Аналіз якості продукції

За сучасних умов господарювання великого значення набуває покращення якості продукції. Ті підприємства, які нехтують якістю продукції, зазнають відчутних втрат у конкурентній боротьбі з іноземними виробниками.

Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників. Найбільш узагальнюючий характер мають:

– питома вага продукції зі знаком якост і;

– питома вага продукції, що має товарні знаки;

– питома вага продукції, що має фірмовий знак корпорації;

– питома вага продукції, що відповідає міжнародним стандартам.

Крім того використовують такі загальні об’єктивні показники якості:

– сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості);

– марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів);

– вміст корисних речовин чи шкідливих домішок (у % до обсягу чи ваги);

– строк служби (ресурс) і надійність;

– визнання одного з часткових показників якості провідним (міцність металів, калорійність харчових продуктів, теплотворність палива тощо).

У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції:

– гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;

– наявність рекламацій, їхня кількість і вартість;

– кількість і сума штрафів за поставку неякісної продукції;

– відсоток браку;

– пониження сортності продукції за межами підприємства;

– відсоток повернення продукції для виправлення дефектів;

– відповідність моді;

– наявність і рівень попиту на даний виріб.

Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, віддають перевагу об’єктивним, кількісним показникам якості, які забезпечують належну точність визначення якості продукції. Найчастіше аналізують показник сортності продукції та здійснюють оцінку виконання плану виробництва за сортністю. Виконання плану за сортністю можна визначити трьома основними способами.

1. Спосіб першосортних одиниць ґрунтується на обчисленні додаткових посортових перевідних коефіцієнтів, які враховують існуючі цінові співвідношення між окремими сортами. Для цього беруть за базовий найвищий з усіх сортів і розраховують відповідні коефіцієнти діленням ціни кожного сорту на ціну базового сорту. Далі розраховують середні плановий і фактичний коефіцієнти сортності шляхом множення посортових коефіцієнтів на відповідну кількість продукції, далі отримані умовні суми продукції треба додати й поділити на загальну кількість продукції.

Після цього порівнюють отримані плановий і фактичний коефіцієнти сортності Якщо величина фактичного показника є меншою за планову, то можна зробити висновок, що план за сортністю не виконано.

2. Спосіб порівняння середньозважених цін. Цей спосіб дає змогу робити розрахунки без попереднього обчислення перевідних коефіцієнтів для кожного сорту. Суть цього способу полягає в розрахунку середньозважених цін. При цьому, якщо фактична середньозважена ціна одного виробу дорівнює плановій або більша за неї (Ц_{ср. ф} ³ Ц_{ср. п}), то план за сортністю вважається виконаним. Цей дуже простий спосіб має істотну ваду – його не можна використовувати для розрахунку загального показника по підприємству.

3. Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісному й натуральному вираженні. Якщо зростає середній рівень сортності продукції, то темпи зростання обсягів виробництва у вартісному вираженні (І _в) будуть вищі, ніж в натуральному (І _н). Загалом план за сортністю буде виконано за умови додержання такого співвідношення: І _в ³ І _н.

З цих способів найбільш універсальним є спосіб першосортних одиниць.

Вивчаючи якість продукції, також слід звернути увагу на її зовнішній вигляд, привабливість оформлення, наявність чіткої і змістовної інформації щодо складу речовин і способу споживання. Важливу роль відіграє упаковка або тара, якими користується підприємство. Економія на цих елементах товару є недопустимою, так само як і намагання замаскувати низьку якість товару яскравим зовнішнім виглядом, найсучаснішим дизайном та поліграфією, привабливою та коштовною упаковкою.

Якщо на підприємстві недостатньо узагальнюючих показників якості продукції, необхідно ширше залучати до аналізу побічні показники (таблиця 8).

Таблиця 8

Дата добавления: 2014-11-26