Захворювань, що супроводжуються больовим

синдромом в ділянці анального каналу

1. Визначення: Захворювання, які характеризуються больовим синдромом і дискомфортом в ділянці прямої кишки, анального каналу і періанальній ділянці, відносяться до хронічної проктологічної патології.

2. Актуальність проблеми:

А) На проктологічну патологію страждає до 15-25% населення.

Б) Хронічні захворювання прямої кишки і періанальної ділянки в 30-40% вимагають хірургічного лікування.

3. Причини розвитку больового синдрому в періанальній ділянці:

А) Хронічний геморой.

Б) Хронічна тріщина прямої кишки.

В) Прямокишкові нориці.

Г) Епітеліальні ходи куприка.

Д) Періанальні гострі кондиломи.

4. Клінічні прояви хронічних захворювань анального каналу і періанальної ділянки:

А) Скарги:

- біль в ділянці анального каналу і періанальній ділянці;

- посилення болю після дефекації;

- виділення слизу і крові із прямої кишки.

Б) Iсторія захворювання:

- оцінюється клінічний перебіг захворювання;

- наявність в анамнезі гострих захворювань анального каналу і періанальної ділянки.

В) Об’єктивні прояви:

а) огляд:

- візуальна зміна шкірних покривів навколо анального каналу;

- візуальне виявлення отворів нориць, гемороїдальних вузлів, мацерації шкіри, пухлино­подібних утворень;

б) пальпація:

- пальцьове дослідження прямої кишки;

- пальпація м’яких тканин періанальної ділянки.

5. Діагностична програма при хронічних проктологічних захворюваннях анального каналу і періанальної ділянки:

- огляд прямої кишки ректальними дзеркалами;

- ректороманоскопія;

- колоноскопія;

- при наявності прямокишкової нориці, епітеліальних ходів куприка - зондове дослідження нориць, контрастування нориць (фістулографія).

6. Лікувальна програма при хронічних проктологічних захворюваннях анального каналу і періанальної ділянки: вибір методу лікування обумовлений характером виявленої патології.

Тріщина прямої кишки

1. Визначення: Тріщина прямої кишки - це дефекти слизової оболонки в ділянці анального каналу лінійної або трикутної форми із щільними краями.

2. Актуальність проблеми:

А) Захворювання за своєю частотою серед проктологічних хвороб займає третє місце, після геморою і парапроктиту.

Б) Частіше хворіють жінки у віці від 20 до 50 років.

3. Анатомічні і фізіологічні передумови хронізації анальних тріщин:

А) Анатомічне розташуванняанального каналу стосовно крижово-куприкової кривизни сприяє травматизації каловими масами задньої стінки прямої кишки.

В) На задній стінці кишки кровопостачання гірше, ніж на інших стінках прямої кишки.

4. Причини розвитку хронічної анальної тріщини:

А) Механічні причини:

- травмування слизової оболонки каловими масами.

Б) Інфекційні причини:

- неспецифічне запалення анальних залоз, розташованих у криптах прямої кишки, з розвитком фіброзної тканини, зниженням еластичності тканин і утворенням тріщин;

- специфічне запалення з утворенням тріщин (сифіліс, туберкульоз).

5. Механізми розвитку хронічної анальної тріщини:

А) Постійне травмування кишки щільними каловими масами призводить до інфікування гострої тріщини і розвитку хронічного запалення.

Б) Хронічне запаленнявпливає нанервові закінчення тканин анального каналу, що не дає рані гоїтись.

6. Клінічні прояви хронічної анальної тріщини:

А) Скарги:

а) біль:

- посилюється при акті дефекації або після нього;

- іррадіює у промежину, статеві органи, сечовий міхур;

- супроводжується дизуричними розладами у чоловіків і дисменореєю у жінок;

б) спазм анального сфінктера;

в) можлива кров у калі:

- під час акту дефекації або після нього;

- колір крові яскраво-червоний;

- невелика кількість крові, яка з'являється у вигляді смуг на калі відповідно до місця розташування тріщини.

