Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Текстові категорії




Специфіку та стійкість будь-якого типу текстів забезпечує єдність текстових категорій. Назагальніші положення, що стосуються категоріальних ознак тексту можна звести до наступного:

а) категорії тексту можуть бути загальнотекстовими, тобто загальними та обов’язковими для всіх типів текстів та для кожного окремого тексту. До загальнотекстових категорій належать такі поняття як інформативність, дискретність, персональність / імперсональність, настанова на адресата, текстотворення та текстооформлення, інтродуктивність, інферативність і т. п. До другої групи категорій відносять такі поняття як підтекст, партитурність, емотивність, поліфонічність та ін.;

б) кожна категорія тексту характеризується та визначається сукупністю обов’язкових ознак;

в) загальнотекстові категорії охоплюють як план змісту, так і план вираження тексту;

г) категорії тексту взаємодіють між собою за принципом пересічних полів [198, с. 212].

Розглянемо деякі категорії тексту:

1. Цілісність, або когерентність (від лат. соїіаегепгіа — зв'язок, зчеплення), розуміється як єдність таких цілісностей: змістової цілісності (єдність ідеї, теми, змісту), комунікативної цілісності (мети, намірів мовного спілкування) та структурної і формально-граматичної цілісності (мовленнєвих жанрів, їх комплексів, узгоджуваність і координація форм). Цілісність тексту підтримується текстовими категоріями: континуумом (від лат. сопгіпішт — безперервне, суцільне) та колізією (лат. со11І5Іо, від соШсіо — стикаюся). Континуум тексту розглядається як послідовність подій, процесів, фактів, явищ та ідей, які розгортаються у просторі й часі тексту (за Л.І. Мацько). Колізія означає зіткнення протилежних сил, їх інтересів і прагнень. Вона супроводжує континуум, тому що діє в одному з ним тексті, на тому самому темпоральному і локальному просторі. Змістова цілісність тексту забезпечується лексичним рівнем мови, системою повного

номінування, структурно-граматична — системою узгодженості граматичних форм і зв'язків, а комунікативна — єдністю інвенції, намірів, диспозиції та елокуції.

2. Зв'язність, або когезія (від лат. соЬаезш — зчеплений), буває лінійна (послідовна) і вертикальна (пучковидна), забезпечується єдністю горизонтального і вертикального контекстів. Зв'язність служить попередній ознаці, тобто цілісності тексту. Лексичним і граматичним зв'язком частин тексту вона забезпечує наявність континууму. Зв'язність (або зчеплення) виділяють за різними ознаками: 1) логічними; 2) асоціативними; 3) образними; 4) композиційно-структурними; 5) стилістичними; 6) ритмоутворювальними.

Логічну зв'язність помічаємо у причиново-наслідкових відношеннях між елементами тексту, при аналізі й синтезі його

частин, розгортанні індукції (від окремого до загального) і дедукції (від загального до окремого) тексту.

На асоціативну зв'язність тексту вказують домінантні теми, ключові слова, суміжна сполучуваність, метафоричні тропи, риторичні фігури синтаксичного паралелізму тощо.

Образна зв'язність тексту забезпечується системою образів (позитивних, негативних, головних, другорядних, периферійних) та наскрізними образами-символами. Основними мовними засобами образної зв'язності є тропи і фігури.

Композиційно-структурна зв'язність виявляється в будові тексту, диспозиції його частин, залежності композиційних елементів, несуперечності змісту і зв'язків як логічних, так і граматичних. Головна роль у забезпеченні композиційно-структурної зв'язності тексту належить дейктичним компонентам (займенникам, прислівникам) та службовим частинам мови.

Стилістична зв'язність тексту полягає у гомогенності й гармонійності його стилістичної системи та у відповідності її стильовим параметрам певного стилю чи підстилю і жанровому різновиду. Стилістична зв'язність кожного тексту стає очевидною через доцільність і співмірність стилістично нейтральних, стильових і стилістично маркованих одиниць, через доречне і майстерне використання фігур слова (тропів) і фігур думки

(стилістичних фігур).

