Геодинамічні процеси. Процеси ендодинаміки

4.

3.

2.

1.

ПОНЯТТЯ ПРО МІНЕРАЛИ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІ.

Решта 1.1 1.49

S 0.64 1.93

Al 1.79 1.09

Ca 2.32 1.13

Mg------------- 8.69 ----------------------- 12.7 ---------

Si ------------- 14.53 ---------------------- 15.2 ---------

О2 ----------- 27.71 ---------------------- 29.5 ---------

Fe ----------- 39.76 ---------------------- 34.6 ---------

Ca --------- 3.29 ------- 3.25 --------------- 5.79 ---------

Fe --------- 4.7 ------- 4.2 -------------- 6.24 ----------

Al --------- 7.51 ------- 7.45 -------------- 7.65 ----------

Si ---------- 25.75 ------- 26 -------------- 25.7 ----------

О2 ---------- 49.52 ------- 49.13-------------- 46.5 ----------

Фізичні властивості та хімічний склад земної кори.

4.

Фізичні властивості:

1) - навколо Землі є поле тяжіння, яке зумовлене її масою. Вона називається гравітаційним. Прискорення вільного падіння 9.81 м/с² (9.83 – полюси і 9.78 - екватор). Існують гравітаційні аномалії – додатні (над більш щільними породами, в океанах) і від’ємні.

2) – щільність (ср. – 5.52 г/см³; ЗК – (2.4-3), Мантія – (3.4-5.6), ядро – (11-12.5)).

3) – тиск (поверхня (1гПа); мантія-ядро (137 гПа); центр Землі (361 гПа)).

4) – магнітне поле. Земля – це велетенський магніт. Магнітні польоти не співпадають з географічними, кут між віссю обертання Землі і магнітною віссю досягає 11º. Магнітне поле змінюється в часі. Зміна магнітного поля називається «інверсією». Існує явище давнього магнетизму – «палеомагнетизм».

Магнітне схилення – кут відхилення стрілки компаса (встановленої за напрямком магнітної силової лінії) від географічного меридіану. Буває: ЗАХІДНЕ і СХІДНЕ. Лінії, які з’єднують точки з однаковим схиленням називають «ізогонами».

Магнітне нахилення – визначається кутом нахилу магнітної стрілки до горизонту (максимальне значення - на полюсах). Лінії, що з’єднують точки з однаковим нахиленням називають «ізоклінами».

5) – теплове поле. Земля одержує тепло з двох джерел (від Сонця і космосу та з власних надр (радіоактивний розпад, хімічні реакції, гравітаційний перерозподіл речовини; tº в ядрі може досягати 4000-5000 ºС)).

Геотермічний градієнт – зміна температури на одиницю глибини (3ºС на 100 м).

Геотермічний ступінь – глибина на якій температура змінюється на 1 ºС (середнє значення 33 м).

6) – агрегатний стан речовини Землі – твердий, рідкий, плазма.

Хімічний склад:

Най достовірніше визначити його можна лише до глибини 10-20 км. Одним з перших одержав результати досліджень зданої тематики Ф.Кларк (США, геохімік - 1889).

Щоб увіковічнити заслуги цього вченого у 1923 році російський геолог О.Е. Ферсман запропонував іменем «Кларк» називати середній вміст хімічного елемента в ЗК, розрахований на весь її об’єм і виражений у вагових або об’ємних процентах.

Хімічний склад ЗК (%)

(за даними Кларка, Виноградова, Ронова, Ярошевського):

Na 2.64 2.4 1.81

Mg 1.94 2.35 3.23

K 2.4 2.35 1.34

H2 0.88 1 0.16

Хімічний склад Землі (%):

Ферсман Мейсон (США)

5. – Nі -------------- 3.46 ------------------------ 2.39 ---------

Оцінка й обчислення проводилися за складом метеоритів і місячних зразків. Щодо розсіяних елементів, то їх дуже мало або вони рідко зустрічаються.

