Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку

Порівняйте явища та процеси, характерні для культури УРСР у 1946–1955 рр. та 1956–1965 рр.

Спільне n
Відмінне
n	n

Завдання 10 спрямоване на роботу з історичним джерелом. Це від- крите завдання, яке передбачає складання розгорнутої письмової відповіді:

1) визначте, ким був автор документа; узагальніть, про що йдеться в документі, з’ясуйте, коли відбулися описані в ньому події;

2) визначте, як автор розповіді ставиться до описуваних подій або історичних діячів; поміркуйте, навіщо автор документа свідчить про події; з’ясуйте (сформулюйте) значення подій та явищ, про які йдеться в джерелі;

3) поміркуйте, у чому цінність джерела, стисло викладіть своє ставлення до описаних подій або діячів

З книжки спогадів А. Денікіна «Нариси російської смути»

«За кілька днів до захоплення влади Скоропадський приїхав до одно- го відомого київського генерала й запропонував йому долучитися до справи створення нового уряду, “який повинен замінити Централь- ну Раду й виступити посередником між німецьким командуванням й українським народом”. Зауважив, що в цій справі зацікавлені німці... Коли співрозмовник відповів йому відмовою, мотивуючи “неприйнятністю для себе роботи з німцями й на них”, Скоропад- ський заперечив, що “німці тут ні до чого, що він буде вести цілком самостійну політику, – і закінчив навіть наївною заявою, – що спо- дівається обійти німців і змусити їх працювати на користь Украї- ни”... Тоді ж відбулася розмова гетьмана з одним впливовим росій- ським генералом, якого дехто хотів бачити на посаді військового міністра. На питання його, чи правда, що гетьман згодився на свій пост винятково з метою возз’єднання Малоросії з Росією, Скоропад- ський відповів негативно: “Можливо, у далекому майбутньому це й трапиться; але зараз я буду обстоювати самостійність України”...

Âàð³àíò 12

10 квітня австро-германці поспіхом склали й підписали господар- ську угоду з Українською Народною Республікою, щоб передумови її лягли на Раду, а не на гетьмана. 13-го фельдмаршал Ейхгорн запро- вадив, застосовуючи німецьку польову юстицію, воєнний стан, а 16-го за обставин майже анекдотичних німці розігнали Раду й поставили гетьманом усієї України генерала Скоропадського.

...Національний шовінізм й українізацію було покладено в основу програми гетьманського уряду. Сам гетьман в офіційних виступах урочисто проголошував самостійність України на вічні часи й паплюжив Росію, “під ярмом якої Україна стогнала протягом двох століть”... Кадетське міністерство не поступалося в шовіністич- них заявах і в прямих діях: міністр внутрішніх справ Кістяків- ський запроваджував закон про українське громадянство й присягу; міністр народної освіти Василенко взявся до масового закриття й насильницької українізації навчальних закладів; міністр сповідань Зеньковський готував автокефалію української церкви... Усі гуртом у формах безглуздих й образливих рвали зв’язок з російською куль- турою та державністю.

Тільки соціальні заходи гетьмана різко розійшлися з політикою Ради: кермо її круто повернули вправо. Незабаром вийшов гетьман- ський указ про повернення землі поміщикам і про відшкодування їм збитків, заподіяних революцією. Практика реквізиції (для експор- ту), кривавих утихомирень і відшкодування збитків за участі австро-німецьких загонів була жорстокою й безжалісною. Вона викликала скрізь в Україні та Новоросії стихійні повстання, часом багатотисячними загонами. Повстанці винищували дрібні частини австрійців, німців, убивали поміщиків, чиновників дер- жавної варти, повітових старост та інших агентів гетьманської влади... Втручання зайд додавало до загальної суми соціальних й економічних причин збурювання селянських мас ще й елемент яскраво національний – ні український, ні, ймовірно, й російський, проте відверто антинімецький; ним захопилася й частина офіцер- ства, яка долучалася до загонів повстанців, надаючи їм бодай яко- їсь організованості»

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Д ЕРЖАВНА П ІДСУМКОВА А ТЕСТАЦІЯ

Дата добавления: 2014-11-26