Якість як найважливіший елемент забезпечення конкурентоспроможності продукції і послуг

Тема №2. Якість як складовий елемент конкурентоспроможності

Процес забезпечення якості

Забезпечення якості – це дії, які плануються та систематично виконуються організацією-виробником і створюють впевненість в тому, що якість продукції відповідатиме вимогам, що висуваються до неї.

Існує два різновиди забезпечення якості: внутрішнє та зовнішнє. Внутрішнє забезпечення якості створює упевненість у заданій якості продукції у керівництва організації-виробника, зовнішнє – у споживачів.

Письмову гарантію відповідності продукції встановленим вимогам дає процедура, що має назву «сертифікація продукції».

Укрупнений процес «створення якості»

Етап1. Усвідомлення потреби

Етап 2. Інтерпретація потреби. Виявлення вимог до якості.

Етап 3. Відтворення вимог до якості у зразку продукції.

Етап 4. Реалізація вимог до якості продукції, що випускається.

Етап 5. Реалізація вимог до якості товару.

Етап 6. Задоволення потреб.

Для ефективної роботи підприємства готельно-ресторанного господарства необхідні не тільки різні ресурси, але й розробка процесів з надання послуг готельного і ресторанного господарства, а також механізмів їх взаємодії.

Висновок: усе вищезазначене свідчить про необхідність побудови спеціальної системи для управління якістю, яка має назву «система якості» та являє собою сукупність організаційної структури, розподілу повноважень та відповідальності, методів, процедур, ресурсів, які необхідні для встановлення, підтримки та вдосконалення якості продукції та послуг. Ефективна, добре структурована система якості дозволить оптимізувати якість з точки зору зменшення різних ризиків, зниження витрат та збільшення прибутку.

Підприємства, що виробляють та реалізують ефективними методами високоякісну продукцію, отримують неперевершені конкурентні переваги та завдяки цьому поліпшують загальні ресурси своєї діяльності.

Зростання ступеня насиченості ринку товарами і послугами, посилення конкуренції призвело до появи поняття конкурентоспроможності.

Якість – найважливіший елемент конкурентоспроможності. Зарубіжні фахівці з управління вважають, що конкурентоспроможність продукції на 70-80% залежить від її якості.

Якість продукції, послуг є основним чинником досягнення їх конкурентоспроможності. До інших статичних факторів належать ціна продукції, витрати на їх споживання за нормативний термін служби та якість сервісу споживачів послуг.

Фактори конкурентоспроможності продукції, послуг:

ü Якість послуги;

ü Ціна послуг;

ü Витрати у сфері споживання послуг;

ü Якість сервісу споживачів послуг

З погляду ступеня використання сукупності споживчих властивостей продукції та послуг варто розрізняти поняття «споживча вартість», «якість» та «корисний ефект».

Споживча вартість – здатність продукції, послуги задовольняти визначені потреби.

Якість – потенційна здатність продукції, послуги задовольняти конкретну потребу.

Корисний ефект – дійсна (фактична) здатність продукції, послуги задовольняти конкретну потребу.

Конкурентоспроможність характеризує властивість об’єкта задовольняти певну конкретну потребу порівняно з аналогічними об’єктами певного ринку.

Конкурентоспроможність продукції (послуги) – це сукупність її властивостей, що відображає ступінь задоволення конкретної потреби у порівнянні з репрезентованої на ринку аналогічної продукції. Вона визначає здатність витримувати конкуренцію на ринку, тобто мати вагомі переваги над продукцією інших товаровиробників. Конкурентоспроможність являє собою потенційну можливість продукції бути успішно реалізованою на ринку.

Головним складовим конкурентоспроможності на ринку є:

ü Технічний рівень та рівень якості продукції, які характеризують ступінь використання останніх науково-технічних досягнень під час технології виробництва;

ü Відповідність конструкції вимогам споживачів, які зважають на специфіку ринку, кліматичні умови, в яких використовується продукція, особливі умови, встановлені норми техніки безпеки й захисту навколишнього середовища, звичаї та звички;

ü Організація технічного обслуговування, яка гарантує безперебійну роботу реалізованих машин, обладнання та ін.;

ü Наявність патентної чистоти та патентного захисту продукції, а також зареєстрованого товарного знака;

ü Терміни поставок та гарантії, ціна та умови.

Конкурентоспроможність підприємства означає його здатність до ефективної господарської діяльності для досягнення конкурентних переваг та забезпечення прибутковості за умов конкурентного ринку.

Теорія М. Портера

Складається з двох основних типів конкурентних переваг – низькі видатки та диференціація продукції. Низькі видатки відображають спроможність фірми виробляти продукцію з меншими витратами, ніж конкуренти. Диференціація являє собою здатність підприємства забезпечити споживача унікальної та більшої цінністю у вигляді високої якості продукції.

Конкурентна перевага будь-якого типу дозволяє підвищити ефективність діяльності підприємства порівняно із конкурентами. Підприємства з низькими видатками при рівних з конкурентами цінна порівнювальну продукцію, мають можливість отримати більший прибуток. Відповідно у підприємств з диференційованою продукцією прибуток з одиниці продукції буде вищим, оскільки диференціація дозволяє під-ву встановлювати високі ціни, що при рівних з конкурентами витратах дає більший прибуток.

Конкурентоспроможність підприємства визначається впливом комплексу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища його життєдіяльності.

Конкурентоспроможність підприємства на товарному ринку відображається через її імідж.

Виходячи з того, що конкурентоспроможність продукції визначається її здатністю витримувати конкуренцію, складові елементи конкурентоспроможності безпосередньо випливають з методів конкуренції: цінових або нецінових.

Цінова конкуренція передбачає реалізацію продукції за нижчими цінами, ніж у конкурентів.

Нецінова конкуренція базується на відмінних особливостях продукції порівняно з продукцією конкурентів.

Дата добавления: 2014-11-26