Декомпозиція проектів

Для ефективного управління проектом його необхідно розбити на ієрархічні підсистеми і компоненти – здійснити декомпозицію (структуризувати проект).

Завданням структуризації (декомпозиція) є:

- поділ проекту на завершені елементи чи блоки робіт, які піддаються управлінню;

- розподіл відповідальності за різні елементи проекту та узгодження робіт зі структурою організації;

- точна оцінка необхідних витрат коштів, часу та матеріальних ресурсів;

- створення єдиної бази для планування, створення кошторисів та контролю за витратами;

- узгодження робіт по проекту зі структурою ведення бухгалтерського обліку на підприємстві;

- перехід від загальних завдань до конкретних.

Види декомпозиції:

1) фазова;

2) структурна.

Фазова декомпозиція – розбиття життєвого циклу проекту на фази, стадії та етапи.

Життєвий цикл проекту – проміжок часу між моментом появи проекту і моментом його ліквідації.

Початок проекту:

- для розробників проекту – ідея, задум, аналіз проблеми;

- для підприємства, яка впроваджує проект – дата вкладення коштів;

- для керівника – наказ;

- для інвестора – виділення та переказу грошей на рахунок виробника;

- для споживача – купівля перших зразків товарів.

Завершення проекту:

- для підприємства, яке реалізує проект:

· запуск, початок експлуатації;

· дата отримання якісної продукції, вихід на виробничу потужність, отримання прибутку;

· дата завершення всіх видів робіт та повний розрахунок по проекту;

- для інвестора – повернення повної суми та відсотків;

- для команди проекту та керівника – перевід на іншу роботу;

- для контрагентів:

· досягнення заданих результатів по проекту;

· припинення фінансування проекту;

· несення в проект серйозних змін;

· припинення окремих робіт;

- для розробника - нереальність проекту.

Життєвий цикл проекту прийнято розділяти на фази, фази – на стадії, стадії на етапи життєвого циклу.

Фази життєвого циклу проекту – це стани, через які проходить проект. На практиці поділ життєвого циклу на фази може бути різноманітним. Принципово важливим є, щоб такий поділ виявляв та враховував деякі важливі контрольні точки – віхи, під час проходження яких простежувалася додаткова інформація та оцінювалися можливі напрямки розвитку проекту.

На рис. 2.5 представлено найбільш розповсюджений поділ життєвого циклу проекту на фази та стадії.

Рис. 2.5. Фази життєвого циклу проекту (фазова декомпозиція)

На першій фазі, – концептуальній, здійснюється розробка концепції та обґрунтування проекту.

Зміст фази:

1. Збір вихідних даних, аналіз умов для втілення задуму проекту.

2. Оцінка життєздатності проекту.

3. Визначення проекту:

- цілі та задачі проекту. Основні результати;

- основні вимоги, обмеження, критерії;

- рівень ризику;

- оточення проекту. Потенційні учасники, кадровий склад;

- час, ресурси, можливе фінансування;

- визначення та порівняльна оцінка альтернатив;

- формування пропозицій, апробація, експертиза.

4. Затвердження концепції та отримання згоди для реалізації наступної стадії.

Друга фаза є фазою розробки проекту. Зміст фази є наступним:

1. Призначення керівника проекту, формування команди проекту.

2. Встановлення ділових контактів, вивчення мети, мотивації, вимог замовника, власника проекту та інших учасників.

3. Організація виконання дослідно – конструкторських робіт по проекту.

- розвиток концепції та розробка основного змісту проекту:

- кінцевий результат проекту та продукт, обґрунтування економічних показників, структури проекту;

- стандарти якості, ліцензії, сертифікати;

- основні роботи;

- вивчення режимів роботи.

4. Структурне планування:

- декомпозиція проекту;

- календарні плани та графіки робіт;

- кошторис та бюджет проекту;

- потреба в ресурсах;

- процедури УП та техніка контролю проекту;

- визначення та розподіл ризиків;

- розробка техніко – економічного обґрунтування чи бізнес – плану.

5. Вибір обладнання, опрацювання контрактів з основними виконавцями та контрагентами. Проведення торгів.

6. Представлення проектної документації та результативних документів по проекту.

7. Укладання контрактів.

Третя фаза є фазою реалізації проекту та має наступний зміст:

1. Розробка робочої документації та специфікації.

2. Поставка обладнання.

3. Повне введення в дії всієї системи УП.

4. Організація виконання робіт.

5. Введення в дію системи комунікації та зв’язку всіх учасників проекту.