3. Члепованість тексту. Властивість тексту бути комунікативно членованою одиницею свідчить про гармонійність його природи. Розрізняють членування тексту за кількома ознаками: змістове і технічне, концептуальне й методичне, глибинне і поверхове, об'єктивне і суб'єктивне, смислове і формальне.

Змістове і технічне членування знаходить відповідне вираження у поліграфічному оформленні від заголовка до глави, розділу, параграфа та абзацу.

Концептуальне членування відповідає певним концептам (ідеям, ментальним праобразам, темам, судженням і поняттям). Методичне членування підпорядковується певній прикладній освітній меті.

Глибинне членування відповідає задуму, ідеї і сутності намірів, етапам досягнення мети. Поверхове членування може бути зовнішнім, верхнім відображенням глибинного, але через якісь формально видимі ознаки (наприклад, паузи).

Найскладнішим є членування тексту за ознаками об'єктивності і суб'єктивності. Найбільш помітне в художніх текстах, де може діяти кілька ліній текстових модальностей, авторських задумів, рецепцій і рефлексій.

Композиційне і формально виражене членування суттєво залежить від стилю, підстилю і жанру тексту. Ознака членованості є дуже важливою для більшості дипломатичних текстів, у них вона часто має статус «визначальної окресленості».

4. Лінійність тексту ніби організовує дискретні мовні одиниці у послідовність мовного викладу і спрямовує континуум у певному напрямку.

5. Категорія інформативності. Головною метою створення публіцистичного тексту є повідомлення інформації. Інформація в загальноприйнятому розумінні ототожнюється з номінацією. У фаховій літературі термін «інформація» використовують лише у випадку, коли мова йдеться про отримання нових знань стосовно явищ, відношень, подій.

За своїм прагматичним призначенням розрізняють змістово-фактуальну інформацію (ЗФІ), змістово-концептуальну інформацію (ЗКІ) та змістово-підтекстову інформацію (ЗПІ) [див. 61].

Змістово-фактуальна інформація містить повідомлення про факти, події, процеси, які відбуваються в світі, що оточує людину. Це гіпотези, прогнози, співставлення фактів. ЗФІ за своєю сутність експліцитна.

До функції змістово-концептуальної інформації входить повідомлення індивідуально-авторського бачення проблеми, її соціальна значимість. Такий тип інформації – творче переосмислення фактів, подій, процесів та представлення їх адресантом в уявному світі.

Змістово-підтекстова інформація – прихована, вона вилучається із ЗФІ завдяки властивостям одиниць мови породжувати асоціативні та конотативні значення.

6. Іншою текстовою категорією, в межах якої доцільно аналізувати формування аргументаційних потенцій текстів цього типу, є категорія проспекції / ретроспекції [61].

Сутність категорії ретроспекції полягає в тому, що вона відсилає адресата від теперішнього до минулого, до інформації, повідомленої раніше, до попереднього досвіду. Ретроспекція може бути представленою в тексті одним з трьох варіантів, залежно від обраної прагматичної настанови:

– відновити в пам’яті читача повідомлене раніше або повідомити йому нову інформацію, яка відноситься до минулого, але є необхідною для розуміння подальшого розгортання подій;

– дати можливість переосмислити цю інформацію в нових умовах, в іншому контексті, з урахуванням того, що було сказано до ретроспективної частини;

– актуалізувати окремі частини тексту, які опосередковано відносяться до змістово-концептуальної інформації.

Використання текстових категорій проспекції / ретроспекції відносно їхньої ролі у створенні аргументації у публіцистичних текстах з економіки демонструє приклад. Стаття «Schlachten schlagen» стосується проблеми труднощів адаптації у перші тижні на новій роботі та дає поради, аргументативно обґрунтовуючи їх корисність для адресата. Ми звернемося до останнього аргументу, що апелює до прикладу: Das hat auch Annabelle Kästner (Name geändert) lernen müssen. Beim Einstieg in ihren ersten Job nach der Uni traf die Betriebswirtin der Praxisschock. Für die neue Stelle war die 28-Jährige aus Hamburg in eine süddeutsche Kleinstadt gezogen. Dort sollte sie die Personalabteilung eines mittelständischen Pharmaunternehmens mit 250 Mitarbeitern unterstützen. Doch schon nach wenigeп Wochen geriet sie im rauen Männerbetrieb an ihre Grenzen. Sie fühlte sich als Mädchen für alles benutzt: Mitarbeiter maulten bei ihr über das Kantinenessen, Abteilungsleiter beschwerten sich bei ihr über Trinker in der Frühschicht. Und als ein Angestellter bei einem Werksunfall starb, sollte sie die Grabrede halten.