Л - № 3 (4 години)

План:

1. Кристалографічні особливості мінералів.

2. Види мінеральних агрегатів.

3. Діагностичні властивості мінералів.

4. Класифікація мінералів.

«Кристалографічні особливості мінералів»

Мінерал (фр.) – природна хімічна сполука або самородний хімічний елемент, приблизно однорідний за хімічним складом і фізичними властивостями. Утворюються мінерали внаслідок складних процесів у надрах землі, або на її поверхні. У природі налічується до 2000 мінералів, а з різновидами до 6000. Часто під мінералами розуміють складову частину гірських порід, руд та інших неорганічних сполук.

В природних умовах зустрічається 2 типи мінералів:

1) - кристалічні утворення (тіла) – складають більшість мінералів (їх атоми, іони й молекули впорядковано розташовані у вигляді решіток);

2) – аморфні (гр. «безформні») утворення - (елементарні частини мають хаотичне розміщення).

Для кристалічних тіл характерне явище анізотропності (гр. «неоднаковість»), коли фізичні властивості (теплопровідність, теплоємність, твердість та ін.) однакові в паралельних напрямках і різні в непаралельних.

Для аморфних мінералів характерне явище ізотропності (гр. «однаковість»), коли їх властивості однакові в різних напрямках.

Кристалічні тіла мають здатність до самоогранення (утворюють геометричні тіла). Для будь-якого кристалу характерна наявність:

ГРАНЕЙ – площин, що обмежують кристал;

РЕБЕР – ліній перетину сусідніх граней;

ВЕРШИН – точок перетину ребер;

ГРАННИХ КУТІВ – кутів, утворених сусідніми гранями (у кристалів одного мінералу вони однакові (Н. Стено, М.В. Ломоносов)).

Грані, ребра, вершини і гранні кути називають елементами кристалу.

У природі багато мінералів є зернистими масами або мікрокристалічними агрегатами. Набагато рідше вони утворюють правильні багатогранники, які володіють елементами симетрії, котрі закономірно повторюються в просторі.

Симетрію кристалів характеризують наступні елементи симетрії:

Р (площина симетрії) – ділить кристал на дві дзеркально симетричні половини.

L (вісь симетрії) – уявна лінія, при обертанні навколо якої на 360º кристал кілька разів (2, 3, 4, або 6) повторює своє початкове положення у просторі.

С (центр симетрії) – точка всередині кристала, в якій перетинаються і діляться пополам всі прямі, що сполучають відповідні точки на поверхні кристалів. Центр симетрії мають лише ті кристали, кожній грані яких відповідає рівна і паралельна грань того ж кристалу.

Кожен кристал володіє певною сукупністю елементів симетрії. Ще наприкінці ХІХ ст. (1869 р.) російський кристалограф А.В. Гадолін довів, що в кристалах можливі лише 32 комбінації елементів симетрії. Їх називають видами симетрії і об’єднують за ступенем складності в 7 груп, які називають СИНГОНІЯМИ (гр. «спорідненість») (табл. 1).

Таблиця 1

Кристалографічні сингонії та їх категорії

Категорія	Сингонія	Мінімум елементів симетрії
Вища	кубічна	4L3
Середня	гексагональна тетрагональна тригональна	L6 L4 L3
Нижча	ромбічна моноклінна триклінна	3L3 L3Р немає елементів симетрії

Для багатьох мінералів характерне явище поліморфізму (гр. «багато, форма»), коли хімічний склад мінералів однаковий, а їх кристалічні решітки й сингонії різні (алмаз-графіт-вугілля) та ізоморфізму (гр. «однаковий, форма») – мінерали мають однаковий хімічний склад, схожу кристалічну структуру і утворюють однакові кристалічні решітки (MgCO3 (магнезит)↔FeCO3 (сидерит)).

