Чисельність основних і допоміжних робітників

Категорії робітників	План	Фактично	Минулий період	Відхилення (±)
кількість, осіб	% до загальної кількості	кількість, осіб	% до загальної кількості	кількість, осіб	% до загальної кількості	від плану	від минулого періоду
Робітники, усього осіб							– 42	– 52
у т. ч.:
– основні		79,0		82,5		79,2	—	– 10
– допоміжні		21,0		17,5		20,8	– 42	– 42

З табл. 3 видно, що питома вага основних робітників зросла порівняно з плановою на 3,5% (82,5 – 79), а з минулим періодом – на 3,3% (82,5 – 79,2).

Підвищення питомої ваги основних робітників у їх загальній чисельності позитивно характеризує роботу підприємства, оскільки це супроводжується зростанням продуктивності праці. Вплив зміни питомої ваги основних робітників у загальній їх чисельності на виробіток одного робітника визначається діленням різниці між фактичною і плановою питомою вагою основних робітників на планову питому вагу основних робітників: (82,5 – 79) / 79 * 100 = 4,43%. Отже, завдяки підвищенню питомої ваги основних робітників у загальній чисельності продуктивність праці одного основного робітника збільшилась на 4,43%.

Успішне виконання виробничої програми залежить від забезпечення виробництва кадрами найбільш важливих професій та кваліфікацій працівників. Для цього фактична кількість робітників за професіями та розрядами порівнюється з потребою в них для виконання обсягу робіт дільниці, цеху й підприємства в цілому. Потрібна кількість робітників обчислюється діленням величини трудомісткості робіт за кожним їх видом на плановий фонд часу праці одного робітника.

Для оцінки відповідності кваліфікації робітників складності виконуваних робіт порівнюють середні тарифні розряди робіт і робітників, розраховані за середньою арифметичною:

; ,

де Т_р – середній тарифний розряд; ЧР – чисельність робітників; ТП – обсяг робіт кожного виду.

Аналіз використання робітників за кваліфікацією базується на зіставленні складності виконуваних за нарядами робіт із розрядом робітників (табл. 4).

Таблиця 4

Дата добавления: 2014-11-26