Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розвиток клітин еритроцитарного ряду




Тема: Еритропоез. Морфологічні зміни еритроцитів при анеміях

Кількість годин – 2

 

План:

1. Розвиток клітин еритроцитарного ряду.

2. Особливості розвитку клітин нормобластичного ростка.

3. Морфологічна характеристика еритроцитів.

4. Морфоллогічні зміни еритроцитів при анеміях.

 

Еритроцити становлять основну масу формених елементів крові, що циркулює. Утворення еритроцитів є кінцевою стадією еритропоезу.

В нормальних умовах еритропоез у дорослої людини відбувається лише в плоских кістках (ребрах, груднині, кістках тазу, черепа і хребців). Еритроцити розвиваються з клітин - попередників і на ранніх стадіях формування в них чітко виявляється ядро. По мірі дозрівання в еритроцитах накопичується гемоглобін, який утворюється в результаті ферментативних реакцій. Перед тим як потрапити в кровоток, клітини втрачають ядро – за рахунок екструзії (витискання) або розчинення ферментами. В деяких випадках (крововтрати, анемії) еритроцити утворюються швидше, ніж в нормі, і в цих випадках в кровоток можуть потрапляти незрілі форми, які містять ядро; очевидно, це відбувається тому, що клітини досить швидко залишають кістковий мозок.

Кількість еритроцитів в 1 літрі крові становить у нормі - для чоловіків 4,0∙1012л - 5,6∙1012л, для жінок – 3,7∙1012л - 5,0∙1012л - за Міжнародною системою одиниць(СІ). Застосовуються уніфіковані методи підрахунку еритроцитів в автоматичних лічильниках і в камері Горяєва.

Кількість еритроцитів у крові залежить від денного атмосферного тиску. На їх кількість впливають вік, стать, фізичні та емоційні навантаження, положення тіла, концентрація крові, сходження на висоту.

Найважливіша біологічна функція еритроцитів полягає в тому, що вона є посередниками між атмосферою і тканинами організму. В легенях еритроцити поглинають кисень і з допомогою кольорової частини гемоглобіну – гемохромогену – транспортують його по артеріальній системі в усі ділянки тканин, віддаючи кисень клітинам. У тканинах еритроцити з допомогою білкової частини гемоглобіну – глобіну – захоплюють вуглекислоту і транспортують її венозними шляхами через легені в атмосферу. Отже, еритроцити – це клітини, що рухаються по кровоносних судинах з поживними речовинами, а також відпрацьованими газами; це по суті величезна поверхня, що несе кисень і вуглекислоту, вони еластичні, не прилипають до стінок судин і не аглютинуються під час руху крові по судинах. Крім транспортних функцій, еритроцитам належить роль регулятора у вирівнюванні концентрації та врівноважуванні співвідношення іонів плазми, що сприяє підтриманню нормального кислотно-основного стану організму, а також іонної рівноваги плазми і водно-сольового обміну організму. Вони відіграють роль у регуляції системи зсідання крові. Цілі еритроцити, як і тромбоцити, впливають на утворення тромбопластину. Поява в крові, що циркулює, зруйнованих еритроцитів може сприяти гіперкоагуляції і тромбоутворенню. Еритроцити активно обмінюються ліпідами з плазмою крові, адсорбують і транспортують до тканин амінокислоти, біологічно активні речовини. Еритроцити людини містять понад 140 ферментів. Тривалість життя еритроцитів становить 90-120 днів.

Оцінку стану червоної крові можна дати на підставі комплексу досліджень: визначення кількості гемоглобіну, середнього його вмісту в одному еритроциті, кількості еритроцитів, а також визначення кольорового показника.

В нормі еритроцити руйнуються в селезінці, печінці та кістковому мозку клітинами системи фагоцитуюцих мононуклеарів.

Збільшення кількості еритроцитів найбільш характерне як для еритремії (поліцитемія, хвороба Вакеза), так і для вторинних еритроцитозів, внаслідок підвищеного утворення еритропоетинів. На відміну від справжньої еритремії, що виникає в результаті патологічної гіперпроліфферації еритроїдного, гранулоцитарного і тромбоцитарного відростків кісткового мозку і потребує цитостатичної терапії, еритроцитоз має реактивний характер і може бути оборотним (якщо вдається ліквідувати причину). Ці стани виникають при генералізованій тканинній гіпоксії, пухлинах, ішемії нирок, виразковій хворобі. Зменшення кількості еритроцитів спостерігається при гемолітичній анемії з укороченням тривалості життя еритроцитів різного ступеня, при постгеморагічній, залізодефіцитній, апластичній анеміях, а також тих, що обумовлені дефіцитом ціанокобаламіну, токоферолу ацетату, фолієвої кислоти, при механічному гемолізі.

Гемоглобін – основний компонент еритроцитів. Це дихальний забарвлений пігмент, що здійснює основну функцію крові – перенесення кисню. За хімічною природою гемоглобін належить до хромопротеїдів і містить у своєму складі білок (глобін) та залізовмісну простетичну групу (гем). Існують фізіологічні й патологічні види гемоглобіну. До фізіологічних належать НbА (гемоглобін дорослого) і НbF (фетальний гемоглобін, що становить основну масу гемоглобіну плода і зникає майже повністю до другого року життя дитини); патологічні виникають в результаті природженого, що передається спадково, дефекту утворення гемоглобіну. Зміни його молекулярної структури (амінокислотного складу) є основою розвитку гемоглобінопатій, віднесених до молекулярних хвороб.

Останні можуть стати причиною розвитку тяжких анемій гемолітичного типу.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-16; Просмотров: 2114; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.