Лексика до теми

Текст

Вправи

Вступ

Викладач-стажист Шпирковська О.Б.

Методичне забезпечення

з другої іноземної мови

(німецької)

для студентів спеціальностей:

“Менеджмент готельного господарства і туризму ”,

“Менеджмент готельного і ресторанного бізнесу”

ЛЬВІВ 2011

Укладачі:

к.п.н. Хмілярчук Н.С.

Рецензенти:

1. вкл. асист. Пукаляк О.І.

2. вкл. Кочерга І.В

Розглянуто та схвалено на засіданні

кафедри іноземних мов

Протокол № від

Зав.кафедри______________

Хмілярчук Н.С.

Дисципліна „Друга іноземна мова (німецька мова)”- невід’ємна складова підготовки фахівців. Зміст дисципліни створює умови для досягнення студентами рівня володіння мовою - незалежний користувач,як цього вимагає ступінь бакалавр. Такий рівень володіння мовою забезпечує академічну і професійну мобільність студентів,дозволяє випускникам компетентно функціонувати у професійному й академічному контекстах та забезпечує їх базу для навчання упродовж усього життя.

Мотивацією щодо вивчення дисципліни „ Друга іноземна мова (німецька мова)”служить професійна потреба студента стати висококваліфікованим фахівцем та бути конкурентоспроможнім на ринку праці., де ситуація складається так,що практично всюди потрібні фахівці, які вміють працювати з комп’ютером і знають принаймні одну іноземну мову. Однією із особливостей вивчення навчальної дисципліни „ Друга іноземна мова (німецька мова)” у Львівському інституті економіки і туризму є її професійно орієнтований характер, а також спрямована на формування професійної комунікативної компетенції, яка розглядається як мовна поведінка,що є специфічною для академічного і професійного середовища.

ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК СТУДЕНТІВ

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні ЗНАТИ:

· лексичний матеріал, необхідний для обговорення проблем між особистісного спілкування;

· граматичний матеріал який необхідний для усного спілкування, а також для опрацювання інформації з науково-популярної літератури, а саме для перекладу.

· актуальну лінгвокраїнознавчу інформацію, яка містить відомості про культуру країни, мову якої вивчають та України.

Студент повинен ВМІТИ:

 брати участь у діалозі-дискусії використовуючи різні діалогічні єдності;

 вміти вести бесіду відповідно до поданої теми, до навчальної ситуації,теми, прослуханого чи прочитаного тексту, коментувати побачене й почуте, спонукати співрозмовника до участі в обговоренні.

 розуміти на слух мовлення викладача чи співрозмовника у нормальному темпі, а також описові і фабульні тексти в одноразовому пред’явленні викладача і у звукозапису.

Шкала оцінювання студентів за кредитно-модульною системою

За шкалою ECTS	Оцінка за п’ятибальною шкалою	За шкалою ЛІЕТ	Залікові оцінки		Характеристика оцінки
		Екзамен	Залік
A		90-100	Відмінно	Зараховано	Відмінно- відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок
B	4,5	80-89	Добре	Зараховано	Дуже Добре – вища середнього рівня з кількома помилками
C		70-79	Добре	Зараховано	Добре – в загальному провильна робота з певною кількістю грубих помилок
D	3,5	60-69	Задовільно	Зараховано	Задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків
E		50 - 59	Задовільно	Зараховано	Достатньо(задовільно) – виконання задовольняє мінімальні критерії
FX	-	35-49	Незадовільно	Незараховано	Незадовільно – потрібно попрацювати перед Тим, як отримати залік
F	-	1-34	Незадовільно	Незараховано	Незадовільно - необхідна серйозна подальша робота.

FX – означає “незадовільно” – необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання;

F – означає “незадовільно” - необхідна значна подальша робота

Модуль 1

Тема 1. Правила читання.

Тема 2. Знайомство. Вітання.

Тема 3. Я і моя сім’я.

Тема 4. Будинок. Квартира.

Тема 5. Їжа. Напої. В ресторані.

Тема 6. В лікарні. В поліклініці.

Модуль 2

Тема 7. Орієнтація в місті.