Б) Iсторія захворювання:

а) тривале існування тріщини;

б) порушення акту дефекації (запори, про­носи);

в) зловживання алкоголем.

В) Об’єктивні прояви:

а) огляд (рис. 4.8.1):

- проводиться в колінно-ліктьовому поло­женні при незначному натужуванні хво­рого (задньопрохідний отвір опускається, що дозволяє оглянути зовнішню частину тріщини);

- лікар за допомогою серветок розводить анальний отвір, що дозволяє краще огля­нути анальний канал.

7. Формування попереднього діагнозу за клі­нічними ознаками:

Попередній діагноз формується на підставі вияв­лених скарг хворого, анамнезу захворювання і його об’єктивних проявів, підтверджених фізикаль­ними методами дослідження.

8. Діагностична програма при хронічній анальній тріщині:

А) Лабораторне обстеження:

а) клінічний аналіз крові;

б) клінічний аналіз сечі.

Б) Інструментальне дослідження:

огляд анального каналу і прямої кишки в ректальних дзеркалах.

9. Диференційна діагностика:

Iз захворюваннями прямої кишки:

- кокцигогенія;

- анальна форма виразкового коліту;

- хвороба Крона;

- рак прямої кишки, анальна форма.

10. Клініко-статистична класифікація анальної тріщини:

К60.1 Анальна тріщина

Макет клінічного діагнозу: {Xх} анальна тріщина, {Fх,} {Lхлокалізація,} {Qх сфінктера,}} {ускладнена Oх}

Характер перебігу:

X1 - Гостра

X2 -Хронічна

Фаза процесу:

F1 - вперше виявлена

F2 -рецидивний перебіг

Локалізація:

L1 - передня

L2 - задня

L3 - лівостороння

L4 - правостороння

L5 - множинна

Клінічні прояви:

Q1 - зі спазмом сфінктера

Q2 - без спазму сфінктера

Ускладнення:

O1 - парапроктит

O2 - анемія

11. Приклади формулювання клінічного діагнозу:

А) Хронічна анальна тріщина, рецидивуючий перебіг, задня локалізація зі спазмом сфінктера.

Б) Хронічна анальна тріщина, рецидивуючий перебіг, задня локалізація, без спазму сфінктера.

12. Лікувальна тактика при хронічній анальній тріщині:

А) Консервативне лікування:

а) нормалізація травлення (ліквідація запорів, проносів);

- виключення гострих, солоних і копчених продуктів;

- застосування в їжу продуктів, що нормалізують дефекацію;

б) медикаментозне лікування:

- спазмолітики;

- знеболюючі;

- мікроклізми жирові, антисептики (ректально);

- свічки (з беладоною, анестезином);

в) фізіотерапевтичне лікування:

- теплові процедури (ванночки, грілки);

- дарсонвалізація, УВЧ, діатермія, лазеротерапія.

Б) Хірургічне лікування:

а) показання до хірургічного лікування:

- неефективність медикаментозного лікування;

- кровотеча;

- нориці;

б) методи операції:

- висічення тріщини у поздовжньому та ушивання дефекту у поперечному напрямку.

13. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:

А) Тривалість непрацездатності - 7-10 днів до загоєння тріщини консервативними заходами, після операції працездатність відновлюється протягом трьох тижнів.

Б) Дотримання дієти і нормалізація дефекацій (попередження запорів).

Прямокишкові нориці

1. Визначення: Прямокишкові нориці - це наявність норицевого ходу між прямою кишкою і періанальною ділянкою внаслідок перенесеного запального процесу навколопрямокишкової клітковини.

2. Актуальність проблеми:

А) Від прямокишкових нориць страждає до 4% населення.

Б) Серед проктологічних хворих частота цієї патології становить понад 30%.