«Види мінеральних агрегатів»

У природі зустрічаються наступні форми мінеральних агрегатів:

1 - кристалічні агрегати:

друзи (нім. «скупчення») – кристали різного розміщу скупчені на спільній основі,

щітки – зростки дрібних кристалів на спільній основі;

2 - секреції (лат. «відокремлення») – утворюються коли порожнина в породі заповнюється від периферії до центру (аметист, халцедон, агат). Різновидами секрецій є мигдалини (дрібні до10 мм у діаметрі) і жеоди (великі, часто з порожниною секреції, на стінках яких спостерігаються друзи й натічні форми);

3 - конкреції (лат. «зростання, згущення») – тіла переважно овальної форми, які утворюються при відкладанні речовини навколо центру кристалізації (фосфорит, сидерит, марказит). Різновидом конкрецій є ооліти (гр. «яйце») – дрібні кулясті конкреції з шкаралупчастою будовою (боксит, сидерит, лімоніт);

4 – дендрити (гр. «дерево») – деревоподібні агрегати кристалів (самородні елементи (Au, Ag, Cu та ін.), H2O (лід));

5 – натічні форми:

нирки – мінеральні утворення у вигляді нирок (малахіт); сталактити – бурульки, наростання яких відбувається зі стелі до підлоги (гіпс, сіль, вапняк, лід); сталагміти – бурульки, наростання яких відбувається у напрямку від підлоги до стелі; скляні голови – кулеподібні або неправильні тіла з гладкою блискучою поверхнею (лімоніт, гематит);

6 – псевдоморфози (гр. «обман, помилка; будова») –кристали, форма яких не властива мінералу, що їх утворює (форма одного мінералу, а хімічний склад іншого – пірит (FeS2)↔ лімоніт (Fe2O3∙nH2O));

7 – зернисті агрегати – скупчення зерен одного або кількох мінералів (пірит, галеніт, корунд, апатит). За розміром (діаметром) зерен землисті агрегати бувають:

грубозернисті – понад 5 мм; середньозернисті – (1-5мм); дрібнозернисті – до 1 мм.

8 – землисті агрегати – борошнисті маси приховано кристалічної структури, які легко розтираються руками. Кристали їх можна вивчати лише за допомогою мікроскопа (каолін, лімоніт, піролюзит).

«Діагностичні властивості мінералів»

Для того, що уміти визначати мінерали, як у польових, так і в лабораторних умовах необхідно знати їх головні діагностичні особливості (ознаки). Вони бувають фізичні та хімічні.

До фізичних ознак належать: колір, блиск, прозорість, твердість, спайність, злам, густина, магнітність, смак, запах, ковкість, жирність на дотик, гнучкість, горючість.

ФІЗИЧНІ ОЗНАКИ:

1) Колір (залежить від хімічного складу, кристалічної структури, домішок). Постійний колір мають досить мало мінералів (сірка, малахіт, кіновар). Похідними від кольору є:

колір риски (колір порошку мінералу) – визначають шляхом тертя мінералу об фарфорову (порцелянову) пластину (бісквіт), наприклад, флюорит завжди має білу риску;

побіжалість (райдужна плівка, яка виникає в результаті окислення (халькопірит, борніт));

іризація (гр. «райдуга»; голубуваті або зеленуваті переливи на поверхні, які виникають в результаті переломлення світла (лабрадор)).

2) Блиск:

металічний та металоподібний (тьмяний - характерний для рудоутворюючих непрозорих мінералів). Такий блиск мають самородні елементи (Au, Pb, Ag), сульфіди, оксиди (пірит, галеніт) та ін.;

неметалічний (характерний для породоутворюючих мінералів):

алмазний – сильний, характерний для прозорих (чистих) та напівпрозорих мінералів (алмаз, сфалерит);

скляний – дуже поширений (кальцит, галіт, кварц);

жирний – поверхня мінералу ніби змащена (нефелін, тальк, кварц на зламі);

перламутровий – характерний для внутрішніх поверхонь черепашок (слюда, гіпс);

шовковистий – мають мінерали з волокнистою або голчастою структурою (азбест, селеніт);

восковий – характерний для мінералів з аморфною будовою (кремінь, бурштин);

матовий – мають землисті агрегати, які не блищать (піролюзит, лімоніт).