Тема 8. Покупки та подарунки. Свята.

Тема 9. Іноземна мова та культура.

Тема 10. Зовнішній вигляд. Опис товариша.

Тема 11. Школа. Освіта. Професії.

Тема 12. Телекомунікації. Інтернет. Телебачення. Музика.

Модуль 1

Тема 13. Економіка. Підприємство. Виробництво.

Тема 14. Сім’я. Виховання.

Тема 15. Природа. Навколишнє середовище.

Тема 16. Іноземці у Німеччині. Поїздка за кордон.

Тема 17. Країнознавство. ФРН. Україна.

Тема 18. Співбесіда. Влаштування на роботу.

Тема 19. План міста. Переваги та недолікм проживання у місті.

Модуль 2

Тема 20. Проведення вільного часу.

Тема 21. Порядок дня. Календар зустрічей.

Тема 22. Стосунки між людьми.

Тема 23. Універмаг. Оплати рахунків.

Тема 24. Комп’ютер. Значення комп’ютерних технологій для сучасного життя.

Тема 25. Подорож. Засоби пересування.

Тема 1. Правила читання.

АЛФАВІТ (das ABC)

Aa (a)	Nn (ен)
Bb (бе)	Oo (о)
Cc (це)	Pp (пе)
Dd (де)	Qq (ку)
Ee (е)	Rr (ер)
Ff (еф)	Ss (ес) / ß - scharfes [ss]
Gg (ге)	Tt (те)
Hh (га)	Uu (у)
Ii (і)	Vv (фау)
Jj (йот)	Ww (ве)
Kk (ка)	Xx (ікс)
Ll (ель)	Yy (іпсилон)
Mm (ем)	Zz (цет)
Умлаути Ää, Öö, Üü	Дифтонг ei(ай) äu (ой)eu (ой) ai (ай) au (ау)
Буквосполучення приголосних ch [х] sch [ш] tsch [ч] sh[ж]

PHONETIK (ФОНЕТИКА) Деякі особливості звукової будови німецької мови

Всі звуки, як голосні, так і приголосні, вимовляються в німецькій мові більш напружено, ніж в українській. Деякі голосні та приголосні мають свої аналоги в українській мові, наприклад: [ о ], [ u ], [ m ], [ n ], [ J] та інші, але є й такі звуки, що не мають подібних в українській мові, це: [ с ], [ rj ], [ 0 ] та ін., або мають певні особливості вимови: [ t ], [ р ], [ k ] та ін.

Vokale (Голосні)

Основні властивості голосних німецької мови

1.В німецькій мові є протиставлення коротких та довгих голосних звуків. Довгі голосні звуки звучать майже вдвічі довше, ніж короткі. Від довготи звучання голосних залежить значення слів.

2.У німецькій мові розрізняють «закриті» та «відкриті» голосні. Чим вище до піднебіння піднімається язик при утворенні голосного, тим "вужчим» стає голосний, і навпаки, чим далі язик від піднебіння, тим «ширшим» стає голосний.

3.Німецькі довгі голосні під наголосом довші за наголошені українські. Німецькі наголошені короткі голосні коротші за українські наголошені голосні. У транскрипції після знака для довгого голосного стоять дві крапки [:].

4.Довгі голосні у ненаголошеній позиції стають напівдовгими, зберігаючи якість закритості. У транскрипції напівдовгі голосні позначаються знаком для даного звука з однією крапкою праворуч [•].

5.Короткі голосні в ненаголошеній позиції зберігають усі основні якості голосних у наголошеній позиції.

6.В німецькій мові є більше голосних з округленою губною щілиною, ніж в українській мові.

7.Початковий голосний слова вимовляється з так званим «сильним приступом» [']: перед початком вібрації голосові зв'язки змикаються, а затим прориваються повітряним струменем, утворюючи легкий ляск.

8.Голосні німецької мови вимовляються чітко, без зайвого призвуку або дифтонгоїдного характеру.

9.Для артикуляції німецьких голосних характерне сильне м'язове напруження апарату мовлення.

