Інші стани, які ускладнюють вагітність і пологи

Травма живота часто відбувається під час вагітності й може бути пов`яза­на з автомобільною катастрофою. За­стосування ременів і поясів з одночас­ною фіксацією колін і плечей вагітної є протипоказаним і може бути причи­ною специфічної травми, яка часто не розпізнається вагітною. Соматичні скар­ги можуть не спостерігатися. Щодо аку­шерського аспекту, то найбільш тяжким ускладненням травми живота є перед­часне відшарування плаценти. Тому од­разу після травми слід проводити моніторне спостереження за діяльністю сер­ця плода для виявлення її аномалій внаслідок зменшення оксигенації в ра­зі відшарування плаценти, а також спостерігати за виникненням можливої піх­вової кровотечі. Симптомами відшару­вання плаценти можуть бути болючість матки під час пальпації, біль у ділянці відшарування.

Вплив паління й алкоголю. Палін­ня поширюється з кожним роком, при­чому серед жінок більше, ніж серед чо­ловіків. Нерідко молоді жінки почина­ють палити ще в юнацькому віці. Ус­кладнення вагітності внаслідок палін­ня пов`язані з токсичною дією монооксиду вуглецю і нікотину, які спричи­няють звуження судин, порушуючи пла­центарну перфузію. Вживання алкого­лю призводить до ЗВРП, дисморфії об­личчя, вад серцево-судинної системи і кінцівок плода. У 1/3 дітей виникає затримка психічного розвитку.

Вживання наркотиків, наприклад кокаїну, призводить до звуження судин, тахікардії, артеріальної гіпертензії. Во­ни легко проникають крізь плаценту і підвищують ризик ЗВРП, передчасних пологів, відшарування плаценти, атре­зії кишок і вад розвитку сечостатевої системи. У перші дні життя новонаро­джених виявляється синдром збуджен­ня центральної нервової системи. У ді­тей, народжених матерями, які вжива­ли наркотитки, зростає частота синдро­му раптової смерті.

Рак і вагітність. Приблизно 1 із 1000 випадків ускладненням вагітності є рак. Здебільшого це рак шийки матки або молочної залози. Ведення таких вагіт­них має проводитися з урахуванням ток­сичного впливу лікування на стан ма­тері й плода

Дисплазія (аномальна цитологія) шийки матки — виявляється у 3 % ва­гітних. Для додаткового підтверджен­ня діагнозу використовують кольпоско-пію. Біопсія протягом вагітності вико­нується за наявності підозри щодо ін-вазивного раку. Лікування проводять через 6-8 тижнів після розродження (за цей час може відбутися спонтанна рег­ресія дисплазії).

Рак шийки матки іп аііи (внутріш-ньоепітеліальний) розвивається з про­гресуючої дисплазії. Хірургічне ліку­вання проводиться в післяпологовому періоді. Ведення пацієнток з інвазив-ним раком шийки матки залежить від гестаційного віку і зрілості плода.

Частота раку молочної залози ста­новить 0,3 на 1000 вагітностей. Коре­ляція між частотою раку молочної за­лози і вагітністю не доведена. Діагноз раку молочної залози під час вагітності є проблематичним внаслідок змін кон­систенції і розмірів молочної залози. Лі­кування має бути індивідуальним. Пе­реривання вагітності не сприяє лікуван­ню раку молочної залози і не покращує прогноз. Підтверджень щодо несприят­ливого впливу раку молочної залози на вагітність також не існує. Для підтвер­дження діагнозу можна використовува­ти мамографію та аспіраційну біопсію молочної залози.

ЛЕКЦІЯ 11. Сучасні проблеми перинатальної медицини. Фетоплацентарна недостатність. Імунологічний конфлікт. Асфіксія новонароджених. ЗВРРП.

Плацентарна недостатність (ПН) -

клінічний синдром, зумовлений мор­фологічними і функціональними зміна­ми в плаценті, що виявляється порушен­нями стану, росту і розвитку плода. Це наслідок складної реакції плода на різ­ні патологічні стани материнського ор­ганізму у вигляді порушень трофічної, ендокринної та метаболічної функцій плаценти, які призводять до неспромож­ності плаценти підтримувати адекват­ний обмін між організмами матері й пло­да. Синдром плацентарної недостатно-сті має мультифакторну природу і спос­терігається при більшості ускладнень вагітності. Преморбідним фоном для розвитку ПН можуть бути гормональна недостат­ність, функціональна і структурна не­повноцінність ендометрія, хронічний ен­дометрит, вади розвитку матки, аутоімунні та інші порушення репродуктив­ної системи, що нерідко супроводжую­ться вираженою хронічною гіпоксією і гіпотрофією плода.

Єдиної класифікації ПН немає. Найчастіше розрізняють три форми ПН від­повідно до ступеня морфологічних змін (К. Н. ВУЛП, 1980): 1) гемодинамічну, що спричинена порушеннями матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровообігу; 2) плацентарно-мембраннну, яка характеризується зниженням можливостей плацентарної мембрани щодо транспорту метаболітів; 3) клі­тинно-паренхіматозну, що пов`язана з порушеннями клітинної активності тро-фобласта і плаценти.

В клінічній практиці рідко вдається виявити ізольовані форми ПН, тому що вони тісно пов`язані між собою. Крім то­го, плацентарна недостатність розвиває­ться, в основному, внаслідок патологіч­них варіантів дозрівання, які виявляю­ться змінами в структурних елементах плаценти (передчасне, запізніле і дисо-ційоване дозрівання плаценти), що при­зводить до розвитку хронічної гіпоксії і (в тяжких випадках) до затримки внутрішньоутробного розвитку плода.

Однією із найвразливіших до ушко­джувальної дії гіпоксії є нервова тка­нина. Недостатність кисню призводить до затримки дозрівання структур стов­бурових відділів мозку ембріона вже з 6- 11-го тижня його розвитку, спричи­няє дисплазію судин, затримує дозрі­вання гематоенцефалічного бар`єру, не­досконалість і підвищена проникність якого, в свою чергу, є провідними чин­никами у виникненні органічної пато­логії центральної нервової системи. У постнатальному періоді неврологічні розлади гіпоксичного генезу варію­ють у широких межах (від функціональ­них розладів у центральній нервовій системі до тяжких синдромів порушень психічного розвитку) і становлять 60-90 %.

У клінічній практиці важливим є уміння розрізняти первинну і вторин­ну плацентарну недостатність.

Первинна плацентарна недостат­ність розвивається до 16 тижнів вагіт­ності і є наслідком порушення ендо­кринної функції яєчників, змін в ендо-і міометрії (неспроможність рецептор­ного апарату), анатомічних порушень будови, розміщення і прикріплення пла­центи, дефектів васкуляризації і пору­шень дозрівання хоріона, а також со­матичних захворювань вагітної і не­сприятливих чинників навколишнього середовища.

Дата добавления: 2014-11-09