3) Прозорість – здатність пропускати світло. За цим показником мінерали бувають прозорі (майже всі у тонкому зрізі), напівпрозорі (матове скло), непрозорі (мінерали з металічним блиском).

4) Твердість – це здатність протистояти зовнішній дії (дряпанню, різанню, стиранню), яка залежить від особливостей кристалічної решітки.

Для визначення твердості мінералів існує МІНЕРАЛЬНА ШКАЛА ТВЕРДОСТІ, яка включає десять мінералів-еталонів (табл. 2). Названа ця шкала на честь її автора – німецького мінералога Ф. Мооса.

Таблиця 2

Шкала твердості

Мінерал	Показник твердості	Види зовнішньої дії	Тип мінералу за твердістю
Тальк		дряпається нігтем	м’який
Гіпс		дряпається нігтем
Кальцит		дряпається мідною монетою	Середньої твердості
Флюорит		легко дряпається ножем
Апатит		важко дряпається ножем
Ортоклаз		дряпається напильником
Кварц		дряпає скло	Твердий
Топаз		легко дряпає кварц
Корунд		легко дряпає топаз
Алмаз		не дряпається нічим

Дана шкала є відносною, оскільки дозволяє встановити лише той факт, що один мінерал може бути твердіший за інший.

Абсолютну твердість можна одержати лише за допомогою спеціального приладу СКЛЕРОМЕТРА (гр. «твердий, міряю»). Визначаючи твердість мінералів потрібно використовувати свіжі, не вивітрені, поверхні.

Для визначення твердості можна також використовувати підручні засоби, які мають відомий показник твердості: олівець (1); цвях (4); скло (5); ніж (5-6); голка (6).

5) Спайність – здатність мінералів розколюватися або розщеплюватися за певними площинами, які називаються площинами спайності. Виділяють 5 ступенів спайності:

- цілком досконала – мінерал легко розщеплюється пальцями на окремі пластини (слюда, гіпс, тальк);

- досконала – мінерал розколюється від легкого удару в одному або кількох напрямках на гладкі поверхні (кальцит, галіт, галеніт);

- середня – мінерал розколюючись від удару утворює окремі уламки, як з рівними, так і з нерівними поверхнями (польовий шпат);

- недосконала - при розколюванні мінералу майже всі уламки утворюються з нерівними поверхнями (апатит, берил. олівін);

- цілком недосконала (спайність фактично відсутня) – при розколюванні мінералу всі уламки мають нерівні поверхні (кварц, магнетит).

6) Злам – важлива діагностична ознака для мінералів з недосконалою і цілком недосконалою спайністю. Злам – це характер поверхні уламків, на які мінерал розколюється після удару. Існує 6 видів зламу:

- черепашковий – нагадує черепашку і має гладку поверхню (кварц);

- скабистий – на поперечному сколі є стовпчастість або волокнистість (азбест, рогова обманка);

- землистий – характерний для пилуватих, тонкозернистих мінералів (лімоніт);

- волокнистий – на поперечному сколі спостерігаються волокна (хризотил-азбест);

- східчастий – поперечний скол має характерні східцеподібні уступи (галеніт);

- нерівний – для поперечного сколу характерна нерівна поверхня (нефелін, апатит).

7) Густина – важлива діагностична ознака мінералів, яка в польових умовах визначається орієнтовно («на око», «порівнянням ваги зразка на долоні») або у лабораторіях за допомогою гідростатичних ваг. Середня густина мінералів має значення 1-20 г/см³.