Випадки вживання довгих і коротких голосних Голосний довгий:

1)у відкритому (що закінчується на голосний звук) наголошеному складі: sagen, rufen, lesen;

2)у закритому складі перед одним приголосним при умові, якщо слово можна змінити так, що даний голосний попаде у відкритий склад і при цьому лишається носієм головного наголосу: rot, Tag, Weg;

3)в суфіксах: -bar, -sam, -sal, -tum: Nachbar, langsam, Eigentum, Schicksal;

4)коли після голосного немає приголосного: Menü, tabu;

5)якщо після нього стоїть h: fahren, Uhr, nehmen;

6)якщо ie стоять в одному складі: tief liegen, sieben, або в сполученні ieh: ziehen;

7)якщо після голосного в простому слові стоять змичні приголосні, [1] або [r]: übrig, Adler, wir, für, real;

8) коли букви голосного подвоюються: Staat, Boot, Meer.
Голосний напівдовгий:

1)в ненаголошеній кінцевій позиції: Prosa, Foto;

2)в першому складі запозичених слів, якщо склад відкритий і слово має щонайменше 4 склади до словесного наголосу: Universität, Fakultät.

Голосний короткий:

1)у закритому складі перед кількома приголосними, які належать до тієї ж морфологічної частини: Welt, Held, rasten, Blitz, Hemd;

2)перед одним приголосним в односкладовому незмінному слові: ob, in, um, але довгий в er, wer, her та in;

3)завжди перед ck, sch та звуками [rj], [gfj, [|§], [kj]: lang, sitzen, frisch, Zopf Max, Acker;

4)у префіксах ent-, emp-, er-, ver-, zer-, miß- і в суфіксах -ig, -isch, -ismus, -ist, -ant, -ent: Student, wichtig, Journalist;

5)перед звуками [/] і [ x ] голосний вимовляється в одних випадках довго, інших коротко: Sprache [а:], але Sache [а], Nische [і:], але Asche [а];

6)при подвоєнні букви наступного приголосного: Stimme, Mutter.

Monophthonge (Монофтонги) Голосні заднього ряду

Положення язика визначає ряд голосних. Терміни «задній ряд» і «передній ряд» вказують на те, що в першому випадку форма порожнини рота змінюється завдяки підняттю задньої спинки язика назад, до м'якого піднебіння, в другому випадку, завдяки підняттю середньої спинки язика вперед, до середини твердого піднебіння. Підняття задньої спинки язика часто супроводжується відсуванням корпуса язика назад, підняття передньої спинки язика - просуванням корпуса язика вперед. До голосних заднього ряду належать: [a:], [a], [u:], [ v ], [о:], [ о ].

При утворенні [ а: ] і [а] язик лежить низько. Губи пасивні.

При утворенні довгого [її:] сам язик не підтягнутий назад, але задня спинка максимально високо піднята до м'якого піднебіння.

При утворенні короткого [ и ] язик відтягнутий назад, а задня спинка язика піднята в напрямку до м'якого піднебіння, але язик піднятий нижче, ніж при [и:] і заокруглений губний отвір трохи більший.

При утворенні [о:] язик не відтягнутий назад, задня спинка піднята трохи нижче, ніж при [и] в напрямку до м'якого піднебіння. В порівнянні з [ о ] [о:] звук більш закритий, губи витягнуті вперед і округлені.

Голосні переднього ряду

При утворенні [і:] спостерігається максимально високе підняття середньої частини спинки язика до середини твердого піднебіння, кути губів розширюються в сторони. Слід пам'ятати, що німецькі приголосні перед всіма голосними переднього ряду не пом'якшуються. В порівнянні з [і:] [і] звук більш відкритий. Основа язика відходить назад, хоч кінчик його і залишається біля нижніх зубів. Губна щілина звужена, але менш напружена.

Якщо, зберігаючи звучання [і:], додати до нього енергійне заокруглення губної щілини, то матимемо звук [у:]. Звук закритий, довгий, лабіалізований.

[y] утворюються додаванням лабіалізації, проте меншої, ніж при [у:], до артикуляції [і]. У порівнянні з [у:] це звук більш відкритий і короткий. При утворенні [е:] середня частина спинки язика піднімається до переднього піднебіння, але язик лежить трохи нижче, ніж при [і], [є:] дуже вузьке. Кути губів розсовуються в сторони.

