Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ГЛОСАРІЙ. Алгоритм — скінченний впорядкований набір точних правил, які вказують, які дії і в якому порядку необхідно виконувати




Алгоритм — скінченний впорядкований набір точних правил, які вказують, які дії і в якому порядку необхідно виконувати, щоб за скінченну кількість кроків досягти поставленої мети або дістати розв’язок поставленої задачі.

Аналіз — науковий підхід, який спрямований на послідовне розчленовування цілого на частини та дослідження властивостей цих
частин.

Атрактор — підмножина точок фазового простору, яка «притягує» до себе фазові траєкторії динамічної системи.

Валідація моделі — перевірка відповідності здобутих у результаті моделювання даних реальному процесу в економіці.

Верифікація моделі — перевірка правильності структури (логіки) моделі.

Виробнича функція — функція, що виражає стійкі кількісні співвідношення між входами економічної системи (витрати ресурсів) та її виходами (обсяг продукції).

Виходи системи — результат реакції системи на вплив зовнішнього середовища та функціонування системи для досягнення певної мети.

Вхід системи характеризується сукупністю впливів на неї зовнішнього середовища.

Гомеостазис — підтримка істотних внутрішніх параметрів системи в певних (як правило, досить вузьких) межах для забезпечення оптималь­ного режиму функціонування.

Гомоморфізм — відношення подібності двох систем у деякому структурному або функціональному аспекті, узагальнення поняття «ізоморфізм» на випадок однозначної відповідності в один бік.

Дані — інформація, подана в певних формах, адекватних можливим процесам її обробки.

Динамічна система — система, в якій із часом відбуваються деякі зміни.

Дисипативні структури — структури, що виникають спонтанно у відкритих нерівноважних системах.

Економічна інформація — інформація, що виникає під час підготовки та у процесі виробничо-господарської діяльності й використовується для управління цією діяльністю.

Економічна кібернетика — напрямок кібернетики, що вивчає функціонування, розвиток та процеси управління економіки як цілеспрямованої цілісної системи, а передусім — інформаційні за своїм змістом механізми управління економічними процесами.

Економічна система — система, що здійснює виробництво, розподіл, обмін та споживання матеріальних благ.

Елемент системи —частина системи, яка не підлягає подальшому поділу, є неподільною з погляду задачі, що розв’язується, та виконує специфічну функцію.

Емерджентністьсистеми — важлива властивість системи, яка полягає в тому, що сукупне функціонування взаємозв’язаних елементів системи породжує якісно нові функціональні властивості системи. Звідси випливає важливий висновок: система не зводиться до простої сукупності елементів; поділяючи систему на частини, досліджуючи кож­ну з них окремо, неможливо пізнати всі властивості системи в цілому.

Ентропія — кількісна міра невизначеності ситуації або події.

Зв’язки — спосіб, за допомогою якого елементи системи взаємодіють між собою. Зворотні зв’язки складні механізми причинної залежності в системі, які полягає у тому, що вихід системи впливає на її вхід. Розрізняють негативні (послаблюють вплив вихідного сигналу) та позитивні (посилюють вплив вихідного сигналу) зворотні зв’язки.

Зовнішнє середовище — це все те, що перебуває зовні системи, необхідні умови існування та розвитку системи.

Ієрархія системи — це розташування частин або елементів системи за певним порядком від вищого до нижчого.

Ізокванти — лінії нульового зростання виробничої функції.

Ізоклиналі — лінії найбільшого зростання виробничої функції (ортогональні ізоквантам).

Ізоморфізм — відношення тотожності (взаємно однозначної відповідності) двох систем в деякому структурному або функціональному аспекті.

Інформаційна технологія — сукупність методів і способів збору, нагромадження, обробки, зберігання, передавання, подання та використання інформації.

Інформація — повідомлення, відомості про якусь подію, чиюсь діяльність або розвиток якогось процесу, що зменшує нашу необізнаність про ці явища.

Канал зв’язку — с истема чи середовище, де здійснюється передавання сигналу.

Кібернетика — наука про управління системами довільної природи, яка акцентує увагу на інформаційних аспектах управління.

Кодування — процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів (кодових комбінацій).

Коефіцієнт еластичності (у виробничих функціях) — коефіцієнт, що показує, на скільки відсотків зросте випуск продукції, якщо фактор зросте на 1 %.

Критерій — це кількісна модель якісних цілей, що повинна точніше її відтворювати.

Моделювання — дослідження реальних систем, явищ і об’єктів за допомогою моделей, що охоплює побудову моделей, дослідження властивостей моделей та перенесення здобутих відомостей на реальні системи.

Модель системи є деяким умовним образом об’єкта дослідження. Модель будується для того, щоб відобразити характеристики системи (властивості, взаємозв’язки, структурні та функціональні якості, поводження та ін.), істотні для мети дослідження.

