувати вантаж до перевезення, для того щоб забезпечити раціональне використання й найменший простій рухомого складу й збереження вантажу в шляху проходження. Обсяг і характер операції підготовки вантажу до перевезення залежать від роду перевезеного вантажу й способу перевезення.

Підготовка тарно-пакувальних і штучних вантажів полягає в затарюванні, зважуванні, підгрупуванні по вантажоодержувачах, маркуванні вантажних місць, заготовлянні товарно-транспортних документів, пропусків і ін. Навалочні вантажі з метою полегшення навантаження повинні бути розпушені, а в зимовий час очищені від снігу й льоду.

АТП несе повну відповідальність за цілісність і збреження вантажу з моменту його прийняття до перевезення. У зв'язку із цим тарні вантажі повинні бути пред'явлені в справній тарі, що відповідає вимогам перевезення. Кількість вантажу визначається підрахунком (кількість місць), зважуванням на автомобільних або десяткових вагах і обмірюванням. Тарні й штучні вантажі перевозяться із вказівкою в накладній ваги й кількості місць, причому вага повинна бути визначена відправником вантажу до пред'явлення їх до перевезення.

АТП або організація мають право відмовитися від приймання вантажу до перевезення, якщо:

вантаж пред'явлений відправником вантажу в неналежній тарі або упакуванні; пред'явлений вантаж не передбачений заявкою або прийнятий до виконання разовим замовленням, а при міжміських перевезеннях - із призначенням в інший

пункт;

вага пропонованого вантажу, перевезення якого повинна здійснюватися на одному автомобілі, перевищує вантажопідйомність рухомого складу, поданого під навантаження відповідно до замовлення або заявки;.

вантаж не може бути доставлений внаслідок явищ стихійного характеру, через дорожні або кліматичні умови, що викликали тимчасове припинення або обмеження перевезень вантажів по автомобільних дорогах.

В окремих випадках вантаж супроводжується представником (експедитором) відправника вантажу, що несе відповідальність за цілість і збереження вантажу в шляху проходження. Водій (експедитор) приймає вантаж за дорученням, що видане транспортною організацією, і паспорту. При централізованих перевезеннях дорученням звичайно служить подорожній лист водія, завірений печаткою АТП. Під час перевезення, а також у процесі навантаження-розвантаження вантажі піддаються різного роду впливам (механічні впливи й впливи навколишнього середовища), запобігання від яких є необхідною умовою організації транспортного процесу. Механічні ушкодження вантажу можуть бути наслідком недбалого поводження з ним при навантаженні й розвантаженні, а також через неправильне укладання його в кузові автомобіля. Тому при навантаженні вантажі повинні укладатися так, щоб під час перевезення окремі місця не терлися об виступаючі болти та інші кріплення кузова, об гострі кути тари. У всіх випадках навантаження вантаж повинен розміщатися рівномірно по всій площі платформи кузова для того, щоб не було перекосів рам і перевантаження ресор. Велике значення, особливо під час перевезення на далекі відстані, має зміцнення або вв'язування вантажу в кузові, тому що під час руху (особливо в ході гальмування) можливо його переміщення вперед, назад і на одну зі сторін.

До шкідливих впливів навколишнього середовища відносяться вогкість і атмосферні опади, для запобігання від яких необхідно під час перевезення у відкритих кузовах накривати вантаж брезентом; при вивантаженні на відкритих складах - улаштовувати на землі дерев'яні настили й навіси. Операції по вв'язуванню вантажу й укриттю його брезентом на автомобілі або в автопоїзді виконуються силами й засобами відправника. Спостереження за правильністю укладання й кріплення вантажів на автомобілі (автопоїзді) покладається на водія. Швидкопсувні

вантажі, до яких відносяться продукти харчування (риба, м'ясо, фрукти й т.п.), залежать від температури зовнішнього повітря.

Для запобігання їх псування під час перевезення застосовується спеціалізований рухомий склад.

Змістовн ий модуль «Сумісніс ть ва нтаж ів пр и зберіга нні й

тр а нспо р тува нн і» (1 година).

Лекція № 8 Сумісність вантажів під час перевезення й зберігання (1 година)

Розглянуті питання:

Поняття сумісності вантажів.

Транспортна класифікація вантажів.

Дата добавления: 2014-11-09