Вимова [є] дається неважко. В порівнянні з [е:] [є] звук більш відкритий.

У німецькій мові зустрічається також фонема [є:], для правильного утворення [є:] треба спочатку вимовляти [с], а потім здовжувати його.

При артикулюванні редукованого голосного [з] губи злегка розкриті і пасивні, язик не просунутий ні вперед, ні назад, середня і задня спинки язика трохи підняті. Звук максимально короткий, не напружений і нечіткий, зустрічається тільки в ненаголошеній позиції, в закінченнях, у префіксах.

Якщо, зберігаючи всю артикуляцію [е:], додати до неї енергійне заокруг­лення губної щілини, таке, як при [о:], отримаємо звук [0:] - довгий лабіалізований і в порівнянні з таким як [се] більш закритий. Перед [0:], як і перед [се], приголосні ніколи не пом'якшуються. Щоб правильно вимовляти звук [се], треба вимовити [е] і додати лабіалізацію, однак меншу, ніж при [о:].

Diphthonge (Дифтонги)

Дифтонгом називається сполучення двох голосних в одному складі, тому сполучення не можна ділити на два склади. Перший голосний у дифтонгах звучить виразно, а другий - слабко, закрито:

[35]. [39], Ш] eins, Mai, Meyer, Augen, neun, Häuser.

Konsonanten (Приголосні)

Основні особливості німецьких приголосних у порівнянні з українськими приголосними

1.В німецькій мові відсутні пом'якшені приголосні. Всі німецькі приголосні тверді.

2. Вимова приголосних [р], [t], [k] супроводжується шумним видихом
(аспірацією), крім випадків перед приголосними та [а].

3. Дзвінкі приголосні звучать глухіше.

4. Відсутність подвоєних та довгих приголосних, крім випадків, коли
зустрічаються, наприклад, однакові приголосні префікса і кореня, прийменника
й іменника: annehmen, erringen, тобто коли однакові приголосні збігаються на
стику морфем.

Структура складу в німецькій мові

Звуки німецької мови, як і будь-якої іншої, не існують ізольовано, а об'єднуються у склади. Склади утворюють слова. Слово може складатися з одного або кількох складів. У кожному складі є один складоутворюючий елемент, ядро складу, яким є голосна. До складоутворюючої голосної можуть прилягати одна або декілька приголосних. Розрізняють відкриті та закриті склади. Відкритим складом називається такий склад, що закінчується голосною. Закритий склад закінчується приголосною.

Wortbetonung/Wortakzent (Наголос у словах)

У німецькій мові словесний наголос характеризується чітким протиставленням за силою наголошених і ненаголошених складів. Сильний наголос концентрується, як правило, на перших складах кореня слова: 'kommen, der'Sommer.

В похідних словах з відокремлюваними префіксами наголос падає на префікс: 'vorkommen, 'aufstehen.

В словах з невідокремлюваними префіксами наголос падає на корінь: be'kommen, er'zählen.

У складних словах наголошуються, як правило, перші компоненти: die 'Straßen,bahn,' sehens.wert,' zurück, kehren.

Intonation (Інтонація)

Для німецьких речень характерне зниження тону в кінці розповідних, питальних (з питальним словом), окличних та складносурядних речень:

Ich fahre nach München\Wann beginnt die Konferenz? \ Willkommen nach Kyjiw!\Das Wetter ist heute gut und wir fahren aufs Land. \

Німецькі питальні речення без питального слова та перша частина склад­нопідрядних речень вимовляються з незначним підвищенням тону на останньому наголошеному складі:

Machst du heute mit??Nachdem wir diese Frage besprochen haben,?

machten wir uns an die Arbeit. \

1.1. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на вимову приголосних p, t, k з придихом.

Pakt, Post, Pult, Pest, Pizza, Punkt, Puppe, Pilot, Pik, Pianist, Pille, Plastik, Takt, Tank, Tante, Tennis, Taft, Motto, Kamm, Kappe, Kiste, Kinn, Kette, Kopf, Konnte, Kontakt, Kontinent, Kost, Kosmos, Konzept, Akzent.