Надмірність інформації — властивість, що характеризує можливість подання тієї самої інформації, тих самих повідомлень у більш економічній формі, тобто коротшими кодами.

Параметри порядку — параметри системи, що визначають її поводження.

Підсистема — сукупність елементів, об’єднаних спільним процесом функціонування, які, взаємодіючи, реалізують певну операцію, необхідну для досягнення поставленої перед системою в цілому мети.

Подія (у теорії інформації) — кількісна чи якісна визначеність станів динамічної системи, яка фіксується спостереженнями.

Показники Ляпунова — характеризують швидкість розбігання фазових траєкторій. Вони визначають інтервал часу, на який може бути зроблено прогноз (глибину горизонту прогнозу).

Рівновага — здатність системи зберігати свій стан як найдовше за відсутності зовнішніх збурень чи за постійного впливу зовнішнього середовища.

Самоорганізація — виникнення в системах певних просторових, часових або функціональних структур без специфічного впливу на систему з боку зовнішнього середовища, тобто поява чи зростання впорядкованості, виникнення порядку із хаосу.

Сигнал — фізичний процес, що являє собою матеріальне втілення повідомлення.

Синергетика — науковий напрямок, предметом дослідження якого є закони та закономірності глобальної еволюції довільних відкритих складних нерівноважних систем, головною рисою яких є нестійкість, нерівноважність та нелінійність.

Синтез — науковий підхід, що полягає в поєднанні частин, виявленні системних властивостей, притаманних усій системі в цілому, за своїм змістом протилежний аналізу.

Система — сукупність елементів, що перебувають у певних відношеннях та зв’язках між собою, утворюючи деяку цілісну єдність.

Системний аналіз — методологія дослідження об’єктів довільної природи шляхом їх подання як систем з подальшим аналізом і синтезом цих систем.

Стан системи характеризується значеннями ознак системи в даний момент часу. Стан системи в довільний момент часу можна описати за допомогою набору певних величин (параметрів), що характеризують виходи системи. Зміну станів системи із часом називають рухом сис-
теми.

Стійкість системи — здатність системи повертатися до стану рівноваги після виведення її з цього стану під впливом зовнішніх збурень.

Структура системи — стійка впорядкованість та зв’язок між елементами та підсистемами системи.

Точки біфуркації — такий стан системи, коли порівняно незначні зміни її параметрів або зовнішніх факторів можуть призвести до значних якісних змін у поводженні системи, її стані, траєкторії або структурі.

Управління (системою) — діяльність, яка має на меті забезпечити цілеспрямоване поводження системи під час зміни умов зовнішнього середовища або умов її функціонування. Системи з управлінням називають кібернетичними системами.

Фазова траєкторія системи. Вивчаючи динаміку системи, її часто описують системою диференціальних рівнянь. Зображення розв’язків цих рівнянь як руху деякої точки у просторі з розмірністю, яка дорівнює кількості змінних, називають фазовою траєкторією.

Фазовий простір — абстрактний багатовимірний математичний простір, координатами якого є незалежні параметри руху системи.

Фрактал — геометричний об’єкт, що характеризується властивістю самоподібності, або масштабною інваріантністю, тобто зберігає подіб­ну, схожу структуру у процесі зміни масштабу. Фрактали мають дро­бову розмірність.

Функція системи полягає у перетворенні її входів на виходи. Іноді функцію системи ототожнюють із функціонуванням системи, визначаючи її як спосіб, засіб або як дії для досягнення цілі.

Хаос — у синергетиці під хаосом розуміють нерегулярний рух, що описується детерміністичними рівняннями. Його ще називають динаміч­ним хаосом.

Цілісність системи — властивість системи, яка полягає в тому, що остання, з одного боку, — це цілісне утворення, а з другого — в її складі чітко можна виділити окремі цілісні об’єкти (елементи). Але не компоненти становлять ціле (систему), а навпаки, ціле породжує під час свого поділу компоненти системи.

«Чорна скринька» — умовна назва системи, в якій зовнішньому спостерігачеві доступні лише вхідні та вихідні величини, а внутрішня будова та процеси, що в ній відбуваються, невідомі.

Data mining (розробка, добування даних) — дослідження та виявлення «машиною» (алгоритмами, засобами штучного інтелекту) у «сирих» даних прихованих структур і залежностей, які раніше не були відомі, нетривіальні, мають практичну цінність, доступні для інтерпретації людиною тощо.

Knowledge Discovery in Databases (виявлення знань у базах даних) — аналітичний процес дослідження значних обсягів інформації із залученням засобів автоматизованого дослідження даних, що має на меті виявити приховані в даних структурах залежності та взаємозв’язки.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-08; Просмотров: 440; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.025 сек.