Соціально-політичне життя у Західній Європі

Визначення поняття «Середньовіччя». Хронологічні межі епохи.

План

Культура Західної Європи.

Віки». Християнство і культурний процес. Середньовічна

1. Визначення поняття «Середньовіччя». Хронологічні межі епохи.

2. Соціально-політичне життя у Західній Європі.

3. Роль церкви на Заході.

4. Наука та освіта на Заході в середні віки.

5. Мистецтво Середньовіччя.

Література

1. Абрамович Д.С., Чікарькова М.Ю. Світова та українська культура: Навч. посібник – Львів, 2004. – С. 130 – 155.

2. Дещинський Л.Є. та ін. Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник. – Львів, 2005. – С. 63 – 74.

3. Культурология. История мировой культуры: Ученик для вузов/ Под ред. А.Н. Марковой. – М., 2000. – С. 161 – 172.

4. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. Посібник/ За ред. проф. А. Яртися та проф. В. Мельника. – Л., 2005. – С. 176 – 197.

Термін «середні віки» був введений діячами Італійського Відродження у ХV ст. з метою відокремити свою епоху від попередньої. Хронологічні межі періоду Середньовіччя: V ст. (476р. – занепад Західної Римської імперії від навали варварів, останній імператор Ромул Августул) – ХІV ст. Ще в ІV ст. відбувся розкол Римської імперії на Західну і Східну (Візантія, столиця Константинополь, проіснувала до ХVст.). Т. ч., загибель Риму – розчинення у варварському світі.

Розрізняють кілька етапів у розвитку епохи Середньовіччя:

І. Раннє Середньовіччя (V – ХІ ст. н.е.) – «темні віки».

ІІ. Високе або Класичне Середньовіччя (ХІІ – ХІV ст.).

Т.Ч. Середньовіччя – це епоха в розвитку європейської цивілізації, яка тривала протягом 10 століть і прийшла на зміну добі Античності.

Європейське Середньовіччя почалося фактично з культурної катастрофи. Разом із занепадом Римської держави зникають і цінності, засновані ще за часів Античності. Космос змінюється на хаос. Було знищено численні пам’ятки літератури, скульптури, архітектури. До VІІІ ст. – час культурного затишшя (населення скоротилося в 5 – 6 разів, занедбані міста, необроблені поля). Місто припиняє бути культурним центром, цю функцію взяв на себе монастир.

На місці колишньої Римської імперії виникають нові ранньофеодальні держави (учасники великого переселення народів – ІV – VІ ст. н.е.). Наприкінці VІІІ – серед. ІХ ст. виникає Каролінгська імперія, перша наднаціональна імперія середньовіччя (Імперія Карла Великого). Цій імперії належала територія майже всієї тодішньої християнської Західної Європи. В епоху панування Каролінгів розгортається будівництво храмів та палаців, нові будівлі прикрашалися розписами та мозаїками. Розвивається книжність. Більшість каролінгських культурних пам’яток загинула.

Імперія Карла Великого проіснувала недовго. Першими здобули національну незалежність французький та німецький народи (843 р. внаслідок розпаду імперії Каролінгів на чолі з Карлом Великим). Далі утворилося англійське королівство та празьке князівство чехів (ІХ ст.). А у Х ст. починається історія русичів, поляків, угорців.

Античне рабовласництво змінювалося на феодалізм (кріпаки працюють на феодала). Селяни мали віддавати значну частину продуктів своєї праці феодалам, за що ті захищали їх від навали інших феодалів, керували їхнім життям, вершили в своїх землях правосуддя.

Починають укріплюватися і зростати міста. Формується міська культура. Місто створювало умови для розкріпачення людського «Я».

Дата добавления: 2014-11-09