1.2. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на вимову приголосних b,g,d перед голосним і в кінці слова.

Dill, Diktat, Drift, Duft, Bad, Band, Brand, Bald, Lob, Abtritt, Abrede, Bombe, Abend, Bund, Mund, Mond, Kind, Akkord, Wald, Gast, Gatte, Geld, Gips, Glanz, Krug, Zug, Tag.

1.3. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на вимову приголосного s перед голосним.

Salat, Saft, Samt, Sand, Sekt, Sekte, Semmel, Sinn, Sitte, Soldat, Sonde, Sonne, Soll, Sorte, Suppe, Sumrf, Summe, Substanz, Signal, Signum, Sessel, System, Pinsel, Mensa, Visum, Krise.

1.4. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на вимову приголосного s у буквосполученнях sp, st на початку кореневої частини слова та в буквосполученні sch.

Sprotte, Sport, Spagetti, Spektrum, Spargel, Spinne, Spalte, Strand, Stamm, Stelle, Stempel, Steppe, Stille, Student, Stift, Stulle, Stunde, Abstand, Schnaps, Schaft, Schande, Schaffen, Schelle, Schelm, Schiff, Schlamm, Schminke, Schrift, Schloss, Schuld, Schuppe, Tisch, Tusch, Busch, Wunsch, Dusche, Frische, Asche, Abschnitt, Fisch, Maschine.

1.5. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на вимову приголосного v.

Villa, Ventil, Vanille, Vitamin, Virus, Votum, Visum, Vulkan, Vater, Vetter, Volk, Verlag, Verlobte, Verrat, Verschluss, Vertrag, Verzug, Vormund, Vorschub, Vorstufe, Vortritt, Vorwand, Vorzug.

1.6. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на правила читання приголосних k,c,x і буквосполучення ck.

Kassette, Krimi, karte, Akt, Aktiv, Akustik, Creme, Campus, Caravan, Computer, Colt, Rock, Dock, Lack, Sack, Backe, zacke, Schmuck, Druck, Dackel, Decke, Strecke, Locke, Scheck, Geschmack, Taxi, Text, Telex, Reflex, Lexikon, Praxis, Nixe, Paradox.

1.7. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на правила читання приголосного h.

Haft, Halle, Halt, Hand, Heft, Hemd, Hindi, Himmel, Hit, Hut, Hund, Hilfe, Hotel, Hahn, Kahn, Bahn, Zahn, Wahn, Wahl, Zahl, Stahl, Strahl, Pfahl, Sahne, Fahne, sohn, Mohn, Lohn, Wohl, Kohl, Dohle, Bohle, Sohle, Fohlen, Lehne, Zehe, Wehen, Ehe, Zehntel, Kehle, Mehl, Feh, Lehm, Lehre, Ehre, Stuhl, Kuh, ruhm, Ruhe.

1.8. Прочитайте. Зверніть увагу на відмінність у вимові сполучення ch після голосних a, o, u, i у суфіксах chen, lich, ig, а також на початку запозичених слів.

Nacht, Macht, Acht, Fach, Dach, Schach, Sache, Wache, Rache, Lachen, Loch, Koch, Hoch, Docht, Woche, Knochen, Buch, Tuch, Sucht, Kuchen, Licht, Sicht, Bericht, Gedicht, Gewicht, Pflicht, Strich, Fichte, Nichte, Geschichte, Recht, Knecht, Pech, Fechten, Kindchen, Stiftchen, Bildchen, Pferdchen, Pilzchen, Pinselchen, fraglich, herzlich, ordentlich, empfindlich, abendlich, morgenlich, wesentlich, windig, lustig, saftig, fettig, blutig, baldig, dortig, ruhig, lebendig.

1.9. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на правила читання сполучень ph, th.

Phantom, Philatelist, Phlegma, Siphon, Theater, Thron, Theorem, Thermit, Theokrat, Athlet, Atheist, Mythos, Bibliothek, Katholizismus.

1.10. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на правила читання сполучень tsch, tz.