Die Berufseinsteigerin sah sich von den Wünschen ihrer Kollegen völlig vereinnahmt. «Alles lief bei mir auf» sagt Kästner, die zunächst brav ranklotzte, dann aber merkte: «Ich muss gegensteuern – auch wenn ich mir damit keine Freunde mache».

Systematisch grenzte sie ihren Aufgabenbereich ab und spannte andere Kollegen mit ein. Von ihrem Chef forderte sie nach zwei Monaten ein Feed-back Gespräch. «So etwas hatte es bis dahin noch nie gegeben», erzählt die Betriebswirtin.

Ihre Strategie ging auf. Der Werksleiter bestärkte sie nicht nur in ihrem Kurs, sondern übertrug ihr auch eine heikle Mission. Das Unternehmen hatte Absatzschwierigkeiten und sie sollte gegenüber dem Betriebsrat Kurzarbeit durchsetzen. Eine harte Probe für die junge Frau, die sich trotzdem nicht einschüchtern ließ. Sie pokerte hart und überzeugte die Arbeitslager. «Das war mein Ritterschlag», sagt Kästner rückblickend. Und der Grundstein für ihren weiteren Aufstieg: Inzwischen leitet sie die Personalabteilung (№ 35, с. 7).

Кожній людині, яка працює, знайоме почуття легкої тривоги, пов’язаної з пережитим досвідом перших днів на новій роботі, вживання в новий колектив. Перший абзац наведеного прикладу описує саме таку ситуацію, корелюючи з текстовою категорією ретроспекції. Для тих осіб, які мали негативний досвід на попередній роботі, або для швидкої адаптації у новому колективі, адресант дає кілька «рецептів», слідування яким обіцяє успіх. Описана ситуація пов’язана з категорією проспекції. Таким чином, попередній негативний досвід (ретроспекція) протиставляється з позитивним (проспекція). Таке протиставлення є аргументативним прийомом, який переконує у корисності та дієвості пропонованих порад щодо корекції поведінки адресата.

7. Категорія завершеності тексту. Ця ознака притаманна лише конкретним текстам з визначеними межами. У текстах широкого тлумачення, особливо дискурсах, вона має відносний характер, про що йтиметься пізніше. Можуть бути тексти, зокрема художні, зумисне не завершені автором або такі, в яких предметне і фабульне завершення не є завершенням ідеї, ментальних концептів тощо. Такі тексти можуть потребувати або, точніше, провокувати створення наступних текстів. Сказане вище про текст і його ознаки дає підстави зробити висновок, що: 1) цей ряд визначень і тлумачень тексту ще не вичерпаний, тому що, по-перше, невсі дослідження з лінгвістики тексту завершені, не всі нам відомі й доступні; по-друге, не всі класи і види текстів соціальної комунікації можуть бути досліджені й описані в одних категоріях; по-третє, текст є предметом дослідження багатьох наук — лінгвістики тексту, стилістики й прагматики, літературознавства, психолінгвістики, філософії, інформатики, теорії комунікації, кожна з яких має свої завдання й оперує відповідними методами дослідження; 2) недостатньо сформована термінологічна система лінгвостилістики тексту;

3) набирається певна множина дефініцій, тлумачень, основних категорій і диференційних ознак тексту, що не суперечать одна одній, бо розглядаються не в одній площині, а кожна є істинною, реальною в межах методології, на яку спирається, напряму, підходу, інтра- чи екстралінгвістичної сфери, позиції або точки зору (автора, читача, соціуму дослідника). Це дає підставу говорити про інтегральну природу текстів, їх багатокомпонентність, різнобічність і поліфункціональність.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-09; Просмотров: 9281; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.