3. Причини розвитку прямокишкових нориць:

А) Хронічна проктологічна патологія, що супроводжується травмуванням стінки прямої кишки.

Б) Гострий парапроктит.

4. Механізми розвитку прямокишкових нориць:

А) Стан після розкриття гострого парапроктиту.

Б) Загоєння рани призводить до утворення нориць, які мають зв’язок із прямою кишкою на різних рівнях і періанальною ділянкою.

В) Існуючі нориці постійно інфікуються, періодично виникають абсцеси.

5. Види і локалізація прямокишкових нориць (рис. 4.8.2).

6. Клінічні прояви прямокишкових нориць:

А) Скарги:

а) наявність у періанальній ділянці норицевих отворів:

- гнійні виділення із нориці;

- періодичне закриття нориці з на­ступним загостренням запального процесу;

б) сверблячка шкіри в пері­анальній ділянці.

Б) Огляд:

а) наявність нориць у пері­аналь­ній ділянці;

б) асиметрія періанальної ділянки.

В) Пальпація:

а) дозволяє визначити напрямок нори­цевого ходу і можливу локалі­зацію його внутрішнього отвору;

б) при натисненні в проекції нори­цевого ходу з нориці може виділятися гній;

в) при пальцьовому дослідженні прямої кишки можна виявити орієнтовну локалізацію вну­тріш­нього норицевого отвору.

7. Формування попереднього діаг­но­зу на підставі клінічних даних.

Попередній діагноз формується на під­ставі виявлених скарг хворого, анам­незу захво­рювання і його об’єктивних проявів, підтверджених фізикальними методами дослідження.

8. Діагностична програма при прямокишкових норицях:

Iнструментальні методи дослідження:

- огляд прямої кишки дзеркалами;

- ректороманоскопія;

- барвиста проба 1% розчином метиленового синього (у пряму кишку вводять тампон, а в зовнішній отвір нориці - барвник і по розташуванню на тампоні барвника визначається локалізація внутрішнього отвору нориці);

- зондування прямокишкової нориці металевим зондом для визначення ходу нориці стосовно сфінктера (рис. 4.8.3);

- контрастна фістулографія.

9. Диференційна діагностика прямокишкових нориць:

- епітеліальні куприкові ходи;

- уроджені кісти параректальної клітковини;

- хвороба Крона;

- нориці специфічної етіології (туберкульоз, сифіліс, актиномікоз).

10. Клініко-статистична класифікація прямокишкових нориць:

К60.4 Нориця прямої кишки

Макет клінічного діагнозу: {Bх{Rх}} нориця прямої кишки

Вид:

B1 - Повна

B2 - Неповна вну­тріш­ня

B3 - Неповна зов­нішня

Поширеність процесу:

R1 - проста {Lх}

Локалізація:

L1 - (інтрасфінктерна)

L2 - (транссфінктерна)

R2 - екстрасфінктерна ({T х ст. })

Ступінь важкості:

(T 1 ) - 1 ст. важкості

(вузький внутрішній отвір без навколишнього рубцевого процесу, абсцесів і інфільтратів у параректальному клітковинному просторі)

(T 2 ) - 2 ст. важкості

(вузький або широкий внутрішній отвір, але без запальних змін у клітковинних просторах)

(T 3 ) - 3 ст. важкості

(вузький внутрішній отвір без рубцевого процесу навколо нориці, але з наявністю гнійно-запальних змін у клітковині)

(T 4 ) - 4 ст. важкості

(широкий внутрішній отвір із запальним інфільтратом або гнійними порожнинами)

11. Приклади формування клінічного діагнозу:

А) Повна, проста (інтрасфінктерна) нориця прямої кишки.

Б) Неповназовнішня проста (транссфінктерна) нориця прямої кишки, 2 ст. важкості.

В) Повна складна екстрасфінктерна нориця прямої кишки, 4 ст. важкості.

12. Лікування прямокишкових нориць хірургічне.