Putsch, Deutsch, Kitsch, Klatsch, Matsch, Rutsch, Kutsche, Lutscher, Tscheche, Sitz, Satz, Platz, Katze, Schatz, Schutz, Witz, Besitz, Schlitz, Schnitzel, Netz, Letzt, Ketzer, Putz, Hitze, Spitze.

1.11. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на носове звучання сполучення ng.

Gang, Klang, Rang, Fang, Zwang, Strang, Belang, Schlange, Ding, Ring, Doping, Schlinge, Wange, Menge, Meldung, Sendung, Ahnung, Festung, Achtung, Landung, Bindung, Hemmung, Wohnung, Richtung, Brechung, Ordnung, Rechnung, Rettung, Wertung, Drehung, Nutzung, Besetzung, Hohlung.

1.12. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на довготу подвоєного голосного.

Saal, Saat, Staat, Haar, Paar, Waage, See, Schnee, Seele, Reede, Tee, Idee, Beere, Fee, Boot, Vakuum.

1.13. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на довготу голосного у відкритому складі всередині слова.

Nase, Vase, Phase, Blase, Sage, Lage, Gage, Frage, Magen, Laden, Wade, Faden, Nadel, Tadel, Gabe, Rabe, Tafel, Hose, Rose, Dose, Prosa, Probe, Robe, Krone, Note, Oma, Mode, Vogel, Hobel, Schnabel, Rebe, Rede, Regel, regen, Besen, Wesen, Nebel, Leben, Leder, Feder, Meter, Hebel, Bude, Pudel, Strudel, Kugel, Rubel, Pute, Rute, Luke, Fuge, Luxus, Lyrik.

1.14. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на довготу голосного і при наступному голосному е.

Miete, Niete, Tiefe, Riegel, Liege, Ziege, Zwiebel, Diele, Kiefer, Siegel, Spiegel, Riese, Schiene, Miene, Kiel, Ziel, Brief, Sieg, Dieb, Trieb, Sieb, Dienst.

1.15. Прочитайте наступні слова з Umlaut.

ä: Lärm, Rätsel, Kelte, Hölfte, Härte, Tränke, Lächeln, Schwäche, Fläche, Gärtner, Gebäck, Härte, Wärme, Täter, Gräte, Nähe.

ö: Löffel, Hölle, Klöppel, Knöchel, Förster, Mörder, Löwe, Größe, Kröte, Höhe, Krönung.

ü: Hütte, Hülle, Lücke, Künstler, Glück, Müll, Stück, Büste, Wüste, Brücke, Krücke, Bürste, Mütze, Bühne, Hügel, Bügel, Lüge, Tüte, Übung, Düne, Blüte.

äu: Käufer, Läufer, Säule, Säure, Träumer, Gebäude, Geläuter, Häuser, Bäume, Räume.

1.16. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на читання дифтонгів.

аi: Mai, Main, Mainz, Bai, Hai, Laib, Laich, Hain, Kaiser, Taifun, Baikal.

ei: Kleid, Neid, Feind, Zeit, Teig, Reis, Wein, Geist, Reise, Meise, Meister, Reife, Feige, Geige, Breite, Weide, Weib, Feile, Eile, Leistung, Heizung.

eu: Freund, Zeug, Heu, Keule, Beute, Eule, Beutel, Treue, Leute, Teufel, Neuling, Leuchter, Euter, Europa.

au: Frau,Baum, Raum, Traum, Kauf, Rauch, Strauch, Raub, Maus, Haut, Tau, Taube, Laune, Erlaubnis.

äu: Kräuter, Häute, Gäule, Mäuse, Mäuler, Zäume, Zäune.

1.17. Прочитайте наступні слова. Зверніть увагу на правила читання голосних.

Asche, Atom, Paar, Bahre, Wäsche, Träne, Traube, Träume, Welle, Wesen, Tee, Wehen, Seite, Seuche, Wiesel, Serie, Gott, Koda, Boot, Schote, Rohr, Götze, Böschung, Böse, Duft, Nudeln, Vakuum, Ruhepause, Züchter, Güte, Brühe, Typ, Syntax, System, Zyklon, Zylinder, Pyramide.

Тема 2. Знайомство. Вітання. Представлення.

Діалог 2.1.

-Guten Morgen.