8) Магнітність – здатність мінералу впливати на магнітну стрілку компаса (магнетит);

9) Смак – можливість визначити мінерал покуштувавши його на смак (галіт – солоний; сильвін - гіркий);

10) Запах – поява специфічного запаху при ударі (кремній), терті (фосфорит), горінні (сірка);

11) Ковкість – властивість мінералу при ударах змінювати форму й об’єм (характерна для самородних металів - золото, срібло, платина);

12) Жирність на дотик – поверхня мінералу виглядає ніби змащеною жиром (тальк);

13) Гнучкість – здатність зразка мінералу повертатися у початкове положення після згинання (слюди (біотит, мусковіт та ін.));

14) Горючість – здатність мінералу досить легко загоратися (сірка, слюди).

ХІМІЧНІ ОЗНАКИ:

1) взаємодія з 10% HCl (доломіт, кальцит та ін.), або столовим оцтом;

2) розчинність у воді (галіт, сильвін).

«Класифікація мінералів»

Загалом, в залежності від підходів та принципів, що застосовуються дослідниками, існує багато різних класифікацій мінералів. Найпоширенішою є класифікація за хімічним складом, автором якої є академік О.Г. Бетехтін. Згідно класифікації «Бетехтіна» виділяється 9 класів мінералів.

1.- Самородні елементи:

Мінерал	хімічна формула	великі родовища
в Україні	в світі
Графіт	С	Прибужжя (Завалівське, Хощеватське, Ледівське), Волинь, Кривий Ріг, Приазов’я	Сибір (Курейське і Ногінське (басейн р. Підкам’яної Тунгуски)), Іркутська обл. (Ботогольське)
Алмаз	С	Можливі на УКЩ	ПАР, Індія, Росія (Якутія), ДР Конго, Сьєра-Леоне, Ботсвана, Ангола, Канада, Намібія, Бразилія та ін.
Золото	Au	Корінні й розсипні родовища в Закарпатті (Мужієвське), Одеська обл. (Савранське), Кіровоградська та Дніпропетровська обл., Донбас	ПАР (Вітватерсранд), ДР Конго, Австралія, Росія (Колима, Індигірка, Забайкалля), Гана, Намібія, Узбекистан (басейн р. Зеравшан)
сірка	S	Львівська обл. (Яворівські, Немирівське, Роздольське)	Росія (Камчатка, Курильські о-ви), Туркменістан (Гаурдак), Італія, Польща, Канада, Казахстан

Крім того до самородних елементів належать: платина, срібло, мідь, іридій, осмій, паладій та ін.

2.- Сульфіди (головним чином мідні, свинцеві, кобальтові, цинкові, ртутні руди). Більшість сульфідів гідротермального походження.

мінерал	хімічна формула	великі родовища
в Україні	в світі
Пірит (залізний колчедан)	FeS2	Зустрічається мало	Росія (Урал (Блявинське, Карабаш), Башкортостан (Сибайське), Підмосков’я, Алтай), Канада, США, Казахстан, країни Закавказзя, Іспанія (Ріо-Тінто), Італія, Кіпр, Норвегія, Японія
Марказит (променистий колчедан)	FeS2	Донбас (Микитівка), Крим, Карпати, Закарпаття	Росія, Казахстан, США, Китай
Халькопірит (мідний колчедан)	CuFeS2	Донбас, Закарпаття, Придністров’я	Росія (Забайкалля (Удокан), Красноярський край (Норильськ, Талнах)), Чилі, Замбія, Казахстан (Джезказган, Коунрад), Іспанія, ДР Конго
Галеніт (свинцевий блиск)	PbS	Закарпаття (Берегівське, Біганьське)	Росія (Алтай (Леніногорське, Зміїногорське, Зиряновське), Забайкалля (Нерчинські рудники), Кавказ (Садонське), Далекий схід (Тетюхе)), Китай, Канада, Австралія, США, Німеччина, Чехія, Великобританія
Сфалерит (цинкова обманка)	ZnS	У тих же родовищах де й галеніт	У тих же родовищах де й галеніт
Кіновар	HgS	Донбас (Микитівка), Закарпаття (Вишківське)	Киргизтан (Хайдаркен), Італія (Монте-Аміда, Ідрія), Іспанія (Альмаден), США (Нью-Альмаден)