Вибір методуоперації залежить від відношення нориці до сфінктерного апарата:

- при крізьсфінктерних або позасфінктерних норицях застосовується лігатурний метод;

- при підшкірно-підслизових норицях розсікається нориця на зонді за Габріелем.

13. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:

А) Тимчасова непрацездатність становить 3-4 тижні після операції, до загоєння рани.

Б) Дотримання дієти і нормалізація випорожнень (попередження запорів).

Епітеліальні куприкові ходи

1. Визначення: Епітеліальні куприкові ходи розташовуються в міжсідничній ділянці над крижами та куприком і являють собою трубчасті утворення, вистелені багатошаровим плоским епітелієм, що відкриваються одним або кількома норицевими отворами на шкірі.

2. Актуальність проблеми:

А) Чоловіки хворіють у три рази частіше, ніж жінки.

Б) Нагноєння епітеліальних втяжінь куприка частіше спостерігається у пацієнтів до 30 років.

3. Причини виникнення епітеліальних куприкових ходів -уроджені дефекти розвитку:

- неправильне вростання волосся;

- залишок спинної хорди;

- порушення редукції куприкових хребців.

4. Клінічні прояви залежать від характеру пе­ре­­­бігу захворювання:

А) Без клінічних проявів (випадкове виявлен­ня норицевих отворів під час медичного огляду):

а) огляд:

- один або два норицевих отвори в дис­тальному відділі міжсідничної складки біля верхівки куприка над краєм аналь­ної ділянки (рис. 4.8.4);

- діаметр отворів від 1 до 3 мм;

- з отворів може рости волосся;

б) пальпація: при натисканні вище нориці з отвору може виділятися мутна або гнійна рідина.

Б) Гострий перебіг:

а) загальні ознаки запалення: температура тіла 39-40оС, лихоманка;

б) місцевіознаки запалення:

- біль у міжсідничній ділянці, інтенсивний, іррадіюючий у пряму кишку;

- припухлість та інфільтрація у міжсідничній ділянці;

- гіперемія шкіри над інфільтратом;

- можлива флюктуація над інфільтратом;

- можливе поширення запального процесу в параректальну клітковину.

В) Хронічний перебіг:

- рецидивуючий перебіг;

- гнійні виділення із нориці.

5. Формування попереднього діагнозу на підставі клінічних даних.

Попередній діагноз формується на підставі виявлених скарг хворого, анамнезу захворювання та його об’єктивних проявів, підтверджених фізикальними методами дослідження.

6. Діагностична програма при епітеліальних куприкових ходах:

А) Дослідження прямої кишки дзеркалом.

Б) Ректороманоскопія.

В) Контрастна фістулографія.

7. Диференційна діагностика епітеліальних куприкових ходів:

- вроджені кісти параректальної клітковини;

- хронічний парапроктит;

- нориці специфічної етіології (туберкульоз, сифіліс, актиномікоз).

8. Клініко-статистична класифікація епітеліальних куприкових ходів:

L05.0 Епітеліальний куприковий хід

Макет клінічного діагнозу: Епітеліальний куприковий хід {Хх} {ускладнений Oх}

Характер перебігу:

Х1 - без клінічних проявів

Х2 -гострий перебіг

Х2 - хронічний перебіг

Ускладнення:

O1 - абсцес міжсідничної ділянки

O2 - флегмона міжсідничної ділянки

О3 - флегмона навколопрямокишкових клітковинних просторів.

9. Приклади формування клінічного діагнозу:

А) Епітеліальний куприковий хід без клінічних проявів.

Б) Епітеліальний куприковий хід, гострий перебіг, ускладнений флегмоною міжсідничної ділянки.

10. Лікувальна програма при епітеліальних куприкових ходах:

Хірургічне лікування:

а) Епітеліальні куприкові ходи без клінічних проявів:

- планова операція: висічення епітеліальних втяжінь куприка.

б) Епітеліальні куприкові ходи, гострий перебіг - невідкладна операція: розкриття гнійника.

