Лекція 12 кровотечі в першій половині вагітності. Позаматкова вагітність

Вагітність, яка розвивається не в порожнині матки, нази­вається позаматковою (гравідітас ектопіка).

Відомо, що частоту позаматкової вагітності (ПВ) визначають відношенням до числа гінекологічних захворювань, які лі­куються в лікарнях, і до загальної кількості пологів та опера­тивних втручань.

Так, частота позаматкової вагітності по відношенню до гіне­кологічних захворювань, коливається в ши­роких межах. При розрахунку цієї патології на 100 000 насе­лення, що живе в межах певної території (місто, область, краї­на), частота позаматкової вагітності складає 3,12.

Розрізняють трубну, яєчникову і черевну поза­маткову вагітності. Ще спостерігають (рідко) вагітність у рудиментарному розі. Усе ж здебільшого позаматкова вагітність у 97—99 % закріплюється в маткових трубах (ампулярному, інтерстиціальному або істмічному відділах). Ця патологія відноситься до невідкладних станів і здебільшого потребує негайної допомоги, оскільки можлива смертельна кровотеча.

Етіологія, патогенез ПВ. Виділяють основні і допоміжні при­чини виникнення ПВ, а саме: передчасне виявлення нідаційних властивостей заплідненого яйця; затримка руху заплід­неного яйця по трубі внаслідок анатомічних, функціональних її змін; запальні процеси маткових труб і зміни через це в самій трубі (запальні процеси наступають після перенесених штуч­них — лікарняних і позалікарняних — абортів) — гострі і хро­нічні, запальні процеси статевої сфери жінки; оперативні втручання на матці — реконструктивно-пластичні, кесарів розтин, пухлини і пухлиноподібні утворення, ендометріоз, оперативні втручання на сечостатевій сфері, прямій кишці тощо. Допоміжними причинами є утворення спайок, статевий інфантилізм тощо. Такі жінки, особливо репродуктивного віку, повинні бути на обліку в жіночій консультації, їм надають особливої уваги з метою поновлення репродуктивної функції. Слід вважати, що затримка просування заплідненої яйцекліти­ни в трубі може спричинюватися рядом механічних факторів. Це наявність у трубі перетяжок, спайок, деформації, звужень, пухлин та ін., що затруднює не тільки просування яйцеклітини, але й змінює (ослаблює) перистальтичну дію труби. Таким чином, зміна перистальтики може спричинюватися затримкою запліднення яйцеклітини, і вона своєчасно не потрапляє в матку, навіть якщо сама труба прохідна. ПВ, як правило, ви­никає здебільшого в повторнородящих жінок, але часто і у та­ких, які довго лікують залишки запальних процесів жіночої статевої сфери. Так, у повторнородящих жінок ПВ настає в 98,5 %, в той час як у жінок, що не народжували і не вагіт­ніли, складає лише 1,5 % (Р. Р. Макаров). Я. П. Сольський спо­стерігав ПВ у 64,6 % жінок, які перенесли аборти. Майже такі дані одержані нами, коли зі 116 жінок з ПВ аборти, що переду­вали вагітності, виявлені були у 68 % з них.

Клінічна картина. Здебільшого спостерігають прогресуючу ПВ (трубну) і таку, що переривається (розрив труби або її пере­ривання за типом трубного аборту). Як відомо, при ПВ плідне яйце, що розвивається, занурюється в ендосальпінкс, розпушує тонку м`язову стінку труби і прориває її. Така майже типова картина усіх ПВ. Як правило, такі жінки вважають себе вагіт­ними, і на ранніх етапах у них з`являються усі ознаки вагіт­ності (затримка місячних, збільшення матки, ціаноз слизових шийки матки і піхви тощо). Через деякий час в одному із скле­пінь знаходять м`яку пухлину в ділянці придатків матки, що дає змогу лікарю запідозрити наявність ПВ. Таку жінку слід негайно госпіталізувати, оскільки трагедія, пов`язана з крово­течею, може статися негайно.

Дата добавления: 2014-11-09