Патогенні мікроорганізми води

Людина в міському середовищі. Медична екологія

Здоров'я - це здатність людини до оптимального фізіологічного, психологічного та соціального функціонування. Право на здорове середовище розглядається як одне з основних прав людини. Здоров'я значною мірою визначається станом навколишнього середовища. Спеціалісти вважають, що рівень здоров'я залежить від стану довкілля на 20-40%, тоді як від спадкових факторів - тільки на 15-20%, від способу життя - на 25%, а від рівня медичного обслуговування - усього на 10%.

Ситуація в містах стосовно цього неоднозначна. З одного боку, лише місто забезпечує людині висококваліфіковану й швидку медичну допомогу, проте в місті швидше поширюються інфекційні хвороби. Не випадково, що під час епідемій першими їх жертвами стають жителі міст. У середні віки під час багатьох епідемій чуми й холери в деяких містах смертність досягала майже 100%.

Медична екологія – комплексний напрям медико-біологічної науки, що вивчає питання екології, пов’язані з морфологічними і генетичними формами адаптації людини до природно-антропогенного середовища.

Технічний прогрес призвів до насичення міського середовища речовинами канцерогенної, мутагенної, ембріотоксичної, імунодепресантної дії. Багато з них додатково є ще й алергенами. Публіцисти недаремно називають алергію хворобою цивілізації. Провокування ракових захворювань речовинами антропогенного походження породило цілу галузь медицини - онкологію. На думку В.В. Худолія(1991), не менше 75-90% онкологічних захворювань людини пов'язані зі станом навколишнього середовища.

Специфіка проживання в місті веде до того, що люди 85-90% часу проводять у приміщеннях (жилі будинки, метро, службові приміщення, будови фабрик та заводів). Одним із показників якості життя в місті є повітря приміщень. Воно має бути вільним від наднормативної кількості радону, оксидів азоту й сірки, волокон азбесту та інших забруднювачів. Важливу гігієнічну роль відіграють кімнатні рослини, що здатні зв'язувати вуглекислий газ і очищати повітря від пилу та шкідливих газів.

Серед різноманітних компонентів на якість середовища суттєво впливає питна вода. Вона повинна мати сухих залишків менш ніж 1000 мг/л, з них хлору - менше 350 мг/л, сірки - менше 500 мг/л. Вміст кисню не повинен бути меншим за 4 мг/л. Питна вода має бути повністю вільною від патогенних мікроорганізмів, адже переважна їх більшість розноситься саме водою. Перелік основних патогенів наведено в таблиці 5.

Таблиця 5

Назва	Захворювання, які спричинює
Холерний вібріон	Холера
Тифозні сальмонели	Черевний тиф
Дизентерійні шигели	Дизентерія
Паратифозні сальмонели	Паратифи
Ентамеба	Амебна дизентерія
Фільтрувальні віруси	Інфекційний гепатит
Кишкова паличка Е. соlі	Кишкові захворювання

Очищення питної води є важливим фактором здоров'я людини. Із 1904 року (спочатку в Англії) питна вода очищується від мікроорганізмів методом хлорування. Це досить ефективно, хоча залишкова кількість хлору надає воді неприємного запаху та присмаку. Існує й інший метод - озонування, який ґрунтується на високій окислювальній здатності озону. У Франції велика кількість води очищується озонуванням.

У більшості міст світу внаслідок забруднення повітря, води та харчових продуктів сукупний рівень забруднення навколишнього середовища вищий, ніж у сільській місцевості. Життя й виробнича діяльність у такому екологічно нестійкому середовищі почали супроводжуватися розвитком специфічних «екологічних» захворювань. Для всіх них характерні швидка втомлюваність, знижена опірність інфекціями, алергічний синдром. Такі екологічні захворювання пов'язуються перш за все з ослабленням імунної системи, яка не справляється з комплексом несприятливих впливів з боку середовища низької якості. У деяких випадках у людей проявляється особливий хворобливий стан - синдром закритого приміщення. Місто сприяє особливому мікроеволюційному процесу, генетичним аномаліям людини, вимагає додаткових витрат адаптаційної енергії.

Для жителів міст став звичним так званий третій стан, тобто проміжний стан між цілковитим здоров'ям і хворобою. Це синдром перенапруги, свого роду передхвороба. Із збільшенням загального забруднення міського середовища в містах зростає кількість випадків захворювання на артеріальну гіпертонію, атеросклероз, ішемічну хворобу серця, виразку шлунку, неврози та алергії. Щодо цього особливо небезпечні свинець, промисловий пил, нітрати та сірчистий газ. Забруднення ртуттю викликає захворювання Мінамати, яке проявляється в ураженні нервової системи. За даними Е.Н. Антипенка та ін. (1990), при забрудненні міського середовища збільшується частота самовільних абортів, діти народжуються з вадами розвитку.

Погіршує екологічну ситуацію в містах високий рівень шуму. Встановлено, що 40% міського населення у світі живе в умовах шуму, що на 5-20 дБ більше санітарної норми. Порівнювати здоров'я населення в містах різних країн світу дуже важко. Наприклад, офіційна статистика стверджувала, що дитяча смертність у колишньому СРСР становила 25 випадків на 1000 народжених, а в США - тільки 10. Проте в СРСР (на відміну від США) діяли й продовжують діяти досить жорсткі правила визнання народженої дитини живою: вона повинна мати вагу, більшу за 1кг, довжину тіла, більшу за 35см, зробити принаймні один вдих та народитися після 28-го тижня вагітності. Якщо одна з цих ознак була відсутня, то дитина вважалася мертвонародженою і до дитячої смертності не зараховувалася. Таким чином, порівняння показників дитячої смертності в СРСР і в США було і залишається безглуздим. Для країн соціалістичного табору була характерною гонитва за високими показниками здоров'я населення. Є підстави вважати, що до 40% смертних випадків реєструвалися з неправильним діагнозом - і «в інтересах статистики», і щоб не підводити колег-лікарів.

Потребує охорони й геном людини. Природні мутації в популяціях людини складають 5x10'⁵ генів на одне покоління. У забрудненому середовищі під впливом мутагенів кількість мутацій зростає. Вчені припускають, що подвоєння частоти мутацій небезпечне і неприпустиме. Необхідне введення спеціальної служби генетичного контролю.

Несприятлива ситуація зі здоров'ям населення складається в Україні. Хоча середня тривалість життя досягає 70,7 років (для чоловіків - 65,9, для жінок — 75), захворюваність залишається дуже високою. Протягом останніх 25 років народжуваність поступово знижувалася, а смертність зростала. У 1992 році смертність перевищила народжуваність.

Дата добавления: 2014-11-09