в) Епітеліальні куприкові ходи, хронічний перебіг - планова операція: висічення епітеліальних втяжінь куприка після санації хронічних гнійних осередків.

11. Експертиза працездатності і реабілітація хворих:

Тимчасова непрацездатність складає 10-15 днів, до загоєння рани.

Список літератури

1. Балтайтис Ю.В. Неспецифический язвенный колит. - К.: Здоров’я, 1990. - 173 с.

2. Гребнев А.Л., Мягкова Л.П. Болезни кишечника. - М.: Медицина, 1994. - 394 с.

3. Конде Р., Найхус Л. Клиническая хирургия. - М., Практика, 1998. - 716 с.

4. Клиническая хирургия / Под ред. Л.В. Усенко, Я.С. Березницкого. - К.: Здоров’я, 1999. - 494 с.

5. Масляк В.М. Практична проктологія. - Львів: Світ, 1993. - 149 с.

6. Основи медичних знань та методи лікування за Девідсоном. Т.1 / За ред. Кристофера Р.В. Едвардза та Ієна А.Д. Бав­чера. - Київ, УКСП "Кобза", 1994.

7. Тамулевичюте Д.И., Витенас А.М. Болезни пищевода и кардии. - М.: Медицина, 1986. - 224 с.

8. Савельев В.С., Буянов В.М., Лукомский Г.И. Руководство по клинической эндоскопии. - М.: Медицина, 1985. - 544 с.

Контрольні питання до розділу 4

4.1. Хронічні захворювання стравоходу

з порушенням прохідності

1. Дайте визначення дисфагії.

2. Які найчастіші причини дисфагії?

3. Який механізм розвитку дисфагії?

4. Назвіть діагностичну програму при дисфагії.

5. Дайте визначення ахалазії кардії.

6. Які причини розвитку ахалазії кардії?

7. Які патологоанатомічні зміни спостерігаються у стінці стравоходу при ахалазії кардії?

8. Які скарги хворих характерні для ахалазії кардії?

9. Які ускладнення можуть виникати при ахалазії кардії?

10. В чому полягає діагностична програма при ахалазії кардії?

11. Які діагностичні фармакологічні проби використовують при ахалазії кардії?

12. З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагностику при ахалазії кардії?

13. У чому полягає медикаментозна терапія ахалазії кардії?

14. Які малоінвазивні втручання використовують для лікування ахалазії кардії?

15. Які показання до хірургічного лікування ахалазії кардії?

16. У чому суть операції при ахалазії кардії?

17. Які реабілітаційні заходи при ахалазії кардії?

18. Дайте визначення стриктури стравоходу.

19. Які причини розвитку стриктури стравоходу?

20. Який механізм розвитку стриктури стравоходу?

21. Які клінічні ознаки стриктури стравоходу?

22. Яка діагностична програма при стриктурі стравоходу?

23. З якими захворюваннями необхідно диференціювати стриктуру стравоходу?

24. Які ускладнення можуть виникати при стриктурі стравоходу?

25. Які існують методи бужування стриктури стравоходу?

26. Які показання до хірургічного лікування стриктури стравоходу?

27. Які види операцій застосовуються для лікування стриктури стравоходу?

28. Які види пухлин стравоходу ви знаєте?

29. Які клінічні симптоми доброякісної пухлини стравоходу?

30. Які клінічні ознаки злоякісної пухлини стравоходу?

31. Яка діагностична програма при пухлинах стравоходу?

32. З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагностику при пухлинах стравоходу?

33. Яка лікувальна тактика при доброякісних пухлинах стравоходу?

34. Яка лікувальна тактика при злоякісних пухлинах стравоходу?

35. Дайте визначення дивертикулу стравоходу.

36. Які причини розвитку дивертикулів стравоходу?

37. Який механізм розвитку пульсійних дивертикулів стравоходу?