3.- Оксиди й гідрооксиди:

мінерал	Хімічна формула	великі родовища
в Україні	в світі
Кварц (найпоширеніший мінерал магматичного та гідротермального походження, має понад 10 різновидів)	SiO2	Донбас (Нагольний кряж), Волинь, Закарпаття	практично по всьюдно: Росія (Урал, Якутія, Далекий Схід), Австралія, Канада, Бразилія, США та ін.
Халцедон (приховано кристалічний різновид кварцу, має понад 5 різновидів)	SiO2	Крим (Карадаг)	Росія (Урал, Амурська обл., Східний Сибір), Канада, Австралія, Вірменія, Грузія (Ахалцихе), Німеччина, Чехія, Польща, Австралія, США, Італія, Шрі-Ланка
Опал (є «благородний», «вогненний», «гіаліт»)	SiO2∙nH2O	Житомирська обл., Київська обл..	Австралія (Кубер Педі та ін. - 97% світового видобутку), Мексика, країни Центральної Америки
Гематит (червоний залізняк)	Fe2O3	Кривий Ріг, Кременчук, Керч	Росія (КМА, Урал), Бразилія, Канада
Магнетит (магнітний залізняк)	Fe3O4	Кривий Ріг, Кременчук	Росія (КМА, Кольський п-ів), Бразилія, Канада, Казахстан (Соколовсько-Сарбайське)
Лімоніт (бурий залізняк)	Fe2O3∙nH2O	Керч	Казахстан (Аятське), Росія (Урал (Бакальське), Західний Сибір (Колпашевське)), Франція (Лотарингія)
Піролюзит (має переважно чорний, темний колір)	MnO2	Нікополь, Великий Токмак	Габон (Моанда (Мванда)), Грузія (Чіатурі)
Корунд	Al2O3	родовищ немає	Казахстан (Семіз-Бугу), Росія (Урал, Карелія), М’янма (Могока), Шрі-Ланка (Ратнапура), Індія (Кашмір (Занскар)), Мадагаскар, США, Канада, Норвегія
Хроміт (хромистий залізняк переважно чорного кольору)	FeCr2O4	Середнє Подніпров’я (Капітонівське)	Росія (Урал (Сарановське)), Казахстан (Актюбінське)
Ільменіт (титанистий залізняк)	FeTiO3	Житомирська обл. (Іршанське), Дніпропетровська обл. (Самотканське)	Росія (Урал (Ільменські гори), Східний Сибір (Кручинське)), Канада, США, Норвегія

4.- Карбонати (солі вугільної кислоти H2CO3):

мінерал	хімічна формула	великі родовища
в Україні	в світі
Кальцит (вапняковий шпат, ісландський шпат, «перли» - кальцит органічного походження (білий, рожевий, жовтуватий, блакитний, чорний))	CaCO3	Крим (Байдарське – ісландський шпат), Слов’янськ, Закарпаття (Діловецьке, Бужинське)	Канада, США, Бразилія, Росія (Красноярський край); Райони видобутку природних перлів: Перська затока, Червоне море, мексиканська затока, Узбережжя Філіппін, Японії, В’єтнаму та ін.
Магнезит (магнезійний, гіркий шпат)	MgCO3	Дніпропетровська обл. (Правдинське), Запорізька обл..	Росія (Урал (Саткінське, Халіловське), Іркутська обл. (Савинське))
Сидерит (залізний шпат)	FeCO3	Керченський п-ів, Кривий Ріг	Росія (Урал (Бакальське), Східний Сибір (Ангаро-Пітське))
Доломіт (зерниста мармуроподібна або щільна маса, рідше кристалічний)	CaMg(CO3)2	Донецька обл., Дніпропетровська обл., Волинь, Побужжя, Тернопільська обл.	Росія. Китай, Бразилія, Канада
Малахіт (мідна зелень)	Cu2CO3 ∙ Cu(OH) 2	Приазов’я (Малоянісонське), Донбас (Нагольний кряж, Микитівна), Придністров’я	Росія (Урал (Мідноруднянсь-ке), Алтай), ДР Конго, Німеччина (Гарц), Казахстан (Джезказган), Франція (Шессі (поблизу Ліона)), Великобританія (Корнуолл)
Азурит (мідна лазур)	Cu[CO3]2∙ (OH) 2	Донбас, Придністров’я	Росія, Бразилія, Казахстан

