Мікроскопічне дослідження шлункового соку

Дані мікроскопічного дослідження шлункового соку дають змогу оцінити евакуаторну функцію шлунка, а також деякою мірою стан його слизової оболонки.

Найбільш інформативним є мікроскопічне дослідження порції шлункового соку натще. Для виготовлення нативних препаратів порцію виливають у чашку Петрі, розглядають на чорному та білому тлі, шпателем і препарувальною голкою відбирають на предметне скло слизові, кров'янисті та щільні грудки, накривають покривними скельцями і вивчають за малого та великого збільшення мікроскопа. Якщо в порції шлункового вмісту є за­лишки їжі, то слід підготувати ще два препарати, крім нативного: один препарат з розчином Люголю, другий – з розчином Судану III (для диференціації залишків їжі).

Під час мікроскопічного дослідження шлункового соку (порція натще) можна виявити три групи елементів: елементи слизової оболонки шлунка, залишки їжі, мікробну флору.

Елементи слизової оболонки шлунка. Слиз має вигляд напівпрозорих тяжів. У нормі виявляють невелику кількість слизу. У разі атрофічного гастриту його кількість зменшена або його зовсім немає. Якщо секреція підвищена слиз теж відсутній, тому що швидко перетравлюється. Багато слизу спостерігається в разі гіпертрофічного гастриту та ахілії. Слід відрізняти від шлункового слизу слиз з порожнини рота та дихальних шляхів (мокротиння), що містить пухирці повітря, тому плаває на поверхні шлункового соку, а мікроскопічно виявляють плоский епітелій або альвеолярні макрофаги.

Лейкоцити в нормі містяться в тяжах слизу у вигляді голих ядер нейтрофілів, тому що під дією шлункового соку цитоплазма нейтрофілів перетравлюється і залишаються лише ядра, що як і ядра епітелію шлунка, називаються ядрами Яворського. У разі ахлоргідрії та ахілії структура нейтрофілів зберігається. Збільшення кількості лейкоцитів у шлунковому соку свідчить про запальний процес у слизовій оболонці шлунка, велика кількість лейкоцитів, розміщених скупченнями в слизу, характерна для гнійного гастриту.

Циліндричний епітелій– епітелій слизової оболонки шлунка виявляють окремо й скупченнями в тяжах слизу разом з лейкоцитами. У кислому середовищі епітелій шлунка має вигляд голих овальних чи округлих ядер, розташованих поряд. У разі зниженої секреції шлунка (гіпохлоргідрії та ахілії) – у вигляді клітин округлої та циліндричної форми, з пухирцеподібним ядром і чітко вираженою цитоплазмою. Багато епітеліоцитівшлункавиявляють у разі гіпертрофічного гастриту, особливо в пілоричній частині шлунка. У разі раку шлунка в щільних грудках і слизі виявляють атипові клітини, часто розташовані у вигляді груп та залозистих утворень, нерідко з жировою дистрофією.

Еритроцити в кислому середовищі зруйновані або мають вигляд залишків (тонких кілець з двоконтурною оболонкою). Про наявність кровотечі свідчить поява бурого пігменту – солянокислого гематину, який надає шлунковому соку кольору "кавової гущі". Якщо в шлунковому соку відсутня хлоридна кислота, можна виявити незмінені еритроцити. Поява еритроцитів у шлунковому соку може бути спричинена випадковою травмою під час зондування, а також шлунковою кровотечею (виразки, ерозії слизової оболонки шлунка).

Залишки їжі. Крохмальні зерна — складова частина хліба, картоплі, бобових та деяких інших продуктів, мають вигляд шаруватих куль різної величини та форми. У препараті з розчином Люголя крохмальні зерна забарвлюються в синій колір.

Перетравна рослинна клітковина має вигляд округлих клітин з тонкою оболонкою, безбарвних у нативному препараті, всередині яких міститься крохмаль. У препараті з розчином Люголя крохмаль забарвлюється в темно-синій колір.

Неперетравна рослинна клітковина різноманітна за структурою та формою (строма й оболонки овочів та фруктів).

М'язові волокна – утворення циліндричної форми жовтого кольору з поперечною та поздовжньою посмугованістю; розміщуються окремо або скупченнями.

Нейтральний жир трапляються у вигляді крапель округлої форми, різної величини, блискучих, безбарвних, іноді з жовтим відтінком. Розчин барвника судан III забарвлює краплі нейтрального жиру в яскраво-оранжевий колір.

У нормі в порціях шлункового соку залишки їжі відсутні, виявляють їх у порції натще в разі застійних явищ у шлунку, що свідчить про порушення евакуаторної функції шлунка. Причинами сповільненої евакуації залишків їжі можуть бути стеноз воротаря (пілоричної частини шлунка), внаслідок рубцевих змін або пухлини в пілоричній частині чи іншій частині шлунка.

Флора. Дріжджові гриби у вигляді овальних утворень, що сильно заломлюють світло, розміром 4-5 мкм, іноді в стадії брунькування (вісімки). У разі застою в шлунку виявлено в значній кількості, у нормальному шлунковому вмісті – небагато. У препараті з розчином Люголя дріжджові гриби забарвлюються в жовтий колір.

Сарцини. Це коки, поділ яких відбувається в трьох перпендикулярних площинах. У нативних препаратах нагадують перев'язані тюки сіруватого кольору, що різко заломлюють світло. Трапляються в застійному шлунковому соку за наявності вільної хлоридної кислоти.

Палички молочнокислого бродіння – довгі, грубі палички, що розміщуються в препараті під кутом одна до одної. У процесі своєї життєдіяльності виділяють молочну кислоту. Виявляють в застійному шлунковому вмісті, в якому відсутня хлоридна кислота.

Отже, у нормі під час мікроскопії нативного препарату шлункового соку порції натще, можна виявити невелику кількість слизу, у тяжах якого міститься небагато голоядерних нейтрофілів і голоядерних клітин циліндричного епітелію.

Дата добавления: 2014-11-16