38. Який механізм розвитку тракційних дивертикулів стравоходу?

39. Які клінічні прояви дивертикулів стравоходу?

40. Які ускладнення можуть виникати при дивертикулах стравоходу?

41. Яка діагностична програма при дивертикулах стравоходу?

42. Принципи лікування неускладненого дивертикулу стравоходу.

43. Показання до операції і обсяг оперативного втручання при дивертикулах стравоходу.

4.2. Хронічні захворювання стравоходу, обумовлені рефлюксом шлункового вмісту

1. Які найбільш часті причини виникнення синдрому печії та регургітації вмісту шлунка у стравохід?

2. Який механізм розвитку печії та регургітації вмісту шлунка у стравохід?

3. Які клінічні ознаки синдрому печії та регургітації вмісту шлунка у стравохід?

4. Яка діагностична програма при синдромі печії та регургітації вмісту шлунка у стравохід?

5. Дайте визначення гастроезофагеальній рефлюксній хворобі (ГЕРХ).

6. Які причини розвитку ГЕРХ?

7. Які фактори ризику розвитку ГЕРХ?

8. Який механізм розвитку ГЕРХ?

9. Які скарги характерні для хворих на ГЕРХ?

10. Які об’єктивні клінічні симптоми можуть спостерігатися у хворих на ГЕРХ?

11. Яка діагностична програма при ГЕРХ?

12. З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну діагностику при ГЕРХ?

13. Які ускладнення можуть виникати при ГЕРХ?

14. Якого режиму життя, харчування і роботи слід дотримуватись при ГЕРХ?

15. У чому полягає медикаментозна терапія ГЕРХ?

16. Які показання до хірургічного лікування ГЕРХ?

17. Реабілітаційні заходи у хворих, оперованих із приводу ГЕРХ.

18. Дайте визначення грижі стравохідного отвору діафрагми.

19. Які причини розвитку грижі стравохідного отвору діафрагми?

20. Який механізм розвитку грижі стравохідного отвору діафрагми?

21. Які існують види гриж стравохідного отвору діафрагми?

22. Які скарги хворих спостерігаються при грижі стравохідного отвору діафрагми?

23. Які об’єктивні прояви грижі стравохідного отвору діафрагми?

24. Які ускладнення можуть виникати при грижі стравохідного отвору діафрагми?

25. Назвіть діагностичну програму при грижі стравохідного отвору діафрагми.

26. З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагностику при грижі стравохідного отвору діафрагми?

27. У чому полягає консервативна терапія грижі стравохідного отвору діафрагми?

28. Які показання до хірургічного лікування грижі стравохідного отвору діафрагми?

29. У чому суть оперативних втручань при грижах стравохідного отвору діафрагми?

30. Тимчасова непрацездатність і реабілітація хворих при грижі стравохідного отвору діафрагми.

4.3. Хронічні захворювання шлунка

і панкреатобіліарної системи

1. Які захворювання найбільш часто є причиною хронічного больового синдрому в черевній порожнині?

2. Дайте визначення виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки.

3. Які існують фактори агресії у розвитку виразкової хвороби?

4. Що відноситься до факторів захисту слизової оболонки шлунка?

5. Які зони має шлунок?

6. За рахунок яких артерій кровопостачається шлунок?

7. Який вплив на шлунок має блукаючий нерв?

8. Який вплив на шлунок має симпатична іннервація?

9. Які ускладнення можуть виникати при виразковій хворобі шлунка або дванадцятипалої кишки?

10. Які особливості больового синдрому при шлунковій локалізації виразки?

11. Які особливості больового синдрому при дуоденальній локалізації виразки?

12. Які об’єктивні клінічні ознаки виявляють при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки?

13. В чому суть діагностичної програми при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки?

14. З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагностику виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки?

15. Які завдання повинне вирішити терапевтичне лікування виразкової хвороби?

16. Які існують схеми медикаментозного лікування виразкової хвороби?