5.- Сульфати (солі сірчаної кислоти Н2SO4):

мінерал	хімічна формула	великі родовища
в Україні	в світі
Барит (важкий шпат)	BaSO4	Донбас, Закарпаття (Біганське), Придністров’я (Тернопільська обл.)	Великобрита-нія, Німеччина
Гіпс (алебастр, селеніт, маріїне скло)	CaSO4∙2HO2	Донбас (Артемівськ), Поділля (Тернопільщина)	США, Канада, Іспанія, Іран, Росія (Західний Урал, Поволжя), Узбекистан (Ферганська долина)
Мірабіліт (глауберова сіль)	Na2SO4∙ 10HO2	Крим (Саки, Перекоп, Сиваш)	Туркменістан (затока Кара-Богаз-Гол), Канада (Саскачеван), США (Каліфорнія), Італія (Сицилія), Грузія, Чехія (Карлові Вари), Австрія (Марієнбад)

6.- Фосфати (солі фосфорної кислоти, Н3РО4):

мінерал	хімічна формула	великі родовища
в Україні	в світі
Апатит	(Ca5(PO4)3∙ (F, Cl, OH))	Житомирська обл. (Стремигородське), Приазов’я	Росія (Хібіни, Забайкалля)
Фосфорит	(Ca5(PO4)3∙ (F, OH)2+ CaCO3)	Придністров’я, Сумська обл. (Кролевецьке), Чернігівська обл., Харківська, Івано-Франківська обл. (Незвинське)	Казахстан (Каратау, Чилісайське), Росія (Московська обл., Ленінградська обл.), Естонія

7.- Галоїдні сполуки (солі галоїдно-водневих кислот HF, HCl, HBr, HІ; хлориди є типовими хімічними осадами водойм):

мінерал	хімічна формула	великі родовища
в Україні	в світі
Галіт (солоний)	NaCl	Донбас (Артемівське, Слов’янське), Закарпаття (Солотвинське), Крим	Росія (Урал (Верхньокамське), Волгоградська обл. (озера Ельтон і Баскунчак)), Білорусь (Давидівське), США, Канада
Сильвін (гіркий, добриво)	KCl	Калуш, Стебник	Росія (Урал (Солікамське, Березниківське), Білорусь (Старобінське)
Флюорит (плавиковий шпат, оптика, декоративний камінь, металургія)	CaF2	Приазов’я, Поділля, Донбас	Росія (Забайкалля), Німеччина (Баварія, Тюрінгія, Гарц), США (Іллінойс), Казахстан, Норвегія, Канада (Ньюфаундленд)

8.- Силікати (солеподібні хімічні сполуки SiO2; понад 800 мінералів, близько 95% маси земної кори):

