З інтерв’ю Августина Волошина кореспонденту чеської газети

Проаналізуйте історичне джерело та дайте йому оцінку

«Так, справді, всі три народи – чехи, словаки й українці – є по мові близькі та без більших труднощів можемо порозумітися. Відносно цього пригадую собі одну цікаву подію з року 1919, яка стверджує нашу мовну спорідненість. Президент Масарик не міг вийти з дива, як ми взаємно розуміємося, навіть підозрював мене, що я говорю теж і по-чеськи. Була це, однак, наша українська мова, якою гово- рить населення Карпатської України. Що нас, крім цього, ще зв’язує? Двадцятиліття спільного державницького життя мусило залишити якісь сліди. Тільки сліпі та несправедливі не можуть видіти тих зв’язків нашого приятельства та взаємності. Ми, укра- їнці, тільки зискали цим, це доказує наше шкільництво та різні освітні корпорації.

Але є тут, крім цього, ще інша реальна підстава нашої взаємності, а це федеративний лад нашої держави. Нас зв’язує географічна конфігурація, спільна західна культура, господарські зв’язки, і само собою розуміється, що і слов’янство. Погоджуюся з тим, що наша федерація є пробним каменем практичного, справедливого співжиття слов’янських народів. Я є переконаний, що ми цей іспит видержимо і дамо так приклад для інших. Нашу взаємність у республіці я характеризував би ще так: ми зжилися, це я сам відчуваю, я в Празі завжди дома, як між своїми. Я міг би навести багато доказів щодо доброї волі чехів, були і є й досі зносини справ- ді братерські…

І в наступному році буде мати влада Карпатської України повні руки праці. На політичному горизонті наближаються соймові вибори. Будуть проведені за п’ять місяців, як то закон приписує, я є переконаний, що українська національна думка вийде з виборів переможною – побідительницею, сойм буде мати українську біль- шість. Покладаємося теж і на чехів. Гарний початок співпраці українців і чехів у Карпатській Україні зробили недавно обидві народні ради – чеська і українська. Їхні функціонери багато дечо- го об’яснили, договорилися на співпраці, і це може бути добрим підкладом для дальшої співпраці обидвох народів. У шкільництві потребуємо багато шкіл та класів, будемо наше шкільництво поширювати, народ це добре розуміє, дві депутації передучера тут просили владу, щоб зорганізувала дві горожанські школи на селі. Український Університет хочемо перенести з Праги до

Хуста. Признаємо, що Український Університет багато виконав у Празі, але ліпше його мати в серці народу…

Будуємо нову Карпатську Україну та її головне місто, яким прав- доподібно буде Хуст. Ведемо вже переговори про побудовання біля ста помешкань для державних службовців. На просторі між Зам- ковою горою і залізничним двірцем побудуємо нову урядничу дільни- цю, наше хустське Ґалаґо. Побудуємо там палац уряду, універси- тет, катедралю, домівки для студентів, музей, український народ- ний театр.

Буде це модерна дільниця з широкими вулицями. У наступному році з весни розпочнемо будувати залізничну лінію впродовж Кар- патської України через Перечин, Сваляву до Хуста. Рахуємо при тому на чеський капітал і чеські технічні сили. Правда, зголошу- ється й чужий капітал. Будемо підпирати туристичний рух, а це нас ще більше зблизить із Заходом і з Чехією. Український народ є релігійний, і будемо його виховувати у вірі в Бога. З щирого серця бажаю державі чехів, словаків і українців, щоб у новім році всебічно закріпила свою внутрішню структуру. Я вірую в її добру господар- ську, культурну й соціяльну будучність. Що переказую чехам на Заході? Щоб між ними й українцями настали найбільші приятель- ські зносини»

Дата добавления: 2014-11-26