-Guten Tag.

-Guten Tag, Frau Bauer.

-Guten Tag, Frau Yoschimoto. Wie geht es Ihnen?

-Danke, gut. Und Ihnen?

-Auch gut, danke.

Діалог 2.2.

-Hallo, Nikos!

-Hallo, Lisa! Hallo, Peter!

-Wie geht’s?

-Danke, gut.

Діалог 2.3.

-Ich heiße Beckmann. Und wie ist Ihr Name?

-Raab.

-Wie heißen Sie?

-Veronika Winter.

-Sind Sie Herr Weininger?

-Nein, mein Name ist Spät.

Діалог 2.4.

-Ich bin Eva. Und wie heißt du?

-Tobias. Und du?

-Ich heiße Daniel.

-Wie alt bist du?

-Ich bin 20 Jahre alt.

Діалог 2.5.

-Woher kommen Sie?

-Ich komme aus der Ukraine. Und Sie?

-Aus Deutschland.

-Woher kommst du?

-Ich komme aus Österreich. Und du?

-Aus der Schweiz.

-Kommen Sie aus Europa?

-Ja, aus Polen.

-Und Sie? Sind Sie aus Deutschland?

-Nein, aus Österreich.

Діалог 2.6.

-Ich bin Lehrerin. Und Sie? Was sind Sie von Beruf?

-Ich bin Ökonomist.

-Wie bitte?

-Ökonomist.

Діалог 2.7

Was ist das?

- Was ist das?

- Das ist das Zimmer siebzehn.

- Was ist im Zimmer?

- Im Zimmer stehen zehn Tische.

- Ist die Tafel da?

- Ja.

- Wie ist die Tafel?

- Die Tafel ist klein.

- Wie viele Fenster sind im Zimmer?

- Im Zimmer sind zwei Fenster.

- Sind die Fenster breit?

- Ja, sie sind sehr breit.

Діалог 2.8

Wer ist das?

- Wer ist das?

- Das ist Bernd.

- Ist er dein Bruder?

- Ja, er ist mein Bruder.

- Was ist Bernd?

- Er ist Arbeiter. Und das ist sein Sohn Emst.

- Wie alt ist Ernst?

- Ernst ist elf Jahre alt.

- Und wer ist das?

- Das sind meine Eltern.

- Arbeiten sie?

- Aber nein. Sie sind alt.

- Und wo wohnen sie? Wohnen sie da?

- Nein, sie wohnen drei Straßen weiter.

Das ist das Kinderzimmer. Es ist klein. Da ist ein Fenster. Es ist breit. Im Kinderzimmer stehen ein Tisch, ein Stuhl und zwei Betten. Da schlafen und spielen die Kinder. Das ist das Schlafzimmer. Da schlafen die Eltern. Das ist das Arbeitszimmer. Da arbeitet unser Vater. Das ist unser Esszimmer. Da steht unser Esstisch. Da essen wir.

Guten Morgen! Guten Tag! Wie geht es Ihnen? Danke gut auch heißen der Name wie woher sein haben kommen alt ich du Sie die Ukraine Deutschland Österreich die Schweiz Polen aus der Ökonomist die Lehrerin der Beruf Was sind Sie von Beruf? sehr angenehm verstehen

Доброго ранку! Доброго дня! Як у Вас справи? Дякую добре також називатися ім’я як звідки бути мати походити, приїхати старий я ти Ви Україна Німеччина Австрія Швейцарія Польща з (прийменник) економіст вчителька професія Хто Ви за професією? дуже приємно розуміти

Числівники

0 null 1 eins 2 zwei 3 drei 4 vier 5 fünf 6 sechs 7 sieben 8 acht 9 neun

10 zehn 11 elf 12 zwölf 13 dreizehn 14 vierzehn 15 fünfzehn 16 sechzehn 17 siebzehn 18 achtzehn 19 neunzehn

20 zwanzig 21 einundzwanzig 22 zweiundzwanzig... 30 dreißig 40 vierzig 50 fünfzig 60 sechzig 70 siebzig 80 achtzig 90 neunzig 100 hundert 1000 tausend

Дата добавления: 2014-11-26