мінерал	хімічна формула	великі родовища
в Україні	в світі
Ортоклаз (польовий шпат, адуляр, сонячний камінь, місячний камінь)	(K[AlSi3O8])	Волинь, Полісся, Приазов’я	Росія (Карелія), Шрі-Ланка
Лабрадор (темно-сірий, зеленувато-сірий, характерна іризація)	SiO2 + домішки	Житомирська обл. (Туринське, Головинське, Коростенське), Приазов’я	Канада (п-ів Лабрадор), Фінляндія, США (Адірондак, Уїчіто)
Олівін (часто використовується для виготовлення вогнетривкої цегли)	((Mg Fe)2∙ [SiO4])	Волинь, Побужжя	Росія (Середній Урал, Таймир, Кольський п-ів), Бразилія
Рогова обманка	SiO2 + домішки	Волинь, Полісся, Приазов’я	США, Канада (Кордільєри), Росія (Камчатка, Куріли), Вірменія
Мусковіт (світла слюда)	(KAl2∙ [AlSi 3O10]∙ (OH,F)2)	Захід Приазов’я, Волинь	Росія (Забайкалля (Слюдяна, Мамське-Чуйська слюдоносна провінція), Карелія, Кольський п-ів)
Біотит (темна слюда)	(K (Mg,Fe)3 (OH,F)2[AlSi3O10])	Придніпров’я, Закарпаття	Німеччина (Гарц, Тюрінгський ліс, Саксонія), Чехія (Рудні гори)
Тальк («жирний мінерал»)	(Mg3[Si4O10]∙ (OH)2)	Кривий Ріг, Середнє Подніпров’я	Росія (Урал (Міаське, Шабровське), Кемеровська обл. (Альгуйське), Східний Саян (Онотське), Західне Прибайкалля), Казахстан (Алмазик), США (Гавернур), Канада (Мейдок), Франція (Люзенак)
Нефелін («масляний камінь», руда алюмінію, добриво)	(KNa3[AlSiO4]4)	Донбас, Приазов’я	Росія (Хібіни, Сибір (м. Ачинськ))
Топаз	(Al2[SiO4] (F,OH)2)	Житомирська обл., Волинська обл. (у 1965 році знайдено камінь вагою 117кг)	Росія (Урал (Ільиенські гори)), США (Юта), Бразилія (самородок до 5 тонн), Шрі-Ланка, Канада
Хризотил-азбест (гірський льон, використовується як тепло ізолятор)	(Mg3[Si2O5] (OH)4)	родовищ немає	Росія (Урал (Азбест), Оренбурзька обл. (Киємбаївське), Саяни)
Каолініт (вогнетрив)	(Al2[Si2O5] (OH)4)	Вінницька обл. (Глуховецьке, Велико- Гадоминецьке), Дніпропетровська обл. (Просянське), Запорізька обл. (Пологівське), Донецька обл. (Володимирське)	США, Канада, Росія, Бразилія, Китай,
Берил (смарагд, аквамарин, геліодор)	(Al2{Be3 [Si6O18]}	родовищ немає	Бразилія (Боа-Віста), Колумбія, Росія (Ільмеські гори, Забайкалля, Якутія), Швеція (Фінбо, Бродбо, Кориваліс), Німеччина (Баварія (Боденмайсе)), Франція (Лімож), Казахстан, Індія, Пакистан, Шрі-Ланка
Гранат (піроп – «червоний»; альмадин – «червоно-фіолетовий»; уваровіт – «смарагдово-зелений»; гросуляр – «блідо-зелений»)	Загальний склад: A3B2[SiO4]3, де A=Mg,Fe²+, Mn, Ca і B=Al,Fe³+, Ce	Вінницька обл., Житомирська обл.	Росія (Карелія, Урал, Забайкалля, Примор”я, Шрі-Ланка, США, Бразилія, Мадагаскар, Фінляндія, Канада

9.- Органічні сполуки:

Мінерал	хімічна формула	великі родовища
в Україні	в світі
Бурштин (янтар)-(скам’яніла смола давніх хвойних дерев, “сльози моря”, “дарунок сонця”)	С10Н16О4	Волинська обл., Житомирська обл., Рівненська обл. (Клесівське), Львівська обл.	Росія (Калінінградська обл. - Агільське, Тарасівське, нестерівське), Латвія, Литва, Домініканська Республіка, північ Німеччини та Польщі

Л - № 4 (2 години)

План:

1. Поняття про геодинамічні процеси.

2. Коливальні рухи.

3. Тектонічні деформації.

4. Землетруси; їх види, інтенсивність та поширення.

Дата добавления: 2014-11-16