Процесуальних теорій три: теорія очікувань, теорія справедливості і модель Портера-Лоулера

Згідно з Герцбергом, за відсутності або недостатньому ступені наявності гігієнічних чинників у людини виникає незадоволення роботою.

Фредерік Герцберг із співробітниками розробив ще одну теорію мотивації, засновану на потребах - теорію двох чинників Герцберга.

Влада, успіх, причетність.

Люди з потребою влади - це енергійні люди, не обов'язково кар'єристи, що рвуться до влади, але ці люди випробовують потребу впливати, керувати, це лідери колективів і організацій.

Люди з потребою успіху - це помірно ризиковані люди, які беруть на себе відповідальність за вирішення задачі або проблеми. Люди з потребою причетності зацікавлені в компанії і дружніх стосунках з іншими людьми, в наданні допомоги іншим.

Суть цієї теорії полягає в тому, що у процесі дослідження конторських службовців однієї великої фірми всі отримані відповіді розділили на дві великі категорії - "гігієнічні чинники", та "мотивації".Гігієнічні чинники пов'язані з навколишнім середовищем, в якому здійснюється робота, а мотивації - з самим характером роботи.

Однак, якщо вони достатні, то самі по собі не викликають задоволення роботою і не можуть мотивувати людину на що-небудь. На відміну від цього, неадекватність мотивацій не призводить до незадоволеності роботою, їх наявність повною мірою викликає задоволення і мотивує працівників на підвищення ефективності діяльності. Гігієнічні чинники і мотивації перераховані в таблиці 2.

Таблиця 2.

Гігієнічні чинники	Мотивації
Політика фірми і адміністрації	Успіх
Умови роботи	Просування по службі
Заробіток	Визнання і схвалення результатів роботи
Міжособові стосунки з начальниками, колегами і підлеглими	Високий ступінь відповідальності
Ступінь безпосереднього контролю за роботою	Можливості творчого і ділового зростання

Теорії мотивації Маслоу, МакКлелланда і Герцберга, що базуються на потребах і пов'язаних з ними чинниках, належать до змістових теорій мотивації, але є ще і процесуальні теорії мотивації, що базуються на поведінці людини, яка є функцією сприйняття і очікувань в конкретній ситуації і припускає вибір визначеного типу поведінки в цій ситуації.

Потреба сама по собі не єдина умова мотивації людини на досягнення певної мети. Іншою умовою є вибір поведінки або дій, які направлені на досягнення бажаного результату.

Теорія очікувань базується на тому, що кожна особа за результатами своєї праці очікує задоволення визначених потреб: підвищення на службі, збільшення заробітної платні - того, що затрачені зусилля і праця будуть відповідно винагороджені. Щоб затрачені зусилля і отримані результати співпадали з очікуваним винагородженням, керівнику необхідно мати достатню інформацію про сильні і слабкі сторони працівника, його потреби. Володіючи цією інформацією, він має можливість вибрати винагороду, яка відповідає затратам праці і отриманим результатам конкретного працівника. Теорію очікувань можна відобразити формулою (див. рис. 1.13).

Рис. 1.13. Формула теорії очікувань

Теорія справедливості припускає, що люди самостійно оцінюють затрачені ними зусилля на отримання необхідного результату та нагородження за це і порівнюють своє винагородження з винагородженням інших працівників за виконану ними аналогічну роботу. Несправедливе, на їхню думку, винагородження викликає почуття несправедливості, незадоволеності. Якщо особа вважає свою працю недооціненою, то вона зменшує зусилля, ефективність праці знижується. Якщо вона вважає свою працю переоціненою, то ефективність її роботи залишається на цьому ж рівні або навіть може підвищитись.

Лайман Портер і Едвард Лоулер розробили комплексну процесуальну теорію мотивації, що включає елементи теорії очікувань і теорії справедливості. В їхній моделі фігурують п'ять змінних: затрачені зусилля, сприйняття, отримані результати, винагорода, ступінь задоволення. Згідно з моделлю Портера-Лоулера, досягнуті результати залежать від прикладених співробітником зусиль, його здібностей і характерних особливостей, а також від усвідомлення ним своєї ролі. Рівень докладеного зусилля буде визначатися цінністю винагороди і ступенем упевненості в тому, що такий рівень зусиль спричинить за собою певний рівень винагороди. Більш того, в теорії Портера-Лоулера установлюється співвідношення між винагородою і результатами, тобто людина задовольняє свої потреби за допомогою винагород за досягнуті результати.

Дата добавления: 2014-11-16