17. Які існують показання до хірургічного лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки?

18. Яким методам операції слід віддавати перевагу при локалізації виразки в дванадцятипалій кишці?

19. Яким методам операції слід віддавати перевагу при локалізації виразки в шлунку?

20. Дайте визначення пептичній виразці анастомозу.

21. Які причини розвитку пептичної виразки анастомозу?

22. Які скарги хворих при пептичній виразці анастомозу?

23. Які об’єктивні клінічні ознаки можна виявити при пептичній виразці анастомозу?

24. Яка суть діагностичної програми при пептичній виразці анастомозу?

25. З якими захворюваннями слід диференціювати пептичну виразку анастомозу?

26. Яке медикаментозне лікування застосовується при пептичній виразці анастомозу?

27. Який обсяг хірургічного втручання при пептичній виразці анастомозу?

28. Дайте визначення жовчнокам’яній хворобі.

29. Які функції жовчного міхура?

30. Які причини утворення жовчних конкрементів?

31. Який механізм утворення жовчних конкрементів?

32. Дайте визначення хронічного калькульозного холециститу.

33. Які скарги хворих характерні для хронічного калькульозного холециститу?

34. Які особливості історії розвитку захворювання при хронічному калькульозному холециститі?

35. Які об’єктивні клінічні ознаки хронічного калькульозного холециститу?

36. В чому суть діагностичної програми при хронічному калькульозному холециститі?

37. З якими захворюваннями слід диференціювати хронічний калькульозний холецистит?

38. Які ускладнення можуть виникати при хронічному калькульозному холециститі?

39. Яке лікування показане хворим із хронічним калькульозним холециститом?

40. Дайте визначення холедохолітіазу.

41. Які клінічні ознаки включає тріада Вілляра?

42. Які об’єктивні клінічні ознаки холедохолітіазу?

43. Яка діагностична програма при холедохолітіазі?

44. З якими захворюваннями слід проводити диференційну діагностику при холедохолітіазі?

45. Які ускладнення може викликати холедохолітіаз?

46. Яке лікування проводять при холедохолітіазі?

47. У чому полягає реабілітація хворих, оперованих із приводу холедохолітіазу?

48. Дайте визначення хронічного обструктивного панкреатиту.

49. Які фактори сприяють розвитку хронічного обструктивного панкреатиту?

50. Які причини розвитку хронічного обструктивного панкреатиту?

51. Який механізм розвитку хронічного обструктивного панкреатиту?

52. Які скарги хворих характерні для хронічного обструктивного панкреатиту?

53. Які об’єктивні клінічні прояви хронічного обструктивного панкреатиту?

54. В чому суть діагностичної програми при хронічному обструктивному панкреатиті?

55. Які ускладнення хронічного обструктивного панкреатиту?

56. З якими захворюваннями необхідно диференціювати хронічний обструктивний панкреатит?

57. Яке лікування хронічного обструктивного панкреатиту?

58. У чому полягає реабілітація хворих, оперованих із приводу хронічного обструктивного панкреатиту?

59. Дайте визначення кісти підшлункової залози.

60. Які причини утворення кіст підшлункової залози?

61. Який механізм розвитку кісти при гострому панкреатиті?

62. Які існують види кіст підшлункової залози?

63. Які суб’єктивні клінічні ознаки кісти підшлункової залози?

64. Які об’єктивні клінічні ознаки кісти підшлункової залози?

65. Які ускладнення можуть виникати при кістах підшлункової залози?

66. Яка діагностична програма при кістах підшлункової залози?

67. З якими захворюваннями слід диференціювати кісти підшлункової залози?

68. Яке лікування показане хворим з кістою підшлункової залози?

69. Від чого залежить вибір методу і обсягу операції при кістах підшлункової залози?

70. Коли виконують зовнішнє дренування кісти підшлункової залози?

4.4. Хронічне порушення просування вмісту

Дата добавления: 2014-11-16