6. Введення в дію системи мотивації та стимулювання.

7. Детальне планування та технічна специфікація.

8. Оперативне планування робіт.

9. Встановлення системи інформаційного контролю з ходом робіт та змінами.

10. Організаційне управління матеріально – технічним забезпечення проекту.

11. Виконання всіх робіт, передбачених підприємством.

12. Керівництво, координація, моніторинг робіт:

- проходження та темп робіт;

- якість робіт;

- тривалість, терміни;

- якість продукції, послуг;

- вартість та економічні показники.

13. Вирішення проблем та задач.

Іноді фази розробки та реалізації проекту об’єднують в інвестиційну фазу.

Фаза завершення проекту:

1. Планування процесу завершення проекту.

2. Експлуатаційні випробовування кінцевої продукції проекту.

3. Підготовка кадрів для експлуатації проекту.

4. Підготовка та передача документів по проекту, здача замовнику, введення в експлуатацію, передача УП.

5. Документування результатів, оцінка та підведення підсумків.

6. Підготовка всіх результативних документів.

7. Закриття робіт по проекту.

8. Вирішення конфліктних ситуацій та кінцеві фінансові розрахунки.

9. Реалізація ресурсів, які залишилися.

10. Накопичення фактичних та дослідних даних. Створення власної бази даних для наступних проектів.

11. Розформування команди проекту.

Розподіл часу та витрат за фазами життєвого циклу проекту представлено на рис. 2.6.

Рис. 2.6. Витрати за фазами життєвого циклу проекту

Проект підприємства реалізується в системі наступних видів життєвих циклів:

- організації в цілому;

- продукції чи послуги;

- технології та обладнання (максимум 15 років);

- будівель та споруд (від 5 років);

- персоналу (50 років);

- іншого проекту.

Найкоротший – життєвий цикл проекту.

Проекти різних типів мають різні структури життєвих циклів (див. додаток...).

Структурна декомпозиція – поділ проекту за предметними структурами. Загальна схема структурної декомпозиції проекту представлена на рис. 2.7.

Рис. 2.7. Загальна схема структури проекту (структурна декомпозиція)

Наведемо приклади структуризації проекту, орієнтовані на продукт проекту (рис. 2.8) та на фази життєвого циклу (рис. 2.9).

Рис. 2.8. Приклад структуризації автомобіля, орієнтованої на продукт проекту

Рис. 2.9. Приклад структурної декомпозиції проекту виготовлення автомобіля, орієнтованої на фази життєвого циклу проекту

Для структуризації проекту використовують ряд спеціальних моделей:

- дерево цілей;

- структуру продукції;

- структуру робіт;

- організаційну структуру;

- матрицю відповідальності;

- сітьові моделі;

- структуру вартості;

- структуру ресурсів.

Стандартні кроки декомпозиції проекту:

1. Визначення проекту – формулювання характеру мети, змісту проекту та характеристик кінцевої продукції.

2. Деталізація – визначення кількості рівнів деталізації планів та елементів.

3. Структура процесу – підготування схеми життєвого циклу проекту.

4. Організаційна структура – формування структури з врахуванням всіх осіб, які будуть залучені до проекту, включаючи зацікавлених осіб з зовнішнього оточення.

5. Структура продукції – схема розбивки за підсистемами та компонентами, враховуючи машини, обладнання.

6. План бухгалтерських рахунків – система кодів, які застосовуються при структуризації проекту, повинна базуватися на існуючому на підприємстві плану рахунків.

7. Стандартні кроки структуризації – 4 вищезазначені кроки (кроки 3-6) об’єднують в єдину структуру проекту.

8. Генеральний план проекту – деталізується в процесі пошуку критичного шляху.

9. Матриця відповідальності – матриця, де елементи структури відображаються у рядках, а елементи схеми організації підприємства – у стовпцях (чи навпаки). В ячейках матриці рівні відповідальності тих чи інших виконавців позначаються за допомогою умовних позначок чи кодів.

10. Робочий план бухгалтерських рахунків – опрацьовується система субрахунків в узгодженні з планом рахунків.

11. Робочий сітьовий графік – реалізація перших 10-ти кроків дозволяє розробити деталізований графік, який включає по кожній з робіт часові чи ресурсні оцінки.

12. Система наряд – завдань – витікає з попередньої структур (п. 7) та матриці (п. 9). На цьому етапі завдання повинні абсолютно конкретизуватися в просторі та часі.

13. Система відповідальності та контролю.

Дата добавления: 2014-11-16